Рішення

від 06.04.2009 по справі 20/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09                                                                                           Справа№ 20/33

За позовом:  Дочірнього підприємства «Ефорт-Гарант-6» товариства з обмеженою відповідальністю «Ефорт-Гарант»,  м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана»,  м.Львів

про стягнення 24 131,15 грн.

Суддя  Манюк П.Т.   

При секретарі Чопко К.

Представники:

від позивача: Тимків Т.В. - представник              

          від відповідача: Хом‘як О.Г. - представник

          Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз‘яснено.

Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства «Ефорт-Гарант-6»товариства з обмеженою відповідальністю «Ефорт-Гарант»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана»про стягнення  24 131,15  грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.03.09 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.03.2009 р.

        В судовому засіданні 30.03.2009 р. оголошено перерву до 06.04.2009 р.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, подав доповнення до позовної заяви.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив.

Розглянувши матеріали справи суд  встановив наступне.

Дочірнє підприємство «Ефорт-Гарант-6»товариства з обмеженою відповідальністю «Ефорт-Гарант»(позивач) звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана»(відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 24 131,15 грн.  

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 01.04.2008р. між Дочірнім підприємством «Ефорт-Гарант-6»товариства з обмеженою відповідальністю «Ефорт-Гарант»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світлана»укладено договір про надання охоронних послуг № 19/6-Е-Г, відповідно до п.1.1. Договору ТзОВ «Світлана» передало, а ДП ТзОВ «Ефорт-Гарант-6»ТзОВ «Ефорт-Гарант»прийняв під охорону об»єкт, який належить ТзОВ «Світлана».

            Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата за охоронні послуги проводиться щомісячно до 5-го числа поточного місяця шляхом банківського переказу на поточний рахунок «Охорони».

             Відповідач свої зобов»язання перед позивачем не виконав, оплати за надані послуги у листопаді 2008 року –січні 2009 року не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість.

           На підставі наведеного позивачем просить стягнути з відповідача,    сума основного боргу в розмірі 21 960,00 грн.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню, відповідно до п.8.1. договору в розмірі  979,70 грн., а також, відповідно до ст. 625 ЦК України  3% річних в розмірі 122,73 грн. та 1 068,72 грн. інфляційних.

У представленому  запереченні відповідач покликається на те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт надання таких послуг протягом листопада 2008 р. –січня 2009 року, оскільки згідно п.2.3. Договору акт виконаних робіт підписується сторонами останнім днем кожного календарного місяця. Однак акти виконаних робіт, які були б підписані обома сторонами в матеріалах справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином  і  в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування,  договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно  до вимог,  що звичайно ставляться.

Згідно з ст.978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб»єктом підприємницької діяльності, зобов»язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов»язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між сторонами укладено договір про надання охоронних послуг відповідно до п.1.1. Договору ТзОВ «Світлана»передало, а ДП ТзОВ «Ефорт-Гарант-6»ТзОВ «Ефорт-Гарант»прийняв під охорону згідно дислокації об»єкти, які належать ТзОВ «Світлана»та розміщені в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області.

Відповідно до п. 2.2. договору відповідач взяв на себе зобов»язання проводити оплату за охоронні послуги на підставі Договору щомісячно до 5-го числа поточного місяця шляхом банківського переказу на поточний рахунок «Охорони».

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язань щодо оплати охоронних послуг, наданих позивачем протягом листопада 2008 р. –січня 2009 року відповідач не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 21 960,00 грн.

Представником відповідача позовні вимоги про сплату заборгованості заперечені з мотивів відсутності у позивача належним чином оформлених сторонами актів виконаних робіт за вказані місяці.

Однак із вказаними запереченнями суд погодитися не може, виходячи із наступного.

Як зазначалося вище,  пунктом 2.2. договору відповідач взяв на себе зобов»язання проводити оплату за охоронні послуги щомісячно до 5-го числа поточного місяця шляхом банківського переказу на поточний рахунок «Охорони».

В той же час, згідно з п.2.3. договору акт виконаних робіт підписується сторонами останнім днем кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору.

Таким чином, виходячи із умов договору, акт виконаних робіт не є підставою для проведення оплати за послуги охорони.

Позивачем представлено суду акт № ОУ-0000099 здачі-приймання робіт (надання послуг охорони) за листопад від 30.11.2008 року, що підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Позивачем представлено інші докази, що свідчать про надання охоронних послуг протягом листопада 2008 року –січня 2009 року, зокрема  Акт зняття об»єкта з під охорони від 02.02.2009 року, який підписаний сторонами та засвідчений відтисками печаток позивача та відповідача, що підтверджує факт припинення надання охоронних послуг та зняття об‘єкта відповідача з-під охорони з 01.02.2009 року.

Крім цього, на підтвердження факту надання послуг з охорони за вказаний період, позивачем долучено до матеріалів справи акт обстеження об»єкта охорони від 04.12.08 р., який підписаний двома сторонами і яким внесено пропозиції щодо укріпленості даного об»єкта, накази позивача про прийом працівників саме на об»єкт охорони, що належить відповідачу та накази про їхнє звільнення, табелі робочого часу, що підтверджують, що дані працівники несли службу та отримували за це заробітну плату по 31.01.09 р., журнал прийому-здачі чергувань на об»єкті ТзОВ «Світлана», з якого вбачається, що послуги охорони надавались саме до 31.01.09 р.

Згідно з ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов»язання.

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач фактів надання позивачем охоронних послуг протягом листопада 2008 р. - січня 2009 р. не спростував, доказів оплати наданих за договором охоронних послуг у зазначені періоди на загальну суму 21 960,00 грн. не надав, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за охорону об»єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченого платежу.

Таким чином, щодо позовних вимоги в частині   стягнення пені в розмірі 979,70  грн., суд вважає, що розрахована вона, відповідно до п.8.1. та з врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»,  тому підлягає до стягнення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 1 068,72 грн. та 3% річних у розмірі 122,73 грн., суд вважає, що нараховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.  

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись  ст.ст. 526, 549, 625, 978 ЦК України, ст.ст. 42, 43, 47-1, 49,  82-85 ГПК України,  суд,-

        в и р і ш и в:

1.  Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана»( 79026, м.Львів, вул.Ак.Лазаренка,3, код ЄДРПОУ 13824955) на користь Дочірнього підприємства «Ефорт-Гарант-6»товариства з обмеженою відповідальністю «Ефорт-Гарант»(79015, вул.Тургенєва,72, код ЄДРПОУ 34167316) суму в розмірі 24 401,20 грн., з них:

- 21 960,00 грн. основного боргу;

- 890,43 грн. пені;

- 122,73 грн. 3% річних;

- 1 068,72 грн. інфляційних;

- 241,32 грн. державного мита;

-          118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Манюк П.Т.