Постанова

від 19.09.2013 по справі 2а/0570/12650/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р. Справа №2а/0570/12650/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання надати інформацію,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо ненадання інформації за запитом та відмови в задоволенні запиту на інформацію, зобов'язання надати інформацію. Позов обґрунтував тим, що 15 березня 2012 року він звертався до відповідача із запитами про надання екологічної інформації щодо діяльності ПАТ «ММК ім.Ілліча» і ПАТ «МК Азовсталь», однак отримав відмову у задоволені запитів без наведення обґрунтованих причин. Зазначив, що запитувана ним інформація про стан довкілля є відкритою і знаходиться в розпорядження відповідача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2012 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Зокрема, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої та апеляційної інстанції виходили з правомірності дій відповідача щодо розгляду інформаційного запиту від 15 березня 2012 року, оскільки відповідь на питання про штрафні санкції належить до компетенції іншого органу, поняття «тимчасове погодження викидів» чинним законодавством не визначено, дані до звітів з інвентаризації із зазначенням виробництва, цехів, найменувань джерел, обсягів викидів забруднюючих речовин без газоочистки і з нею є інформацією з обмеженим доступом, а частина запитуваної інформації (не зазначено, яка саме) належить до конфіденційної. Окрім того, 29 серпня 2012 року представнику позивача надана можливість ознайомитися з дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ "МК Азовсталь".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2013 року (К/800/465/13) скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України зазначив, що складання і подання до Державного управління охорони навколишнього природного середовища інформації щодо видів та обсягів забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, характеристики джерел викидів та їх параметрів, характеристики установок очистки газів та заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин передбачено чинним законодавством України. Водночас у рішенні зазначено, що суди не перевірили відповідність наказу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 22.08.2011 р. № 56 про затвердження Переліку документів Держуправління, що становлять інформацію з обмеженим доступом, вимогам чинного законодавства України, в тому числі перерахованого в преамбулі цього наказу. Окрім того, суди не з'ясували, чи стосується запит ОСОБА_2 пункту 2.18 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 р. № 108, який надає право громадськості на ознайомлення з інформацією щодо викидів забруднюючих речовин та на який є посилання в розділі "Відділ атмосферного повітря" Переліку документів Держуправління, що становлять інформацію з обмеженим доступом. Не надали також правової оцінки листу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 19 квітня 2012 року № 13-1965 на предмет того, чи не містить він посилань на неможливість надання певної інформації, яка має режим обмеженого доступу, та чи не буде розголошена ця інформація у зв'язку з пропозицією ОСОБА_2 ознайомитися з нею в приміщенні Держуправління А відтак під час нового розгляду суду першої інстанції потрібно встановити повно і правильно обставини відповідно до предмету доказування у справі та в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права вирішити спір.

Під час нового розгляду справи, позивач додаткових письмових доводів та доказів з приводу ненадання інформації за запитом та відмови в задоволенні запиту на інформацію не подав. Водночас, зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» від 16.11.2012 року №5456-VІ та Постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природнього середовища» від 13.03.2013 року №159, територіальні органи, які ліквідуються, продовжують виконання своїх повноважень до 17 травня 2013 року. Отже, позивач вважає, що лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.09.2012 року №781/06-1/13 та офіційні дані з веб-сайту Єдиного державного реєстру є безперечними доказами того, що відповідач на даний момент перебуває в стані припинення юридичної особи, а отже продовжує існувати як юридична особа публічного права та може бути відповідачем по даній адміністративні справі. Також вважає, що запитувана позивачем інформація не є конфіденційною, оскільки відомості щодо виду і обсягів викидів забруднюючих речовин та заходів щодо їх скорочення підприємства надають Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища, яке аналізує ці дані та видає дозвіл на викиди забруднюючих речовин із внесенням до нього затверджених даних, тобто тим самим створює запитувану інформацію. Позивач вважає, що з огляду на правову позицію Вищого адміністративного суду України у даній справі, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про отримання судової повістки. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів. Із заперечень, вбачається, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при наданні відповіді на запит ОСОБА_2 Держуправління діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Виходячи з правової позиції та вказівок Вищого адміністративно суду України, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Позивач - фізична особа ОСОБА_2, який мешкає за адресою: 87548, АДРЕСА_1.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природнього середовища» від 13.03.2013 року №159 територіальні органи, які ліквідуються, зокрема, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, продовжують виконання своїх повноважень до 17 травня 2013 року.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 року на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.

Згідно офіційної інформації отриманої судом, під час розгляду справи, з веб-сайта irc.gov.ua Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (код ЄДРПОУ 05523955) перебуває в стані припинення, з визначеним органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, строком для звернення кредиторами своїх вимог - 05.06.2013 року. Таким чином, на час розгляду справи відповідач - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, що є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, входить до сфери його управління, не припинено, отже є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, який здійснює свої повноваження на підставі Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 55 від 19.02.2007.

Судом встановлено, що 15 березня 2012 року ОСОБА_2 подав електронною поштою запит до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про надання в письмовій формі наступної інформації:

1) даних про всі джерела викидів на ПАТ "ММК ім. Ілліча" і ПАТ "МК Азовсталь" відповідно до звітів з інвентаризації, із зазначенням виробництва, цехів, найменувань джерел, обсягів викидів забруднюючих речовин без газоочистки і з нею, гранично допустимих викидах (ГДВ) і тимчасово погоджених викидах (ТПВ) для кожного джерела викидів згідно з діючим і попереднім дозволом на викиди для ПАТ "ММК ім. Ілліча" і ПАТ "МК Азовсталь" у вигляді таблиці;

2) копій таблиць "Характеристика устаткування очистки газів" з діючих дозволів на викиди забруднюючих речовин на ПАТ "ММК ім. Ілліча" і ПАТ "МК Азовсталь";

3) копій таблиць "Характеристика устаткування очистки газів" з попередніх дозволів на викиди забруднюючих речовин на ПАТ "ММК ім. Ілліча" (з 2005 року по 2010 рік) і ПАТ "МК Азовсталь" (з 2004 року по 2009 рік);

4) обґрунтування для видачі попередніх дозволів (з 2005 року по 2010 рік і з 2004 року по 2009 рік) на ТПВ та список обов'язкових до виконання заходів для ПАТ "ММК ім. Ілліча" та ПАТ "МК Азовсталь" із зазначенням заходів, які були виконані, а які - ні та повідомленням про штрафні санкції, що були застосовані до підприємств за їх невиконання;

5) обґрунтування для видачі діючих дозволів на ТПВ та обов'язкові заходи для ПАТ "ММК ім. Ілліча" і ПАТ "МК Азовсталь", які отримали дані дозволи зі строками поетапного виконання кожного заходу та кінцевим строком виходу на ГДВ, за яких не будуть перевищені загальні для м. Маріуполя нормативи екологічної безпеки по атмосферному повітрю і водним ресурсам (а.с.9).

Листом від 19 квітня 2012 року №13-1965 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області повідомило ОСОБА_2 про дату видачі і термін дії дозволів на викиди забруднюючих речовин на ПАТ "ММК ім. Ілліча" і ПАТ "МК Азовсталь" та надало інформацію про кількість стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ступінь обладнання технологічного устаткування пилогазоочисним устаткуванням (згідно з інформацією, наданою підприємствами на момент видачі дозволів), кількість, вартість і термін реалізації заходів щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин. Зазначило, що фактично запитувана інформація становить звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин та документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозвіл на викиди забруднюючих речовин. У зв'язку з великим обсягом вказаних документів заявнику запропоновано ознайомитися з ними безпосередньо в приміщенні Держуправління. Стосовно інформації про штрафні санкції, які були застосовані до названих підприємств за невиконання передбачених дозволами заходів, то запит в цій частині направлений за належністю до Державної Азовської морської екологічної інспекції (№ 13-1361 від 23.03.2012) (а.с.10-12).

Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року

№ 2939-VI (далі - Закон №2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону №2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону у розумінні п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939 визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

За змістом частини першої статті 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і частини першої статті 13 Закону України "Про інформацію" інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі, зокрема про джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції Закону України від 21.06.2001 р. № 2556-III) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 р. № 108, встановлено, що невід'ємною частиною заяви на отримання дозволу на викиди є документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що готуються на підставі звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, а також перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (пункти 1.3, 2.9, 2.14). Вказана інформація надається за формами, які наведені в таблицях 6.1, 6.2, 6.4 додатка 6, таблиці 10.1 додатка 10 до цієї Інструкції.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо, вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Статтями 20-21 Закону України "Про інформацію" та частиною другою статті 1 і статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що за порядком доступу інформація (публічна інформація) поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (конфіденційну, таємну і службову інформацію).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 Закону України "Про інформацію").

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 22.08.2011 р. № 56 затверджено перелік документів Держуправління, що становлять інформацію з обмеженим доступом, яким визначено, що звіти з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств Донецької області; документи підприємств, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, крім п. 2.18 «Інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості» є документами, що становлять інформацію з обмеженим доступом.

Пунктом 2.18 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 р. № 108 визначено, що інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості повинна включати таке:

опис промислового об'єкта відповідно до пункту 2.3 цієї Інструкції для об'єктів, які віднесені до першої та другої груп. Об'єкти, які віднесені до третьої групи, надають загальний опис виробництв та технологічного устаткування;

відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пункту 2.9 цієї Інструкції;

заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва відповідно до пункту 2.11 для об'єктів, які віднесені до першої групи;

перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин відповідно до пункту 2.14 цієї Інструкції для об'єктів, які віднесені до першої та другої груп;

пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пункту 2.13 цієї Інструкції;

популярне резюме вищевикладеного для подачі в засоби масової інформації для ознайомлення з громадськістю.

Водночас, слід зазначити, що у листі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 19 квітня 2012 року № 13-1965 не міститься посилань на неможливість надання певної інформації, яка має режим обмеженого доступу, та розголошення цієї інформації у зв'язку з пропозицією ОСОБА_2 ознайомитися з нею в приміщенні Держуправління.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, враховуючи висновки рішення Вищого адміністративного суду України, суд зазначає, що екологічна інформація, яка запитувалась позивачем у Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, не може бути віднесеною до інформації з обмеженим доступом.

Водночас, відповідно до ст.20 Закону №2939 визначені строки розгляду запитів на інформацію, в якій зазначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту; у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту; у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що у порушення вимог чинного законодавства, відповідачем в письмовій формі у строк, передбачений ст.20 Закону №2939, не повідомлено ОСОБА_2 про подовження строку розгляду електронного запиту з огляду на те, що запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

Крім того, суд не погоджується з висновком відповідача щодо ненадання інформації в повному обсязі у зв'язку із значним обсягом документів та відсутньою можливістю їх опрацювання в об'ємі передбаченого запитом, а також з посиланням на те, що статтею 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 21 Закону №2939 встановлено, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Частиною 3 статті 21 Закону №2939 передбачено, що розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

На виконання вимог положень вищевказаного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 740 затверджено граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.

Судом встановлено, що посадовими особами, відповідальними за організацію доступу до публічної інформації в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, на виконання запиту, що передбачає надання копій відповідних документів, не проводився підрахунок аркушів документів, які необхідно копіювати або друкувати для надання відповіді у повному обсязі. При цьому, рахунок для здійснення оплати фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, відповідачем не наданий, що унеможливлює відшкодування їх з боку позивача.

Отже, посилання відповідача на невідшкодування з боку позивача фактичних витрат на копіювання або друк для надання повної відповіді, є безпідставними.

Статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, зокрема, запитувач має право оскаржити відмову в задоволенні запиту на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Положеннями статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень як ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; нездійснення реєстрації документів; навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання надати інформацію підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання надати інформацію задовольнити.

Визнати протиправними дій та бездіяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області щодо ненадання інформації за запитом та відмови в задоволенні запиту на інформацію.

Зобов'язати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області надати ОСОБА_2 інформацію, що запитувалася згідно інформаційних запитів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32 (тридцяти двох) грн. 19 коп.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кошкош О.О.