Постанова

від 23.09.2013 по справі 824/1915/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Чернівці справа № 824/1915/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

за участю:

представника позивача - Загородньої Л.М.,

представника відповідача - Васійчука С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш-2007" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш - 2007" (далі - позивач або ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2013 р., №0003482220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125092,50 грн., з них за основним платежем 83395,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41 697,50 грн. та №0003492220 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 60871,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ проведено позапланову перевірку ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" за лютий, березень, жовтень 2012 року, за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стало, на думку ДПІ, формування позивачем податкового кредиту за рахунок операцій, які фактично не були здійснені. Позивач вважає прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не законними, так як господарські операції носили реальний характер, були належним чином оформлені первинними документами, у т.ч. податковими накладними та пов'язані з його господарською діяльністю. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила наступне.

Так, ДПІ проведено позапланову перевірку ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" , яка задокументована актом від 13.08.2013 р., №1016/24-12-22-04/35361680. За наслідками розгляду акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 р., №0003482220 та №0003492220 , якими збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 185 963, 50, з них за основним платежем 144 266 грн., за штрафними санкціями 41 697, 50 грн.

Згідно акту перевірки підставою для донарахування ПДВ стало те, що ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" відповідно до даних податкового обліку включило до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, постачальником в яких зазначено товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Метал" (далі - ТОВ "Дніпро-Метал"), яке на думку ДПІ відсутнє за своїм місцезнаходженням та не могло здійснювати поставку товару. Доводи ДПІ ґрунтуються на висновку акта Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними виходячи із наступного.

Так, між ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" та ТОВ "Дніпро-Метал" укладено договори поставки металопродукції. На підтвердження виконання договору, між сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, видані видаткові і податкові накладні, згідно яких і було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, розрахунок між сторонами договору відбувався у безготівковій формі. Під час проведення перевірки позивач надав ДПІ договори поставки, платіжні документи, акти приймання-передачі виконаних робіт, видаткові і податкові накладні, які відповідають вимогам чинного законодавства. З боку ДПІ порушень щодо їх оформлення не виявлено.

Отримана від ТОВ "Дніпро-Метал" металопродукція була використана в господарській діяльності позивача, а саме в виготовленні лінії з сортування твердих побутових відходів, контейнерів для збору твердих побутових відходів, модернізації існуючої сортувальної лінії переробки попередньо відсортованих ТВП, які реалізовані кінцевим покупцям, що підтверджується відповідними первинними документами, однак даний факт в ході перевірки ДПІ не перевірявся.

ДПІ не встановила факту неправомірності вчинених ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" з ТОВ "Дніпро-Метал" правочинів та не зафіксувало факту відсутності відповідних первинних документів. При цьому ніяких додаткових документів ДПІ не вимагало.

Податковий кредит був сформований відповідно до положень ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., №2755-VI (далі - ПК України).

Крім цього, представник позивача суду пояснила, що посилання податкового органу на відсутність реального характеру правочинів з ТОВ "Дніпро-Метал" є необґрунтованим у т.ч. у зв'язку із тим, що Лівобережна МДПІ м. Дніпропетроська перевірку ТОВ "Дніпро-Метал" фактично не проводила, що задокументовано відповідним актом перевірки.

Також, представник позивача вважає, що якщо на час здійснення господарських операцій його контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали не анульоване (дійсне) свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, платник не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагента, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі. ТОВ "Дніпро-Метал" на момент проведення господарських операцій з ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало не анульоване (дійсне) свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а тому за рахунок операцій із ним позивач мав законні підстави для включення до податкового кредиту суми ПДВ сплаченні під час придбання металопродукції.

Крім цього, представник позивача вважає, що на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено обов'язку контролювати звітність або своєчасність сплати податків своїми контрагентами-постачальниками. Також, законодавством не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Також, на запитання суду представник позивача пояснила, що первинні документи складенні внаслідок документування господарських операцій між ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" та ТОВ "Дніпро-Метал" підписувалась та передавались сторонами транспортними засобами, які здійснювали перевезення металопродукції. Умови договору поставки металопродукції узгоджувались у телефонному режимі.

У зв'язку із зазначеним просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача суду пояснив наступне.

Так, позаплановою виїзною документальною перевіркою ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Дніпро-Метал"" за лютий, березень, жовтень 2012 р. встановлено порушення п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст. 198 ПК України, а саме позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпро-Метал" всього в сумі 144266 грн., в т.ч. за лютий 2012 року у розмірі 31335 грн., за березень 2012 року - 60871 грн., за жовтень 2012 року - 52060 грн.

Підставою для проведення зазначеної позапланової перевірки позивача став акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпро-Метал" (код ЄДРПОУ 35933777) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Дидактика" (код ЄДРПОУ 34735238) за лютий-березень 2012 року, травень 2012 р., липень-серпень 2012 р., із ПП "Екоскан Сервіс" за жовтень 2012 року, із ПНВП "Техніка" за період серпень-вересень 2012 року" від 26.02.2013 року за № 885/22-1/35933777.

Даним актом задокументовано, що ТОВ "Дніпро-Метал" має ознаки фіктивності, не знаходиться за місцезнаходженням, та не мало можливості поставляти товарно-матеріальні цінності ТОВ "Чернівцісільмаш-2007". У зв'язку із зазначеним, ДПІ прийшло до висновку, що фактичного здійснення господарської операції не було, а надані документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством.

Представник відповідача вважає, що позивачем у ТОВ «Дніпро-Метал» металопродукція фактично не купувалась, а тому за рахунок даних операцій не можна формувати податковий кредит по ПДВ.

За наслідками перевірки, ДПІ, діючи на підставі своїх повноважень та у спосіб встановлений ПК України прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" збільшило суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 125092,50 грн., з них за основним платежем 83395,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41 697,50 грн. та зменшило розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування ПДВ у розмірі 60871,00 грн.

На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити.

Крім цього, на запитання суду представник відповідача повідомив, що позивач, враховуючи його діяльність за КВЕД, міг здійснювати операції по придбанню у ТОВ "Дніпро-Метал" металопродукції для подальшого її використання у виробництві лінії з сортування твердих побутових відходів, контейнерів для збору твердих побутових відходів; первинні документи, якими документувались вищезазначені операції оформленні відповідно до вимог чинного законодавства, у т.ч. і податкові накладні; ТОВ "Дніпро-Метал" у поданих до органів державної податкової служби декларацій з ПДВ відобразило податкові зобов'язання, які у нього виникли у зв'язку з реалізацією товару позивачу; на момент здійснення господарських операцій позивач ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" та ТОВ «Дніпро-Метал» володіли відповідною правосуб'єктністю та були платниками ПДВ; розрахунок відбувався у безготівковій формі.

Крім цього, судом в якості свідка допитано ОСОБА_3, яка пояснила суду, що працює на посаді головного державного податкового ревізор-інспектора ДПІ та проводила перевірку ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007". Підставою для проведення позапланової перевірки став акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпро-Метал" (код ЄДРПОУ 35933777) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Дидактика" (код ЄДРПОУ 34735238) за лютий-березень 2012 року, травень 2012 р., липень-серпень 2012 р., із ПП "Екоскан Сервіс" за жовтень 2012 року, із ПНВП "Техніка" за період серпень-вересень 2012 року" від 26.02.2013 року за № 885/22-1/35933777, за наслідками розгляду якого в інформаційній системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивачу «згорнуто» податковий кредит, який сформований за наслідками проведених операцій із ТОВ «Дніпро-Метал». Проведеною перевіркою в діяльності позивача виявлені порушення п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст. 198 ПК України, а саме ним безпідставно включено до складу податкового кредиту суму по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпро-Метал" всього в сумі 144266 грн., в т.ч. за лютий 2012 року у розмірі 31335 грн., за березень 2012 року - 60871 грн., за жовтень 2012 року - 52060 грн. При цьому свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що позивач міг здійснювати операції по придбанню у ТОВ "Дніпро-Метал" металопродукції для подальшого її використання у виробництві; первинні документи, якими документувались вищезазначені операції оформленні відповідно до вимог чинного законодавства, у т.ч. і податкові накладні; ТОВ "Дніпро-Метал" у поданих до органів державної податкової служби декларацій з ПДВ відобразило податкові зобов'язання, які у нього виникли у зв'язку з реалізацією товару позивачу; на момент здійснення господарських операцій позивач ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007" та ТОВ «Дніпро-Метал» володіли відповідною правосуб'єктністю та були платниками ПДВ; розрахунок відбувався у безготівковій формі, заборгованість по операціям відсутня.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що в період з 31.07.2013 р. по 06.08.2013 р. ДПІ проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Чернівцісільмаш-2007" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Дніпро-Метал" за лютий, березень, жовтень 2012 року.

Перевіркою в діяльності ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" виявлені порушення вимог податкового законодавства, зокрема порушення вимог п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, а саме позивачем занижено ПДВ на загальну суму 83395,00 грн. в т.ч.: за: лютий 2012 р. на 31335,00 грн., жовтень 2012 р. на 52060,00 грн., та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2012 р. в сумі 60871,00 грн. Дані порушення задокументовані актом перевірки від 13.08.2013 р. №1016/24-12-22-04/35361680 про результати позапланової перевірки ТОВ"Чернівцісільмаш-2007" (код ЄДРПОУ 35361680) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Дніпро-Метал" (код ЄДРПОУ 35933777) за лютий, березень, жовтень 2012 року (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки підставою для донарахування зазначеного податкового зобов'язання, стало те, що позивач відповідно до даних податкового обліку включив до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними постачальником в яких зазначено ТОВ "Дніпро-Метал", яке на думку ДПІ має ознаку фіктивності та не може здійснювати поставку товару. Доводи ДПІ ґрунтуються на висновках акта Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.02.2013 року №885/22-1/35933777.

У зв'язку із зазначеним ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0003482220 від 22.08.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 125092,50 грн., з них за основним платежем 83395,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41697,50 грн. та №0003492220 від 22.08.2013 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 60871,00 грн.

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0003482220 та №0003492220 від 22.08.2013 р. є протиправними та підлягають скасуванню виходячи із наступного.

Так, ДПІ у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України визначені обов'язки органів державної податкової служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Органи державної податкової служби та їх посадові особи при прийнятті рішень у т.ч. податкових повідомлень-рішень, зобов'язані виходити із наявності в діяльності платника податків об'єктивних порушень вимог податкового законодавства, які задокументовані актом перевірки.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р., №984 під актом перевірки розуміють службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби. Відповідно до п.п.5,6 Порядку в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. При цьому ці порушення в акті перевірки викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно положень ПК України, а також враховуючи принципи прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які викладенні у ч.3 ст.2 КАС України, не допускається прийняття рішень, у т.ч. податкових повідомлень-рішень на підставі припущень, які не підтверджуються відповідними доказами. У силу положень ч.2 ст.71 КАС України саме на ДПІ покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України). Припущення в розумінні КАС України не є доказами у справі.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки. Дослідженням змісту зазначеного акту перевірку суд прийшов до висновку, що він не відповідає вимогам Порядку в частині чіткого, об'єктивного відображення порушень податкового законодавства. Факти викладені у ньому не в повній мірі підтверджуються первинними документами, а інколи і суперечать їм, що у сукупності з іншими обставинами, призвело до винесення незаконних податкових повідомлень-рішень. До зазначеного суд дійшов виходячи із наступного.

Суть порушень позивачем податкового законодавства зводиться до неправомірного включення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із придбанням по договорам поставки товару, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання з ПДВ. Тобто, для вирішення спору необхідно встановити факти, що підтверджують правомірність або неправомірність віднесення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із придбанням товарів у ТОВ "Дніпро-Метал" до податкового кредиту позивача із ПДВ.

Так, ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг), що поставляються продавцем. При постачанні товарів (робіт, послуг), що згідно із ст.185 ПК України є об'єктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обов'язок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цій, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

ПК України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Так, відповідно до довідки АА №333805 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва № 100070491 про реєстрацію платника податку на додану вартість та акту перевірки ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" є юридичною особою, яка перебуває на обліку у ДПІ як платник податків та є платником ПДВ. Відповідно до КВЕД позивач здійснює діяльність у т.ч. з виробництва машин і устаткування для сільського та лісового господарства; згідно відомості нарахування амортизації за серпень 2013 р. «Основні засоби» у ТОВ «Чернівцісільмаш-2007» наявні основні засоби для здійснення діяльності щодо виробництва устаткування у т.ч. лінії з сортування твердих побутових відходів, контейнерів для збору твердих побутових відходів та відповідно до штатного розпису на підприємстві працюють необхідні кваліфіковані кадри для здійснення діяльності у сфері виробництва. Тобто, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" володіло належною податковою правосуб'єктністю, а саме було платником ПДВ, а також враховуючи особливості своєї господарської діяльності могло здійснювати закупівлю металопродукції, у т.ч. у ТОВ "Дніпро-Метал" для використання її в процесі виробництва.

Крім цього, постачальник позивача, а саме ТОВ "Дніпро-Метал", на момент здійснення досліджених господарських операцій, був зареєстрований як юридична особа, перебував на обліку у Лівобережній міжрайонній МДПІ, володів спеціальною податковою правосуб'єктністю (був платником ПДВ) (а.с.36-39), яка у т.ч. надавала право, за рахунок проведених операцій, формувати позивачеві податковий кредит.

Зазначенні обставини не заперечуються представником відповідача.

Так, 24.01.2012 р. між позивачем та ТОВ "Дніпро-Метал" укладено договір поставки №122409, відповідно до якого ТОВ "Дніпро-Метал" зобов'язалось передати у власність ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" товар в кількості, асортименті, по цінам і стандартам, вказаних в додатках (специфікація). На виконання умов даного договору між ТОВ "Дніпро-Метал" та ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" укладено додатки №№1,2,3,4,5,6,8,8а в яких визначена специфікація металопродукції, що постачається.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ "Дніпро-Метал" позивачеві поставив товар (металопродукцію) (при цьому на дану металопродукцію були видані відповідні сертифікати відповідності). Господарські операції по поставці металопродукції від ТОВ "Дніпро-Метал" до ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" документовані наступними первинним документами, які дослідженні у судовому засіданні:

- видатковими накладними №РН-0000023 від 24.02.2012 р., №РН-0000052 від 30.03.2012 р., №РН-0000150 від 05.10.2012 р., №РН-0000157 від 09.10.2012 р., №РН-0000167 від 23.10.2012 р., №РН-0000173 від 31.10.2012 р.,

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000003 від 24.02.2012 р., №ОУ-0000003 від 24.02.2012 р., №528 від 05.10.2012 р.,

- товарно-транспортними накладними від 24.02.2012 р., від 30.03.2012 р., від 05.10.2012 р. №ТТН-0025, від 09.10.2012 р. №ТТН-0026

- податковими накладними №27 від 20.02.2012 р., №26 від 20.02.2012 р., №60 від 29.03.2012 р., №58 від 29.03.2012 р., №57 від 29.03.2012 р., №59 від 29.03.2012 р., №63 від 30.03.2012 р., №62 від 30.03.2012 р., №183 від 04.10.2012 р., №184 від 04.10.2012 р., №189 від 09.10.2012 р., №194 від 23.10.2012 р., №198 від 29.10.2012 р.

Дослідженням змісту зазначених первинних документів встановлено, що вони оформленні відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88 та спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 р., №488/346. Щодо податкових накладних то вони оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної». При цьому суд зазначає, що представники ДПІ у судовому засіданні визнали відповідність податкової накладної по формі вимогам чинного законодавства.

Також у судовому засіданні дослідженні документи на підставі яких здійснювалось перевезення металопродукції від ТОВ «Дніпро-Метал» до ТОВ «Чернівцісільмаш-2007», а саме заявки-договори на перевезення вантажу, акти здачі-прийняття робіт та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. Дослідженням даних документів встановлено, що вони складені у логічно-хронологічному порядку і документально підтверджують реальність здійсненої господарської операції по перевезенню вантажу.

Крім цього, судом встановлено, що придбаний позивачем у ТОВ «Дніпро-Метал» товар відповідно до правил бухгалтерського обліку документально належним чином був оприбуткований, що підтверджується журналами-ордерів, оборотно-сальдовою відомістю та фінансовими звітами.

Розрахунок по дослідженим господарським операціям здійснювався у безготівковій формі, при цьому відповідно до наявних у справі виписок по рахункам ТОВ «Чернівцісільмаш-2007» за поставлений йому товар розрахувався із ТОВ «Дніпро-Метал» у повному обсязі.

Крім цього, згідно пояснень представника позивача, свідка ОСОБА_3 та відповідно до досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Дніпро-Метал» відобразило у податковому обліку господарські операції з позивачем (додатки №5 до податкової декларації з податку на додану вартість розділ І «Податкові зобов'язання»).

Відповідно до пояснень представника позивача у подальшому ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" придбаний у ТОВ «Дніпро-Метал» товар використало у виробництві лінії з сортування твердих побутових відходів, контейнерів для збору твердих побутових відходів та в модернізації існуючої сортувальної лінії переробки попередньо відсортованих ТВП, які на підставі договорів № 2708/12 від 27.08.2012 р. , №5210 від 15.02.2012 р., та № 2-70 від 20.09.2012 р. були реалізовані державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, яке діє через своє Центральне територіальне управління регіонального розвитку та контролю товариству з обмеженою відповідальністю "Еко Баланс-Луганщина», що підтверджується наявними у справі первинними документами. Представник відповідача не надав суду жодних доказів, які спростовували цю позицію позивача.

Таким чином, аналізуючи викладене суд прийшов до висновку, що вище досліджені господарські операції між позивачем та ТОВ "Дніпро-Метал" задокументовані первинними документами, які в логічно-хронологічному порядку доповнюють один одного та не містять змістових розбіжностей. Враховуючи вартісні показники досліджених вище договорів та первинних документів до них, суд вважає, що основною метою їх укладення було отримання майнової вигоди. При цьому мала місце зміна активів позивача.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкове законодавство не пов'язує дату виникнення податкового кредиту з вартості придбаних товарів з датою початку використання цих товарів в господарській діяльності платника податку. Наявність належним чином оформленої податкової накладної, підтвердження проведення розрахунків між контрагентами, наявність видаткових накладних є підставою для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналізуючи приписи вищезазначених норм кодексу, законодавець передбачив, що лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг).

Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, то податкова накладна є основним документом, що дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат з податку на додану вартість.

Зважаючи на те, що позивачем придбавались товарно-матеріальні цінності, які прямо пов'язані з його господарською діяльністю, крім цього, позивачем надані докази про використання металопродукції, то наявність у нього отриманих від контрагента податкових накладних, є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення. При цьому суд зазначає, що акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпро-Метал" (код ЄДРПОУ 35933777) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Дидактика" (код ЄДРПОУ 34735238) за лютий-березень 2012 року, травень 2012 р., липень-серпень 2012 р., із ПП "Екоскан Сервіс" за жовтень 2012 року, із ПНВП "Техніка" за період серпень-вересень 2012 року" від 26.02.2013 року за № 885/22-1/35933777, яким встановлено відсутність ТОВ «Дніпро-Метал» за його місцезнаходженням не може бути беззаперечним доказом безтоварності операцій у досліджених правовідносинах. Згідно матеріалів справи ТОВ «Дніпро-Метал» звітує до структурних підрозділів Міністерства доходів і зборів України та перебуває за місцезнаходженням (а.с.42).

Також, суд зазначає, що наявність розбіжностей в інформаційній базі „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" внаслідок автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" з ТОВ "Дніпро-Метал", не може впливати на право позивача формувати податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ "Дніпро-Метал". Наявність зазначених розбіжностей обумовлена існуванням акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.02.2013 року за № 885/22-1/35933777 внаслідок реалізації якого податкові зобов'язання ТОВ "Дніпро-Метал" з ПДВ, всупереч положень п.2.8 наказу Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р., №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", були «згорнуті».

Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи.

Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення були винесені ДПІ у зв'язку з тим, що на її думку позивач внаслідок безтоварної операції з ТОВ "Дніпро-Метал" незаконно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Однак вище судом встановлено, що господарські операції між ТОВ "Чернівцісільмаш" та ТОВ "Дніпро-Метал" носили реальний (товарний) характер, а тому підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у ДПІ не було, а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які ймовірні порушення вимог чинного законодавства його контрагентами.

Таке правозастосування відповідає практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами України при розгляді справ як джерело права.

Так, у рішенні від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім цього, пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту з ПДВ. За змістом указаної норми податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. При цьому з урахуванням норм ст.ст.61, 44 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Позивач по справі обґрунтовано довів свої вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, а ДПІ не надала суду доказів, які б свідчили про порушення ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" вимог ПК України.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш - 2007" до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2013 р., №0003482220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125092,50 грн., з них за основним платежем 83395,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41 697,50 грн. та №0003492220 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 60871,00 грн. - підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш-2007" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003482220 від 22.08.2013 р., яким Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області збільшено товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш-2007" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 125092 (сто двадцять п'ять тисяч дев'яносто дві) грн. 50 коп., з них за основним платежем 83395 (вісімдесят три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 41697 (сорок одна тисяча шістсот дев'яносто сім) грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003492220 від 22.08.2013 р., яким Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш-2007" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60871 (шістдесят тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш-2007" (код ЄДРПОУ 35361680) документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору на суму 1859 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 27 вересня 2013 р.

Суддя О.В. Анісімов