Ухвала

від 12.11.2013 по справі 824/1915/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1915/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш-2007" до Державної податкової інспекції інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцісільмаш - 2007" (далі - ТОВ "Чернівцісільмаш - 2007", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області (далі - ДПІ у м. Чернівцях, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 31.07.2013 р. по 06.08.2013 р. працівниками ДПІ у м. Чернівцях проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Чернівцісільмаш-2007" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Дніпро-Метал" за лютий, березень, жовтень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт №1016/24-12-22-04/35361680 від 13.08.2013 року.

В ході перевірки встановлені та зафіксовані в акті порушення ТОВ «Чернівцісільмаш-2007" п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 83395,00 грн. в т.ч.: за: лютий 2012 р. на 31335,00 грн., жовтень 2012 р. на 52060,00 грн., та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2012 р. в сумі 60871,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0003482220 від 22.08.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 125092,50 грн., з них за основним платежем 83395,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41697,50 грн. та №0003492220 від 22.08.2013 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 60871,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Чернівцісільмаш-2007", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ "Дніпро-Метал", так як дані операції, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності.

Податковий орган вважає, що позивач провів документальне оформлення фінансово-господарських операцій із ТОВ "Дніпро-Метал", які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ТОВ «Чернівцісільмаш-2007". Тобто, ці операції не мали реального характеру, а відбувалось лише їх документування.

Відповідно до довідки АА №333805 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва № 100070491 про реєстрацію платника податку на додану вартість та акту перевірки ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" є юридичною особою, яка перебуває на обліку у ДПІ як платник податків та є платником ПДВ. Відповідно до КВЕД позивач здійснює діяльність у т.ч. з виробництва машин і устаткування для сільського та лісового господарства; згідно відомості нарахування амортизації за серпень 2013 р. «Основні засоби» у ТОВ «Чернівцісільмаш-2007» наявні основні засоби для здійснення діяльності щодо виробництва устаткування у т.ч. лінії з сортування твердих побутових відходів, контейнерів для збору твердих побутових відходів та відповідно до штатного розпису на підприємстві працюють необхідні кваліфіковані кадри для здійснення діяльності у сфері виробництва. Тобто, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" володіло належною податковою правосуб'єктністю, а саме було платником ПДВ, а також враховуючи особливості своєї господарської діяльності могло здійснювати закупівлю металопродукції.

24.01.2012 р. між позивачем та ТОВ "Дніпро-Метал" укладено договір поставки №122409, відповідно до якого ТОВ "Дніпро-Метал" зобов'язалось передати у власність ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" товар в кількості, асортименті, по цінам і стандартам, вказаних в додатках (специфікація). На виконання умов даного договору між ТОВ "Дніпро-Метал" та ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" укладено додатки №№1,2,3,4,5,6,8,8а в яких визначена специфікація металопродукції, що постачається.

Встановлено, що ТОВ "Дніпро-Метал", на момент здійснення досліджених господарських операцій, був зареєстрований як юридична особа, перебував на обліку у Лівобережній міжрайонній МДПІ, був платником ПДВ.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ "Дніпро-Метал" позивачеві поставив товар (металопродукцію), що підтверджується видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, податковими накладними.

Придбаний позивачем у ТОВ «Дніпро-Метал» товар відповідно до правил бухгалтерського обліку документально належним чином був оприбуткований, що підтверджується журналами-ордерів, оборотно-сальдовою відомістю та фінансовими звітами. Розрахунок здійснювався у безготівковій формі, при цьому відповідно до наявних у справі виписок по рахункам ТОВ «Чернівцісільмаш-2007» за поставлений йому товар розрахувався із ТОВ «Дніпро-Метал» у повному обсязі.

Придбаний у ТОВ «Дніпро-Метал» товар позивач використав у виробництві лінії з сортування твердих побутових відходів, контейнерів для збору твердих побутових відходів та в модернізації існуючої сортувальної лінії переробки попередньо відсортованих ТВП, які на підставі договорів № 2708/12 від 27.08.2012 р. , №5210 від 15.02.2012 р., та № 2-70 від 20.09.2012 р. були реалізовані державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, яке діє через своє Центральне територіальне управління регіонального розвитку та контролю товариству з обмеженою відповідальністю "Еко Баланс-Луганщина», що підтверджується наявними у справі первинними документами.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Вказуючи на порушення позивачем зазначених норм податковий орган не заперечує факту наявності у позивача податкових накладних. Крім того, відсутні зауваження щодо їх оформлення.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, формування платником податку витрат підприємства та податкового кредиту допускається за умови наявності зв'язку цих витрат з її господарською діяльністю товариства та підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що вищенаведені документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні витрат та податкового кредиту.

Посилання відповідача на неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій та порушення ними вимог законодавства під час підприємницької діяльності, колегією суддів не враховуються з огляду на наступне.

Податковий кодекс України не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Тобто, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Отже, якщо контрагент не виконує своїх зобов'язань, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та заявлені суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про правомірність формування податкової звітності за результатами господарських відносин позивача із ТОВ «Дніпро-Метал», оскільки реальність та повноти відображення даних операцій в податковому обліку документально підтверджена та не спростована відповідачем. Отже, висновки податкового органу в частині порушення позивачем вимог податкового законодавства під час господарських відносин із ТОВ «Дніпро-Метал» є безпідставними, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення - протиправні та підлягають скасуванню.

Крім того, висновки відповідача ґрунтуються на положеннях акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпро-Метал" (код ЄДРПОУ 35933777) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Дидактика" (код ЄДРПОУ 34735238) за лютий-березень 2012 року, травень 2012 р., липень-серпень 2012 р., із ПП "Екоскан Сервіс" за жовтень 2012 року, із ПНВП "Техніка" за період серпень-вересень 2012 року" від 26.02.2013 року за № 885/22-1/35933777, яким встановлено відсутність ТОВ «Дніпро-Метал» за його місцезнаходженням. Разом з цим, матеріали справи вказують на реальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Дніпро-Метал».

Також, відповідач вказує на наявність розбіжностей в інформаційній базі „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" внаслідок автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Чернівцісільмаш-2007" з ТОВ "Дніпро-Метал". Дані розбіжності не можуть впливати на право позивача формувати податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ "Дніпро-Метал". Наявність зазначених розбіжностей обумовлена існуванням акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.02.2013 року за № 885/22-1/35933777 внаслідок реалізації якого податкові зобов'язання ТОВ "Дніпро-Метал" з ПДВ, всупереч положень п.2.8 наказу Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р., №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", були «згорнуті».

Колегія суддів зауважує, що така констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

Зазначене є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.