Постанова

від 24.09.2013 по справі 826/13364/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2013 року № 826/13364/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №320/13 від 02.08.2013р. про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, ТОВ «ДНІПРЯНКА» не є замовником будівництва або підрядником будівництва об'єкт, нерухомого майна - одноповерхової будівлі, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 66600232 у Гідропарку міста Києва за адресою: проспект Броварський, 10-А (літ. Б), а тому не являється суб'єктом правопорушень, визначених ч. 2, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а відтак до нього не може бути застосована відповідальність за вчинення правопорушення передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». За таких обставин вважав, що постанови №320/13 від 02.082013р. про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач проти заявленого позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

17.09.2013р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалів справи встановлено, що 01 серпня 2013 року головним державним інспектором Інспекційного відділу № 4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Чуйковим Вадимом Вікторовичем на підставі вимоги Київської міжрайонної екологічної прокуратури проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА», м. Київ, Броварське шосе, 10-А, а саме щодо належного позивачу об'єкта будівництва: нежитлова будівля розважального комплексу «Фабор» на земельній ділянці з кадастровим номером № 66600232 у Парку культури і відпочинку «Гідропарк» міста Києва.

За результатами перевірки встановлено, що за адресою: земельна ділянка №66600232 у Гідропарку міста Києва встановлено, що за вказаною адресою: проспект Броварський, 10-А (літ. Б), ознак виконання будівельних робіт не виявлено будівельна техніка та будівельники відсутні. Відповідно до технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, інвентаризаційна справа № 1480 від 25.10.2011 у 2009 році було самовільно збудовано одноповерхову будівлю (об'єкт відноситься до II категорії складності, відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»), чим порушено ч.1 ст.34, та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками перевірки, відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протокол про адміністративне правопорушення із фіксуванням суті правопорушення та зазначенням дати правопорушення та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 01.09.2013р. Вказані документи отримала особисто представник за довіреністю Азарова А.А. Проте, вказані документи не містять будь - яких застережень, зауважень чи то заперечень щодо встановлених порушень.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за вказані правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме ч.1 ст. 34, та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на підставі наданих документів відповідачем винесено постанову № 320/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 41292 грн., передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позивач, вважаючи, що відповідачем порушено процедуру проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, що призвело до безпідставного притягнення позивач до відповідальності, звернувся за захистом прав та законних інтересів до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд, керуючись законодавством у сфері містобудівної діяльності, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність спірної постанови чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 р. № 22 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Згідно п. 3 Положення про Інспекцію, основними завданнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.201 1 №553 (далі - Порядок № 553).

Як встановлено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 533 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів будівництва.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно абзацу 1 пункту 14 Порядку № 533, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абзацом 6 пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 9 зазначеного Порядку, встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Абзац 11 пункту 7 Порядку № 533 передбачено обов'язок посадової особи інспекції під час проведення позапланової перевірки пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки.

Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснено перевірку.

Як встановлено абзацом 2 пункту 21 Порядку, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно п.19, 21 Порядку, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Так, в ході судового розгляду справи підтверджено, до відповідача надійшла вимога Київської міжрайонної екологічної прокуратури, що й стало підставою, відповідно до п.7 Порядку № 553, для проведення відповідачем позапланової перевірки. Враховуючи вищевикладене, відповідачем винесено наказ «Про проведення позапланової перевірки» № 52 «з» від 23.07.2013 року.

Так, саме на підставі вищезазначених документів та відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачем проведено позапланову перевірку 01.08.2013 року, якою виявлено допущення позивачем порушень, відповідальність з які передбачена абзацом 3 пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Що доводів позивача про те, що він не є суб'єктом містобудування і не підлягає притягненню до відповідальності у порядку абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суд зазначає наступне.

ТОВ «ДНІПРЯНКА» є власником будівель, що розташовані на земельні ділянці з кадастровим № 633970009 у Гідропарку міста Києва за адресою: проспект Броварський, 10-А (літ. Б), яке набуте ним на підставі Договору купівлі-продажу комунального майна б/н від 14 вересня 1994 p., за яким Комітет по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва Малому підприємству «Дніпрянка», правонаступником якого є ТОВ є «ДНІПРЯНКА», комунальне майно - цілісний майновий комплекс - кафе «Дніпрянка», що знаходиться за адресою: Україна , 253, м. Київ, м. Гідропарк, на правах оренди, відповідно до умов, які зазначені в цьому договорі, про що МП «Дніпрянка» було видане Свідоцтво про право власності № 12-УМК від 27 грудня 1996 р.

Як слідує із матеріалів справи, 08 грудня 2004 року між Київською міською радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Київська міська рада передала ТОВ «ДНІПРЯНКА» в оренду земельну ділянку розміром 3483 кв.м, кадастровий номер 8000000000:63:397:0009, розташовану на території парку культури та відпочинку «Гідропарк» у Дніпровському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з літнім майданчиком.

Водночас, позивач в обґрунтування неправомірності спірного рішення покликався на те, що ним ніколи будівництво об'єкт нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 66600232 у Гідропарку міста Києва за адресою: проспект Броварський, 10-А (літ Б) не велось і в його користуванні - земельна ділянка з таким кадастровим номером не перебуває. На цей час на цій земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:397:0009 знаходяться виключно об'єкти нерухомого майна, які придбані ТОВ «ДНІПРЯНКА» на підставі Договору купівлі-продажу комунального майна б/н від 14 вересня 1994р.

Проте суд критично ставиться до таких доводів позивача, з огляду про наступне. Так, в ході перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.08.2013 р. було виявлено, що на земельній ділянці № 66600232 у Гідропарку міста Києва, за адресою: проспект Броварський, 10-А (літ. Б) ознак виконання будівельних робіт не виявлено, будівельна техніка та будівельники відсутні.

В ході судового розгляду справи з технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, інвентаризаційна справа № 1480 від 25.10.2011, встановлено, що дозвіл на будівництво вказаного об'єкта до БТІ не поданий, що свідчить про здійснення самовільного будівництва у 2009 році одноповерхової будівлі за вказаною адресою.

Суд категорично не погоджується з твердженнями позивача, про те, що належним чином засвідчена копія технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна не може слугувати беззаперечним доказом у справі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивачем не наведено правових підстав, не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у технічному паспорті, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (інвентаризаційна справа №1480) неправдивих чи недостовірних даних.

Крім того твердження позивача про те, що запис у технічному паспорті «дозвіл на будівництво вказаного об'єкта до БТІ не поданий» не свідчить про його відсутність не носить правового підґрунтя, позаяк порядок будівництва об'єктів нерухомого майна регламентований законодавством.

Враховуючи вищевикладене, в ході судового розгляду справи факт вчинення правопорушення позивачем вимог містобудівного законодавства жодним чином не спростований.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що перевірка відповідачем проведена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності №320/13 від 02.082013р. є правомірною, позаяк винесена з підстав порушення позивачем чинного законодавства, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності №320/13 від 02.08.2013р., - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур