Ухвала

від 11.02.2014 по справі 826/13364/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13364/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрянка" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрянка" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрянка" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01 серпня 2013 року головним державним інспектором Інспекційного відділу № 4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Чуйковим Вадимом Вікторовичем на підставі вимоги Київської міжрайонної екологічної прокуратури проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ДНІПРЯНКА» за адресою м. Київ, Броварське шосе, 10-А, а саме щодо належного позивачу об'єкта будівництва: нежитлова будівля розважального комплексу «Фабор» на земельній ділянці з кадастровим номером № 66600232 у Парку культури і відпочинку «Гідропарк» міста Києва.

За результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці №66600232 у Гідропарку міста Києва за адресою: проспект Броварський, 10-А (літ. Б), ознак виконання будівельних робіт не виявлено, будівельна техніка та будівельники відсутні. Відповідно до технічного паспорту, виданого Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (інвентаризаційна справа № 1480 від 25 жовтня 2011 року) у 2009 році було самовільно збудовано одноповерхову будівлю (об'єкт відноситься до II категорії складності, відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»), чим порушено ч.1 статті 34, та статтю36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протокол про адміністративне правопорушення із фіксуванням суті правопорушення та зазначенням дати правопорушення та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 01 вересня 2013 року. Вказані документи були отримані особисто представником ТОВ за довіреністю Азаровою А.А. Вказані документи не містять будь - яких застережень, зауважень чи то заперечень щодо встановлених порушень.

На підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за вказані правопорушення та наданих документів відповідачем винесено постанову № 320/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 41292 грн., передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 статті 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позивач, вважаючи зазначені припис та постанову необґрунтованими, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно п. 3 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 червня 2011 року № 22, основними завданнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

За приписами ч. 4 статті 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На виконання статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Приписами п. 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п. 9 Порядку № 553 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 - посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

У відповідності до п.п. 16-20 Порядку № 553 - за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно з п. 22 Порядку № 553 - постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Так, до відповідача надійшла вимога Київської міжрайонної екологічної прокуратури, що й стало підставою, відповідно до п.7 Порядку, для проведення відповідачем позапланової перевірки. Враховуючи викладене, відповідачем винесено наказ «Про проведення позапланової перевірки» № 52 «з» від 23 липня 2013 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» - правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 9, 12 Порядку № 244 - постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф.

Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка наклала штраф.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності № 12-УМК від 27 грудня 1996 року позивач є власником будівель, що розташовані на земельні ділянці з кадастровим № 633970009 у Гідропарку міста Києва за адресою: проспект Броварський, 10-А (літ. Б).

08 грудня 2004 року між Київською міською радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Київська міська рада передала ТОВ «ДНІПРЯНКА» в оренду земельну ділянку розміром 3483 кв.м, кадастровий номер 8000000000:63:397:0009, розташовану на території парку культури та відпочинку «Гідропарк» у Дніпровському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з літнім майданчиком.

Позивач зазначає, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:397:0009 знаходяться виключно об'єкти нерухомого майна, які придбані ТОВ «ДНІПРЯНКА» на підставі Договору купівлі-продажу комунального майна б/н від 14 вересня 1994 року та ним будівництво не велось.

Згідно технічного паспорту, виданого Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, інвентаризаційна справа № 1480 від 25 жовтня 2011 року, встановлено, що дозвіл на будівництво вказаного об'єкта до БТІ не поданий, що свідчить про здійснення самовільного будівництва у 2009 році одноповерхової будівлі за вказаною адресою, без документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою та без отримання в установленому порядку містобудівних умов та обмежень, що є порушенням вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, згідно даних зазначеного технічного паспорту, виготовленого в 2008 році, вказана самовільна споруда відсутня і представник позивача в судовому засіданні не заперечував дану обставину, що підтверджує правомірність винесеного припису та постанови.

Однак, оскільки правопорушення, визначене відповідачем є триваючим, то колегія суддів зазначає, що позивач є суб'єктом відповідальності. З огляду на викладене, необґрунтованим є твердження апелянта стосовно того, що строк давності притягнення до відповідальності, встановлений в три роки, сплив і до нього не можуть застосовуватися штрафні санкції.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв у відповідності до приписів діючого законодавства. З цих підстав суд вважає, що доводи позивача стосовно порушення Інспекцією ДАБК у м. Києві приписів Порядку № 553, є необґрунтованими.

Таким чином, виявлені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01 серпня 2013 року порушення ТОВ "Дніпрянка" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності знайшли своє підтвердження в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01 серпня 2013 року, в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 серпня 2013 року № 320/13, а отже, оскаржувані припис та постанова, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, відображають факти порушення ТОВ "Дніпрянка" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є законними, а тому, визнанню протиправними та скасуванню не підлягають.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрянка" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.