ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.04.2015р. м. Київ К/800/11961/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрянка» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрянка»
до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
про визнання протиправними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
19.08.2013р. до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі Інспекція) про накладення штрафу звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрянка» (далі Товариство). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за наслідками проведеної перевірки Інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудування та винесено постанову про накладення на Товариство штрафу. Вважаючи, що висновки щодо наявності порушень в діяльності Товариства є помилковими, позивач просив задовольнити позов.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014р., в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити позов. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання закону у сфері містобудування Інспекцією 1.08.2013р. складено акт, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено факт самовільного будівництва на земельній ділянці за адресою : м. Київ, пр. Броварський,10-А одноповерхової будівлі ІІ категорії складності.
На цій підставі 1.08.2013р. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постановою Інспекції від 2.08.2013р. на Товариство накладено штраф в сумі 41292гр. за вчинення правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Спірні правовідносини регулюються положеннями Законів України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі Закон N208/94-ВР), «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон N3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011р. N553 (далі Порядок №553).
Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позапланову перевірку було проведено органом, який відповідно до положень Закону N3038-VI має необхідні повноваження, а саму перевірку здійснено у відповідності до приписів Порядку №553.
Під час розгляду справи відповідачем надано належні докази обґрунтованості своїх висновків щодо порушення Товариством вимог містобудівного законодавства, а санкції, застосовані Інспекцією до позивача, відповідають приписам статті 2 Закону N208/94-ВР.
Судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та дано належну оцінку доводам позивача, якими він обґрунтовував адміністративний позов і зроблено правильний висновок про те, що при проведенні перевірки та прийнятті постанови Інспекція діяла на підставі закону, в межах своєї компетенції та з дотриманням принципів, передбачених статтею 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та зводяться до переоцінки висновків судів щодо достовірності доказів, розглянутих судами попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220 1 ,223,224,230,231,254 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрянка» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2015 |
Оприлюднено | 27.04.2015 |
Номер документу | 43765667 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Логвиненко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні