Постанова
від 21.12.2006 по справі 16/182-05
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/182-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

21 грудня 2006 р.                                                                                   № 16/182-05  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Києві

за участю представника позивача:Довгая М.І. та представника відповідача –Тригуба С.М.

касаційну скаргуХерсонського морського коледжу

на постановувід 09.08.2006

Запорізького апеляційногогосподарського суду

у справі№ 16/182-05

господарського судуХерсонської області

за позовомМалого приватного підприємства “Еллінг”

доХерсонського морського коледжу

простягнення суми

ВСТАНОВИВ:

У червні 2005 року мале приватне підприємство “Еллінг” звернулось з позовом до Херсонського морського коледжу, згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просило стягнути з відповідача 60840,00 грн. основного боргу, 7401,00 грн. інфляційних, 1549,00 грн. річних та 3263,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2006 у справі № 16/182-05 позов задоволено частково. Стягнено з Херсонського морського коледжу на користь МПП “Еллінг” 60840,00 грн. основного боргу, 7401,00 грн. інфляційних, 1549,00 грн. річних. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006 вищезазначене судове рішення змінено. Позов задоволено частково. Стягнено з Херсонського морського коледжу на користь МПП “Еллінг” 60840,00 грн. основного боргу, 916,99 грн. інфляційних, 585,06 грн. річних. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду від 13.06.2006, постанову апеляційного суду від 09.08.2006 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 32, 33, 36, 49, 54, 58, 63, 99 ГПК України та ст.ст. 852, 853, 857, 858 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Запорізьким апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, правовідносини сторін врегульовані чотирма договорами №№ 251 і 252 від 10.05.2004, від 17.08.2004 та № 1 від 07.01.2005, згідно з умовами яких позивач прийняв від відповідача виконання робіт по ремонту опалення учбового корпусу судомеханічного технікуму та по ремонту кабінетів морського коледжу. Умовами цих договорів встановлено, що вартість робіт визначається затвердженими кошторисами і підлягає зміні при зміні вартості матеріалів, обсягів виконаних робіт та у зв`язку з коливаннями, викликаними зміною ринкових відносин і внаслідок змін у законодавстві. Розрахунок проводиться згідно з актом виконаних робіт.

Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що позивачем виконані договірні зобов`язання за вищевказаними договорами на загальну суму 128125,00 грн., що підтверджено відповідними актами приймання виконаних робіт, які були підписані сторонами без будь-яких заперечень. Однак, прийняті на себе зобов`язання щодо сплати вартості виконаних за договорами робіт відповідач виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 60840,00 грн.

У зв`язку з цим, позивачем передано відповідачу претензію від 27.04.2005 з вимогою в триденний строк перерахувати вищезазначену суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача, однак, відповідач грошові кошти позивачу не перерахував.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що відповідач не визнає решту суму боргу, у зв`язку з тим, що в жовтні 2004 року та січні 2005 року на підставі трудової угоди, укладеною між відповідачем та інженером - будівельником гр. Сенчуріною Н.Н., останньою була проведена перевірка виконаних розрахунків договірної вартості виконаних робіт за договорами, за результатами якої було встановлено факт завищення сум вартості робіт, що знайшло відображення у відповідних актах, які були підписані позивачем.

Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст. 188 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 837, 853 ЦК України, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 60840,00 грн. основного боргу та 916,99 грн. інфляційних і 585,06 грн. річних за період з 05.05.2005 по 30.08.2005. При цьому, апеляційним судом правомірно зазначено, що, з урахуванням того, що акти відповідачем підписані без заперечень, він втратив право посилатися на наявність недоліків у виконаних роботах після підписання актів прийняття виконаних підрядних робіт.

Крім того, апеляційним судом правомірно не взято до уваги твердження відповідача про те, що він правомірно зменшив плату за роботу виконану з недоліками, а позивач, підписавши акти перевірки, погодився з встановленими недоліками та зменшенням плати за таку роботу, оскільки підрядні роботи виконані позивачем згідно з умовами договорів підряду та в межах вартості робіт, затвердженою кошторисами, а отже, оскільки сторонами змін до договору щодо вартості підрядних робіт у встановленому законом порядку сторонами не вносилось, немає підстав вважати, що підписавши вищевказані акти перевірки, позивач погодився із зменшенням плати за виконані підрядні роботи.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонського морського коледжу залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006 у справі № 16/182-05 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.

                                         

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення21.12.2006
Оприлюднено20.08.2007
Номер документу337565
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —16/182-05

Рішення від 12.07.2007

Господарське

Господарський суд Харківської області

Здоровко Л.М.

Постанова від 09.08.2006

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Радченко О.П.

Постанова від 21.12.2006

Господарське

Вищий господарський суд України

Харченко В.М.

Рішення від 13.06.2006

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Немченко Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні