Постанова

від 09.08.2006 по справі 16/182-05

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/182-05

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.08.06                                                                                               Справа №16/182-05

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Радченко О.П. судді  Радченко О.П.    , Кагітіна Л.П.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі: Соколов А.А.

За участю представників:

позивача:  Довгай М.І., директор

відповідача:  Марченко Т.А., довіреність № 01-14/1627 від 01.11.2005 р.;

                       Тригуба С.М., довіреність № 01-14/1628 від 01.11.2005 р.   

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського морського коледжу, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2006 р.

у справі № 16/182-05

про стягнення суми

встановив:

Мале приватне підприємство “Еллінг”, м. Херсон, (далі - позивач) звернулося в господарський суд Херсонської області з позовом до Херсонського морського коледжу, м. Херсон, (далі – відповідач) про стягнення 73.053,00 грн., які складаються з 60.840,00 грн. основного боргу за договорами №251, №252 від 10.05.2004 р., б/н від 17.08.2004 р. і №1 від 07.01.2005 р., 3.263,00 грн. пені, 7.401,00 грн. втрат від інфляції, 1.549,00 грн. – 3% річних (з урахуванням уточнених позовних вимог.)  

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2006р. у справі             №16/182-05 (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто  69.790,00 грн., в тому числі: 60.840,00 грн. основного боргу, 7.401,00 грн. втрат від інфляції, 1.549,00 грн. – 3% річних, 679,90 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.    

Висновки суду  ґрунтуються  на тому, що правовідносини  сторін врегульовані договорами №251, 252 від 10.05.2004р., б/н від 17.08.2004р. та№1 від 07.01.2005р., згідно з умовами яких позивач виконав для відповідача певні роботи, що підтверджується двосторонніми підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати підрядних робіт виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 60.840,00 грн.   

Суд  визнав вимоги  позивача  про стягнення основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені судом першої інстанції відмовлено, оскільки п.4 ст.231 ЦК України передбачено, що розмір штрафних  санкцій   (штраф,  пеня) повинен   визначатися договором, а спірними договорами підряду умови щодо стягнення пені сторонами не погоджені.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною  скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Вважає, що  господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно  застосовані норми  матеріального  і процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Відповідач зазначає, що встановивши недоліки підрядних робіт, як це передбачено п.1,2 ст.853 , п.1 ст.852, п.2 ст.858 ЦК України, він зменшив плату за роботу виконану з недоліками, а позивач, підписавши акти перевірки без зауважень ї заперечень, погодився з встановленими недоліками та зменшенням плати за таку роботу. Крім того, судом першої інстанції також не враховано, що позивач неправомірно виконував підрядні будівельні роботи за вказаними договорами підряду без наявної ліцензії для проведення цих робіт.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення  господарського суду  залишити  без  змін, а   апеляційну  скаргу  - без  задоволення. Позивач стверджує, що виконав усі зобов'язання за договорами підряду, а відповідач прийняв ці роботи та підписав акти виконаних робіт. При прийнятті виконаних робіт відповідач не пред'явив позивачу ніяких претензій, не вимагав виправити або усунути дефекти. Таким чином, у нього нема ніякої підстави не оплачувати виконані позивачем роботи.

Крім того, колегією суддів розглянуто і залишено без задоволення клопотання  відповідача, адресоване Запорізькому апеляційному господарському суду про зупинення виконання оскаржуваного рішення, оскільки згідно ст.121-1 ГПК України зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду може суд касаційної інстанції до закінчення перегляду оскаржуваного рішення в порядку касації. Суд апеляційної інстанції не наділений такими повноваженнями.

          Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №2225 від 08.08.2006р. справа №16/182-05 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Радченко О.П. (доповідач), суддів -  Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.,

          Представники  сторін в судовому  засіданні  підтримали  доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.  

Представники сторін заявили клопотання про  відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши  в судовому  засіданні  представників  сторін,   колегія суддів  встановила наступне.

Правовідносини  сторін врегульовані договорами №№251 і 252 від 10.05.2004 р., б/н від 17.08.2004р. та №1 від 07.01.2005р. (далі – Договір підряду-1, 2, 3, 4 відповідно), згідно з умовами яких позивач прийняв від відповідача виконання робіт по ремонту опалення учбового корпусу судомеханічного технікуму та по ремонту кабінетів морського коледжу.

Згідно з пунктами 2.1 вищевказаних Договорів підряду 1 – 4 вартість робіт визначається затвердженими кошторисами і підлягає зміні при зміні вартості матеріалів, обсягів виконаних робіт та у зв'язку з коливаннями, викликаними зміною ринкових відносин і внаслідок змін у законодавстві.

Розрахунок проводиться згідно з актом виконаних робіт (Ф-2) (п. 3.1 Договорів підряду 1 – 4).  

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем виконані договірні зобов'язання за Договором підряду-1, що підтверджено актом приймання виконаних робіт по ремонту опалення учбового корпусу №1 від 06.09.2004р. (а.с.19– 21, т.1), згідно з яким, роботи виконані на загальну суму 84.364,00 грн., акт підписаний сторонами без заперечень.

Позивачем виконані договірні зобов'язання за Договором підряду-2, що підтверджено актом приймання виконаних робіт по ремонту опалення учбового корпусу №2 від  21.03.2005р. (а.с.24 –26, т.1), згідно з яким, роботи виконані на загальну суму 22.544,00 грн., акт приймання-передачі робіт підписаний сторонами без заперечень.

За Договором підряду-3 Позивачем виконані договірні зобов'язання, що підтверджено актом приймання виконаних робіт по ремонту кабінету учбового корпусу №3 від  21.03.2005р. (а.с.27–28, т.1), згідно з яким, роботи виконані на загальну суму 6.627,00 грн., акт приймання-передачі робіт підписаний сторонами без заперечень.

Також за Договором підряду-4 позивачем виконані договірні зобов'язання, що підтверджено актом приймання виконаних додаткових робіт від 21.03.2005р. (а.с.22– 23, т.1), згідно з яким, роботи виконані на загальну суму 14.590,00 грн., акт приймання-передачі робіт підписаний сторонами без заперечень.

Таким чином, за чотирма договорами позивач виконав роботи на загальну суму 128.125,00 грн.

Прийняті на себе зобов'язання щодо сплати вартості виконаних за договорами робіт відповідач виконав не в повному обсязі. Згідно з наданими банківськими витягами від 14.09.2004 р., 29.10.2004 р., 21.03.2005 р. відповідачем частково в сумі 67.285,00 грн.,  сплачена вартість виконаних робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 60.840,00 грн.

Позивачем передано відповідачу претензію від 27.04.2005 р. (а.с.45, т.1) з вимогою в триденний строк перерахувати суму заборгованості – 60.840,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач отримав претензію 27.04.2005р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції №01-13/128, але грошові кошти за претензією позивачу не перерахував.

Слід зазначити, що відповідач не визнає решту суму боргу, у зв'язку з тим, що в жовтні 2004р. та січні 2005р. на підставі трудової угоди, укладеною між відповідачем та інженером - будівельником гр. Сенчуріною Н.Н, останньою була  проведена перевірка виконаних розрахунків договірної вартості виконаних робіт за Договорами підряду 1 – 4. За результатами перевірки було встановлено факт завищення сум вартості робіт, що знайшло відображення у відповідних актах: № 1 від 14.10.2004р., №2 від 10.11.2004р. та №1 і №2 від 31.01.2005р. Зазначені акти підписані позивачем.

Стягнення з відповідача на користь позивача 60.840,00 грн. основного боргу за Договорами підряду 1 - 4, 3.263,00 грн. пені, 7.401,00 грн. втрат від інфляції, 1.549,00 грн. – 3% річних стало предметом спору в суді першої інстанції.             

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, заслухавши  в судовому  засіданні  представників  сторін,  колегія суддів  не знаходить підстав для скасування  рішення  господарського суду,  виходячи з наступного.

Договори підряду 1 – 4 за своєю природою є договорами підряду, у зв'язку з чим, при наданні правової оцінки виниклим між сторонами правовідносинам, слід керуватися нормами глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 853 ЦК України встановлено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору підряду, оглянути її і у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядчику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі і такі, що були умисно приховані підрядчиком, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядчика. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути проведена експертиза. Витрати на проведення експертів і несе підрядчик.

З огляду на акти приймання-передачі робіт за Договорами підряду 1 - 4 колегія суддів дійшла висновку, що, по-перше, акти відповідачем підписані без заперечень, а по-друге, вже після підписання вищевказаних актів про встановлення факту завищення сум вартості підрядних робіт. Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що відповідач втратив право посилатися на наявність недоліків у виконаних роботах після підписання актів прийняття виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Твердження скаржника стосовно того, що керуючись п.1,2 ст.853 ,п1 ст.852,п.2 ст.858 ЦК України, він правомірно зменшив плату за роботу виконану з недоліками, а позивач, підписавши акти перевірки, погодився з встановленими недоліками та зменшенням плати за таку роботу, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

По-перше, як вже зазначалось, підрядні роботи виконані позивачем згідно з умовами Договорів підряду 1– 4, в межах вартості робіт, затвердженою кошторисами, що підтверджується матеріалами справи.

По-друге, згідно зі ст. 654 ЦК України зміна  або  розірвання  договору  вчиняється в такій самій формі,  що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 ГК України закріплений порядок зміни та розірвання господарських договорів, який сторонами в даному випадку не додержаний. Отже, немає підстав вважати, що підписавши вищевказані акти перевірки, позивач погодився із зменшенням плати за виконані підрядні роботи, зміни щодо вартості підрядних робіт у встановленому законом порядку сторонами до Договорів підряду 1 – 4 не вносилися.

Відсутність ліцензії на виконання вищезазначених робіт не може бути підставою для відмови в їх оплаті, оскільки згідно з листом ВАСУ “Про деякі питання практики застосування окремих норм діючого законодавства у вирішення спорів” № 01-8/167 від 15.05.1997 р. у  разі  відсутності  у  суб'єкта  господарювання ліцензії на здійснення  певної господарської діяльності договір, безпосередньо пов'язаний  з такою діяльністю, повинен бути визнаний недійсним на підставі статті 49 ЦК УРСР. Але Договір у встановленому законодавством порядку недійсним не визнаний. А відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку  не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вже зазначалось вище, позивач 27.04.2005 р. пред'явив відповідачу претензію на сплату основного боргу.

Отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо законності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення 60.840,00 грн. основного боргу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3.263,00 грн. пені, суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні, оскільки п. 4 ст.231 ЦК України передбачено, що розмір штрафних  санкцій   (штраф,   пеня)   повинен   визначатися договором, а Договорами підряду 1 – 4 умови щодо стягнення пені сторонами не передбачені.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 7.401,00 грн. втрат від інфляції, 1.549,00 грн. – 3% річних підлягають задоволенню частково за період з     05.05.2005р. по 30.08.2005р. в сумі 916,99 грн. втрат від інфляції і 585,06 грн. – 3% річних.

          Враховуючи викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскаржуване рішення підлягає зміні через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

          Відповідно до ст.49 ГПК України  судові  витрати  за подання  апеляційної скарги   покладаються  на заявника.

               На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Херсонського морського коледжу, м. Херсон, залишити  без  задоволення.

                 Рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2006 р. у справі               № 16/182-05  змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Херсонського морського коледжу, м. Херсон, на користь Малого приватного підприємства “Еллінг”, м. Херсон , 60.840,00 грн. основного боргу, 916,99 грн. втрат від інфляції і 585,06 грн. – 3% річних, 623,42 грн. державного мита, 100,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Видати позивачу довідку на повернення з Державного бюджету України 12,89 грн. зайво сплаченого державного мита.»

Видачу відповідного наказу та довідки із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Радченко О.П.

 судді  Радченко О.П.  

 Кагітіна Л.П.  Кричмаржевський В.А.