Рішення

від 26.09.2013 по справі 907/678/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2013 Справа № 907/678/13

Суддя господарського суду Русняк В.С.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства "Скіф", с. Кам'яниця Ужгородського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінтервуд", с. Минай Ужгородського району

про стягнення 19233,81 грн.

За участю представників:

від позивача - Гончаров В.В., адвокат, представник за довіреністю б/н від 07.05.2013

від відповідача - не з'явився

Суть спору: стягнення 19233,81 грн., в т.ч. 18500 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди нерухомого майна №25-05/12 від 25.05.2012, 471 грн. 41 коп. пені та 262 грн. 40 коп. 3% річних (з врахуванням заяви від 23.07.13 про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені);

У судовому засіданні 26.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві. Вважає, що заборгованість за договором оренди нерухомого майна №25-05/12 від 25.05.2012 підтверджена поданими суду доказами, зокрема, договором, актом приймання-передачі Приміщення від 01.06.12, розрахунками заборгованості.

23.07.13 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 471 грн. 41 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, про причини неявки не повідомив. Ухвалу від 12.09.2013 відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - а.с. 33). Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, до суду не повернулася. Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за вказаних обставин вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Двадцять п'ятого травня 2012 року між Малим приватним підприємством «СКІФ» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРВУД» (далі - Відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №25-05/12 (далі - Договір оренди).

На виконання умов даного Договору оренди Позивач 01 червня 2012 року передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування (оренду) частину нежилого приміщення загальною площею 500,00 кв.м. в будівлі по вул.Гагаріна, 69 в с.Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області (далі - Приміщення). Факт передачі Приміщення в оренду стверджується відповідним актом від 01.06.12.

У відповідності до пунктів 4.2. і 4.3. Договору оренди загальний місячний розмір орендної плати з 01 червня по 31 липня 2012 року включно становитиме 1 500,00 грн., а з 01 серпня по 31 грудня 2013 року - 2 500,00 грн.

Відповідно до п.4.12 Договору оренди вказана орендна плата повинна сплачуватись Відповідачем щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п.п.12.1, 12.3 Договору оренди його дія починається з дати прийняття Приміщення за актом приймання-передачі і закінчується 31 грудня 2012 року. Але якщо жодна із сторін цього Договору в термін три місяці до закінчення дії останнього не заявить про намір його розірвати, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах.

Оскільки жодна із сторін Договору оренди у вказаний строк не заявила про намір його розірвати, він продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно з п.п.9.5.1. Договору оренди у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Відповідач несе відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

З огляду на вказані пункти договору Позивач просить стягнути з Відповідача 471, 41 грн. грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за відповідним Договором (розрахунок пені міститься у матеріалах справи а.с.36).

Позивач також просить стягнути з Відповідача суму 262,40 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (розрахунок - а.с.24).

Претензію представника Позивача від 17.05.13 №44 про добровільну сплату заборгованості з оплати орендної плати, а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Всупереч договірному зобов'язанню, відповідачем здійснено лише часткову оплату (04.07.12 - на суму 1 500,00 грн., 10.01.13 - на суму 4 500,00 грн., 04.04.13 - на суму 2 500,00 грн., та 14.05.13 - на суму 1 000,00 грн.; в загальному розмірі - 9 500,00 грн.), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 19233,81 грн., в т.ч. 18500 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 471 грн. 41 коп. пені та 262 грн. 40 коп. 3% річних - з врахуванням заяви від 23.07.13 про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, яка подана до прийняття рішення, не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому прийнята судом.

Відповідно до пункту 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, умови Договору оренди щодо сплати орендної плати в повному обсязі Відповідачем не виконано, чим порушено пункти Договору та вищевказані норми.

Отже, факт часткової заборгованості відповідача по орендній платі згідно з вказаним вище договором оренди на суму 18500 грн. за період з червня 2012 року по травень 2013 року, де розмір орендної плати за вказаний період становить 28000,00 грн., з яких відповідачем сплачено 9500,00 грн. (28000,00 грн. - 9500,00 грн. = 18500,00 грн.) належним чином доведений поданими суду доказами, зокрема договором оренди нерухомого майна №25-05/12 від 25.05.12, претензією, актом приймання-передачі Приміщення від 01.06.12, розрахунками заборгованості, та відповідачем не спростований, оскільки ним не подано жодних доказів, які б спростували викладені у позовній заяві обставини.

На підставі викладеного з відповідача на користь позивача належить стягнути 18500 грн. заборгованості по сплаті орендної плати.

Щодо нарахованих позивачем 262,40 грн. річних (3%) та 471,41 грн. пені, то вони підлягають до стягнення судом з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та на підставі ст. 230 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, заборгованість у частині стягнення 262,40 грн. річних (3%) та 471,41 грн. пені повністю підтверджена матеріалами справи, її нарахування перевірено судом, а відтак підлягає до стягнення на підставі згаданих норм права.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на оплату правової допомоги в сумі 2200,00 грн.

Зазначені витрати відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України є судовими витратами, понесеними при розгляді даної господарської справи, у зв'язку з оплатою послуг адвоката. Останні підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правової допомоги №21/с від 01.07.2013, актом про надання послуг за договором від 02.07.2013, випискою по рахунку, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №821/112, виданим на підставі рішення Закарпатської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 03.06.1994 №5.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Таким чином, витрати на оплату правової допомоги в сумі 2200,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінтервуд" (м. Ужгород, вул. Собранецька, 29/8, код ЄДРПОУ 37968757) на користь Малого приватного підприємства "Скіф" (Ужгородський район, с. Кам'яниця, вул. Проектна, 9, код ЄДРПОУ 22075493) суму 19233,81 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять три грн. 81 коп.), в т.ч. 18500 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 471 грн. 41 коп. пені та 262 грн. 40 коп. 3% річних; 2200,00 грн. (дві тисячі двісті грн. 00 коп.) у відшкодування витрат на оплату правової допомоги, а також 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.09.2013.

Суддя В.С. Русняк