Рішення

від 11.09.2013 по справі 908/2356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 5/57/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2013 Справа № 908/2356/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 31)

До відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 370 250,38 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Стуга В.В., довіреність б/н від 02.01.2013 р.

Від відповідача: Пашко А.І., довіреність № 607 від 28.03.2013 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.07.2013 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" до Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" про стягнення 370 250,38 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №908/2356/13, справі присвоєно номер провадження - 5/57/13, розгляд якої призначено на 19.08.2013 р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 11.09.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою представників позивача та відповідача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2013 р. надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що у прохальній частині позовної заяви було невірно вказано суму основного боргу, суму пені, а також суму 3% річних за користування грошовими коштами та з урахуванням викладеного, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 333 000,00 грн., 25 043,42 грн. пені, 12 206,96 грн. 3 % річних та судові витрати покласти на відповідача. Позивач пояснив, що 16.01.2012 р. між ТОВ «Фотон-Україна» та Державним підприємством "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" укладено договір поставки продукції №18 (2)12 УК. Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити автошини на загальну суму 333 000,00 грн. На виконання умов договору позивач передав відповідачу автомобільні шини на суму 333 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ФТ- 0000030 від 01.03.2012 р. та довіреністю на представника відповідача. Згідно з п.3.2. договору відповідач зобов'язався розрахуватися за поставлену продукцію з відстрочкою 30 календарних дні з моменту постачання продукції. Однак, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар. У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем нараховано пеню у розмірі 25 043,42 грн. та 3 % річних у розмірі 12 206,96 грн.

В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України.

Представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву від 19.08.2013 р. за вих. №28-24, вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фотон-Україна» не підлягають задоволенню з огляду на наступне. На виконання своїх зобов'язань позивачем здійснено поставку продукції на суму 333 000,00 грн., що підтверджується накладною №ФТ-0000030 від 01.03.2012 р. Однак, при прийнятті продукції позивачем були виявлені недоліки, а саме відсутність сертифікатів якості, копії сертифікатів УкрСЕПРО невідповідної форми, по позиціям № 2, 3 та 4 прострочені сертифікати УкрСЕПРО. Поставлена позивачем продукція була прийнята на відповідальне зберігання (Акт №/3/42). Відповідач листами №07-38/7735 від 28.03.2012 р., №07-38/8282 від 02.04.2012 р. звертався до позивача з вимогою усунути допущені недоліки. Виконання обов'язку ВП ЗАЕС щодо здійснення розрахунків за поставлену продукцію було відстрочено, оскільки датою виконання зобов'язання ТОВ «Фотон-Україна» з надання документів зазначених в п.4.3. договору є 10.05.2012 р., що підтверджується приходним ордером №2/872/103 від 10.05.2012 р. та службовою запискою №07-36/47964 від 08.06.2012 р. Також, ч. 2 ст. 231 ГК України не передбачено розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання. Крім цього, відповідно до ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору у випадку, передбачених цим Кодексом, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором. Пунктами 9.1., 9.2., 9.3 договору встановлені способи врегулювання спорів, що виникають в процесі виконання договору, серед яких позивачем та відповідачем визнано порядок досудового врегулювання спорів. Однак, позивач допустив порушення зазначеного порядку, до відповідача про вирішення спору не звертався. На підставі викладеного, просить суд позовні вимоги ТОВ «Фотон-Україна» залишити без задоволення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотон-Україна» (далі - Постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого Підрозділу «Запорізька АЕС» (далі - Покупець) укладено договір поставки продукції №18 (2)12 УК відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити шини на суму 333 000,00 грн.

Строк поставки лютий - березень 2012 р. (п.1.2.)

Згідно з п.2.1. договору продукція, що поставляється, по своїй якості й комплектності повинна відповідати ГОСТ 5513-97; 4754-97, підтверджуватися сертифікатом якості виданим підприємством - виготовлювачем і сертифікатом відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна суму договору 333 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % 55 500,00 грн.

Відповідно до п.3.2. договору розрахунки за поставлену продукцію проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою 30 календарних днів з моменту постачання продукції.

Продукція, що поставляється повинна супроводжуватися наступними документами: товарно-транспортною накладною з обов'язковою вказівкою кількості місць; сертифікатом якості та сертифікатом відповідності, виданим органом, акредитованим в УкрСЕПРО; рахунок - фактурою; податковою накладною. (п.4.3.)

Згідно з п.6.1. договору приймання продукції за якістю і кількістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог діючих в Україні «Інструкції про порядок приймання продукції по кількості» №П-6, затвердженої ухвалою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. та «Інструкції про порядок приймання продукції за якістю» №П-7, затвердженої ухвалою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. з подальшими змінами і доповненнями.

Відповідно до п.7.1. договору у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Розділом 9 договору передбачено, що всі спори, які можуть виникни ту з даного договору або з приводу договору, сторони спробують вирішити угодою. (п.9.2.) досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обов'язковим. (п.9.2.) якщо сторони не дійдуть згоди при розгляді виниклого спору, спір передається на вирішення у відповідний господарський суд за місцем знаходження відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки продукції №18(2)12УК від 16.01.2012 р. позивач поставив, а уповноважений представник Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" Кірюшин В'ячеслав Олександрович на підставі довіреності № 3/4495 від 28.02.2012 р. прийняв продукцію на загальну суму 333 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ФТ-0000030 від 01.03.2012 р. (а.с. 11, 12)

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 04.04.2013 р. заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Фотон - Україна» складає 333 000,00 грн. (а.с. 13)

06.03.2012 р. ДП «НАЕК «Енергоатом» на підставі розпорядження №409 від 11.06.2009 р. у складі комісії: начальника ділянки Бурка А.М., інженеру Фурсенко Ю.В., інженеру УВТК Кебал В.Г. складено Акт №3/42 про приймання матеріалів, у якому вказано місце складання - склад №2, ВП ЗАЕС, початок прийняття 9 год. 15 хв., закінчення прийняття 10 год. 00 хв., прийнято та оглянуто вантаж, що прибув за видатковою накладною № ФТ-0000030 від 01.03.2012 р., відправник - ТОФ «Фотон - Україна», одержувач - ЗВ ВП Складське господарство. Комісією вирішено прийняти на відповідальне зберігання автошини до усунення наступних недоліків: відсутність сертифікатів якості, копії сертифікатів УкрСЕПРО невідповідної форми, по позиціям № 2, 3, 4 прострочені сертифікати УкрСЕПРО. (а.с. 60 - 63)

Начальник УВТК Сідаш С.В. склав службову записку №07-136/26165 від 27.03.2012 р. на ім'я начальника ВЕБ Савченко Є.В., що за результатами відкритих торгів між ВП ЗАЕС та ТОВ «Фотон - Україна» укладено договір №18(2)12УК від 16.01.2012 р. щодо поставки автошин. Зауваження, які були відображені у Акті №3/42 від 06.03.2012 р. постачальником не усунені та просить провести роботу з ТОВ «Фотон - Україна» щодо виконання умов договору. (а.с. 80)

28.03.2012 р. начальник УВТК Сідаш С.В. звернувся до начальнику юридичного управління Лохматова А.О. з службовою запискою №07-36/26645, у якій просить розглянути можливість ведення претензійно-позовної роботи (далі - ППР) проти ТОВ «Фотон - Україна» у зв'язку з не усуненням жодного зауваження, які були встановлені у Акті №3/42 від 06.03.2012 р. (а.с. 81)

28.03.2012 р. ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» на адресу ТОВ «Фотон - Україна» направив лист №07-38/7735 з вимогою усунути недоліки, які були виявлені Актом №3/42 від 06.03.2012 р. за договором №18(2)12УК від 16.01.2012 р. (а.с. 58)

02.04.2012 р. листом №07-38/8282 ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» звернувся до позивача з вимогою усунути недоліки, які були виявлені Актом №3/42 від 06.03.2012 р. за договором №18(2)12УК від 16.01.2012 р. та негайно укласти договір з ВП «Складське господарство» на відповідальне зберігання на оплатній основі. (а.с. 59)

Начальник юридичного управління Лохматов А.О. службовою запискою №28-28/38431 від 08.05.2012 р. звернувся до начальнику УВТК Сідашу С.В. про вирішення питання щодо подальшого ведення ППР відносно ТОВ «Фотон - Україна». (а.с. 82 - 83)

08.06.2012 р. у відповідь на службову записку №28-28/38431 від 08.05.2012 р. начальник УВТК Сідаш С.В. повідомив, що 10.05.2012 р. було здійснено передачу відсутніх копій сертифікатів якості та відповідності, що надало змогу проведення ВК 1 та оприбуткування автошин за договором №18(2)12УК від 16.01.2012 р. Таким чином, УВТК відмовляється від подальшого ведення ППР. (а.с. 55)

Відповідно до приходного ордеру №2/872/103 від 10.05.2012 р. ДП "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" були оприбутковувані автошини на суму 277 500,00 грн. без ПДВ, які поставлені ТОВ «Фотон - Україна» згідно видаткової накладної №ФТ-0000030 від 01.03.2012 р. (а.с. 56, 57)

Станом на 11.09.2013 р. сума основного боргу ДП "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" перед ТОВ «Фотон - Україна» за договором поставки продукції №18(2)12УК від 16.01.2012 р. складає 333 000,00 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 01.04.2012 р. по 01.10.2012 р. пені у розмірі 25 043,42 грн. та за період з 01.04.2012 р. по 20.06.2013 р. 3 % річних у розмірі 12 206,96 грн.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач не заперечує проти того, що ДП «Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" отримано продукції на суму 333 000,00 грн. за видатковою накладною № ФТ-0000030 від 01.03.2012 р. відповідно до договору поставки продукції № 18(2)12УК від 16.01.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо заявленого позивачем розміру 3% річних за період з 01.04.2012 р. по 20.06.2013р. суд зазначає наступне.

Враховуючи, що позивачем було поставлено відповідачу продукцію в порушення п. 4.3. зазначеного договору, а саме на час передачі автошин не представлено сертифікату якості та відповідності про, що ДП «НАЕК «Енергоатом» складено акт №3/42 від 06.03.2012р. (а.с. 60)

Крім цього, судом встановлено, що на ДП «НАЕК «Енергоатом» між начальниками юридичного управління та управління виробничої технологічної комплектації велась переписка згідно службових записок щодо вирішення питання про проведення претензійно-позовної роботи відносно ТОВ «Фотон - Україна» у зв'язку з ненаданням ним сертифікату якості та відповідності продукції, яку поставлено відповідачу. (а.с. 80 - 84)

Суд беручи до уваги, що відповідно до службової записку №28-28/38431 від 08.05.2012 р. начальника УВТК щодо повідомлення про здійснення 10.05.2012 р. позивачем передачі відсутніх копій сертифікатів якості та відповідності та оприбуткування автошин за договором №18(2)12УК від 16.01.2012 р., що підтверджується приходним ордером №2/872/103 від 10.05.2012 р., суд приходить до висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за вказаним договором належним чином та у повному обсязі саме 10.05.2012 р.

Суд зазначає, що позивачем не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів коли саме ТОВ «Фотон - Україна» представило вказані документи відповідачу.

Згідно з п.3.2. договору розрахунки за поставлену продукцію проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою 30 календарних днів з моменту постачання продукції .

Таким чином, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції розпочався з 11.06.2012 р., а не з 01.04.2012 р. як вказано позивачем.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір 3% річних за період з 11.06.2012р. по 20.06.2013 р. складає суму у розмірі 10 263,70 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 25 043,42 грн. за прострочення виконання зобов'язань щодо сплати основного боргу за період з 01.04.2012 р. по 01.10.2012 р., суд зазначає наступне.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

З огляду на викладене, суд зазначає, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань застосовується тільки за згодою сторін.

Однак, згідно умов зазначеного договору сторони не визначили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, а також її розміри.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені 25 043,42 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002) право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що позивачем було порушено п. 9.1., 9.2., 9.3. договору щодо порядку досудового врегулювання спору і це є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, п/р №260002673 в Запорізькій обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Енергодар, МФО 313827, ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 31; п/р №26005010307028 у ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», м. Києва, МФО 380582, ЄДРПОУ 35871436) заборгованість за договором поставки продукції №18(2)12УК від 16.01.2012 р. за основною сумою боргу 333 000 (триста тридцять три тисячі) грн. 00 коп., 3 % річних 10 263 (десять тисяч двісті шістдесят три) грн. 70 коп., 6 865 (шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 27 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 16.09.2013 р.