Постанова

від 17.09.2013 по справі 914/1890/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 914/1890/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І Б.

Желік М.Б.

при секретарі Мазепі Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Артек ЛТД", м.Львів б/н від 30.07.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 р.

у справі №914/1890/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж № 426", м.Дрогобич, Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальність "Артек ЛТД", м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Санаторій "Кришталевий палац", м.Трускавець, Львівської області,

про: стягнення 57 919,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бобикайло Н.І.- представник на підставі довіреності № б/н від 04.04.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2013 р. у справі №914/1890/13 (суддя Петрашко М.М. ) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж №426", м.Дрогобич, Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальність "Артек ЛТД", м.Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Санаторій "Кришталевий палац", м.Трускавець, Львівської області про стягнення 57 919,92 грн., задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Артек ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж №426" 28319,43 грн. основного боргу, 1516,47 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,42 грн. 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2013 р. у справі № 914/1890/13 в частині стягнення 3% річних (1516,47грн.) та 1720,50 грн. судового збору, відповідач - ТзОВ "Артек ЛТД" - подав апеляційну скаргу

з підстав, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу апелянт мотивує тим, що листом вих. №33 від 25.06.2012 р. генпідрядник вказав на недоліки у виконаній субпідрядником роботі, а у листі вих.№35 від 09.07.2012р. субпідрядником підтверджений факт неналежного виконання ним своїх зобов'язань за договором у грудні 2011 року, а саме, неправильне підключення вимикачів (ліквідовано в травні 2012р), наклеєння однолінійних схем поверхневих електрощитів, погане закріплення електрощитів освітлення. Згідно із ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. Оскільки скаржник визнає порушення ним лише грошового зобов'язання, вважає можливим застосування до нього лише стягнення пені, а не 3% річних. Річні від простроченої суми та проценти за користування чужими коштами не можуть ототожнюватись та є різними за своїм характером. Тому позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, 30% річних від простроченої суми та 19 % - проценти за користування чужими грошовими коштами.

На підставі наведеного скаржник просить змінити рішення суду від 16.07.2013 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж № 426» 1720,50 грн. судового збору, 1516, 47 грн. - 3% річних.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/1890/13 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 17.09.13 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року, у зв'язку із перебуванням суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б. у складі іншої судової колегії, замість суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б. введено суддів Малех І.Б. та Желіка М.Б..

Представнику роз'яснено його права згідно ст.22 ГПК України.

17.09.2013 року представник позивача в судове засідання з'явився , проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у поданому письмовому відзиві на неї. Надав усні пояснення по суті спору.

Представники скаржника та третьої особи в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, скаржник вимог ухвали суду від 02.08.2013 року не виконав. Представники сторін належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (знаходяться в матеріалах справи).

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 10.06.2011р. на виконання робіт з реконструкції електроосвітлення та силового електрообладнання спального корпусу №1 ДП "Санаторій "Кришталевий палац" по вул.Суховоля, 35 в м.Трускавець Львівської області між Товариством з обмеженою відповідальність "Артек" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж №426" (субпідрядник) укладено договір субпідряду №2. Відповідно до п.1 договору генпідрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт по "реконструкції електроосвітлення та силового електрообладнання спального корпусу №1 ДП "Санаторій "Кришталевий палац" по вул.Суховоля, 35 в м.Трускавець Львівської області", які забезпечуються фінансуванням. Згідно із п.2 договору термін виконання робіт з 10.06.2011р. по 31.12.2011р. Пунктом 3 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на підставі акту виконаних робіт по формі КБ-2 і довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, оплата їх здійснюється генпідрядником не пізніше 10 днів після підписання форм КБ-2 і КБ-3. Аванс перераховується на придбання матеріалів, згідно пред'явлених рахунків субпідрядника генпідрядником в 3-х денний строк після підписання договору в розмірі 30% від загальної вартості. Відповідно до п.8 договору субпідрядник щомісячно відшкодовує генпідряднику витрати за послуги в розмірі 3% від договірної вартості виконаних робіт. Утримання цих сум проводиться при розрахунках за виконані роботи звітного місяця.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору субпідряду №2 від 10.06.2011р. на суму 744831,34 грн. підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт і ця обставина сторонами не заперечується. Однак, відповідно до банківських виписок відповідачем перераховано позивачу грошові кошти на загальну суму 694166,97 грн..

Крім того, відповідно до п.8 договору субпідряду, субпідрядник щомісячно відшкодовує генпідряднику витрати за послуги в розмірі 3% від договірної вартості виконаних робіт. Утримання цих сум проводиться при розрахунках за виконані роботи звітного місяця. Вартість вказаних послуг становить 22344,94 грн., що підтверджується актом №ОУ-0000148. Відтак, враховуючи здійснені часткові оплати, а також вартість генпідрядних послуг, непогашений борг становить 28319,43 грн. і ця обставина була підставно встановлена судом першої інстанції.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України). В силу положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України). Нормою ч.1 ст.530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами. Тому, суд першої інстанції підставно задовольнив позов в частині суми основного боргу.

Посилання скаржника на те, що згідно із ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, не приймається до уваги враховуючи, що умовами договору передбачено оплату на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт. Такі акти були підписані скаржником без зауважень, чим спростовується посилання на неналежне виконання робіт. Та обставина, що листом вих. №33 від 25.06.2012 р. генпідрядник вказав на недоліки у виконаній субпідрядником роботі, не впливає на висновки суду враховуючи, що такий лист датований після настання термінів платежів за виконані роботи, а факт неналежного виконання робіт не доведений суду у встановленому порядку належними доказами, як і неможливість виявлення стверджуваних недоліків під час прийняття результатів робіт. З листів сторін не вбачається прихованого характеру стверджуваних недоліків.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Враховуючи наведені норми, скаржник безпідставно покликається на ч. 2 ст. 231 ГК України в обґрунтування того, що даний штраф є додатковим видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов'язання, яке має місце у даних правовідносинах.

Оскільки із поданого позивачем розрахунку 3 % річних з'ясувалось, що позивачем не враховано те, що у 2012р. 366 днів, а не 365, здійснивши перерахунок 3% річних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 1516,47 грн., а тому задовольнив позов частково.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Крім того, ухвалою суду від 02.08.2013 року задоволено клопотання скаржника про відстрочку сплати судового збору та зобов'язано здійснити сплату останнього у розмірі 860,25 грн. та надати суду докази такої сплати та зарахування до спеціального фонду Держбюджету в строк до 10.09.2013 року .

Проте, станом на момент винесення постанови Львівським апеляційним господарським судом, доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі суду надано не було.

Згідно п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 ,,Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України'' , якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 р. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Артек ЛТД" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 р. у справі № 914/1890/13 - без змін.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Артек ЛТД" (вул. Балтійська, 21/46, м.Львів, 79053, код ЄДРПОУ 20786037) в доход Держбюджету - 860, 25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційний господарським судом.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 23.09.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.