Ухвала

від 19.09.2013 по справі 2а-9427/12/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9427/12/0170/24

19.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-Авто"- Чернета Артем Олександрович, довіреність № б/н від 15.05.2013

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кащеєва Г.Ю. ) від 15.03.13 по справі № 2а-9427/12/0170/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО" (вул. Гер. Аджимушкая/вул. Гоголя, 5/15 к. 1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, м. Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення , - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 08.08.2012 № 0015112301, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО" з податку на додану вартість на загальну суму 421 261,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 421 260,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невірною оцінкою судом першої інстанції фактичних обставин справи.

19.09.2013 представник позивача у судовому засідання заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належний чином.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судову засіданні пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО".

Результати перевірки знайшли своє відображення у акті Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №11146/23-7/31681159 від 08.02.2012 " Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТЕС-АВТО" (ЄДРПОУ 31681159), з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ "Західна нафтова компанія" (ЄДРПОУ 33064160) за період з 01.01.2011 по 28.02.2011, яким встановлено порушення п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 188.1. ст. 188, п.п. 187.1. ст. 187, п. 198.2., 198. 3., 198.6. 198.8. ст. 198, ст. 191, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого ТОВ "ТЕС -Авто" донараховано податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 у сумі 421260 грн., в т.ч.: січень 2011 року - 315342 грн., лютий 2011 року 105918 грн.

Внаслідок чого, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0015112301 від 20.02.2012, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 421 261,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 421 260,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Позивач не погодившись з податковим повідомленням - рішенням 0015112301 від 20.02.2012 звернувся до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби в АР Крим № 8911/6/10-2515 від 25.05.2012 скаргу ТОВ "ТЕС-АВТО" залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення від 20.02.2012 № 0015112301 залишено без змін (арк. с. 34-37, том. I).

Позивач не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0015112301 від 20.02.2012 з урахуванням рішення державної податкової служби України №8911/6/10-2115 від 25.05.5012 оскаржив його до суду.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-IV, який набрав чинності з 01.01.2011, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.202. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках ( п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України).

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства ( п.55.1. ст. 55 Податкового кодексу України).

Положенням п.55.2 ст.55 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Наявність у позивача податкових накладних по взаємовідносинам із КП "Альянс" та наявність платіжного доручення, акту приймання виконаних робіт інших первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності податковою інспекцією не спростовується.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені, спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується матеріалами справи.

Так між позивачем та ТОВ "Західна нафтова компанія" був укладений Договір поставки нафтопродуктів №ЗН-847 від 06.01.2011 (а.с.102-104, том I).

Судом першої інстанції встановлено, що за вказаним договором позивачем отримано 253,77 тон бензину А-76 та А-92 загальною вартістю 2 527 563,15 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 421 260,52 грн.

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується наданими ТОВ «ТЕС-АВТО» первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладні № 83 від 09.01.2011 (т.1 а.с. 48), № 164 від 28.01.2011 ( т.1 а.с. 53), № 386 від 21.02.2011; ( т.1 а.с 57); видатковими накладними № ЗН-ПК002098 від 09.1.2011 (т.1 а.с. 109), № ЗН-ПК002236 від 28.01.2011 (т.1 а.с. 116), № ЗН-ПК02415 від 21.02.2011 (т.1 а.с. 121).

Наданими документами первинного бухгалтерського обліку підтверджується отримання ТОВ «ТЕС-АВТО» від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» за січень-лютий 2011 року бензину А-76 - 123,13 тони, бензину А-92 - 130,64 тони, всього 253,77 тон загальною вартістю 2 527 563,15 грн., у т.ч. ПДВ - 421 260,52 грн.

Отримання бензину ТОВ «ТЕС-АВТО» від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» за січень-лютий 2011 року по видатковим накладним підтверджено залізничними накладними № 43025841 від 09.01.2011 (т.1 а.с. 111), № 43025859 від 09.01.2011 (т.1 а.с. 113), № 43153650 від 28.01.2011 (т.1 а.с. 118), № 43315134 від 21.02.2011 (т.1 а.с 123).

Таким чином, підтверджено перевезення залізничним транспортом від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» за січень-лютий 2011 року бензину для ТОВ «ТЕС-АВТО» загальною кількістю 253,77 тон.

Накладні заповнені відповідно до вимог «Правил перевезення вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за № 861/5082.

Отриманий бензин оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства по Дебету рахунку 28 - Кредиту рахунку 631 на суму 2 106 302,62 грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 421 260,52 грн.

Розрахунки між підприємствами здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 7519 від 11.01.2011 ( т. 1 а.с. 125), № 7614 від 31.01.2011 (т.1 а.с. 126),№ 7627 від 02.02.2011 (т.1 а.с. 127), № 7631 від 03.02.2011 року (т.1 а. с. 128), № 7745 від 22.02.2011 ( т.1 а.с. 129), № 7760 від 25.02.2011 року (т.1 а.с. 130), № 7770 від 01.03.2011 ( т.1 а.с. 131).

Таким чином, наданими документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «ТЕС-АВТО» підтверджується оплата ТОВ «Західна нафтогазова компанія» за січень-лютий 2011 року за отриманий бензин у загальній сумі 2 527 563,05 грн., у т.ч. ПДВ - 421 260,51 грн.

Вказані платіжні доручення відображені в журналі ордеру по Дебету рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» та картці рахунку 631 по взаєморозрахункам по оплаті ТОВ «Західна нафтогазова компанія» в загальній сумі 2 527 563,05 грн., в тому числі ПДВ 421260,51 грн.

Також колегією суддів досліджені торгові патенти з місць реалізації бензину ТОВ «ТЕС-АВТО» за період з січня по лютий 2011 року, а саме: торговий патент № 086111, термін дії з 01.04.2011 по 31.03.2016, найменування діяльності - роздрібна торгівля нафтопродуктами, торговий патент № 087160, термін дії з 01.04.2011 по 31.03.2016, найменування діяльності - роздрібна торгівля нафтопродуктами, торговий патент № 351373, термін дії - з 01.06.2010 по 31.05.2011, найменування діяльності - роздрібна торгівля нафтопродуктами, готельні послуги, торговий патент № 776131, термін дії - з 01.03.2011 по 29.02.2018, найменування діяльності - торгівельна діяльність, торговий патент № 669166, термін дії з 01.01.2011по 31.12.2015, найменування діяльності - торгівельна діяльність, торговий патент № 669825, термін дії з 01.12.2010 по 30.11.2011, найменування діяльності - роздрібна торгівля, торговий патент 669824, термін дії з 01.12.2010 по 30.11.2011, найменування діяльності - роздрібна торгівля, торговий патент № 669882, термін дії з 01.04.2011 по 31.03.2016, найменування діяльності роздрібна торгівля ПММ, торговий патент № 513952, термін дії з 01.03.2010 по 28.02.2011, найменування діяльності - роздрібна торгівля ПММ, торговий патент № 513959, термін дії з 01.04.2010 по 31.03.2011, найменування діяльності - роздрібна торгівля ПММ, торговий патент № 667342, термін дії з 01.05.2010 по 30.04.2011, найменування діяльності - торгівельна діяльність, торговий патент № 669823, термін дії з 01.12.2010 по 30.11.2011, найменування діяльності - роздрібна торгівля, торговий патент № 513958, термін дії з 01.04.2010, найменування діяльності - роздрібна торгівля ММ, торговий патент № 351758, термін дії з 01.05.2010 по 30.04.2011 року, найменування діяльності - торгівля нафтопродуктами, роздрібна торгівля, торговий патент № 801593, термін дії з з 01.05.2010 по 30.04.2011, найменування діяльності - торгівля ПММ, торговий патент № 667343, термін дії з 01.05.2010 по 30.04.2011, найменування діяльності - торгівельна діяльність та встановлено, що ТОВ «ТЕС-АВТО» мало можливість здійснювати роздрібну торгівлю паливно-мастильних матеріалів (т.2 а.с. 30-45).

Судом досліджені договори купівлі-продажу та договори оренди ТОВ «ТЕС-АВТО» за період з 19.12.2003 по 03.10.2010 № 301847 від 09.04.2004 (т.2 а.с. 59), № 991522 від 05.07.2004 (т.2 а.с. 54), № 761563 від 27.02.2004 (т.2 а.с. 57), № 64-А від 27.08.2009 ( т.2 а.с. 65), № 14226 від 24.12.2003 ( т.2 а.с. 50), № 1887 від 05.03.2004 (т.2 а.с. 63), № 665938 від 11.02.2004 (т.2 а.с. 49), № 13017 від 19.12.2003 (т.2 а.с. 52), №1890 від 05.03.2004 (т.2 а.с. 46), № 1551 від 16.04.2004 (т.2 а.с. 48), № 121505 від 02.04.2002 (т.2 а.с. 51), № 761562 від 27.02.2004 ( т.2 а.с. 55), № 3/08 від 04.09.2008 ( т.2 а.с. 69-71), № б/н від 03.10.2010 (т.2 а.с. 68), № 428 від 15.04.2004 (т.2 а.с. 53), б/н від 01.07.2009, № 112856 від 25.12.2003 (т.2 а.с. 61) та встановлено, що ТОВ «ТЕС-АВТО» здійснювало господарську діяльність по роздрібній торгівлі паливно-мастильних матеріалів на власних та орендованих автозаправних станціях.

Відповідно до договорів оренди транспортних засобів ТОВ «ТЕС-АВТО» № 60-А від 01.06.2009 року (т.1 а.с. 221-222), № 10-А від 16.03.2009 року ( т.1 а.с. 226-227), № 18-А від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 228-229), № 12-А від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 230-231), № 16-А від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 232-233), № 17-А від 16.03.2009 року ( т.1 а.с. 234-235), № 19-А від 16.03.2009 року ( т.1 а.с. 236-237), № 20-А від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 238-239), № 14-а від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 240-241), № 29-А від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 242-243), № 28-А від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 244-245), № 390а від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 246-247), № 31 -А від 16.03.2009 року ( т.2 а.с. 1-2), № 07-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 3-4), № 06-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 5-6), № 37-А від 16.03.209 року (т.2 а.с. 7-8), № 35-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 9-10), № 34-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 11-12), № 08-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 13-14), № 09-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 15-16), № 40-А від 16.03.2009 року ( т.2 а.с. 17-18), № 23-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 19-20), № 24-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 21-22), № 25-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 23-24), № 26-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 25-26), № 38-А від 16.03.2009 року (т.2 а.с. 27-29) ТОВ «ТЕС-АВТО» для доставки паливно-мастильних матеріалів на автозаправні станції орендовував вантажні автомобілі, цистерни, причепи та напівпричепи.

Згідно журналів-ордерів, карток по рахунку № 28 « Товари на складах» ТОВ «ТЕС-АВТО» по бензину, отриманому від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» бензин реалізовано на власних та орендованих автозаправних станціях.

Судом першої інстанції досліджені накладні з надходження та переміщення на АЗС бензину А-92, отриманого ТОВ «ТЕС-АВТО» від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» за січень-лютий 2011 року № РН-0000267, ПМ-0000272,ПМ-0000275, ПМ-0000284, ПМ-0000366, ПМ-0000375, ПМ-0000377,ПМ-0000479, ПМ-0000482, ПМ-0000612,ПМ-0000615, ПМ-0000705, ПМ-0000716, ПМ-0000717, ПМ-0000719, ПМ-00001417 (т. 1 а.с. 149-164); бензину А-80, отриманого ТОВ «ТЕС-АВТО» від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» за січень-лютий 2012 року № РН-0002060, ПМ- 000400, ПМ-0004272,ПМ-0005133, ПМ-0005134,ПМ-0005254, ПМ-0005447, ПМ-0005455, ПМ-0005602, ПМ-0005771,ПМ-0005793, ПМ-0005900,ПМ-0005901, ПМ-0006156, ПМ-0006160,ПМ-0006201, ПМ-0006480, № РН-0000315, ПМ-0000745, ПМ-0000747, ПМ-0000766,ПМ-0000767, ПМ-0000889, ПМ-0001051,ПМ-1433, ПМ-1438,ПМ-0001846, ПМ-0001864, № РН-00001289, ПМ-0002659, ПМ-0002841, ПМ- 0003097, ПМ-0003102, ПМ-0003125, ПМ-0003126, ПМ-0003271, ПМ-0003371, ПМ-0003467,ПМ-0003474,ПМ-0003591, ПМ-0003736, ПМ-0003761, ПМ- 0003988, ПМ- 0003993, ПМ-0006480 (т.1 а.с. 168-184, 189-199, 204-220).

Таким чином первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ТЕС-АВТО» підтверджується отримання позивачем бензину А-80, А-92 від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» та його реалізація кінцевому покупцю на власних та орендованих АЗС.

Дослідженими документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджено отримання бензину ТОВ «ТЕС-АВТО» від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» за січень-лютий 2011 року на загальну суму 2 527 563,14 грн., в тому числі ПДВ 421 260,52 грн.

Отже отримавши від ТОВ «Західна нафтогазова компанія» податкові накладні позивач включив відображені в них суми ПДВ до складу податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 на суму 421 260,52 грн.

Податковий кредит повністю сформований згідно з вимогами чинного законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Вказані операції знайшли свого відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача. Наявність у позивача первинних документів бухгалтерського та податкового обліку щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Західна нафтова компанія", на підставі яких формується податковий кредит, податковою інспекцією не спростовується.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується не тільки реальне здійснення між позивачем та ТОВ "Західна нафтова компанія" фінансово - господарської операції та також підтверджується подальше використання отриманих від вказаного суб'єкта робіт (послуг) у власній господарській діяльності позивача.

Але, під час здійснення перевірки позивача, податковою інспекцією не досліджувалося питання щодо реального виконання умов правочину між позивачем та ТОВ "Західна нафтова компанія" та не досліджувалося питання щодо використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від вказаного суб'єкта робіт (послуг).

Докази, які б спростовували висновки суду та відомості первинних документів бухгалтерського та податкового звітності позивача з вказаних питань суду не надано.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України " Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину" зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ТОВ "Західна нафтова компанія" на підставі Договору поставки нафтопродуктів №ЗН-847 від 06.01.2011 суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Жодних доказів щодо наміру позивачем та його контрагентом порушити публічний порядок суду не наведено.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.13 по справі № 2а-9427/12/0170/24 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська