Постанова

від 24.09.2013 по справі 907/506/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 907/506/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Краєвської М.В.,

суддів Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" б/н від 06.07.2013р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р.

у справі № 907/506/13

за позовом Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів, Закарпатська обл.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс", с.Грушево, Тячівський р-н., Закарпатська обл.

про стягнення суми 249 137, 25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у справі №907/506/13 (суддя Івашкович І.В.) позовні вимоги Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 249 137,25 грн. безпідставно набутих коштів та 4982,75 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору ( Том 3, а.с.147-157).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Айріс" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації відмовити у повному обсязі з підстав неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин справи.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що кошти відповідачем отримано правомірно на підставі укладених між сторонами договорів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, а, відтак, правові підстави для застосування ст.1212 ЦК України у даному випадку відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу №2302 від 05.08.2013р., який надійшов до Львівського апеляційного господарського суду 08.08.2013р., позивач заперечив доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акту.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. (колегією суддів у складі головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №907/506/13 замість суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. введено суддів Дубник О.П. та Кордюк Г.Т. з підстав, зазначених у розпорядженні.

Відповідно до п. 9-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку розгляду апеляційної скарги, що визначений статтею 102 ГПК України.

Враховуючи проведені зміни в складі колегії суддів, з метою повного, об'єктивного і всебічного дослідження всіх обставин справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 03.09.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №907/506/13 замість суддів Дубник О.П. та Кордюк Г.Т. введено суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. з підстав, зазначених у розпорядженні.

Заяв про відвід суддів не поступало.

В судовому засіданні 03.09.2013р. представник відповідача підтримала свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, висловила свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду апеляційної скарги. Просила рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 24.09.2013р. з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.

В судове засіданні 24.09.2013р. сторони участі своїх уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Позивач причин неявки суду не повідомив.

20 вересня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду поступила заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" б/н від 19.09.2013р., в якій скаржник просить розглядати справу без участі його уповноваженого представника.

Зважаючи на вищезазначену заяву скаржника та на те, що ухвалою суду від 03.09.2013р. явку уповноважених представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вирішила, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" слід задоволити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі скасувати, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, між Управлінням освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації (далі - замовник та позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айріс" ( далі - учасник та відповідач у справі), було укладено договори про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №24 від 24.02.2012р., №31 від 24.02.2012р., №32 від 24.02.2012р., №33 від 24.02.2012р., №34 від 24.02.2012р., №35 від 24.02.2012р. (Том 1, а.с. 10-39).

Відповідно до п.п.1.1. -1.2. вказаних договорів учасник зобов'язався у 2012 році надати замовнику послуги з організації гарячого харчування у шкільних їдальнях загальноосвітніх шкіл Тячівського району, а замовник зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість на умовах договору, а саме: за договором №24 від 24.02.2012р. - послуги шкільних їдалень з гарячого харчування учнів 1-4 класів та дітей пільгових категорій у Вільхівцілазівській ЗОШ І-ІІІ ступенів; договором №31 від 24.02.2012р. - послуги шкільних їдалень з гарячого харчування учнів 1-4 класів та дітей пільгових категорій у Тячівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2; договором №32 від 24.02.2012р. - у Кривській ЗОШ І ступеню; договором №33 від 24.02.2012р. - у Кривській ЗОШ І-ІІ ступенів; договором №34 від 24.02.2012р. - у Дулівській ЗОШ І-ІІ ступенів; договором №35 від 24.02.2012р. - у Вільхівцілазівській ЗОШ І ступеню з розрахунку 6, 50 грн. на одного учня.

Пунктами 3.1 зазначених договорів сторонами було погоджено загальну ціну кожного договору, а саме: за договором №33 від 24.02.2012р. - 51 372,68 грн., за договором №32 від 24.02.2012р. - 11 258,33 грн., за договором №35 від 24.02.2012р. - 25 696,44 грн., за договором №31 від 24.02.2012р. - 73 650,63 грн., за договором №24 від 24.02.2012р. - 56 289,30 грн., за договором №34 від 24.02.2012р. - 30 869,89 грн.

Відповідно до п. 3.2 договорів їх ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Встановлений договором порядок розрахунків (п.4.1) передбачає, що оплата здійснюється замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Згідно п. 4.2 договорів до розрахунку додається акт виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договорів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №24 від 24.02.2012 р., №31від 24.02.2012 р., №32 від 24.02.2012 р., №33 від 24.02.2012 р., №34 від 24.02.2012 р., №35 від 24.02.2012р. відповідачем надано послуги з організації гарячого харчування у загальноосвітніх школах Тячівського району, а позивачем надані послуги прийнято без жодних зауважень та застережень, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних послуг .

На підставі підписаних сторонами актів виконаних послуг та виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Айріс" накладних Управлінням освіти, молоді та спорту Тячівської РДА в період з лютого по грудень 2012р. сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Айріс" загальну суму 619589,50 грн., що підтверджується копіями актів виконаних послуг, накладних та платіжних доручень (Т.1, а.с. 40-179).

З 11.02.2013р. по 27.03.2013р. Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Управлінні освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р., за результатами якої було складено акт №07-03/35 від 05.04.2013р. (Т.1, а.с.180-210).

Як вбачається із зазначеного акту, за результатами ревізії витрачання бюджетних коштів на харчування, зокрема, проведеною зустрічною звіркою в ТзОВ "Айріс" щодо правильності визначення вартості наданих послуг за договорами №24 від 24.02.2012р., №31 від 24.02.2012р., №32 від 24.02.2012р., №33 від 24.02.2012р., №34 від 24.02.2012р., №35 від 24.02.2012р., на підставі яких надавалися послуги з організації гарячого харчування у загальноосвітніх школах Тячівського району, встановлено, що останнім з недотриманням розпорядження голови Закарпатської ОДА від 10.12.2008р. №775 "Про державне регулювання цін на продукцію громадського харчування у навчальних закладах" виставлялися накладні на оплату наданих послуг з організації гарячого харчування по завищених цінах, що призвело до завищення вартості наданих послуг з організації гарячого харчування за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 249 137,25 грн.

На підставі акту ревізії №07-03/35 від 05.04.13р. начальник Державної фінансової інспекції в Закарпатській області відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" направив начальнику Управління освіти, молоді та спорту Тячівської РДА лист №07-03-6-14/2594 від 17.04.2013р. з вимогами щодо усунення виявлених порушень, зокрема, щодо вжиття заходів по відшкодуванню зайвих виплат внаслідок завищення вартості наданих послуг ТзОВ "Айріс" на загальну суму 249137,25 грн. (Том 1, а.с. 211-212)

З врахуванням наведеного вище, Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" 249 137,25 грн. безпідставно отриманих коштів згідно ст.1212 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, місцевий господарський суд дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договорів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 24 від 24.02.2012р., №31 від 24.02.2012р., №32 від 24.02.2012р., №33 від 24.02.2012р., №34 від 24.02.2012р., №35 від 24.02.2012р.

Як зазначалось вище, предмет укладених сторонами договорів передбачає надання послуг шкільних їдалень з гарячого харчування учнів загальноосвітніх шкільних закладах.

Правовідносини сторін, що виникли із спірних договорів, відповідають договору надання послуг та підпадають під регламентацію норм гл. 63 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживаються в процесі виконання певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За змістом ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України ).

В силу вимог ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось вище, при укладенні спірних договорів сторонами було обумовлено граничну ціну послуг з гарячого харчування з розрахунку 6,50 грн. на одного учня, виходячи з якої визначено загальну ціну кожного договору: договору №33 від 24.02.2012р. - 51 372,68 грн., договору №32 від 24.02.2012р. - 11 258,33 грн., договору №35 від 24.02.2012р. - 25 696,44 грн., договору №31 від 24.02.2012р. - 73 650,63 грн., договору №24 від 24.02.2012р. - 56 289,30 грн., договору №34 від 24.02.2012р. - 30 869,89 грн.

Разом з тим, ціна наданих послу узгоджувалася сторонами при підписанні актів виконаних послуг, з яких вбачається, що сторони визначали вартість послуг з урахуванням визначеної договорами ціни в розмірі 6,50 грн. на одного учня , а в деяких випадках (акт №3/35 від 19.03.12,№3/34 від 29.03.12, №1/19 від 07.02.12, №3/31 від 19.03.12, №3/24 від 19.03.12, №3/33 від 19.03.12, №1/18 від 07.02.12, №1/6 від 07.02.12№3/32 від 19.03.12) і в меншому розмірі. З жодного з наданих сторонами актів наданих послуг не вбачається завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Айріс" обумовленої договорами ціни.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) , зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Із позовної заяви Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації вбачається, що позивач звернувшись до господарського суду ставив вимоги саме про повернення безпідставно набутих коштів в порядку вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки між сторонами у справі було укладено договори про закупівлю товарів (робіт та послуг) за державні кошти, а кошти, які Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс", отримано останнім як оплату погодженої вартості наданих послуг за договорами, то такі кошти набуто за наявності правової підстави. Вказане виключає застосування до спірних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом необґрунтовано та безпідставно взято до уваги посилання позивача на акт Державної фінансової інспекції в Закарпатській області №07-03/35 від 05.04.2013р. ревізії фінансово-господарської діяльності в Управлінні освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р., як беззаперечний доказ завдання збитків, оскільки встановлені органами державної фінансової інспекції при проведенні перевірки факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарсько процесуальним кодексом України. Сам лише акт ревізії не є підставою для визнання коштів такими, що отримані без достатньої правової підстави та їх стягнення, не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Враховуючи зазначене, оскільки між сторонами у справі укладено договори про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 24 від 24.02.2012р., №31 від 24.02.2012р., №32 від 24.02.2012р., №33 від 24.02.2012р., №34 від 24.02.2012р., №35 від 24.02.2012р., які станом на час розгляду справи не визнані недійсними у встановленому законом порядку, до зазначених договорів сторонами не вносились зміни з приводу ціни наданих послуг, а відповідачем не було завищено обумовленої договорами ціни, а також враховуючи те, що надані послуги підтверджуються підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання наданих послуг, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що кошти, стягнути які просить позивач, отримані відповідачем при наявності відповідної правової підстави, відтак не можуть бути витребуваними відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуті на чому наполягає позивач.

З огляду на все викладене вище в сукупності, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, у зв'язку з чим судова колегія вирішила рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації відмовити повністю.

У зв'язку із скасуванням рішення судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат: витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених останнім витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на наступне.

Заявою б/н від 07.08.2013р., в підтвердження витрат на оплату послуг адвоката відповідач долучив до матеріалів справи в якості доказів надання адвокатських послуг договір про надання правової допомоги у господарській справі від 05.07.2013р., укладений між адвокатом Чундак Маріанною Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айріс", а також квитанцію до прибуткового касового ордера від 07.07.2013р. на суму 8000, 00 грн. Окрім того, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №430 та довіреність на право здійснення адвокатом Чундак М.В. представництва інтересів відповідача (Т.2, а.с. 127,130).

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналіз зазначеної статті Господарського процесуального кодексу свідчить про те, що надані відповідачем документи в обґрунтування вимог щодо стягнення витрат на послуги адвоката не можуть у даному випадку свідчити про надання адвокатом послуг, оскільки про отримання відповідачем таких послуг має свідчити акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), підписаний відповідачем і адвокатом.

Окрім того, відповідно до п.п.2.5.-2.6. договору про надання правової допомоги у господарській справі від 05.07.2013р. про виконання доручення за даним договором адвокат надає замовнику акт прийому-передачі наданих послуг. Замовник зобов'язаний прийняти та підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5-ти днів або обґрунтувати відмову від прийняття наданих адвокатом послуг.

Оскільки відповідачем не надано суду відповідного акта прийому-передачі наданих послуг і він відсутній в матеріалах справи, то підстави для стягнення з позивача на користь відповідача понесених останнім витрат на оплату послуг адвоката відсутні.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема у справі №.40/5005/16338/2011.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у справі №907/506/13 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у справі №907/506/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації відмовити повністю.

3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

4. Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації (90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Незалежності, 30, ідентифікаційний код 37260509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" (90570, Закарпатська область, Тячівський район, с. Грушово, вул. Щорса, 5, ідентифікаційний код 37260603) 2491,37 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної карги.

5. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 26 вересня 2013р.

Головуючий суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.