Рішення

від 26.09.2013 по справі 905/6033/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/6033/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж», м. Макіївка, Донецька область

до відповідача : Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, м. Донецьк

про стягнення 233 716грн. 52коп.

за участю представників:

від позивача: - Котов А.М.- за довіреністю від 17.07.2013р.

від відповідача: - Ігнатов І.Г. - за довіреністю № 101 від 28.08.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.09.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал. №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж», м. Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Департаменту капітального будівництва облдержадміністрації, м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором № 054 від 28.11.2012р. у сумі 200 179грн. 60коп., інфляційних втрат у сумі 400грн. 36коп., 3% річних у сумі 3 800грн. 67коп., пені у сумі 36 232грн. 50коп., штрафу у сумі 14 012грн. 57коп., всього 254 625грн. 70коп.

До прийняття рішення по справі, позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням якої остаточно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 054 від 28.11.2012р. у сумі 200 179грн. 60коп., інфляційні втрати у сумі 400грн. 36коп., 3% річних у сумі 4 425грн. 88коп. та пеню у сумі 14 698грн. 11коп., всього 219 703грн. 95коп. Стосовно вимог щодо стягнення штрафу у сумі 14 012грн. 57коп., позивач повідомив суд про відмову від позову в цій частині.

Судом розглядається спір в обсязі остаточно заявлених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 054 від 28.11.2012р. щодо оплати виконаних робіт.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 12, 54, 55, 231 Господарського кодексу України.

Відповідач, визнаючи наявність основної заборгованості за спірним договором , проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, що вбачається з відзиву на позовну заяву від 11.09.2013р. Обґрунтовуючи заперечення, посилається на те, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а через невиконання органами Державної казначейської служби України зобов'язань з оплати зареєстрованих та взятих на облік фінансових зобов'язань. Крім того, відповідач зазначає, що відповідачем були вчинені всі дії для запобігання утворення заборгованості. Заперечення щодо стягнення пені та штрафу обґрунтовані відсутністю встановленої умовами договору відповідальності у вигляді застосування вказаних санкцій за невиконання або несвоєчасне виконання замовником зобов'язань з оплати вартості робіт, посилання позивача на ст. 231 Господарського кодексу України як на підставу нарахування пені та штрафу, на думку відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні 26.09.2013р. позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення та часткової відмови від позову на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення штрафу, відповідач проти позову заперечив, заявив клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Донецьку обласну державну адміністрацію з метою визначення джерел фінансування, за рахунок якої може бути сплачена заборгованість відповідача перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж», є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №918931, дата державної реєстрації - 08.12.2004р.

Відповідач, Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, також є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА №275242, дата державної реєстрації - 20.04.2004р. Як вбачається з нової редакції положення відповідача, Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації є новим найменуванням Головного управління капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, перейменованим згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 21.12.2012р. №930 «Про структуру обласної державної адміністрації».

Як встановлено судом, 28.11.2012р. між Головним управлінням капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж» (далі - підрядник) був укладений договір підряду №054 від 28.11.2012р. (далі - договір), за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи на об'єкті «Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу, с. Рай-Олександрівка, Слов'янський район» (далі - об'єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (п. 1.1 договору).

Вартість робіт, визначена у додатку №1 до договору (договірна ціна), складає 285 969грн. 60коп., у тому числі ПДВ - 47 661грн. 60коп., що співпадає з відомостями п. 3.1 договору.

Строк виконання робіт згідно з п. 5.1 договору визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки, як визначено сторонами п. 4.1 договору, проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи та надання попередньої оплати. Згідно п. 4.2 договору, замовник перераховує підряднику попередню оплату у розмірі до 30% річного обсягу робіт, але не більше 85 790грн., у т.ч. ПДВ складає 14 298грн. 33коп. за рахунок коштів державних капітальних видатків. Крім того, пунктом 4.3 договору передбачено, що облік та оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ-3.

Як встановлено судом, замовником в якості передплати за виконані роботи, на користь підрядника були перераховані грошові кошти у розмірі 85 790грн. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується платіжним дорученням №U3920473 від 06.12.2012р.

В свою чергу, підрядником було виконано роботи з капітального ремонту дошкільного навчального закладу на загальну суму 285 969грн. 60коп. з ПДВ, що підтверджується:

актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2012р. від 28.12.2012р. на суму 143 469грн. 30коп., у т.ч. ПДВ на суму 23 911грн. 55коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) на суму 143 469грн. 30коп., у тому числі ПДВ 23 911грн. 55коп.;

актом №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2012р. від 28.12.2012р. на суму 142 500грн. 30коп., у т.ч. ПДВ на суму 23 750грн. 05коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) на суму 23 750грн. 305коп., у тому числі ПДВ 142 500грн. 30коп.

Вказані акти та довідки були підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, що сторонами визнається, з огляду на що суд дійшов висновку, що роботи за договором були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що роботи з капітального ремонту дошкільного навчального закладу, загальна вартість яких дорівнює 285 969грн. 60коп., з ПДВ були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

Решта вартості виконаних за договором робіт у сумі 200 179грн. 60коп., враховуючи передплату у сумі 85 790грн., станом на час розгляду справи відповідачем сплачена не була, що відповідачем підтверджується.

Розглядаючи даний спір, предметом якого є стягнення заборгованості за договором підряду №054 від 28.11.2012р., суд виходить з наступного.

Підставою виникнення у сторін зобов'язань, якими у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Тобто, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків сторін у даній справі є договір, який відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Проаналізувавши укладений сторонами договір підряду №054 від 28.11.2012р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, отже, підпадає під регулювання § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України, Глави 33 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній Главі Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Аналогічні норми містяться у ст. 318 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, з огляду на те, що умовами договору не встановлено конкретного строку (терміну) виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості робіт, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати цей обов'язок у семиденний строк після отримання 10.06.2013р. пред'явленої позивачем претензії про оплату заборгованості. Вказані обставини відповідачем не заперечуються, що вбачається з пояснень відповідача, наданих у судовому засіданні 11.09.2013р.

Проте, як встановлено судом, остаточного розрахунку за договором станом на час розгляду справи відповідачем здійснено не було, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Водночас, згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно сплати вартості виконаних позивачем робіт у сумі 200 179грн. 60коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №054 від 28.11.2012р. у сумі 200 179грн. 60коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов в цій частині, суд дійшов висновку про неприйняття до уваги заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а через невиконання органами Державної казначейської служби України зобов'язань з оплати зареєстрованих та взятих на облік фінансових зобов'язань. Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Донецької обласної державної адміністрації. Відхиляючи доводи відповідача, суд виходить з наступного.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, бюджетне фінансове зобов'язання, у тому числі на суму існуючої заборгованості - 200 179грн. 60коп., відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012року №309, було зареєстровано в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Донецькій області, що підтверджується реєстрами бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів: №384 від 28.12.2012 р., №382 від 24.12.2012 р., доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Таким чином, відповідачем до Головного управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області подано для виконання платіжні доручення на загальну суму 200 179грн. 60коп.

Однак, зазначені платіжні доручення Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області виконано не було, в результаті чого перед позивачем і утворилася бюджетна заборгованість в розмірі 200 179грн. 60коп.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням №770 від 24.10.2012р. внесено зміни до розпорядження голови облдержадміністрації від 06.06.2012р. №352, відповідно до якого було затверджено перелік об'єктів і заходів, що фінансуються у 2012р. за рахунок державних капітальних видатків. До вказаного переліку, зокрема, включено капітальний ремонт дошкільного навчального закладу с. Рай-Олександрівка, Слов'янський район, розпорядником (одержувачем) коштів державного бюджету визначено - Головне управління капітального будівництва облдержадміністрації, обсяг коштів державного бюджету, передбачений переліком - 300 тис. грн.

Виходячи з наведеного, саме з вини Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області та з причин порушення останнім норм бюджетного законодавства, в частині невиконання платіжних доручень відповідача не було здійснено перерахування наявних у відповідача коштів на підставі поданих до виконання платіжних доручень в рамках наявних бюджетних асигнувань, зареєстрованих та взятих на облік бюджетних зобов'язань за договором підряду №054 від 28.11.2012р. Відповідачем вчинено усі необхідні дії в межах своїх повноважень для запобігання утворенню заборгованості перед підрядником в частині оплати повної вартості виконаних робіт.

Однак, за приписами ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, як і недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, не є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Вказане й стало підставою для відмови у задоволенні вимог відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та вимог щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Донецьку обласну державну адміністрацію з метою визначення джерел фінансування, за рахунок якої може бути сплачена заборгованість відповідача перед позивачем.

Крім стягнення основної заборгованості, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.01.2013р. по 26.09.2013р. за прострочення оплати вартості робіт за грудень 2012р. у загальній сумі 4 425грн. 88коп. Оцінюючи правомірність позовних вимог в цій частині, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є невірним.

Як встановлено судом, фактично розмір 3% річних, враховуючи, що граничним строком оплати вартості виконаних робіт є 17.06.2013р., за період з 18.06.2013р. по 26.09.2013р. становить 1 645грн. 31коп., на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 2 780грн. 57коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт за грудень 2012р. у загальному розмірі 400грн. 36коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2013р. по червень 2013р., враховуючи, що граничним строком оплати вартості виконаних робіт є 17.06.2013р., суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 400грн. 36коп. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, судом враховано рекомендації Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі №62-97р від 03.04.1997р., де зазначено, що сума заборгованості, яка виникла з 01 по 15 число відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок здійснюється з наступного місяця.

Крім основної заборгованості, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 36 232грн. 50коп. на підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, однак заявою про зменшення розміру позовних вимог позивач остаточно просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 14 698грн. 11коп. на підставі п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, виходячи з облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу, оцінюючи правомірність нарахування якої суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але умовами договору підряду №054 від 28.11.2012р. відповідальність за порушення строків вартості робіт не встановлена.

Крім того, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій, передбачених ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою товарів), виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Однак, спірні правовідносини сторін склались з приводу невиконання відповідачем саме грошового зобов'язання.

Таким чином, правові підстави для нарахування пені на підставі п.п.2, 6 ст. 231 Господарського кодексу України в даному випадку є відсутніми. На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 14 698грн. 11коп.

безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 14 012грн. 57коп., суд зазначає, що, виходячи з того, що відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу господарських витрат, суд зазначає, що з огляду на зменшення позивачем під час розгляду справи розміру позовних вимог, керуючись приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», п. 5.1 постанови №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», решта сплаченого позивачем згідно з платіжним дорученням №60 від 19.08.2013р. судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України у розмірі 418грн. 18коп., витрати зі сплати судового збору в іншій частині за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 617, 625, 626, 629, 875 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, 218, ч. 2 ст. 231,ст. 318 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту капітального будівництва облдержадміністрації (83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 144, ідентифікаційний код 26503980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж» (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Успенського, буд.1, кВ. 113 ідентифікаційний код 33186469) заборгованість за договором №054 від 28.11.2012р. у сумі 200 179грн. 60коп., 3% річних у сумі 1 645грн. 31коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 4 036грн. 50коп.

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж» в частині стягнення з Департаменту капітального будівництва облдержадміністрації інфляційних втрат у сумі 400грн. 36коп., 3% річних у сумі 2 780грн. 57коп. та пені у сумі 14 698грн. 11коп. відмовити.

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж» до Департаменту капітального будівництва облдержадміністрації від позову щодо стягнення штрафу у сумі 14 012грн. 57коп., провадження у справі в цій частині припинити.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК-Промбудмонтаж» (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Успенського, буд.1, кв. 113 ідентифікаційний код 33186469) судовий збір у розмірі 418грн. 18коп., перерахований згідно з платіжним дорученням №60 від 19.08.2013р. на суму 5 092грн. 51коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 26.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко