Постанова

від 26.09.2013 по справі 904/4291/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013 року Справа № 904/4291/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Лаврушкіна Т.Є. представник, довіреність № 459 від 02.01.13;

від відповідача: Петрухіна І.А. представник, довіреність № б/н від 09.09.13;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрон"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2013 року у справі № 904/4291/13

за позовом відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів, Львівська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 26033 грн. 54 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2013 року у справі № 904/4291/13 (суддя Кармазина Л.П.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрон" на користь відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" суму основного боргу у розмірі 23 844 грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 397 грн. 45 коп., пеню у розмірі 1791 грн. 73 коп. та суму 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, умов договору поставки № ДН-46 від 13.02.2012 року в частині оплати отриманого товару, наявністю заборгованості в розмірі 23 844 грн. 36 коп., правом позивача стягнути пеню за неналежне виконання зобов'язання відповідно до п. 5.3 договору та 3% річних згідно ст. 625 УК України.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Зазначає на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, розгляд справи за відсутності відповідача.

Просить змінити оскаржуване судове рішення в частині стягнення пені та 3% річних, відмовити в задоволенні цих вимог. У зв'язку з неможливістю добровільного виконання рішення розстрочити його виконання шляхом оплати суми основного боргу рівними частками щомісячно протягом року по 1987 грн. 03 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи апелянта, просить залишити оскаржуване рішення господарського суду без змін як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З наявних в справі доказів вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №ДН-46 від 13.02.2012 року, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідача обумовлений специфікаціями товар.

На підставі наявних у справі видаткових накладних підтверджується поставка позивачем товару на загальну суму 26 921 грн. 76 коп.

Відповідно до п.3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію на умовах відстрочки оплати на 14 (чотирнадцять) календарних днів.

За відсутності доказів повної оплати отриманого товару, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов вірного висновку про те, що відповідачем порушено як вимоги закону, так і умови договору, а розмір заборгованості перед позивачем складає 23 844 грн.36 коп.

Так, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 Цивільного кодексу України )

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.3. договору у випадку прострочення покупцем строків оплати товару він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Право позивача на стягнення 3% річних передбачено положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Суд першої інстанції перевірив розраховані позивачем розмір пені та 3% річних, відповідач розрахунок не спростував, він є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо вимог апелянта про розстрочення виконання судового рішення, підстав для задоволення такого клопотання колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України розстрочка виконання судового рішення можлива лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Такі обставини скаржником не наведені.

Отже, при розгляді апеляційної скарги висновки оскаржуваного судового рішення відповідачем не спростовано, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2013 року у справі № 904/4291/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик