Постанова

від 23.09.2013 по справі 910/6383/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа№ 910/6383/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Шевченко В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги № 388 від 03.06.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року

у справі № 910/6383/13 (суддя - Удалова О. Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант Плюс 11»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг»

про стягнення 10 286, 04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

03.04.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант Плюс 11» (позивач у справі, далі - ТОВ «КФ «Гарант Плюс 11») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» (відповідач у справі, далі - ТОВ «АЕК Інжиніринг») про стягнення 10 286, 04 грн., що становить 9 030, 00 грн. боргу, 696, 18 грн. - 3% річних та 559, 86 грн. інфляційних втрат (а.с.4-6).

В обґрунтування позовних вимог, позивач, посилаючись, на ст.ст. 512-519, 525, 526 ЦК України, зазначає, що згідно договору № 170912/3/ПБ від 17.09.2012, позивач набув право вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в останнього через невиконання свого зобов'язання з оплати виконаних ТОВ «Виробниче підприємство «Дакмас» робіт за Контрактом № 32(10)/1 на виконання вогнезахисних робіт від 28.04.2010 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року у справі № 910/6383/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант Плюс 11» 9 030, 00 грн. боргу, 698, 40 грн. 3 % річних, 553, 73 грн. інфляційних втрат та 1 719, 85 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, ТОВ «АЕК Інжиніринг» звернувся до господарського суду міста Києва з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, як мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 05.09.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 року задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 16.09.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.09.2013 року.

В судове засідання 23.09.2013 року представники сторін не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

28.04.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас» (підрядник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «АЕК - Інжиніринг» (замовник за договором, відповідач у справі) був укладений Контракт № 32(10)/1 (далі - Контракт) (а. с. 11 - 13) на виконання робіт з вогнезахисної обробки металевих повітроводів на об'єкті, згідно п.п. 1.1, 1.4 зазначеного контракту, підрядник зобов'язався протягом строку дії контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих повітроводів на об'єкті: «Реконструкція незавершеного будівництва 8 - ми поверхової будівлі ЗАТ «Киевстар Дж. Эс. Эм.» по просп. Будівельників, 125, у Жовтневому районі міста Маріупіль», - з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 30 хвилин, замовник зобов'язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим контрактом.

Обсяг та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються контрактом та договірною ціною (Додаток № 1) (п.1.3 Контракту).

Згідно з п. 3.1 Контракту, перед початком робіт замовник зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 50% від суми, визначено у п. 4.2 контракту.

Як вбачається з п.п. 2.2.4, 4.4 контракту, остаточна оплата робіт, виконаних підрядником, здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт.

Контрактом (п. 4.2) сторони визначили, що загальна вартість робіт з вогнезахисної обробки металевих повітропроводів становить 9 030, 00 грн.(в т.ч. ПДВ).

Крім того, між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Контракту № 32(10)/1 від 28.04.2010 року (а.с.15), на виконання додаткових обсягів робіт на суму 9 716, 00 грн. ( в т.ч. ПДВ) (п.3).

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Контракту підрядником було виконано підрядні роботи на загальну суму 18 746, 00 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за червень 2010 року на суму 9 030, 00 грн. та № 1 за серпень 2010 року на суму 9 716, 00 грн. (а.с.17-18), які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та застережень, підписи скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідач на виконання умов контракту перерахував на рахунок підрядника в якості авансу 9 716, 00 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.33), проте не здійснив повної оплати виконаних робіт і його заборгованість за виконані роботи становить 9 030, 00 грн.

17.09.2012 року між ТОВ «Виробниче підприємство «Дакмас» (первісний кредитор за договором) та ТОВ «Комерційна фірма «Гарант плюс 11» (новий кредитор за договором, позивач у справі) було укладено Договір № 170912/3/ПБ про відступлення права вимоги (а.с.7-8), згідно з п. 1.1. якого первісний кредитор відступив, а позивач набув право вимоги згідно з Контрактом № 32(10)/1 від 28.04.2010р. та додаткових угод до нього, укладеного між первісним кредитором та ТОВ «АЕК Інжиніринг». За Договором № 170912/3/ПБ від 17.09.2012р. новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання з оплати боргу за виконані роботи в сумі 9 030, 00 грн.

Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги встановлено, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору і до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують зобов'язання боржника (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору про відступлення права вимоги на користь позивача відступається право вимоги боргу в сумі 9 030, 00 грн. за виконання робіт.

Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 32(10)/1 від 28.04.2010 року та додаткових угод до нього за Договором № 170912/3/ПБ від 17.09.2012 року (п.4.1.1 договору).

На виконання умов п.4.1.2. договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор 11.02.2013 року надіслав відповідачу повідомлення (лист № 89 від 17.09.2012 року (а.с.9) про заміну кредитора за Контрактом № 32(10)/1 від 28.04.2010 року (що підтверджено представленими в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 11.02.2013 року) з вимогою сплатити новому кредитору (позивач у справі) заборгованість у сумі 9 030, 00 грн. протягом семи днів з моменту отримання цього повідомлення. Факт отримання відповідачем зазначеного листа підтверджено повідомленням поштової установи про вручення поштового відправлення 18.02.2013 року.

Відповідач свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт в сумі 9 030, 00 грн. не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Матеріали справи свідчать про те, що між відповідачем та первинним кредитором справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України, встановлено порядок оплати за договором підряду, а саме: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.1 ч. 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що у відповідача існувало грошове зобов'язання перед первинним кредитором в сумі 9 030,00 грн., право вимоги виконання якого набув позивач, згідно Договору № 170912/3/ПБ від 17.09.2012 року про відступлення права вимоги, що відповідає вимогам ст.ст. 512-517 ЦК України, проте відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем не виконав, доказів оплати боргу суду не надав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 9 030,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу судом правомірно задоволено.

Крім того, позивачем заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 559, 86 грн. за період з 01.10.2010 року по 28.02.2013 року та 3 % річних в сумі 696, 18 грн. за період з 04.09.2010 року по 01.04.2013 року.

Умовами пунктів 1.2., 1.3. договору встановлено, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору; до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують зобов'язання боржника.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту статей 512-514 ЦК України та умов договору № 170912/3/ПБ про відступлення права вимоги від 17.09.2012 року, позивачу, як новому кредитору, перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні, в т.ч. і право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних, яке встановлено безпосередньо законом за порушення грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірним висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовної вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 553, 73 грн. та задоволення позовної вимоги щодо стягнення 3 % річних в сумі 698, 40 грн.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року по справі № 910/6383/13 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року по справі № 910/6383/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року у справі № 910/6383/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/6383/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.