Постанова

від 20.12.2013 по справі 910/6383/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року Справа № 910/6383/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І. суддів :Алєєвої І.В., Прокопанич Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "АЕК Інжиніринг" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. та рішеннягосподарського суду міста Києва від 23.05.2013 р. у справі№ 910/6383/13 господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Комерційна фірма "Гарант Плюс 11" доТОВ "АЕК Інжиніринг" простягнення 10 286,04 грн. за участю представників: від позивача - не з'явилися від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року ТОВ "Комерційна фірма "Гарант Плюс 11" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "АЕК-Інжиніринг" та просило суд стягнути з останнього 10 286,04 грн., з яких: 9 030 грн. основного боргу за виконану роботу, збитки у зв'язку з інфляцією в розмірі 559,86 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 696,18 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 1720,50 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови контракту № 32(10)/1 від 28.04.2010 р. на виконання вогнезахисних робіт, укладеного між ТОВ "АЕК Інжиніринг" та ТОВ "Виробниче підприємство "Дакмас".

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2013 р. (суддя Удалова О.Г.) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "АЕК-Інжиніринг" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь ТОВ "Комерційна фірма "Гарант Плюс 11" 9 030 грн. боргу, 698,40 грн. три проценти річних, 553,73 грн. збитки у зв'язку з інфляцією та 1 719,85 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. (головуючий суддя Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Остапенко О.М.) рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013 р. у даній справі залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "АЕК-Інжиніринг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.04.2010 р. між ТОВ "Виробниче підприємство "Дакмас" (підрядник за договором) та ТОВ "АЕК-Інжиніринг" (замовник за договором) укладено Контракт № 32(10)/1 (надалі - Контракт) на виконання вогнезахисних робіт, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався протягом строку дії Контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих повітроводів на об'єкті: "реконструкція незавершеного будівництва 8-ми поверхової будівлі ЗАТ "Киевстар Дж. Эс. Эм" по просп. Будівельників, 125 в Жовтневому районі м. Маріуполь", - з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 30 хвилин; а замовник зобов'язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Контрактом.

Згідно з п. 1.3. Контракту склад та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються даним Контрактом та Договірною ціною (Додаток 1).

У відповідності з п. 3.1. Контракту перед початком робіт замовник повинен перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 50% від суми п. 4.2.

Контрактом визначено (пп. 2.2.4., п. 4.4.), що остаточна оплата робіт, виконаних підрядником, здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 4.2. Контракту загальна вартість контракту з вогнезахисної обробки металевих повітроводів, згідно Договірної ціни (Додаток 1), становить 7 525 грн., крім того ПДВ (20 %) - 1 505 грн., разом з ПДВ (20 %) - 9 030 грн.

Судами також встановлено, що сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Контракту на виконання додаткових обсягів робіт на суму 9 716 грн. (в т.ч. ПДВ).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Контракту підрядником було виконано підрядні роботи на загальну суму 18 746 грн., про що свідчать Акти приймання виконаних робіт № 1 за червень 2010 року на суму 9 030 грн. та № 1 за серпень 2010 року на суму 9 716 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та застережень, підписи скріплено печатками юридичних осіб.

У свою чергу, відповідач - ТОВ "АЕК-Інжиніринг" на виконання умов Контракту перерахував на рахунок підрядника в якості авансу 9 716 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої наявна в матеріалах справи, однак не здійснив повної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість в розмірі 9 030 грн.

17 вересня 2012 року між ТОВ "Виробниче підприємство "Дакмас" (первісний кредитор за договором) та ТОВ "Комерційна фірма "Гарант Плюс 11" (новий кредитор за договором) укладено Договір № 170912/3/ПБ про відступлення права вимоги (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги згідно з контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 32(10)/1 від 28.04.2010 р. та додаткових угод до нього, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "АЕК-Інжиніринг" (боржник) належного виконання своїх зобов'язань: оплати суми боргу за надані послуги в сумі 9 030 грн., в т.ч. ПДВ (20 %) - 1 505 грн.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору (Контракту № 32(10)/1 від 28.04.2010 р.) в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Згідно з п. 2.2. Договору право вимоги, що відступається на користь нового кредитора за цим Договором, згідно даних бухгалтерського обліку первісного кредитора, складає 9 030 грн., в тому числі ПДВ (20 %) - 1 505 грн.

У відповідності з п. 4.1.2. Договору первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги до боржника за контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 32(10)/1 від 28.04.2010 р. та додаткових угод до нього за Договором № 170912/3/ПБ від 17.09.2012 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору первісний кредитор (ТОВ "Виробниче підприємство "Дакмас") 11.02.2013 р. надіслав відповідачу (ТОВ "АЕК-Інжиніринг") у справі повідомлення про заміну кредитора за Контрактом з вимогою сплатити новому кредитору (ТОВ "Комерційна фірма "Гарант Плюс 11") заборгованість у сумі 9 030 грн. протягом семи днів з моменту отримання цього повідомлення. Факт отримання відповідачем даного листа підтверджено повідомленням поштової установи про вручення поштового відправлення 18.02.2013 р.

Однак, відповідач свої зобов'язання в частині оплати виконаних робіт в сумі 9 030 грн. не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Матеріали справи свідчать про те, що між відповідачем та ТОВ "Виробниче підприємство "Дакмас" у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору підряду (виконання робіт), відповідно до якого, на підставі ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, місцевий та апеляційний господарські суди вірно встановили, що у відповідача (ТОВ "АЕК-Інжиніринг") існувало грошове зобов'язання перед первісним кредитором в сумі 9 030 грн., право вимоги виконання якого набув позивач, згідно з Договором від 17.09.2012 р., однак відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем не виконав, водночас не надавши суду доказів оплати існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих та правомірних висновків, прийнявши рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9 030 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 559,86 грн. за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2013 р. та 3 % річних в сумі 696,18 грн. за період з 04.09.2010 р. по 01.04.2013 р.

Як було зазначено вище, умовами Договору від 17.09.2012 р. визначено, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору; до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують зобов'язання боржника.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи зміст наведених норм законодавства та умови договору від 17.09.2012 р. про відступлення права вимоги, судами правильно встановлено, що позивачу, як новому кредитору, перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні, в тому числі, і право на стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних частково в сумі 553,73 грн. та 698,40 грн. відповідно.

Щодо поданої ТОВ "АЕК-Інжиніринг" касаційної скарги до Вищого господарського суду України слід зауважити, що наведені стороною доводи не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, а тому підстав для зміни або скасування прийнятих у справі рішення та постанови не вбачається.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "АЕК-Інжиніринг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013 р. у справі № 910/6383/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Татьков

С у д д і І.В. Алєєва

Г.К. Прокопанич