Постанова

від 25.09.2013 по справі 12-19/211-03-6813

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 12-19/211-03-6813

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Білошкап О.В.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону

на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р.

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 04.06.2013 р.

за заявою Біляївського госпрозрахункового об'єднання громадського

харчування

про заміну стягувача у виконавчому провадженні, поновлення

строку для пред'явлення наказу № 12-19/211-03-6813 від

13.05.2005 р. до виконання та поновлення строку на видачу

дублікату зазначеного наказу, про видачу дублікату наказу

у справі № 12-19/211-03-6813 господарського суду Одеської області

за позовом Підприємства споживчої кооперації "Біляївське ресторанне

господарство Біляївської райспоживспілки"

до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону

про стягнення 34 524,52 грн.

за участю представників:

Біляївського госпрозрахункового об'єднання громадського харчування - не з'явилися;

Підприємства споживчої кооперації "Біляївське ресторанне господарство Біляївської райспоживспілки" - не з'явилися;

Військово-медичного клінічного центру Південного регіону - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.10.2003 р. позов Біляївського госпрозрахункового об'єднання громадського харчування задоволений повністю: з військової частини А-1925 Південного оперативного командування ВС України Військовий санаторій "Одеський" стягнуто 28 048,22 грн. основного боргу, 1 958 грн. - пені, 2 524,35 грн. процентів річних та 1 993,75 грн. - збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2004 р. здійснена заміна відповідача його правонаступником, а саме: військової частини А-1925 Південного оперативного командування ВС України Військовий санаторій "Одеський" на 411 Центральний військовий клінічний госпіталь Південного оперативного командування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2004 р. подання військового прокурора Південного регіону України про перегляд судового рішення від 22.10.2003 р. за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2004 р. ухвала місцевого суду від 24.06.2004 р. скасована, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2004 р. подання військового прокурора Південного регіону України про перегляд судового рішення від 22.10.2003 р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а зазначене судове рішення без змін.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2004 р. ухвала господарського суду Одеської області від 17.09.2004 р. скасована. Подання військового прокурора Південного регіону України про перегляд судового рішення від 22.10.2003 р. за нововиявленими обставинами задоволено, зазначене рішення скасовано, а в позові Підприємству - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2005 р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2004 р. скасована, а ухвала господарського суду Одеської області від 17.09.2004 р. залишена без змін.

13.05.2005 р. місцевим судом виданий наказ на примусове виконання судового рішення від 22.10.2003 р., який 17.05.2005 р. пред'явлений стягувачем до Першої державної виконавчої служби у Приморському районному управлінні м. Одеси, якою 19.05.2005 р. відкрито виконавче провадження з виконання названого наказу суду.

08.02.2013 р. позивач звернувся з заявою щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні з Біляївського госпрозрахункового об'єднання громадського харчування на його правонаступника - Підприємство споживчої кооперації "Біляївське ресторанне господарство Біляївської райспоживспілки", поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, поновлення строку на видачу дублікату зазначеного наказу та видачу його дублікату.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. заяву задоволено частково. Відповідно до ухвали суду першої інстанції замінено стягувача у виконавчому провадженні з Біляївського госпрозрахункового об'єднання громадського харчування на його правонаступника - Підприємство споживчої кооперації "Біляївське ресторанне господарство Біляївської райспоживспілки". В задоволенні решти вимог заяви відмовлено (т.5 а.с.38-44).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. скасовано частково, заяву задоволено повністю (т.5 а.с.84-91).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.

Вимоги поданої касаційної скарги мотивовані порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права (т.5 а.с.121-124).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, 13.05.2005 р. місцевим судом позивачу виданий наказ на примусове виконання судового рішення від 22.10.2003 р., який 17.05.2005 р. пред'явлений стягувачем до Першої державної виконавчої служби у Приморському районному управлінні м. Одеси, якою 19.05.2005 р. відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу суду.

10.04.2008 р. стягувач звернувся з заявою щодо невиконання наказу господарського суду від 13.05.2005 р., на яку отримав відповідь від 24.04.2008 р., згідно якої наказ втрачений при поштовій пересилці виконавчих документів під час ліквідації Першої державної виконавчої служби у Приморському районному управлінні м. Одеси та створення Першого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси.

У зв'язку з наведеними обставинами стягувач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про поновлення строку пред'явлення вказаного наказу до виконання та видачу його дублікату.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2008 р. поновлено строк на пред'явлення наказу та видано дублікат наказу, встановлено строк для його пред'явлення до виконання з 28.11.2008 р. по 28.11.2011 р.

27.02.2009 р. стягувачем до першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції поданий дублікат наказу, який прийнятий до примусового виконання 16.03.2009 р.

28.02.2012 р. перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції разом з листом за № 5036 направив на адресу Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області платіжні доручення № № В-11/164, В-11/165, В-11/39, В-11/232, В-11/233, В-11/514В-11/231, оригінали виконавчих документів (в тому числі і дублікат наказу господарського суду № 12-19/211-03-6813) та оригінали постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, який був отриманий останнім 01.03.2012 р.

Постановою начальника управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області від 11.09.2012 р. виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду № 12-19/211-03-6813 передане з першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та постановою останнього від 14.09.2012 р. прийнято до свого провадження № 15546382 з примусового виконання судового наказу № 12-19/211-03-6813.

18.09.2012 р. названий орган виконавчої служби звернувся із запитом до ГУДКСУ в Одеській області щодо надання інформації відносно надісланих на адресу останнього 28.02.2012 р. платіжних вимог.

25.09.2012 р. ГУДКСУ в Одеській області повідомило вказаний орган виконавчої служби про те, що вищезазначені платіжні вимоги повернуті без виконання Першому Приморському відділу державної виконавчої служби.

22.10.2012 р. управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області звернулось із запитом до ГУДКСУ в Одеській області щодо надання інформації відносно дати повернення цих платіжних вимог, а також просило повідомити яким саме чином платіжні вимоги були повернуті до органів виконавчої служби.

24.10.2012 р. ГУДКСУ в Одеській області звернувся із запитом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби щодо надання інформації стосовно отримання останнім повернутих ГУДКСУ вказаних платіжних вимоги.

У відповіді від 02.11.2012 р. перший Приморський відділ державної виконавчої служби повідомив ГУДКСУ про те, що станом на 28.10.2012 р. вищезазначені платіжні вимоги до цього відділу не надходили.

Листом від 06.11.2012 р. ГУДКСУ в Одеській області повідомив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про те, що платіжні вимоги № № В-11/164, В-11/165, В-11/39, В-11/232, В-11/233, В-11/514В-11/231 разом із оригіналами виконавчих документів та оригіналами постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій були повернуті на адресу стягувача без реєстрації вихідного номеру відправлення за допомогою засобів поштового зв'язку.

Враховуючи наведені обставини, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що дублікат наказу господарського суду, виданий відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 28.11.2008 р., був своєчасно, а саме 27.02.2009 р. пред'явлений стягувачем для примусового виконання до першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та прийнятий ним до примусового виконання постановою від 16.03.2009 р. Але, в процесі здійснення виконавчих дій, зокрема, направлення виконавчих документів до ГУДКСУ в Одеській області та повернення цих документів до органів виконавчої служби в період з 28.02.2012 р. по 02.11.2012 р. був втрачений, що підтверджується довідкою органів державної виконавчої служби № 43732 від 07.12.2012 р., у зв'язку з чим, висновки суду першої інстанції про те, що заявником не надано доказів втрати вищевказаного дублікату судового наказу є помилковими.

Зважаючи на наведене, органи державної виконавчої служби звернулись до місцевого господарського суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 12-19/211-03-6813.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. подання органу державної виконавчої служби залишено без задоволення, оскільки згідно ст. 120 ГПК України господарський суд може видати лише дублікат судового наказу, а ніяким чином дублікат виконавчого листа.

27.12.2012 р. органи державної виконавчої служби звернулись до господарського суду з поданням про видачу дубліката судового наказу, у зв'язку з його втратою в процесі здійснення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2013 р. подання органу державної виконавчої служби залишено без задоволення, оскільки подано після спливу строку дії судового наказу, який закінчився 28.11.2011 р. без клопотання про його відновлення, а дублікат наказу може бути виданий лише до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копія вищевказаної ухвали від 19.11.2012 р. отримана позивачем 23.11.2012 р., що підтверджує ту обставину, що останньому про втрату виконавчого документу стало відомо саме з зазначеної дати.

Відповідно до вимог ст. 120 ГПК України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Отже, правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що чинне законодавство України не забороняє повторну видачу дублікату судового наказу у разі втрати в процесі здійснення виконавчих дій, як його оригіналу, так і первісно виданого дублікату, а пов'язує ці дії лише зі строком, що встановлений для пред'явлення наказу до виконання.

Крім того, вимогами ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання (п. 1). Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23). У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23).

Таким чином, з 27.02.2009 р. (дата пред'явлення стягувачем дублікату наказу до виконання) і по 23.11.2012 р. (дата отримання стягувачем судової ухвали від 19.11.2012 р.) встановлений судом строк (з 28.11.2008 р. по 28.11.2011 р.) пред'явлення названого виконавчого документу до виконання переривався, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що стягувач звернувся до суду із заявою від 08.02.2013 р. про видачу дублікату судового наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання є помилковим.

Отже, правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про необхідність задоволення заяви стягувача в частині поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, поновлення строку на видачу дублікату цього наказу та видачі стягувачеві його дублікату.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

В силу ст.25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З копії статуту Підприємства споживчої кооперації "Біляївське ресторанне господарство Біляївської райспоживспілки" вбачається, що Підприємство споживчої кооперації "Біляївське ресторанне господарство Біляївської райспоживспілки" (код ЄДРПОУ 35090852) є правонаступником Біляївського госпрозрахункового об'єднання громадського харчування та Біляївського хлібокомбінату, що також повністю підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію Серія АОО № 613681, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.09.2012 р., копією протоколу № 14 засідання правління Біляївської РСС від 12.12.2006 р., копією передавального акта від 03.05.2007 р., у зв'язку з чим, висновок суду першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, щодо реорганізації стягувача в Підприємство споживчої кооперації "Біляївське ресторанне господарство Біляївської райспоживспілки" та щодо наявності підстав для здійснення процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні є обгрунтованим.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. немає.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. у справі № 12-19/211-03-6813 господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Білошкап О.В.

Палій В.М.