Рішення

від 25.09.2013 по справі 910/11941/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11941/13 25.09.13

за позовом Фізичної особи-підприємця Славко Дмитра Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімімпорт"

про стягнення заборгованості в сумі 16 447,11 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Шинкарук І.І., дв. б/н від 18.03.2013 р.

Суть спору:

21.06.2013 року Фізична особа-підприємець Славко Дмитро Михайлович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16447,11грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору UA 044/04/2013 на транспортне обслуговування в частині повної та своєчасної оплати вартості послуг з перевезення вантажу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою суду від 27.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11941/13, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

12.07.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи додаткових документів.

12.07.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів та відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.07.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

26.07.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами.

26.07.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло заперечення на відзив.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 31.07.2013 року справу № 910/11941/13 прийнято до провадження суддею Ярмак О.М. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.08.2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 05.08.2013 року справу № 910/11941/13 передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 05.08.2013 року справу № 910/11941/13 прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

27.08.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи за наявними у справі документами.

Ухвалою суду від 29.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 10.09.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

Ухвалою суду від 10.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.09.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

У судове засідання 25.09.2013 року представник позивача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 25.09.2013 року представник відповідача проти позову заперечив та просив суду залишити його без задоволення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 25.09.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

22.03.2013 року між Фізичною особою-підприємцем Славко Дмитром Михайловичем (за договором - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» (за договором - експедитор) було укладено договір UA 044/04/2013 на транспортне обслуговування.

Відповідно до умов договору експедитор надає для перевезення, а перевізник здійснює міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом на умовах передбачених договором.

Згідно підпункту 3.2. пункту 3 договору вартість послуг перевізника, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень) вказуються у заявках.

Підпунктами 4.2. та 4.3. пункту 4 договору визначено, що на підставі оригіналів документів - рахунку перевізника, акту виконаних робіт та оригіналу CMR, оплата здійснюється через 5-10 днів після отримання вказаних документів.

Згідно з підпунктом 9.1 пункту 9 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 року.

Позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 26.03.2013 року, в якій зазначено, що товар завантажено та пройдено митний контроль та підписаним обома сторонами актом надання послуг № 63 від 26.03.2013 року, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

29.03.2013 року позивачем на адресу відповідача било направлено заяву, договір та транспортне обслуговування, накладна CMR, акт надання послуг та рахунок, що підтверджується наявним в матеріалах справи викопіюваннями сторінок журналу реєстрації вихідної кореспонденції та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зауваження та претензії з приводу якості та своєчасності надання послуг з боку експедитора (відповідача) в матеріалах справи відсутні.

Письмовими поясненнями позивача, наявним в матеріалах справи та копією акту надання послуг № 63 від 26.03.2013 року, підтверджується заборгованість відповідача в частині оплати вартості наданих послуг за договором в сумі 15863,00 грн.

У передбачений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав та не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги. Доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 15863,00 грн. та про задоволення позову в цій частині.

Окрім того позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 584,11грн.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.4. договору у випадку прострочення оплати рахунків перевізника, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Суд здійснив власний розрахунок пені за період 15.04.2013 року по 17.06.2013 року та дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 413,74 грн. пені

Щодо стягнення з відповідача витрат понесених на правову допомогу в розмірі 1812,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

До матеріалів справи, в якості доказу надання послуг адвокатом, позивачем додано договір доручення від 03.06.2013 № б/н, укладена між позивачем та Лоза В.М., ордер № 6160 від 17.06.2013 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанція до прибуткового касового ордеру № 01/06 від 17.06.2013 року в якості оплати послуг адвоката.

Як визначено пунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежною професійною діяльністю є участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Статус адвоката характеризується певними елементами, зокрема, права і обов'язками, які перебувають у нерозривному взаємозв'язку. Так, право адвоката представляти за плату інтереси довірителя, пов'язано із можливістю довірителя віднеси плату за послуги адвоката до судових витрат. При цьому адвокат має отримати таку суму гонорару.

Виходячи зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокати не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Їх діяльність відповідно віднесена до незалежної діяльності.

Згідно листа Національного банку України від 25.07.2006 № 11-111/2790-7749 Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (п. 4.5), яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (зі змінами), встановлено окремий порядок відкриття поточних рахунків адвокатам для здійснення їх професійної діяльності, а також передбачено, що кошти за цими рахунками використовуються згідно з порядком, установленим для використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання. Відповідно до п. 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, кошти адвокатів відображаються у класі 2 Плану рахунків і обліковуються за балансовим рахунком 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб" (роз'яснення надано листом Національного банку України від 29.04.2005 № 25-111/668-4449).

З вищезазначених норм вбачається, що у адвоката має бути відкритий балансовий рахунок 2620, на який і має перераховуватися його гонорар.

Проте, в матеріалах справи відсутнє платіжне доручення яким підтверджується оплата витрат понесених на правову допомогу в розмірі 1812,00грн. на зазначений рахунок.

Господарський суд міста Києва з урахуванням обставин конкретної справи дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» (04070, м.Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ІГОРІВСЬКА, будинок 12-А, код ЄДРПОУ 36866872) на користь Фізичної особи-підприємця Славко Дмитра Михайловича (47722, Тернопільський район, село Великі Гаї, вулиця Наливайка, будинок 17, ІПН 2178905556) суму основної заборгованості 15863,00грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні), пені (413,74) (чотириста тринадцять гривень сімдесят чотири копійки).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» (04070, м.Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ІГОРІВСЬКА, будинок 12-А, код ЄДРПОУ 36866872) на користь Фізичної особи-підприємця Славко Дмитра Михайловича (47722, Тернопільський район, село Великі Гаї, вулиця Наливайка, будинок 17, ІПН 2178905556) судовий збір в розмірі 1702, 68 грн. (одну тисячу сімсот дві гривні 68 копійок).

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.09.2013 року.

Суддя Н.І. Зеленіна