Постанова

від 23.09.2013 по справі 911/1151/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа№ 911/1151/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача: Прохацька Т.О., за довіреністю;

відповідача:Недоступ Г.І. - директор;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7

на рішення господарського суду Київської області від 13.06.2013

у справі № 911/1151/13 (суддя: Лилак Т.Д.)

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7

до Приватного підприємства фірми "Електра"

про стягнення 33947,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 13.06.2013 у справі № 911/1151/13 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 13.06.2013 у справі № 911/1151/13 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 № 911/1151/13 у справі № 911/1151/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 911/1151/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 19.08.2013 об 11:30.

19.08.2013 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу в якому просив суд стягнути з скаржника витрати на правову допомогу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1151/13 відкладено на 23.09.2013 о 10:00.

23.09.2013 представником скаржника в судовому засіданні на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2013 була надана заява про проведення звірки взаєморозрахунків на підставі договору № 86 та 87 від 03.07.2006 та копію підписаного акту звірки між сторонам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

03.07.2006 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 86 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (послуги) у будинку № 59 по вул. Леваневського, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановлений тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.

Строк дії договору встановлено з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 21 договору).

03.07.2006 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 87 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (послуги) у будинку № 57 по вул. Леваневського, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановлений тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.

Строк дії договору встановлено з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 21 договору).

З аналізу Договорів вбачається, що вони за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2 - 5 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Так, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ст. ст. 11, 509 ЦК України та ч. 1 ст. 19, п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 20, п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між сторонами по справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виробник - це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Виконавцем відповідно до Закону є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник в зв'язку з тим, що за твердженням позивача ним було в повному обсязі виконані взяті на себе зобов'язання за договорами, але відповідач порушував взяті на себе за договорами зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд дійшов до висновку про те, що починаючи з 30.06.2010р. Договори № № 86, 87 є такими, що припинили свою дію, так-як 21.05.2010 року відповідач у порядку п. 21 договорів №№ 86, 87 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 03.07.2006 року листом повідомив позивача про розірвання вказаних договорів, чим відмовився від їх пролонгації, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується платіжними дорученнями відповідач, після направлення позивачу листа (вих. № 5 від 21.05.2010р.) про розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договорів №№ 86, 87, у період з 01.07.2010 по 01.04.2011 продовжував оплачувати вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у розмірі та порядку встановленими умовами Договорів №№ 86, 87.

Таким чином, відповідач вчиненням вказаних дій підтвердив дію Договорів №№ 86,87 на тих же умовах навіть після направлення позивачу листа № 5 від 21.05.2010р. про розірвання вказаних Договорів.

Відповідно до п. 22 Договорів №№ 86, 87, у разі невиконання стороною умов Договору, він може бути розірваний достроково за згодою сторін або у судовому порядку.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу відповідь (вих. № 527 від 07.06.2010р.) про відмову в розірванні Договорів № 86, 87, у зв'язку з відсутністю обставин, на які відповідач посилався, як на підставу дострокового розірвання договорів. Будь-яких інших пропозицій, повідомлень стосовно розірвання та припинення дії Договорів від відповідача позивачу не надходило. Спір щодо дострокового розірвання Договорів №№ 86, 87 судом не розглядався.

До того ж, судом першої інстанції не враховано як належні докази у справі, які були надані позивачем, а саме:

- рішення Білоцерківської міської ради "Про визначення виконавця послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, послуг з ремонту приміщень будинків, споруд. А також визначення виконавця централізованого постачання холодної та гарячої води централізованого водовідведення у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Біла Церква" № 388 від 23 грудня 2005 року, яким Позивача визначено балансоутримувачем частини житлового фонду м. Біла Церква та виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та-прибудинкових територій;

- договори з підрядними організаціями для надання окремих видів послуг у межах коштів передбачених тарифами на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (п.9.2. Рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» № 178 від 26 квітня 2011);

- акти виконаних робіт (наданих послуг) за період з 01.01.2010 по 01.03.2013 р.р., що підтверджують факт надання ЖЕК № 7 послуги з утримання будинків № 57, 59 по вулиці Леваневського та прибудинкових територій будинків № 57, 59 по вулиці Леваневського, і отримання даних послуг співвласниками даних будинків (фізичними та юридичними особами, з якими, як із Відповідачем, укладено типові договори на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджені постановою КМУ від 20.05.2009р. № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»), яким, в тому числі, являється і відповідач;

- довідка, видана Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради (вих. № 595 від 17.05.2013р.), про те що будинки № 57, 59 по вулиці Леваневського перебувають на балансі позивача.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що Договори підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень та застережень, не є розірваними, а тому підлягають виконанню.

До того ж, між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків на підставі договору № 86 та 87 від 03.07.2006 відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.02.2013 року складає 33947,62 грн.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 33947,62 грн.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 13.06.2013 у справі № 911/1151/13 прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, вимоги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 підлягають задоволенню повністю, то розмір господарських витрат який підлягає стягненню з Приватного підприємства фірми «Електра» становить 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 13.06.2013 у справі № 911/1151/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 13.06.2013 у справі № 911/1151/13 викласти в наступній редакції:

« Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми «Електра», ( 09100, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Короленко, 17, код ЄДРПОУ 13701431) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 7 (09108, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Леваневського, 34, код ЄДРПОУ 30664897) борг в сумі 33 947 (тридцять три тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 62 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.».

4. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Електра», ( 09100, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Короленко, 17, код ЄДРПОУ 13701431) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 7 (09108, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Леваневського, 34, код ЄДРПОУ 30664897) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/1151/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.