Рішення

від 24.09.2013 по справі 201/7558/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/755/13ц

2/201/2284/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України /

24 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Нижник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Юридична компанія «Лігал Едвайс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юридична компанія «Лігал Едвайс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 14 грудня 2007 року між АК банком «Європейський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № К/28/0301-ф07. Відповідно до умов кредитного договору АКБ «Європейський» надав кредит позичальнику у сумі 95 000 доларів США на строк з 13 грудня 2007 по 10 грудня 2012 року, а позичальник зобов'язався повернути отриманні кошти та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені кредитним договором. Позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі.

14 грудня 2007 року для забезпечення зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами був укладений іпотечний договір № 31-К/28-07 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 8196, згідно з умовами якого в забезпечення зобов'язань за кредитним договором відповідачем в іпотеку було надане: нерухоме майно, що належить до житлового фонду, а саме квартиру, загальною площею 66,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

25 березня 2009 року між АКБ «Європейський» та ПАТ «КБ Володимирський» був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Відповідно до умов договору кредитор за договором № К/28/0301 від 14 грудня 2007 року змінюється з АКБ «Європейський» на АТ «КБ Володимирський».

15 травня 2009 року між АКБ «Європейський» та AT «КБ«Володимирський» був укладений договір посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 р.н. № 3257 про заміну іпотекодержателя.

30 серпня 2011 року між ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» та ОСОБА_1 був укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріальної округу ОСОБА_4 р.н. № 7142 про заміну іпотекодержателя з договором іпотеки №31-К/28-07, посвідченим 14.12.2007 року за р.н. 8196, який укладено між АКБ «Європейський» та відповідачами.

05 квітня 2013 року позивач направив повідомлення відповідачам про заміну кредитора та про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, станом на 19.06.2013 року утворилась заборгованість яка складає: 836 521.66 грн. . з яких 757 292,50 грн. - заборгованість за кредитом і в тому числі прострочена заборгованість; 77 409,16 грн.- заборгованість за простроченими процентами; 1 820 - витрати заставодавця на сплату держмита.

Пунктами 10.5 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов основного зобов'язання повністю так і частково, та / або у випадку невиконання іпотекодавцем умов договору, а також в інших випадках, передбачених договором, чинним законодавством України, кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов кредитного договору, проценти за користування кредитом, пеня, інші платежі та санкції, що передбачені або випливають з кредитного договору.

Пунктом 5 іпотечного договору від 14 грудня 2007 року, предмет іпотеки оцінюється за взаємною згодою сторін на момент його укладання в 664 590,00 грн. В порушення умов кредитного договору позичальник своєчасно зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів згідно графіку щомісячних платежів за договором не виконав, погашення кредиту не проводив, тому позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) шляхом прилюдних торгів за ціною визначенною незалежним оцінювачем на день реалізації, але не нижчою за початкову цінцу реалізації предмету іпотеки 664 590 грн.

Представник позивача в судове засідання не з*явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином просив слухати справу за його відсутності проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з*явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 14 грудня 2007 року між АК банком «Європейський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № К/28/0301-ф07. Відповідно до умов кредитного договору АКБ «Європейський» надав кредит позичальнику у сумі 95 000 доларів США на строк з 13 грудня 2007 по 10 грудня 2012 року, а позичальник зобов'язався повернути отриманні кошти та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені кредитним договором. Позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі.

14 грудня 2007 року для забезпечення зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами був укладений іпотечний договір № 31-К/28-07 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 8196, згідно з умовами якого в забезпечення зобов'язань за кредитним договором відповідачем в іпотеку було надане: нерухоме майно, що належить до житлового фонду, а саме квартиру, загальною площею 66,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

25 березня 2009 року між АКБ «Європейський» та ПАТ «КБ Володимирський» був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Відповідно до умов договору кредитор за договором № К/28/0301 від 14 грудня 2007 року змінюється з АКБ «Європейський на АТ «КБ Володимирський».

15 травня 2009 року між АКБ «Європейський» та AT «КБ«Володимирський був укладений договір посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 р.н. № 3257 про заміну іпотеко держателя.

30 серпня 2011 року між ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» та ОСОБА_1 був укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріальної округу ОСОБА_4 р.н. № 7142 про заміну іпотекодержателя з договором іпотеки №31-К/28-07, посвідченим 14.12.2007 року за р.н. 8196, який укладено між АКБ «Європейський» та відповідачами.

Позивач повністю виконав взяті на себе кредитним договором зобов'язання щодо надання позичальнику кредиту. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені кредитним договором терміни.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Але взяті на себе зобов'язання за вказаними кредитним договором позичальник не виконує стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні Кредитними договорами терміни.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до вказаного кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В порушення умов кредитного договору позичальник своєчасно зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів згідно графіку щомісячних платежів за договором не виконав, погашення кредиту не проводив, в зв'язку з чим станом на 19 червня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 836521,66 грн.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: « 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»№ 898-IV від 5 червня 2003 р. в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Статтею 12 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

На виконання вказаної норми банком, було направлено іпотекодавцям попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання зобов'язання за кредитним договором, однак вимога позивача залишилася без задоволення.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»реалізація у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.. 38 Закону; приорітет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідачі заперечують будь-які інші домовленості і зобов'язання стосовно позивача, крім вказаних в договорі кредиту та договорі іпотеки сторін, а позивач цього не довів, сторони самі погодилися на всі умови договорів і добровільно підписали їх, твердження позивача про наявність будь-яких інших зобов'язань є припущенням.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальність «Юридична компанія «Лігал Едвайс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 836 521, 66 грн. з яких: 757 292,50 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість; 77 409,16 грн.- заборгованість за простроченими процентами; 1 820 - витрати заставодавця на сплату держмита за кредитним договором № К/280301-ф07 від 14 грудня 2007 року - звернути на користь ТОВ «Юридична компанія «Лігал Едвайс» (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе б. 47 код ЄДРПОУ 35363777) стягнення на предмет іпотеки , який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме квартиру загальною площею 66,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, стягнення провести шляхом прилюдних торгів за ціною визначеною незалежним оцінювачем на день реалізації, але не нижчою за початкову ціну реалізації предмету іпотеки : 664 590 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс» (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе б. 47 код ЄДРПОУ 35363777) з ОСОБА_1 (інд.НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (інд НОМЕР_1), з кожного окремо, відшкодування по 1 720 гривні 50 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.О. Демидова