Ухвала

від 30.09.2013 по справі 905/930/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2013 року Справа № 905/930/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В., (доповідач) Акулова Н.В., Євсіков О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року

у справі № 905/930/13-г господарського суду Донецької області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Баренс Шоколад"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Межрегіональної Української Біржі

про визнання недійсним біржового контракту

ВСТАНОВИВ:

Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 касаційна скарга на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року у справі № 905/930/13-г не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію від 30.07.2013 року № РN383, у якій у графі "Призначено платежу" зазначено: "254; 22030004; НОМЕР_1; Пер готівки в опл за суд збір (Вищ госп суд Укр, 070 за под кас скарги 905/929/13-г ОСОБА_4".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанцій містить відомості про сплату судового збору за подачу касаційної скарги по іншій справі.

Доказів сплати судового збору за подачу касаційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року у справі № 905/930/13-г господарського суду Донецької області скаржником не надано.

З огляду на викладене, додану до касаційної скарги квитанцію від 30.07.2013 року № РN383 не можна вважати належними доказами сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, частинами першою і другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі указати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року містить лише загальні посилання на норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111, п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року у справі № 905/930/13-г повернути скаржнику, справу № 905/930/13-г повернути до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Н.В. Акулова

Суддя О.О. Євсіков