Постанова

від 25.09.2013 по справі 824/1645/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1645/13-а

12:20 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.І.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, Чернушки Й.І.;

відповідача - Васійчука С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Ностра»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Ностра» (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернівцях (далі - відповідач) № 0002632220 від 25.06.2013 р. щодо збільшення податкового зобов'язання та накладення штрафних санкцій.

В обґрунтування позивач вказував, що за результатами перевірки ТОВ «Терра Ностра» державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Чернівецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.06.2013 р. № 0002632220, яким збільшено податкове зобов'язання та накладено штрафні санкції на загальну суму 20919,00 грн. Вважав, що податковим органом під час проведення перевірки не взято до уваги докази та документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат сум, сплачених ТОВ «Терра Ностра» на користь ФОП ОСОБА_4 у вигляді орендних платежів, компенсації затрат на ремонт, винагороди за послуги представництва інтересів товариства.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Державною податковою інспекції у м. Чернівцях подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначав, що позивач на підставі наданих на перевірку документів не довів необхідність придбання послуг по оренді приміщень за адресою АДРЕСА_1 та їх зв'язок з господарською діяльністю, у зв'язку з чим податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на викладені в запереченнях обставини.

Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Ностра» (58000, м. Чернівці, вул. Сіді Таль, буд. 3, ідентифікаційний код 33628076) зареєстроване 06.07.2005 р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради як юридична особа та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.07.200 р. за № 2/2. Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: здавання в оренду власного нерухомого майна; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оброблення металевих відходів і брухту; інші види оптової торгівлі; діяльність кафе; діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с. 13, 126, 130).

У зв'язку з отриманням від державного реєстратора рішення засновника від 15.05.2013 р. щодо припинення діяльності ТОВ «Терра Ностра», на підставі направлень від 30.05.2013 р. № 005013 та № 005014, виданих державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Чернівецької області державної податкової служби, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у м. Чернівцях від 30.05.2013 р. № 974, працівниками відповідача проведена документальна позапланова перевірка з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Ностра» вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р., результати якої зафіксовані актом від 11.06.2013 р. № 761/22-2/33628076 (а.с. 12-39).

Перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. ТОВ «Терра Ностра» задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 908379,00 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. встановлено їх завищення всього у сумі 60000,00 грн., у т.ч. за ІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн. та ІІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн.

Зокрема, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05 Декларації «Витрати операційної діяльності» та рядку 05.1 СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму 60000,00 грн.

Так, в порушення п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в перевіряємому періоді, за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Терра Ностра», в складі витрат операційної діяльності відображено операції з отримання послуг оренди приміщення під влаштування об'єкту швидкого харчування за адресою АДРЕСА_1, площею 123,5 кв.м. (орендодавець фізична особа підприємець ОСОБА_4 згідно договору оренди від 01.08.2011 р. вартість послуги 10000,00 грн.) в загальній сумі 60000,00 грн., у т.ч. за ІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн. та ІІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн.

На підставі наданих на перевірку документів фінансово-господарської діяльності підприємства, зокрема, договорів, актів виконаних робіт встановлено, що на протязі періоду з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. ТОВ «Терра Ностра» не використовувало у господарській діяльності приміщення за адресою АДРЕСА_1.

Оскільки перевіркою встановлено, що договір оренди достроково розірвано у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Терра Ностра», ДПІ у м. Чернівцях прийшло до висновку, що немає підстав вважати оренду даного приміщення економічно доцільною, а також очікувати економічної вигоди від його використання в майбутньому.

Документів, які б підтверджували отримання доходів від використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у підприємства відсутні. Таким чином, підприємством не доведено необхідність придбання послуг по оренді приміщень за вказаною адресою та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Також перевіркою встановлено, що на порушення п. 135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ «Терра Ностра» не включено до складу доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування залишок статутного фонду підприємства в сумі 7083,00 грн., не повернений засновнику ОСОБА_4 в ході проведення процедури ліквідації підприємства.

Так, перевіркою встановлено, що станом на 01.05.2013 р. статутний фонд ТОВ «Терра Ностра» сформовано в сумі 14,9 тис. грн. Внески проводилися співзасновником ОСОБА_4 Станом на 30.05.2013 р. розрахунки із засновниками по внесках до статутного фонду у зв'язку з ліквідацією товариства проведено повністю, а саме: 7831,89 грн. виплачено готівкою з каси підприємства, а також згідно протоколу № 17 від 25.05.2013 р. загальних зборів співзасновників ТОВ «Терра Ностра» від повернення залишку статутного фонду в сумі 7083,00 грн. засновник ОСОБА_4 відмовилася.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. встановлено, що підприємством, в результаті порушень податкового законодавства, занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток всього в сумі 67083,00 грн., в т.ч. за ІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн., ІІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн. та І півріччя 2013 р. в сумі 7083,00 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. всього в сумі 13946,00 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2012 р. в сумі 6300,00 грн., ІІІ квартал 2012 р. в сумі 6300,00 грн. та за І півріччя 2013 р. в сумі 1346,00 грн.

За результатами проведеної перевірки ТОВ «Терра Ностра», податковим органом встановлено порушення п. 135.1, п.п. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на прибуток за період з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. всього в сумі 13946,00 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2012 р. в сумі 6300,00 грн., ІІІ квартал 2012 р. в сумі 6300,00 грн. та за І півріччя 2013 р. в сумі 1346,00 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Чернівецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.06.2013 р. № 0002632220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 20919,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 13946,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6973,00 грн. (а.с. 10).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та незаконним, позивач звернувся до суду.

Під час судового розгляду справи, позивач зменшив позовні вимоги в частині оскарження заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток за перше півріччя в сумі 7083,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання в сумі 2019,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 1346,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 673,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України).

Як передбачено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визнання врегульовано ст. 138 ПК України. Так, згідно п. 138.1 цієї статті Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У свою чергу, зазначенні поняття «витрати операційної діяльності» так і поняття «інші витрати» становлять собою переліки витрат, які охоплюються даними визначеннями, тобто входять до їх складу. Така деталізація зроблена законодавцем з метою усунення неоднозначності та єдиного підходу для розуміння поняття складу витрат та порядку їх визнання.

Більш того, слід враховувати, що визначений ст. 138 ПК України перелік витрат не може бути предметом вибіркового використання у процесі оподаткування. Тобто, платник податків під час обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства повинен враховувати усі, перелічені ст. 138 ПК України витрати, які були понесені ним під час господарської діяльності.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, до складу собівартості реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) повинні бути включені витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Під орендною операцією, згідно п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розуміється господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Судом встановлено, що ТОВ «Терра Ностра», в складі витрат операційної діяльності відображено операції з отримання послуг оренди приміщення під влаштування об'єкту швидкого харчування за адресою АДРЕСА_1, площею 123,5 кв.м. (орендодавець фізична особа підприємець ОСОБА_4 згідно договору оренди від 01.08.2011 р. вартість послуги 10000,00 грн.) в загальній сумі 60000,00 грн., у т.ч. за ІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн. та ІІІ кв. 2012 р. в сумі 30000,00 грн. Проте, на протязі періоду з 01.04.2012 р. по 29.05.2013 р. ТОВ «Терра Ностра» не використовувало у господарській діяльності приміщення за адресою АДРЕСА_1. Документів, які б підтверджували отримання доходів від використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у підприємства відсутні. Під час судового розгляду справи, представники позивача не заперечували, що дохід від використання орендованого приміщення в 2012 - 2013 р.р. товариство не отримувало.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що не маючи податкових доходів від отриманого в оренду приміщення у звітних податкових періодах позивач, як платник податку на прибуток, не мав права відобразити в податкових витратах (у собівартості) витрати на суми нарахованої орендної плати.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 - 71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 30 вересня 2013 р.

Суддя В.К. Левицький