Рішення від 01.10.2013 по справі 918/1149/13

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 918/1149/13

За позовом Приватного підприємства "Сенс Принт" до Приватного підприємства Компанії "Примавера" про стягнення боргу за договором про надання послуг в розмірі 25 518 грн. 26 коп.

Суддя Політика Н.А.

Представники сторін:

від позивача - Черниш О.М. договір №205/2013 від 05.08.2013 року;

від відповідача - Протопович А.Р. за довіреністю №10 від 30.09.2013 року.

В судовому засіданні 01 жовтня 2013 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.08.2013 року Приватне підприємство «Сенс Принт» (далі - Виконавець) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства Компанії "Примавера" (далі - Замовник) про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг в сумі 25 518 грн. 26 коп..

Позивач посилається на те, що на виконання умов договорів №120105 від 03.01.2012 року та №130114 від 02.01.2013 року (далі - Договори) укладених між виконавцем та замовником, останній взяв на себе обов'язок розрахуватися за надання послуг.

Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті даних послуг не виконав, заборгувавши таким чином Виконавцю 25 518 грн. 26 коп., позивач, посилаючись на статті 509, 525, 526, 530, 610, 612,625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.

При цьому у позовній заяві позивач просить вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку відповідача в межах позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.08.2013 року порушено провадження у справі №918/1149/13, розгляд якої було призначено на 20.08.2013 року.

Ухвалою суду від 20.08.2013 року розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача.

17.09.2013 року від позивача надійшла заява про відмову від клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Вказана заява мотивована відсутністю можливості надання суду беззаперечних доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17.09.2013 року розгляд справи відкладено на 01.10.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2013 року підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у поданій через відділ документального забезпечення та канцелярії заяві №11 від 30.09.2013 року, а представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2013 року позовні вимоги визнали у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Сенс Принт» та Приватним підприємством Компанією "Примавера" укладені 02.01.2013 року договір надання послуг №130114 (а.с.14-16) та 03.01.2013 року договір надання послуг №120105 (а.с. 12-13).

Відповідно до п.1.1 Договорів виконавець зобов'язується, за завданням Замовника, протягом визначеного в Договорі строку надати послуги, а Замовник прийняти ці послуги та здійснити їх оплату, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.2.1 - 2.1.10 Договорів виконавець надає Замовнику наступні послуги: широкоформатний та інтер'єр ний друк плівки, перфоплівки, постерів на борд та сітїлайт, банерів, банєрсітки, плакатів та іншої рекламної продукції згідно макетів замовника; ламінування плівки і паперу; плоттерна різка плівки; поклейка плівки, перфоплівки; набивання люверсів; зварка, склеювання банеру; брендування авто та магазинів; оформлення вітрин і фасадів магазинів; виготовлення і встановлення рекламних конструкцій; друк інших рекламних матеріалів та інші рекламні послуги.

Відповідно до п.2.2. Договорів послуги надаються Замовнику з використанням матеріалів Виконавця. Вартість матеріалів та будь-які інші витрати включені до загальної вартості послуг, що зазначається в рахунку.

Відповідно до п.3.1. Договорів вартість послуг визначається індивідуально, в залежності від обсягу і складності замовлення, та вказується у рахунках.

Відповідно до п.3.2. Договорів оплата здійснюється на підставі рахунків, пред'явлених Замовнику Виконавцем.

Відповідно до п.3.3. Договорів Замовник зобов'язаний перерахувати зазначену суму в рахунках протягом трьох банківських днів з моменту їх пред'явлення.

Відповідно до п.3.4. Договорів розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідно до п.3.5. Договорів датою надання послуг Замовнику вважається дата підписання акту наданий послуг.

Вказані угоди підписані уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих суб'єктів господарювання.

На виконання умов вищевказаних Договорів Виконавець надав Замовнику послуги на загальну суму 71 343 грн. 30 коп., що стверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів надання послуг (а.с.30-55).

Замовник частково розрахувався з Виконавцем в розмірі 41 183 грн. 30 коп. внаслідок чого борг відповідача становив 30 160 грн. 00 коп.

29.01.2013 року між сторонами підписано Акт звірки розрахунків за період з 01.01.2012 року по 29.01.2013 року згідно якого борг Замовника становив 30 160 грн. 00 коп. Вказаний вище Акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 29).

15.03.2013 року Замовник розрахувався із Виконавцем в розмірі 1 000 грн. 00 коп., що стверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки (а.с.23-24). В наслідок часткового в розмірі 1 000 грн. 00 коп., борг відповідача станом на 15.03.2013 року становив 29 160 грн. 00 коп.

30.05.2013 року Виконавець звернувся до Замовника із претензією, з вимогою сплатити борг за надані послуги в розмірі 29 160 грн. та пеню в розмірі 1 461 грн. 56 коп. (а.с. 18-29).

15.03.2013 року Замовник розрахувався із Виконавцем в розмірі 6 000 грн. 00 коп., що стверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки (а.с.21-22). В наслідок часткового в розмірі 6 000 грн. 00 коп., розрахунку борг відповідача перед позивачем за надані послуги на момент розгляду справи становить 23 160 грн. 00 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даних договорів.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

30.05.2013 року Виконавець направив на адресу відповідача вимогу від 30.05.2013 року про оплату наданих послуг, проведених на виконання вищезазначених договорів (а.с. 18-20).

Вимога була отримана Замовником 03.06.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1002400767102, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с.28).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі - 1 956 грн. 06 коп., що була розрахована, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, нарахована за періоди з 30.01.2013 року по 30.05.2013 року, 31.05.2013 року по 26.07.2013 року, а також 402 грн. 20 коп. - 3% річних нараховані за періоди з 30.01.2013 року по 15.03.2013 року, 15.03.2013 року по 30.05.2013 року, 31.05.2013 року по 26.07.2013 року.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Сенс Принт» до Приватного підприємства Компанії "Примавера" про стягнення заборгованості в сумі 25 518 грн. 26 коп., з яких 23 160 грн. - основний борг, 1 956 грн. 06 коп. - пеня, 402 грн. 20 коп. - 3% річних є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Сенс Принт" до Приватного підприємства Компанії "Примавера" про стягнення боргу за договором про надання послуг в розмірі 25 518 грн. 26 коп. - задовольнити.

Стягнути із Приватного підприємства Компанії "Примавера" (33001, м.Рівне, вул.Петра Могили, будинок 28, р/р 26003060225225 РФ КБ «Приватбанк», МФО 333391, Код ЄДРПОУ 35539161) на користь Приватного підприємства "Сенс Принт" (10007, м.Житомир, провул.2-й Транзитний, 71, код ЄДРПОУ 37072023, р/р 26008047530001 АТ «ТАСкомбанк», м.Київ, МФО 339500) 23 160 грн. (двадцять три тисячі сто шістдесят) 00 коп. основного боргу, 1 956 грн. (тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) 06 коп. пені та 402 грн. (чотириста дві) 20 коп. 3% річних.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 02.10.2013 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (10007, м. Житомир, провул. 2-й Транзитний, 71; 10001, м. Житомир, вул. Бородія, 49);

3 - відповідачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 28).