УКРАЇНА
Господарський
суд
Житомирської
області
10002, м. Житомир, майдан
Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "27" січня 2009 р.
Справа № 1/1224
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Дацко В.А. - довіреність від 15.11.08р.
від відповідача Демчик Н.О- довіреність від 11.01.09р.
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торгова компанія України" (м.Київ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)
про стягнення 38786,75 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 38786,75
грн. боргу за отриманий згідно накладних товар.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав
в повному обсязі з викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до
позовної заяви від 26.01.09р. (а.с. 36) підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на
позовну заяву від 26.12.08р. (а.с.24-25) не заперечив щодо наявності у нього
заборгованості перед позивачем.
Вважає, що розрахунки сторонам слід проводити на умовах,
викладених у договорі купівлі-продажу № 09/06-1КП від 09.06.08р.
Вказав, що не досягши згоди
щодо всіх істотних умов договору, відповідачем було складено протокол
розбіжностей, який був підписаний сторонами. Підтвердженням прийняття та
підписання протоколу розбіжностей та укладення договору вважає видаткові
накладні, в яких умовою продажу вказано
договір купівлі-продажу № 09/06-1 КП від 09.06.2008р.
Позивач у додаткових поясненнях до позовної заяви від 26.01.09р.
(а.с. 36) та його представник в судовому засіданні пояснили, що сторони мали
намір укласти вищевказаний договір, однак пропозиція про його укладення була
відхилена відповідачем.
Доказів на підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу
від 09.06.08р. сторонами не надано.
Дослідивши матерали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно видаткових накладних № РН-09/06-2 від 09.06.08р. та
№07/07-1 від 07.07.08р. (а.с. 7-9) ТОВ "Торгова компанія України"
(позивач) передало ФОП ОСОБА_1 (відповідач) товар на загальну суму 42786,75 грн.
Відповідно до банківських виписок, за платіжними дорученнями №661
від 21.08.08р., №689 від 12.09.08р., №766 від 15.09.08р. (а.с. 11-16)
відповідач частково розрахувався за
отриманий товар на загальну суму 4000,00
грн., заборгувавши при цьому 38786,75 грн.
Як вбачається з підписаного сторонами акту звірки
взаєморозрахунків станом на 31.10.08р., останні погодили наявність заборгованості відповідача перед позивачем
у вищевказаній сумі (а.с.17).
14.11.08р. відповідачу, в
порядку ст.530 Цивільного кодексу України,
було вручено лист №11/11-02 від
11.11.08р. (а.с. 18) з вимогою сплатити залишок боргу. Як вбачається з напису,
який міститься внизу листа, відповідач
отримав його 14.11.08, при цьму вказавши, що "Оплата продукції
згідно договору купівлі-продажу та протоколу розбіжностей від 09.06.08".
Таким чином, за даними позивача, на дату звернення до суду, борг
відповідача становив 38786,75 грн. і на день розгляду справи не змінився,
оскільки останній не надав доказів проведення розрахунків.
Посилання відповідача на договір купівлі-продажу від 09.06.08р.
судом не беруться до уваги, оскільки доказів його укладення, ні позивач, ні
відповідач не надали, а посилання в видаткових накладних на договір
№ 09/06-1КП від 09.06.08р. судом не розцінюється як належний доказ його
укладення.
Натомість судом встановлено, що згідно наданих позивачем
накладних, відповідачу дійсно було передано товар загальною вартістю 42786,75
грн., а тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на вказану
суму.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення,
в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,
сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу,
зокрема з договорів, інших правочинів та інших юридичних фактів.
Отже, між сторонами виникли відносини купівлі - продажу, підставою
виникнення яких є факт передачі відповідачу товару згідно вищевказаних
накладних.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його
прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів
на нього, якщо договором або
актами цивільного законодавства
не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки сторонами не визначено строк проведення розрахунків за
надані послуги та передані матеріали, при вирішенні спору слід керуватися ст.
530 ЦК України. Згідно вказаної статті, якщо
строк (термін) виконання
боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом
пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який
час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня
пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із
договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з листа № 11/11-02 від 11.11.08р. (а.с.18), позивач
посилається в ньому на накладні, згідно
яких було поставлено товар і, які не оплачені відповідачем в повному обсязі,
тому суд розцінює вказаний лист як вимогу, згідно якої відповідач повинен був
виконати свій обов'язок щодо оплати за отриманий ним товар.
Так як зазначена вимога була вручена відповідачу 14.11.08р.
(а.с.18), то терміном проведення розрахунків є 25.11.08р. (дата направлення
претензії + 7 пільгових днів + 3 дні на поштовий обіг). Відповідач, покладеного
на нього обов'язку щодо проведення розрахунків за отриману продукцію в
обумовлений термін не виконав.
У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти
господарювання та інші
учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних
вимог щодо виконання
зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів
застосовуються відповідні положення
Цивільного кодексу України
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини,
на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов
висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі
та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на
відповідача.
На підставі ст.ст. 509,526,530 Цивільного кодексу України,
керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.
Позов задовольнити.
2.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 10004, м. Житомир, АДРЕСА_1,
ід. номер НОМЕР_1
на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія
України", 03680, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А, офіс 407, код
ЄДРПОУ 34731977,
-
38786,75 грн. основного боргу;
-
387,87 грн. державного мита;
-
118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення
господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня
його прийняття.
Суддя
Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2009 |
Оприлюднено | 21.04.2009 |
Номер документу | 3385117 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Сікорська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні