Ухвала

від 02.10.2013 по справі 812/6796/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року справа №812/6796/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року по адміністративній справі № 812/6796/13-а за позовом Приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись з позовом до суду, в обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство «Айленд» зазначило, що 26.06.2013 позивача було реорганізовано шляхом виділення з нього юридичної особи - ПП «Айлент». Згідно розподільчого балансу від 25.06.2013 до ПП «Айлент» перейшли зобов'язання ПП «Айленд» з поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом у сумі 411,8 тис. грн. та права ПП «Айленд» по стягненню дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги у сумі 411,8 тис. грн. Зі статуту ПП «Айлент» вбачається, що воно є правонаступником ПП «Айленд» в частині кредиторської заборгованості перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька у сумі 411,8 тис. грн.

Нормами Податкового кодексу України не заборонена передача податкового боргу універсальному правонаступнику згідно розподільчого балансу.

З внесенням 26.06.2013 за № 1 375 136 0000 000701 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про державну реєстрацію ПП «Айлент» в якості універсального правонаступника ПП «Айленд» в частині прав та зобов'язань, боржником перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька у сумі 411,8 тис. грн., яка відображена в оскаржуваній податковій вимозі, є правонаступник - ПП «Айлент».

У липні 2013 року позивачем отримано податкову вимогу № 76-19 від 01.07.2013, з якої вбачається, що за позивачем існує податковий борг з орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності у розмірі 362970,57 грн., у тому числі: основний платіж - 351914,94 грн., пеня - 11055,73 грн.

Позивач вважає, що податкову вимогу видано по відношенню до неналежного боржника, а відтак вона підлягає скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року позов задоволений. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області № 76-19 від 01.07.2013, якою повідомлено приватне підприємство «Айленд» про існування станом на 29.06.2013 податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн. (а.с.73, 74-77).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м.Сєвєродонецьку звернулось з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального (зокрема п.98.3, 98.4 ст.98 ПК України) та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.81-82).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що за позивачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 355994,58 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника. Згідно договорів оренди землі № 041041900247 та № 041041900248, укладених між Сєвєродонецькою міською радою та ПП «Айленд», позивач мав у користуванні земельні ділянки за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський та вул. ш. Будівельників. На підставі положень ПК України ПП «Айленд» самостійно обчислювало суму орендної плати з юридичних осіб та подавало декларації до ДПІ у м. Сєвєродонецьку. У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб у встановлений законодавством строк, на підставі ст.59 ПК України, підприємству було виставлено податкову вимогу № 76-19 від 01.07.2013 на суму 362970,5 грн., в тому числі: основний платіж - 351914,84 грн. та пеня - 11055,73 грн. Також, на підставі п.89.2 ст.89 ПК України в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про реєстрацію податкової застави майна ПП «Айленд» під № 13784955.

На думку відповідача, позивач всупереч нормам діючого законодавства, здійснив реорганізацію підприємства, порушуючи норми Податкового кодексу України, якими врегульовано порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платників податків, а саме ст.98 ПК України. ПП «Айленд», перебуваючи на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку та маючи податковий борг на зазначену суму з орендної плати з юридичних осіб, проігнорувало положення ст.98 ПК України та не повідомило ДПІ у м. Сєвєродонецьку про намір реорганізації. На момент виставлення податкової вимоги у ДПІ у м. Сєвєродонецьку перебувало ПП «Айленд», в той час як ПП «Айлент» не було поставлено на облік як платник податків. Ніяких повідомлень про виділ підприємства та перехід зобов'язань до ДПІ у м. Сєвєродонецьку не надходило.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Колегія суддів відхиляє клопотання представника відповідача Шаповалова С.Г. про відкладення розгляду справи. До клопотання не надано жодного доказу неможливості прибуття зазначеного представника в судове засідання, як не надано доказів не можливості направити на розгляд будь-яку іншу особу в якості представника податкового органу. При чому, в суді першої інстанції приймав участь інший представник. Колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін, та розглянути справи за наявними у справі матеріалами з наданням правової оцінки наявним правовідносинам.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що відповідно до договорів оренди землі № 041041900248 № 041041900247 від 21.04.2010, укладених між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою, в оренді у ПП «Айленд» знаходилися земельні ділянки за адресою: м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, район буд. 23-а, мікрорайон 79 та м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, район буд. 67, мікрорайон 80 (а.с.36-39).

ПП «Айленд» подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкові декларації з плати за землю на 2012 та 2013 роки, у яких самостійно визначено розмір орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 та 2013 роки (а.с.32-35).

Через несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань за ПП «Айленд» станом на 29.06.2013 утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., утому числі: основний платіж - 351914,84 грн., пеня - 11055,73 грн., що підтверджено обліковою карткою платника орендної плати з юридичних осіб (а.с.25-28).

01.07.2013 ДПІ у м. Сєвєродонецьку сформовано податкову вимогу № 76-19, якою повідомлено ПП «Айленд», що станом на 29 червня 2013 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 362970,57 грн. (а.с.6).

Також, на підставі п.89.2 ст.89 ПК України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про реєстрацію податкової застави майна ПП «Айленд» за реєстраційним № 13784955, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.29).

Колегія суддів звертає увагу, що опис майна відбувся 03.07.2013 року на підставі акту опису №35/11-00/71, обтяження майна проведено 09.07.2013 року. Тобто, на час винесення податкової вимоги 01.07.2013 року, не можна вважати існування наявність податкової застави.

Спірним питанням в межах справи, з огляду на підстави звернення до суду, є не сам факт правомірності формування вимоги внаслідок існування податкового боргу (спір про наявність, розмір такого боргу з оренди землі), а спір полягає у правомірності визначення та формування вимоги з визначенням такого боргу саме за позивачем, а не за виділеним іншим підприємством утвореного внаслідок реорганізації. Тобто, питання полягає у належному визначені суб'єкта, який є належним платником існуючого боргу.

Надаючи правову оцінку податковій вимозі № 76-19 від 01.07.2013 року, суд першої інстанції виходив з наступного.

Як було встановлено, 26 червня 2013 року відбулася реорганізація ПП «Айленд» шляхом виділення з його складу ПП «Фірма «Айлент».

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 26.06.2013 р. за № 1 375 136 0000 000701 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації ПП «Фірма «Айлент», ідентифікаційний код 38734065 (а.с.7).

Відповідно до п.1.1 Статуту ПП «Фірма «Айлент», підприємство створюється шляхом виділу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків (в тому числі дебіторської та кредиторської заборгованості) ПП «Айленд» з метою задоволення суспільних та особистих потреб учасників підприємства, а також одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності.

ПП «Фірма «Айлент» є правонаступником в частині виділеного майна, прав та обов'язків ПП «Айленд» (а.с.10).

Згідно п.4.10 Статуту ПП «Фірма «Айлент», підприємство є правонаступником ПП «Айленд» в частині кредиторської заборгованості перед: місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька Луганської області в сумі 411800,00 грн., згідно з розподільчим балансом станом на 25.06.2013; а також частини дебіторської заборгованості наступних осіб перед ПП «Айленд»: ПАТ «Старобільський молокозавод» (код 00444837) в сумі 411800,00 грн. за мировою угодою від 24 липня 2012 року, затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 15.08.2012 у справі № 21/118б та згідно з розподільчим балансом станом на 25.06.2013 (а.с.13).

Частиною 1 ст.109 ЦК України встановлено, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч.2 ст.109 ЦК України).

З огляду на зазначені положення, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що положення про обсяги правонаступництва юридичної особи, яка створюється шляхом виділу, мають бути визначені у розподільчому балансі, і саме цей документ є належним та допустимим доказом обсягів правонаступництва.Розподільчим балансом станом на 25.06.2013 р. встановлено, комісією по виділу складено наступний розподільчий баланс, що містить положення про правонаступництво щодо частини майна, прав та обов'язків ПП «Айленд», які згідно цього розподільчого балансу передаються правонаступнику - ПП «Фірма «Айлент», а саме: код рядка 120 - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість - 411,8 тис. грн.; код рядка 550 - поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом - 411,8 тис. грн. (а.с.8).

До розподільчого балансу, складено акт приймання-передавання кредиторської та дебіторської заборгованості від 26.06.2013, згідно якого: 1) згідно розподільчого балансу від 25.06.2013 ПП «Айленд» передає, а ПП «Фірма «Айлент» приймає кредиторську заборгованість ПП «Айленд» перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька Луганської області в сумі 411800,00 грн.;

2) згідно розподільчого балансу від 25.06.2013 ПП «Айленд» передає, а ПП «Фірма «Айлент» приймає дебіторську заборгованість таких юридичних осіб: ПАТ «Старобільський молокозавод» в сумі 411800,00 грн. за мировою угодою від 24.07.2012, затвердженою господарським судом Луганської області від 15.08.2012 у справі № 21/118б в частині зобов'язань сплатити 21.02.2013 - 10967,25 грн. та в подальшому згідно зазначеної мирової угоди до повного погашення заборгованості (а.с.67).

Таким чином, на час формування податкової вимоги - 01.07.2013, податковий борг ПП «Айленд» з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., згідно розподільчого балансу від 25.06.2013, вже був переданий іншій юридичній особі - ПП «Фірма «Айлент».

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що на час формування оспорюваної податкової вимоги, за ПП «Айленд» вже не існувало податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., такий був переданий до нового виділеного підприємства, що унеможливлює формування відповідачем та направлення податкової вимоги саме ПП «Айленд».

Розглядаючи доводи апелянта, щодо допущених порушень норм Податкового кодексу України, щодо проведеної реорганізації, а саме ст.98 ПК України, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними.

Так, статтею 98 ПК України визначено порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків, або передачі цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства в оренду чи концесію:

- під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується (п.п.98.1.4 п.98.1 ст.98 ПК України);

- реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками органу державної податкової служби така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте органом державної податкової служби у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію (п.98.3 ст.98 ПК України);

Аналізом положень п.98.3 ст.98 ПК України встановлено, що у цьому пункті зазначено про те, що за загальним правилом реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства. А тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначений пункт не містить прямої заборони платнику податків здійснювати розподіл грошових зобов'язань чи податкового боргу з власної ініціативи між платником податку та новоутвореною юридичною особою в процесі його реорганізації.

Щодо порушення п.98.4 ст.98 ПК України, колегія суддів зазначає, що положеннями цієї норми встановлено, платник податків, майно якого передане в податкову заставу, або той, що скористався правом реструктуризації податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити орган державної податкової служби про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та подати органу державної податкової служби план такої реорганізації. У разі коли орган державної податкової служби встановлює, що план реорганізації призводить або може у майбутньому призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, він має право прийняти відповідне рішення (п.98.4 ст.98 ПК України).

Судом було встановлено, що ПП «Айленд» не має реструктуризованого податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що опис майна відбувся 03.07.2013 року на підставі акту опису №35/11-00/71, обтяження майна проведено 09.07.2013 року. Тобто, на час проведення реорганізації підприємств 26.06.2013 року, а також винесення податкової вимоги 01.07.2013 року, не можна вважати, що позивачем було допущено порушення щодо не повідомлення органа податкової служби про прийняте рішення щодо проведення реорганізаційних дій, тобто позивач діяв всупереч зазначеним вимогам. Тобто, на час прийняття ПП «Айленд» рішення про його реорганізацію, шляхом виділення з його складу ПП «Фірма «Айлент», та складання розподільчого балансу - 25.06.2013, майно ПП «Айленд» у податкову заставу передано не було

Проведення реорганізації з порушенням правил, визначених пунктом 98.4 цієї статті, тягне за собою відповідальність, встановлену законом (п.98.6 ст.98 ПК України).

З огляду на наявні спірні правовідносини, що виникли між сторонами, в даному випадку не вирішується питання щодо притягнення до відповідальності позивача, а тому посилання апелянта на зазначені положення, як на допущенні порушення з боку позивача та не врахування судом першої інстанції є безпідставними, з огляду на різний предмет правового регулювання.

Посилання відповідача на порушення ПП «Фірма «Айлент» порядку взяття на облік або реєстрації в органах державної податкової служби за неосновним місцем обліку, судом до уваги не приймаються, оскільки жодним чином не стосуються предмету спору.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана вимога прийнята відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 201312 року по адміністративній справі № 812/6796/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар