Постанова

від 12.02.2015 по справі 812/6796/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

"12" лютого 2015 р. Справа № 812/6796/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "АЙЛЕНД" до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "АЙЛЕНД" (далі позивач або ПП "АЙЛЕНД") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі відповідач або ДПІ у м.Сєвєродонецьку), у якому просить суд визнати недійсною та скасувати податкову вимогу №76-19 від 01.07.2013.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013, адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 у справі №812/6796/13-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та приписами розпорядження Голови Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 №193 «Про забезпечення розгляду адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції», ця адміністративна справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Представник позивача повідомив, що в липні 2013 року ПП "АЙЛЕНД" отримало податкову вимогу №76-19 від 01.07.2013, з якої вбачається, що за позивачем існує податковий борг з орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності у розмірі 362970,57 грн., у тому числі: основний платіж - 351914,94 грн., пеня - 11055,73 грн.

26.06.2013 позивача було реорганізовано шляхом виділення з нього юридичної особи - ПП «Айлент». Згідно з розподільчим балансом від 25.06.2013 до ПП «Айлент» перейшли зобов'язання ПП «Айленд» з поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом у сумі 411,8 тис. грн. та права ПП «Айленд» по стягненню дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги у сумі 411,8 тис. грн. Зі статуту ПП «Айлент» вбачається, що воно є правонаступником ПП «Айленд» в частині кредиторської заборгованості перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька у сумі 411,8 тис. грн.

Представник позивача посилається на те, що нормами Податкового кодексу України не заборонена передача податкового боргу універсальному правонаступнику згідно розподільчого балансу.

У зв'язку з наведеним представник позивача вважає, що, з внесенням 26.06.2013 за № 1 375 136 0000 000701 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про державну реєстрацію ПП «Айлент» в якості універсального правонаступника ПП «Айленд» в частині прав та зобов'язань, боржником перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька у сумі 411,8 тис. грн., яка відображена в оскаржуваній податковій вимозі, є правонаступник - ПП «Айлент».

Таким чином, представник позивача вважає, що податкову вимогу видано щодо неналежного боржника, а тому вона підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши наступне.

Представник відповідача повідомив, що ПП «Айленд» перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку, стан 17 - платник податків за неосновним місцем обліку. За підприємством рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 355994,58 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника. Згідно договорів оренди землі № 041041900247 та № 041041900248, укладених між Сєвєродонецькою міською радою та ПП «Айленд», позивач мав у користуванні земельні ділянки за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський та вул. ш. Будівельників. На підставі положень ПК України ПП «Айленд» самостійно обчислювало суму орендної плати з юридичних осіб та подавало декларації до ДПІ у м. Сєвєродонецьку. У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб у встановлений законодавством строк, на підставі ст.59 ПК України, підприємству було виставлено податкову вимогу № 76-19 від 01.07.2013 на суму 362970,5 грн., в тому числі: основний платіж - 351914,84 грн. та пеня - 11055,73 грн. Також, на підставі п.89.2 ст.89 ПК України в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про реєстрацію податкової застави майна ПП «Айленд» під № 13784955.

На думку представника відповідача, позивач, всупереч нормам діючого законодавства, здійснив реорганізацію підприємства, порушуючи норми Податкового кодексу України, якими врегульовано порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платників податків, а саме ст.98 ПК України, ПП «Айленд», перебуваючи на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку та маючи податковий борг на зазначену суму з орендної плати з юридичних осіб, проігнорувало положення ст.98 ПК України та не повідомило ДПІ у м. Сєвєродонецьку про намір реорганізації. На момент виставлення податкової вимоги у ДПІ у м. Сєвєродонецьку перебувало ПП «Айленд», в той час як ПП «Айлент» не було поставлено на облік як платника податків. Ніяких повідомлень про виділ підприємства та перехід зобов'язань до ДПІ у м. Сєвєродонецьку не надходило.

У поданих до суду письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що ДПІ у м.Сєвєродонецьку вважає, що відсутні законні підстави для скасування податкової вимоги, і просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.02.2015 не прибули, про причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання до суду не подавали.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України розглянув справу у письмовому провадженні.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до договорів оренди землі № 041041900248, № 041041900247 від 21.04.2010, укладених між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою, в оренді у ПП «Айленд» знаходилися земельні ділянки за адресою: м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, район буд. 23-а, мікрорайон 79 та м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, район буд. 67, мікрорайон 80 (а.с.36-39).

Пунктом 288.1 ст.288 Податкового кодексу України (ПК України; у тексті постанови приписи нормативно-правових актів у редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей ст.285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 285.1 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно зі ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

На підставі вищезазначених приписів ПК України ПП «Айленд» подало до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкові декларації з плати за землю на 2012 та 2013 роки, у яких самостійно визначено розмір орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 та 2013 роки (а.с.32-35).

Статтею 287.3 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначених податкових зобов'язань за ПП «Айленд» станом на 29.06.2013 утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., у тому числі: основний платіж - 351914,84 грн., пеня - 11055,73 грн., що підтверджено обліковою карткою платника орендної плати з юридичних осіб.

01.07.2013 ДПІ у м. Сєвєродонецьку сформовано податкову вимогу № 76-19, якою повідомлено ПП «Айленд», що станом на 29 червня 2013 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 362970,57 грн. (а.с.6).

Також, на підставі п.89.2 ст.89 ПК України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про реєстрацію податкової застави майна ПП «Айленд» за реєстраційним № 13784955, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 88.1 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. (Стаття 89.1.1 ПК України.)

Згідно зі ст. 89.2 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. (Стаття 88.2 ПК України.)

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності формування відповідачем податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013.

Розмір податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, зазначений у податковій вимозі, підстави його виникнення сторонами не оспорюються, тому згідно з ч.3 ст.72 КАС України вказані обставини звільнені від доказування.

При вирішенні цієї адміністративної справи судом взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст. 59.3 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Статтею 59.4 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб у встановлений податковим законодавством строк, на підставі ст.59 Податкового кодексу України, підприємству була виставлена податкова вимога №76-19 від 01.07.2013 на суму 362970.5 грн., в тому числі основний платіж - 351914,84 грн. та пеня - 11055,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що боржником перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька у сумі 411,8 тис. грн., яка відображена в оскаржуваній податковій вимозі, є правонаступник позивача, а саме: ПП «Айлент».

Таким чином, представник позивача вважає, що податкову вимогу видано щодо неналежного боржника.

Щодо вказаних тверджень представника позивача суд зазначає наступне.

26 червня 2013 року відбулася реорганізація ПП «Айленд» шляхом виділення з його складу ПП «Фірма «Айлент».

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 26.06.2013 за № 1 375 136 0000 000701 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації ПП «Фірма «Айлент», ідентифікаційний код 38734065 (а.с.7).

Відповідно до п.1.1 Статуту ПП «Фірма «Айлент», підприємство створюється шляхом виділу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків (в тому числі дебіторської та кредиторської заборгованості) ПП «Айленд» з метою задоволення суспільних та особистих потреб учасників підприємства, а також одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності.

ПП «Фірма «Айлент» є правонаступником в частині виділеного майна, прав та обов'язків ПП «Айленд», про що зазначено у статуті ПП «Фірма «Айлент» (а.с.10).

Згідно п.4.10 Статуту ПП «Фірма «Айлент», підприємство є правонаступником ПП «Айленд» в частині кредиторської заборгованості перед: місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька Луганської області в сумі 411800,00 грн., згідно з розподільчим балансом станом на 25.06.2013; а також частини дебіторської заборгованості наступних осіб перед ПП «Айленд»: ПАТ «Старобільський молокозавод» (код 00444837) в сумі 411800,00 грн. за мировою угодою від 24 липня 2012 року, затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 15.08.2012 у справі № 21/118б та згідно з розподільчим балансом станом на 25.06.2013 (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч.2 ст.109 ЦК України).

Комісією по виділу складено розподільчий баланс на 25.06.2013, що містить положення про правонаступництво щодо частини майна, прав та обов'язків ПП «Айленд», які згідно цього розподільчого балансу передаються правонаступнику - ПП «Фірма «Айлент», а саме: код рядка 120 - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість - 411,8 тис. грн.; код рядка 550 - поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом - 411,8 тис. грн. (а.с.8).

До розподільчого балансу складено акт приймання-передавання кредиторської та дебіторської заборгованості від 26.06.2013, згідно з яким:

1) згідно з розподільчим балансом від 25.06.2013 ПП «Айленд» передає, а ПП «Фірма «Айлент» приймає кредиторську заборгованість ПП «Айленд» перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька Луганської області в сумі 411800,00 грн.;

2) згідно з розподільчим балансом від 25.06.2013 ПП «Айленд» передає, а ПП «Фірма «Айлент» приймає дебіторську заборгованість таких юридичних осіб: ПАТ «Старобільський молокозавод» в сумі 411800,00 грн. за мировою угодою від 24.07.2012, затвердженою господарським судом Луганської області від 15.08.2012 у справі № 21/118б в частині зобов'язань сплатити 21.02.2013 - 10967,25 грн. та в подальшому згідно зазначеної мирової угоди до повного погашення заборгованості (а.с.67).

Статтею 98 ПК України визначено порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків, або передачі цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства в оренду чи концесію.

Так, під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується. (П.п.98.1.4 п.98.1 ст.98 ПК України.)

Згідно з п.98.3 ст.98 ПК України реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками органу державної податкової служби така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте органом державної податкової служби у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Відповідно до п.98.4 ст.98 ПК України платник податків, майно якого передане в податкову заставу, або той, що скористався правом реструктуризації податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити орган державної податкової служби про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та подати органу державної податкової служби план такої реорганізації. У разі коли орган державної податкової служби встановлює, що план реорганізації призводить або може у майбутньому призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, він має право прийняти відповідне рішення.

Проведення реорганізації з порушенням правил, визначених ст.98.4 ПК України, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (П.98.6 ст.98 ПК України.)

Реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації. (П.98.7 ст.98 ПК України.)

З огляду на зазначені приписи ст. 98 ПК України суд вважає безпідставним посилання представника позивача на наявність розподільчого балансу в результаті реорганізації шляхом виділення платника податків, який має податкових борг, як на підставу недійсності оскаржуваної податкової вимоги №76-19 від 01.07.2013.

Враховуючи викладене, суд вважає оскаржувану податкову вимогу ДПІ у м.Сєвєродонецьку №76-19 від 01.07.2013 такою, що прийнята відповідачем з дотриманням податкового законодавства України, та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсною та скасування податкової вимоги №76-19 від 01.07.2013.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "АЙЛЕНД" до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников