Постанова

від 26.09.2013 по справі 820/6578/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р. справа №820/6578/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Юрченка Д.В.,

представника відповідача - Соловей Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 0000812201 від 27.05.2013 р. та № 0000802201 від 27.05.2013 р.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, викладені в акті висновки податкового органу є помилковими, оскільки не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених господарських операцій. Посилаючись на викладені вище доводи, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі та додатково зазначив, що висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і спростовуються документами, наданими позивачем до суду.

Відповідач, Харківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, з позовними вимогами не погодився, надав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що викладені у Акті від №757/220/33092554 від 10.04.2013р. висновки Харківської ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є доведеними та обґрунтованими.

Представник відповідача надав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що позивачем не надано до перевірки усі необхідні первинні документи, тому висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими та правомірними, відповідно, правомірними і такими, що відповідають положенню чинного законодавства, є і оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення, просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідачем до підприємства ТОВ «Гармонія» направлено запит від 01.02.2013р. № 1114\10\22-124., який позивачем отримано 06.02.2013р. щодо надання пояснень та документального підтвердження (копій первинних, бухгалтерських та інших документів) фінансово - господарських відносини, повноти відображення податкових результатів з ФОП ОСОБА_3 за вересень - грудень 2010р.

Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 33092554), з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за вересень - грудень 2010 р. та податку на прибуток за III - IV квартал 2010р.по операціях з ФОП ОСОБА_3 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3). За результатами перевірки 10.04.2013 р. було складено Акт №757/220/33092554 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки.

У Акті вказано, що перевіркою ТОВ «Гармонія» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ФО-П ОСОБА_3 за вересень - грудень 2010 р.; за ІІІ - ІV квартал 2010 р., та встановлено:

- порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями ТОВ «Гармонія» у періоді з вересня по грудень 2010р., яке полягає у заниженні суми ПДВ до сплати на загальну суму 85 084,00 грн., в тому числі :за вересень 2010р. - 22 684,00 грн.; жовтень 2010р. - 5 200,00 грн.; листопад 2010р. - 26 000,00 грн. ; грудень 2010р. - 31 200,00 грн.

- порушення п.5.1 , п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.1. п.5.3, п.п.5.3.9 п. ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 № 283/97-ВР, яка діяла на момент здійснення господарських операцій) із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суми податку на прибуток до сплати у загальній сумі 106 355,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2010р. - 28355,00 грн. ; за ІV квартал 2010р. - 78 000,00 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті №757/220/33092554 від 10.04.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення :

- № 0000812201 від 27.05.2013 р., яким позивачеві збільшено податкові зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 127626,00 грн;

- № 0000802201 від 27.05.2013 р., яким позивачеві збільшено податкові зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 159532,00 грн.

Відповідно до документів, що містяться у матеріалах справи ( Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 163003 , Довідки від 07.07.2010 р. № 2596 про взяття на облік платника податків; Довідки АА №747166 з ЄДРПОУ, Свідоцтва № 280317109 про реєстрацію платника податку на додану вартість) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія» (ідентифікаційний код 33092554) зареєстроване як юридична особа 22.07.2004 р. Харківською районною державною адміністрацією Харківської області; узяте на облік в органах податкової служби 03.08.2004 р. за № 3189; одним з видів діяльності товариства за КВЕД-2010 є - виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів.; позивач є платником податку на додану вартість.

05.01.2010 р. між ТОВ «Гармонія» та ФО-П ОСОБА_3 укладено договір поставки №01/10-2 , за умовами якого Продавець ( ФО-П ОСОБА_3.) зобов'язується здійснювати постачання Покупцю ( ТОВ «Гармонія») сировину за цінами, що вказуються у Спеціфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Продавець зобов'язується надати Покупцеві усі супровідні документи.

Відповідно до Специфікацій (а.с. 47-49), які є додатками до договору і містяться у матеріалах справи, продавець прийняв зобов'язання щодо постачання такого товару: масла гарбузового; масла льону; риб'ячого жиру.

Відповідно до наданих видаткових накладних (а.с.98-112) за вказаним договором з 01.09.2010 р. по 20.12.2010 р. отримано 1625,00 кг риб'ячого жиру на загальну суму 507 000,00 грн. та олії насіння гарбузового у кількості 14,00 кг. на загальну суму 3500,00 грн.

На підтвердження отримання від постачальника ФО-П ОСОБА_3 сировини ( риб'ячого жиру та олії насіння гарбуза) позивачем надано до суду податкові накладні (а.с.127); оборотно-сальдові відомості щодо наявності сировини на складі (а.с.128-143), ; інвентаризаційні акти та інвентаризаційні описи із зазначенням найменування цінностей, які контрольно перевірені, у числі яких вказано - «риб'ячий жир» ( а.с.145-154).

Суд зазначає, що у вказаних документах щодо найменування товару (сировини) вказано лише - «Риб'ячий жир». Документи не містять характеристик походження та/або якості вказаної сировини - риб'ячого жиру.

Відповідно до наданих до суду Довідок (без номеру та дати) за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ «Гармонія» (а.с. 155-157), підписи яких скріплено печаткою позивача, позивач повідомив суду наступне:

- з вказаної сировини протягом вересня-грудня 2010 року позивачем було виготовлено та реалізовано готову продукцію « Олія насіння гарбуза в капсулах» та «Риб'ячий жир в капсулах»;

- позивач має в експлуатації : з 21.12.2008 р. та з 28.09.2007 р. блістер пакувальну машину та виробничу лінію капсулятора м'яких капсул; орендоване приміщення площею 393,1 кв.м для виробництва спеціальних харчових продуктів та косметичних засобів за адресою : АДРЕСА_1;

- у період, який підлягав перевірці , на балансі позивача обліковувався автомобіль Фіат «Добло».

Відповідно до наданих позивачем до суду Технічних умов ТУ У 15.4-033092554-004:2008 щодо Добавки дієтичної «Рибячий жир у капсулах», погоджених 30.07.2008р. заступником головного санітарного лікаря державної санітарно епідеміологічної експертизи (далі - Технічні умови або ТУ) ( а.с. 97-116), визначено вимоги до умов виробництва, до якості сировини, упаковки, маркировки, умов транспортування та зберігання, а також інші умови.

Відповідно до п. 3.3.1. вказаних Технічних умов для виготовлення добавки використовується риб'ячий жир ( жир печінки тріски) за діючою нормативною документацією або закордонного виробництва, дозволений до застосування центральним органом виконавчої влади. Відповідно до п. 3.3.2. ТУ до переробки допускається сировина тільки з відповідним рівнем сторонніх елементів .

Кожна партія сировини, яка надходить до виробництва, має супроводжуватись документом про якість встановленої форми із зазначенням показників безпеки (пп.3.3.4.ТУ).

Вміст вітамінів А і D у риб'ячому жирі ( жирі печінки тріски) має гарантуватись постачальником (п.3.3.4. ТУ).

ТУ містять вимоги до пакування та транспортування добавки.

Щодо зберігання добавки визначено такі умови : сухе, темне місце при температурі від 8 до 20 градусів С (п.7.2.ТУ).

За результатами співставлення вищенаведених вимог, Технічних умов та інформації, що міститься у документах, наданих позивачем ( договір, видаткові накладні, податкові накладні і т. інше) суд зазначає, що договором від 05.01.2010 р. 01/10-2, укладеним між ФО-П ОСОБА_3 та позивачем - ТОВ «Гарморнія» не визначено умови постачання, а саме: не визначено, у ємностях якого розміру та якості (скло, метал, інший матеріал) має бути поставлено товар. Також договір не містить будь-яких зобов'язань постачальника щодо якості товару з врахуванням вимог до сировини, визначених вищевказаними Технічними умовами ( походження сировини (жир печінки тріски) з врахуванням вимог п. 3.3.1. ТУ; вміст сторонніх елементів, вміст вітамінів А та D і т. інш).

Враховуючи вимоги Технічних умов до умов зберігання добавки, суд зазначає, що позивачем не доведено суду наявність у нього у власності/користуванні обладнання, необхідного для належного зберігання як сировини, так і Добавки з дотриманням вимог, визначених п. 7.2. ТУ.

Суд також зазначає, що позивачем не доведено факт розміщення виробництва Добавки у приміщенні площею 393,1 кв.м за адресою : АДРЕСА_1, оскільки відповідний договір оренди позивачем до суду не надано.

Надані позивачем копії договорів оренди № 2 та № 3 від 01.12.2009 р. та 01.11.2010 р., відповідно, є договорами оренди приміщень для розміщення офісу.

Підсумовуючи усе вищевикладене суд зазначає, що усі документи, надані позивачем містять інформацію про отримання позивачем від ФО-П ОСОБА_3 сировини - риб'ячого жиру. Як зазначає позивач вказаний риб'ячий жир було використано ним для виробництва Дієтичної добавки « Риб'ячий жир у капсулах». Вказану Дієтичну добавку позивач має виробляти з дотриманням Технічних умов, наданих ним до суду. Вказаними Технічними умовами визначено чисельні вимоги до умов виробництва, якості сировини, умов пакування та зберігання Дієтичної добавки.

Вищевказані документи, якими позивач підтверджує отримання ним сировини від постачальника ФО-П ОСОБА_3, не містять будь-яких характеристик щодо походження та якості сировини (риб'ячого жиру) , які б відповідали походженню та якості, визначеній Технічними умовами.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що сировину - риб'ячий жир, отриману позивачем від постачальника ОСОБА_3, було використано саме для виготовлення Дієтичної добавки «Риб'ячий жир у капсулах»., тобто, у господарській діяльності позивача.

Суд зазначає, що ним не приймаються до уваги документи, надані позивачем у підтвердження подальшої реалізації ним виготовленої продукції - Добавки дієтичної "Риб'ячий жир у капсулах" - за Агентським договором № 03/05/06 від 05.05.2006 р., оскільки позивачем не доведено суду факт виготовлення Добавки саме з тієї сировини, що була отримана позивачем від постачальника ФО-П ОСОБА_3 за договором № 01/10-2 від 05.01.2010 р.

Надаючи право оцінку правомірності висновкам відповідача, викладеним у Акті за результатами перевірки та спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000812201 від 27.05.2013 р. та № 0000802201 від 27.05.2013 р., суд виходить з таких положень норм права, що діяли на час здійснення спірних господарських операцій..

Щодо збільшення податкових зобов'язань позивача за платежем: податок на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7.4. Закону України « Про податок на додану вартість» ( далі- Закон № 168/97-ВР) - «податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;»

Відповідно до п. 7.4.4. Закону № 168/97-ВР - "якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту".

Пунктом 7.4.5. Закону № 168/97-ВР передбачається, що "не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами». Щодо збільшення податкових зобов'язань позивача за платежем : податок на прибуток приватних підприємств суд зазначає наступне. Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» ( далі - Закон № 334/94-ВР) - «валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.» Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до п. 5.3.9. Закону № 334/94-ВР «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку» Таким чином, суд зазначає, що відповідно до змісту вищенаведених норм права не включаються до складу витрат та не включаються до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми придбаних товарів, не призначених для використання їх у господарській діяльності платника податків. Суд зазначає, що з врахуванням змісту вищенаведених документів позивачем не доведено суду факт використання придбаної у ФО-П ОСОБА_3 сировини - риб'ячого жиру - у господарській діяльності, а саме: для виготовлення у відповідності до Технічних умов Дієтичної добавки - «Рибячий жир у капсулах», відповідно, у позивача відсутні правові підстави, з якими діюче законодавство пов'язує виникнення у платника податків права формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту За таких підстав суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача, викладених у Акті за результатам перевірки, на підставі яких відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0000812201 від 27.05.2013 р. та № 0000802201 від 27.05.2013 р. Враховуючи приписи ст. 71 КАС України, суд зазначає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом у відповідності до вимог, передбачених Законами України. У свою чергу позивач не довів суду обґрунтованість та правомірність своїх вимог. Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 01 жовтня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.