Рішення

від 25.09.2013 по справі 910/15517/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15517/13 25.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до про Приватного підприємства «Укрєвротур» стягнення 865 203 гривень 33 копійок

Представники:

від Позивача: Карук О.О. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Голіцин Д.С. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Укрєвротур» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 865 203 гривень 33 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 19 березня 2012 року між Приватним підприємством «Укрєвротур» («Замовник») та Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» («Виконавець») укладено Договір № 263/з про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку, відповідно до якого Виконавець зобов'язаний забезпечити послуги з проживання та харчування на базі відпочинку «Волна» за заявкою Замовника, а Замовник сплатити Виконавцю вказані послуги. Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» виконало свої обов'язки за договором в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт. Станом на 30.09.2012 року, відповідно до Акту звірки розрахунків, заборгованість Відповідача за Договором становила 1 365 924 гривні 00 копійок. Також, відповідно до Акту про залік взаємних вимог від 22.10.2012 року № 75, Позивач та Відповідач дійшли згоди про припинення зобов'язань шляхом заліку взаємних однорідних вимог по договорах від 19.03.2012 року № 263/з та від 04.02.2009 року № 116/з в розмірі 870 гривень 00 копійок. Крім того, Позивач зазначає, що Відповідачем додатково перераховано на розрахунковий рахунок Позивача 600 000 гривень 00 копійок. Отже, станом на 31.07.2013 року сума основного боргу становить 765 054 гривні 00 копійок. Також, за порушення строків оплати, Відповідачу нараховано штраф в розмірі 57 807 гривень 00 копійок, 40 242 гривні 98 копійок 3% річних та 2 099 гривень 35 копійок інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15517/13, розгляд справи призначено на 04.09.2013 року.

03.09.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника Відповідача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшов письмовий відзив з додатками, в якому зазначено, що позов підлягає частковому Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» задоволенню. Так, після підписання Акту звіряння взаємних розрахунків, Відповідачем було додатково сплачено на розрахунковий рахунок Позивача 620 000 гривень 00 копійок. Згідно даних бухгалтерського обліку Відповідача, а саме роздруківки по картці рахунку 631, сума основного боргу Відповідача за Договором складає 741 424 гривні 00 копійок. Також, в Відзиві зазначено, що розмір інфляційних втрат та 3% річних підлягає перерахуванню та уточненню, а розмір штрафу Відповідачем не оскаржується.

Також, 03.09.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника у слідчих діях, відповідно до норм чинного Кримінально-процесуального кодексу України.

04.09.2013 року в судове засідання з'явились: представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне: 1) зобов'язати Позивача (Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН"): надати розгорнутий розрахунок заборгованості Приватного підприємства "Укрєвротур" за Договором № 263/з від 19.03.2012 року про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку "Волна"; надати письмові пояснення по суті спору, з урахуванням відзиву Приватного підприємства "Укрєвротур". 2) зобов'язати сторони надати оригінал для огляду та належним чином завірену копію Акту взаємних розрахунків за спірним Договором № 263/з від 19.03.2012 року, станом на час розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 року відкладено розгляд справи на 25.09.2013 року та зобов'язано Позивача надати Суду розгорнутий розрахунок заборгованості Приватного підприємства "Укрєвротур" за Договором № 263/з від 19.03.2012 року про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку "Волна"; надати письмові пояснення по суті спору, з урахуванням відзиву Приватного підприємства "Укрєвротур".

В судовому засіданні 25.09.2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви та надав суду письмові Пояснення на відзив Відповідача, в яких зазначено, що сума в 20 000 гривень 00 копійок сплачена Відповідачем після порушення провадження у справі. Отже, станом на 23.09.2013 року сума основного боргу Відповідача складає 745 054 гривні 00 копійок, що зазначено а Акті звіряння взаєморозрахунків станом на 31.08.2013 року, який направлено на адресу Відповідача кур'єрською поштою з супровідним листом від 10.09.2013 року № 06-06-66/11588. Також, в поясненнях зазначено, що заперечення Відповідача щодо визначеної суми інфляційних витрат та 3% річних нічим не обґрунтовані, не зазначено з яких причин вони підлягають перерахуванню та уточненню. Представник Відповідача визнав наявність боргу за Договором 263/з про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку перед Відповідачем.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

19 березня 2012 року між Приватним підприємством «Укрєвротур» («Замовник») та Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» («Виконавець») укладено Договір № 263/з про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку (надалі - Договір), відповідно до якого відповідно до якого Виконавець зобов'язаний забезпечити послуги з проживання та харчування на базі відпочинку «Волна» за заявкою Замовника, а Замовник сплатити Виконавцю вказані послуги.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна сума договору включає в себе суму всіх виставлених виконавцем і згодом оплачених замовником рахунків у період дії договору.

Виконавець зобов'язується надати послуги, обумовлені в предметі договору, для замовника (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 1 до Договору № 263/з про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку, за основні місця замовник виробляє 100% попередню оплату на підставі виставлених рахунків поетапно (пункт 4.1.2. Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» виконало свої обов'язки за договором в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт. Станом на 30.09.2012 року, відповідно до Акту звірки розрахунків, заборгованість Відповідача за Договором становила 1 365 924 гривні 00 копійок. Також, відповідно до Акту про залік взаємних вимог від 22.10.2012 року № 75, Позивач та Відповідач дійшли згоди про припинення зобов'язань шляхом заліку взаємних однорідних вимог до договорах від 19.03.2012 року № 263/з та від 04.02.2009 року № 116/з в розмірі 870 гривень 00 копійок. Крім того, Позивач зазначає, що Відповідачем додатково перераховано на розрахунковий рахунок Позивача 600 000 гривень 0 копійок. Отже, станом на 31.07.2013 року сума основного боргу становить 765 054 гривні 00 копійок. Також, за порушення строків оплати, Відповідачу нараховано штраф в розмірі 57 807 гривень 00 копійок, 40 242 гривні 98 копійок 3% річних та 2 099 гривень 35 копійок інфляційних збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 263/з про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що відповідно до Акту звірки розрахунків станом на 30.09.2013 року, підписаного представниками Позивача та Відповідача та скріпленого печатками підприємств, залишок на 30.09.2013 року складає 1 365 924 гривні 00 копійок.

22 жовтня 2012 року між Позивачем та Відповідачем підписано Акт № 75, відповідно до якого сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань шляхом заліку взаємних однорідних вимог до договорах від 19.03.2012 року № 263/з та від 04.02.2009 року № 116/з в розмірі 870 гривень 00 копійок.

Як вбачається з платіжних доручень, до порушення провадження у справі №910/15517/13, Відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок Позивача 600 000 гривень 00 копійок.

Також, після порушення провадження у справі № 910/15517/13, Відповідачем, відповідно до Платіжних доручень № 3104 від 16 серпня 2013 року та № 3193 від21 серпня 2013 року, перераховано на розрахунковий рахунок Позивача 20 000 гривень 00 копійок.

Суд зазначає, що пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі № 910/1551/13 в частині стягнення 20 000 гривень 00 копійок припиняється на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що до стягнення з Приватного підприємства «Укрєвротур» підлягає 745 054 гривні 00 копійок (1 365 924 гривні 00 копійок - 870 гривень 00 копійок - 600 000 гривень 00 копійок - 20 000 гривень 00 копійок) основної заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 40 242 гривні 98 копійок 3% річних та 2 099 гривень 35 копійок інфляційних збитків підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.3. Договору, при несвоєчасній сплаті послуг в строки, обумовлені в п. 4.1.2. Договору, Замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 3% від суми простроченого платежу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 57 807 гривень 00 копійок штрафу, які не оскаржуюються Відповідачем, підлягають задоволенню.

Також, враховуючи те, що Відповідач перерахував 20 000 гривень 00 копійок за надані послуги після звернення Позивача з даними позовними вимогами до Господарського суду міста Києва та після порушення провадження у справі № 910/15517/13, Суд приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В

1. Припинити провадження у справі № 910/15517/13 в частині стягнення 20 000 гривень 00 копійок.

2. Позов Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» - задовольнити.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Укрєвротур» (01034, м. Київ, вулиця Прорізна, 23, квартира 4, код ЄДРПОУ 30552338) на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, код ЄДРПОУ 32785994) 845 203 (вісімсот сорок п'ять тисяч двісті три) гривні 33 копійки , яких: 745 054 гривні 00 копійок сума основної заборгованості, 40 242 гривні 98 копійок 3% річних; 2 099 гривень 35 копійок інфляційні збитки та 57 807 гривень 00 копійок штраф.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Укрєвротур» (01034, м. Київ, вулиця Прорізна, 23, квартира 4, код ЄДРПОУ 30552338) на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, код ЄДРПОУ 32785994) 17 304 (сімнадцять тисяч триста чотири) гривні 07 копійок судового збору.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин