cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2014 р. Справа№ 910/15517/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Сітайло Л.Г.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача -не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрєвротур»
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013р.
у справі № 910/15517/13 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»
до Приватного підприємства «Укрєвротур»
про стягнення 865 203 грн. 33 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. у справі №910/15517/13 припинено провадження у справі в частині стягнення 20 000грн. Позов Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Укрєвротур» на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» 845203 грн. 33 коп., з яких 745 054, 00 грн. - сума основної заборгованості, 40 242,98 коп. - 3% річних, 2 099,35 грн. інфляційних збитків та 57 807,00 грн. штрафу, 17304,07грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач, як виконавець послуг виконав свої зобов'язання за договором не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги .
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідача, роздруківки по картці рахунку 631 (розрахунки з постачальниками та підрядниками) сума основного боргу відповідача за договором складає 741 424,00 грн. Також судом, як зазначає скаржник, неналежним чином здійснено перевірку правильності розрахунку позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 25.03.2014р.
25.03.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник відповідача.
25.03.2014р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.04.2014р.
В судове засідання апеляційного господарського суду 08.04.2014р. не з'явились представники сторін.
Враховуючи те, що представники сторін про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач - згідно розписки від 25.03.2014р., від відповідача надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. про відкладення розгляду справи, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників сторін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та врахувавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.
Між Приватним підприємством "Укрєвротур", як замовником, та Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН", як виконавцем, 19 березня 2012 року укладено Договір № 263/з про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку, відповідно до якого виконавець зобов'язаний забезпечити послуги з проживання та харчування на базі відпочинку "Волна" за заявкою замовника, а замовник сплатити виконавцю вказані послуги.
Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна сума договору включає в себе суму всіх виставлених виконавцем і згодом оплачених замовником рахунків у період дії договору.
Пунктом 4 додаткової угоди №1 до договору № 263/з про надання послуг з проживання та харчування на базі відпочинку сторони погодили викласти п.4.1.2. договору в наступній редакції «за основні місця замовник проводить 100% попередню оплату на підставі виставлених рахунків поетапно».
Суд зазначає, що відповідно до Акту звірки розрахунків станом на 30.09.2013 року, підписаного представниками Позивача та Відповідача та скріпленого печатками підприємств, залишок на 30.09.2012 року складає 1365924 грн. 00 коп.
22 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем підписано Акт № 75, відповідно до якого сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань шляхом заліку взаємних однорідних вимог по договорах від 19.03.2012 року № 263/з (дебіторська заборгованість за путівки) та від 04.02.2009року №116/з (кредиторська заборгованість за путівки) в розмірі 870 гривень 00 копійок.
Як вбачається з платіжних доручень відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 600 000грн 00коп., що підтверджується платіжними дорученнями №4195 від 21.12.2012р., №3833 від 26.11.2012р., №707 від 27.02.2013р., №1751 від 22.05.2013р., №540 від 14.02.2013р., №1364 від 16.04.2013р.
Також, після порушення провадження у справі № 910/15517/13 відповідачем, відповідно до платіжних доручень № 3104 від 16 серпня 2013 р. та № 3193 від 21 серпня 2013 р., перераховано на розрахунковий рахунок позивача 20000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим місцевим господарським судом обґрунтовано припинено провадження у справі в частині стягнення 20 000 грн. основного боргу, на підставі п. 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів оплати 745 054,00 грн., що складає решту із суми заборгованості у розмірі 1 365 924, 00 грн. з урахуванням часткової сплати та зарахування зустрічних однорідних вимог, судова колегія вважає вірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 745 054,00 грн.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідача, а саме роздруківки по картці рахунку 631 (розрахунки з постачальниками та підрядниками) сума основного боргу відповідача за договором складає 741 424,00 грн., до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки по-перше відповідачем не надано обґрунтованого розрахунку, по-друге роздруківка по картці рахунку 631 не являється первинним документом, а отже твердження відповідача про заборгованість у розмірі 741 424,00 грн. спростовується наявними в матеріалах справи документами.
З урахуванням наведеного, до уваги судовою колегією не приймаються доводи відповідача проте, що судом неналежним чином здійснено перевірку правильності розрахунку позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат, оскільки розрахунок судом здійснено виходячи із суми заборгованості 745 054,00 грн., що являється законним та обгрунтованим.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, та зважаючи на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення 40 242грн. 98коп. 3% річних та 2099грн. 35коп. інфляційних збитків.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.3. договору, при несвоєчасній сплаті послуг в строки, обумовлені в п. 4.1.2. договору, замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 3% від суми простроченого платежу.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 57 807грн. 00 коп. штрафу, підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського міста Києва підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрєвротур» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. у справі №910/15517/13 залишити без змін.
3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15517/13.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 11.04.2014р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Н.Ф. Калатай
Л.Г. Сітайло
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2014 |
Оприлюднено | 14.04.2014 |
Номер документу | 38202884 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Пашкіна С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні