Рішення

від 25.12.2006 по справі 9/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/114

25.12.06   

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

РІШЕННЯ

іменем  України

"21" грудня 2006 р.                                         Справа № 9/114

Позивач:          Фермерське господарство  "Вишеньки", код ЄДРПОУ 31396264, вул. Лісова, 1,Вишеньки,Коропський район, Чернігівська область,16231

Відповідач:          Державне  підприємство  "Крисківський спиртзавод", код ЄДРПОУ 00375378, вул. Леніна 1,Криски,Коропський район, Чернігівська область,16213

про  стягнення  40930,06грн.

                                                                                 Суддя  С.М.Івченко  

                                                            ПРЕДСТАВНИКИ  СТОРІН:

Позивача: Лихач М.П. довіреність № 34 від 27.11.2006 бухгалтер (  у  судовому  засіданні 28.11.06р. та 12.12.06р.), Куніцина  О.В.-голова  ФГ(у  судовому  засіданні 12.12.06р.)

Відповідача: Дуб"яга С.В.   директор (у  судовому  засіданні 28.11.06р. )             

                    Рішення  прийнято    після  перерв, що  оголошувались  у  судовому  засіданні згідно  до  ч.3  ст.  77  Господарського  процесуального  кодексу  України.

                    Позивачем  подано  позов  про  стягнення   40930,06грн.,  в  т.  ч.  27822,49 грн.  заборгованості  за   зерно, одержане  відповідачем  за   договором  № 6  від 28.02.06р.,  а  також  13107,57грн.   збитків  у  зв"язку  з  невиконанням  зобов"язань  щодо  своєчасної  оплати  зерна.

                    Відповідач   письмового  відзиву  на  позов  не  надав,  однак  представник  відповідача  проти  позову   у  судовому  засіданні  заперечив, вказавши   на  погашення  заборгованості  за  зерно  та  надавши  докази  оплати  одержаного  зерна.

                    Дослідивши  надані  докази,  заслухавши  пояснення  представників  сторін,  суд  встановив:

                    28  лютого  2006р.  сторони  уклали  договір  №6 , згідно  до  якого   позивач  продає 158 т. зерна  жита   по  ціні  370грн.  за  тону,  а  відповідач   мав  оплатити   одержане  зерно  з  відстрочкою  платежу на  25  календарних  днів  з  моменту  поставки.

                    За  накладною  №1  від 28.02.06р.   позивач  відпустив   відповідачу  156277кг.  зерна  жита  на  суму   57822,49грн.. Про  одержання   товару  свідчить  підпис  на  вказаній  накладній   та  довіреність   серії  ЯЛО  №  129698  від 21.02.06р..

                    Відповідач  пл.  дорученнями  №  146 від  21.02.06р.  та  № 257  від 31.03.06р.   перерахував позивачу  відповідно  20000грн.  та  10000грн.,  частково  оплативши  одержане  зерно. Заборгованість  на  час  подання   позивачем  позову (29.06.06р.)    склала    27882,49грн..

                    Після    подання  позивачем  позову  відповідач перерахував 28.07.06р.- 5000грн., 31.08.06р.-12000грн., а 20.11.06р. - 10822,49грн.,  таким  чином  погасивши  заборгованість   за  одержане  зерно  у  повному  обсязі , у  зв"язку  з  чим  у  цій частині   провадження  у  справі    підлягає   припиненню  за  відсутністю  предмету  спору.

                    У  відповідності  до  ст. 526 Цивільного  кодексу України  зобов"язання      має  виконуватись  належним  чином   відповідно  до  умов    договору та  вимог    цього  Кодексу,  інших актів   цивільного законодавства. Ст.  623  ЦК  України     визначено, що  боржник, який   порушив  зобов"язання   ,  має  відшкодувати   кредиторові    завдані  цим  збитки.

                    Позивачем  заявлено   вимоги  про    стягнення  13107,57грн. збитків,  у  т. ч. :   у  вигляді   сплачених  відсотків за  чотири  місяці  користування   банківським  кредитом                ( 1947,57грн.) та неодержаних  доходів   внаслідок   недобору  врожаю  із-за  неповного   об"єму  закупівлі   пестицидів для  обробітку  посівів( 11160грн.).

                    Згідно  до  ст. 636 Цивільного  кодексу  України  розмір  збитків, завданих  порушенням   зобов"язання, доказується   кредитором, при  цьому   при  визначенні   неодержаних  доходів (упущеної  вигоди)   враховуються  заходи, вжиті   кредитором  щодо   їх  одержання.

                    Оскільки   позивачем  не  доведено , що  несвоєчасне  виконання   зобов"язання  щодо  оплати  одержаного    відповідачем  зерна   спричинило   недобір  врожаю у  розмірі  3  центнерів  з  гектара,  а  також не  надано  доказів   вжиття позивачем заходів  до   отримання  врожайності  зернових вищої  на  3   центнери  з  гектара, суд  доходить  висновку  про   необгрунтованість  позовних  вимог  у  цій  частині  та  відмову  у їх  задоволенні.                                                  Позовні  вимоги   про  стягнення  збитків у  сумі  1947,57грн., пов"язаних   зі  сплатою   відсотків  за  користування   банківським  кредитом підлягають  задоволенню, оскільки   обгрунтовані    матеріалами  справи   та  передбачені   діючим  законодавством. Несвоєчасне  виконання    відповідачем   своїх  грошових  зобов"язань   по  оплаті  одержаного   зерна призвело  до  відсутності   оборотних    коштів  у   позивача, що   змусило  його  залучати  кредитні  ресурси  банку. Про  залучення    позивачем   кредитних  ресурсів   свідчить    наданий   кредитний  договір  №297  від  17.04.06р.,укладений   відповідачем  з  банком  "Демарк"  для  забезпечення  поточної  діяльності,  виписка  банку  за  17.04.06р.  про  зарахування  грошових  коштів   згідно  кредитного  договору  на  рахунок  позивача, платіжні  доручення  про  сплату  відсотків  за   користування  кредитом. Позивач   надав   розрахунок   відсотків  за  користування  банківським  кредитом за період  з  17.04.06р.  по  листопад  2006р.  включно, згідно  до якого   відсотки  за  вказаний  період  складають  3145,48грн.. Позивачем    при  поданні  позову було  заявлено  вимогу  про   відшкодування   сплачених  відсотків   за  чотири  місяці  у  сумі  1947,57грн.. Оскільки   позивач   у  встановленому  порядку   не  збільшував   позовних  вимог  у  частині    періоду   відшкодування   сплачених  відсотків, не  доплачував    державного мита з  суми   збільшення, його  вимоги  розглядаються  у  сумі , заявленій  при  поданні  позову,  а наданий  у  судовому  засіданні станом   на  дату  розгляду  справи розрахунок   сплачених  відсотків ,     має  бути  прийнятий  судом до  відома.   

                    Оскільки   до  виникнення    спору  призвели  неправильні   дії  відповідача, який  порушив     договірні  зобов"язання,   судові  витрати  мають бути  у  відповідності  до  ст.  49  Господарського  процесуального  кодексу  України  покладені  на  відповідача  у    сумі сплаченого    позивачем  при  зверненні   з  позовом  державного  мита   та   витрат  по  інформаційно-технічному забезпеченню  судового  процесу.

                    З  врахуванням  зазначеного, керуючись ст.ст. 526,623,636 Цивільного  кодексу  України, ст. 49, п.1 ст.  80, ст. 82,84 Господарського  процесуального   кодексу  України,  суд

                                                  В И Р І Ш И В :

                              1.  Позов  задовольнити  частково, припинивши за  відсутністю  предмету    спору провадження  у справі     у  частині   стягнення   27822,49грн.   та  стягнувши   з   Державного  підприємства  "Крисківський    спиртовий  завод" ( код 00375378, рахунок  26007032197003  в  АКБ  "Інтербанк" МФО  300216, с.Криски   Коропського  р-ну  Чернігівської  області, інд.16213) на  користь  Фермерського  господарства "Вишеньки"(код  31396264,рахунок 2600657494  в  АППБ  "Аваль",МФО 380805, с.Вишеньки  Коропського  р-ну  Чернігівської  обл., вул.Лісова,1, інд. 16231)  1947,57грн.   збитків,  409, 30грн.  держмита  та  118 грн.   витрат  по  інформаційно-технічному  забезпеченню  судового  процесу,  відмовивши  у  решті  позову.

                                2.  Наказ  видати  після  набрання  рішенням  законної  сили.

          Суддя                                                                                          Івченко С.М.