Постанова

від 26.09.2013 по справі 809/2318/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. Справа № 809/2318/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Маринчака О.С.,

представників відповідача - Тимів С.П., Кота Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСА АВТОМОТІВ"

до відповідача: Івано-Франківської митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 року, №206050000/2013/200061/2 від 10.06.2013 року та №206050000/2013/200119/2 від 01.08.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛСА Автомотів» (надалі також - позивач), звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Міндоходів (надалі також - відповідач) про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 року, №206050000/2013/200061/2 від 10.06.2013 року та №206050000/2013/200119/2 від 01.08.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення норм Митного кодексу України визначено митну вартість товарів, які імпортувалися позивачем за резервним методом та за ціною договору щодо подібних товарів, а не за основним методом визначення митної вартості - ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються, що призвело до додаткового нарахування позивачу обов'язкових платежів на загальну суму 147603,86 грн. Вважає такі дії позивача протиправними та вчиненими всупереч положень статей 57, 58, 62, 64 Митного кодексу України, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, додатково зазначив, що позивачем представлений вичерпний перелік документів для застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною контракту, що зокрема, підтверджується експортними деклараціями країни відправлення та іншими поданими документами, відтак проведене коригування митної вартості товарів здійснено з формальних підстав та є необґрунтованим. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених в письмових запереченнях до позову, вказавши, що митні органи наділені правом відмовляти у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю при наявності неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, а оскільки подані декларантом позивача документи не відображали дійсну митну вартість товару, не містили даних щодо складових митної вартості товарів, а саме: вартості упаковки, маркування, навантаження, розвантаження тощо, а лише носили інформативний характер, відповідачем витребувано у декларанта позивача додаткові документи, які позивачем не були надані, внаслідок чого відповідачем визначена митна вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом та за ціною договору щодо подібних товарів. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно зовнішньоекономічного контракту № 24-04/13 від 24.04.2013 року, укладеному з Китайською фірмою-виробником «FUAN UNIVERSAL BRAKE PARTS CO. LTD», позивач імпортував на територію України товар, а саме частини моторних транспортних засобів, що використовуються в гальмівній системі барабанного типу (гальмівні колодки) до легкових автомобілів ВАЗ, ЗАЗ, ДЕУ в кількості 5100 шт., на загальну суму 17370,00 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача відповідачу було подано: митну декларацію №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 року; зовнішньоекономічний контракт № 24-04/13 від 24.04.2013 року; специфікацію № 1 від 24.04.2013; інвойс № 0916НQ3 від 24.04.2013; пакувальний лист Б/Н від 24.04.2013; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару) , що стосується оцінюваного товару № 39 від 17.05.2013; коносамент про переміщення імпортованого товару морським сполученням № НLСР20776В від 26.04.2013; сертифікат походження товару; міжнародна автотранспортна накладна № 8017 від 06.06.2013 року; рахунок-фактура № СФ-877 від 10.06.2013 р. (а.с.55-67).

Декларацією про визначення митної вартості товару позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 17370,00 доларів США.

10.06.2013 року Івано-Франківською митницею запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Враховуючи, що усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи позивачем були подані, поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах поставки «FOB» на умовах Інкотермс - 2000, за якими витрати на транспортування включені у вартість товару, транспортні документи подані відповідачу, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися, позивач відмовився від подання додаткових документів.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 відповідачем того ж дня винесено рішення №206050000/2013/200060/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/10052.

Для визначення митної вартості відповідачем використаний резервний метод визначення митної вартості товарів.

Таке збільшення митної вартості призвело до додаткового нарахування позивачу обов'язкових платежів на суму 24304,36 грн.

Аналогічно, 10.06.2013 року позивач, згідно зовнішньоекономічного контракту №15-04/13 від 15.04.2013 (надалі - Контракт), укладеного з китайською фірмою-виробником «YUHUAN FINE AUTOMOBILE PARTS FACTORY (GENERAL PARTNERSHIP)», ТОВ імпортував на територію України товар, а саме елементи трансмісії до автомобілів ЗАЗ зі сталі (шарніри рівних кутових швидкостей, трьохшиповики) в кількості 7200 шт., на загальну суму 36210,00 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача до Івано- Франківської митниці подано митну декларацію №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 року, зовнішньоекономічний контракт № 15-04/13 від 15.04.2013; специфікацію № 1 від 15.04.2013; комерційний інвойс № LSA08 від 16.04.2013 року; пакувальний лист Б/Н від 16.04.2013 року; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару) , що стосується оцінюваного товару № 27 від 17.04.2013 року; коносамент про переміщення імпортованого товару морським сполученням № НLСР20776А від 26.04.2013 року; сертифікат походження товару ССРІТ 110773833 від 26.04.2013 року; міжнародна автотранспортна накладна № 8017 від 06.06.2013 року; рахунок-фактура № СФ-877 від 10.06.2013 року (а.с.17-31).

Для визначення розміру митної вартості товару позивачем застосовано основний метод - за ціною контракту в розмірі 36210,00 доларів США.

10.06.2013 року відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Оскільки усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи позивачем були подані, поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах поставки «FOB» на умовах Інкотермс - 2000, витрати на транспортування включені у вартість товару, транспортні документи подані відповідачу, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися, позивач відмовився від подання додаткових документів.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 відповідачем того ж дня винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/10053, а також оскаржуване рішення №206050000/2013/200061/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення, яким скориговано заявлену митну вартість товару на суму 41915,00 доларів США (а.с.35).

Для визначення митної вартості відповідачем використано резервний метод визначення митної вартості товарів (ст. 64 МК України).

Підстави відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та прийнятті оскаржуваного рішення відповідач обґрунтовував тим, що митна вартість імпортованих товарі не визначена за ціною договору у зв'язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена та/або підлягає сплаті за товари та ненадання декларантом додаткових документів: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.33).

Також, судом встановлено, що згідно Контракту № 11-02/13 від 11.02.2013 року (надалі - Контракт), укладеному з Польською фірмою-виробником «PPHU Marix», позивач імпортував на територію України товар, а саме глушники та колектори до автомобілів в кількості 2982 шт., на загальну суму 17892,00 євро.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Івано-Франківської митниці подано: митну декларацію №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року; зовнішньоекономічний контракт № 11-02/13 від 11.02.2013 р.; рахунок - фактуру № 6/Е/2013 від 30.07.2013 р.; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару), що стосується оцінюваного товару №6 від 30.07.2013 року; міжнародну автотранспортну накладну; копію митної декларації країни відправника РL394010 від 30.07.2013 року; сертифікат походження товару РL/МF/АG 0219798 від 30.07.2013 року.

Додатково декларантом подано інші документи на підтвердження митної вартості, а саме: специфікацію б/н від 30.07.2013 та калькуляцію виробника від 30.07.2013 року.

Відповідно до умов Контракту, поставка здійснювалася на умовах СРТ «Івано-Франківськ» (Інкотермс - 2000), за якими Покупець (позивач) сплачує кошти за товар, який виготовлений, упакований, промаркований та переданий перевізнику, послуги перевезення також оплачує Продавець - Польська фірма-виробник «PPHU Marix» (а.с.40-50).

Декларацією про визначення митної вартості імпортованого товару позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 17892,00 євро.

01.08.2013 року відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем повідомлено відповідача, що усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи подано, поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах СРТ "Івано-Франківськ" на умовах Інкотермс-2000, за якими витрати на транспортування, пакування несе продавець (а.с.40), а тому дані витрати включені у вартість товару, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року відповідачем винесено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/00138 від 01.08.2013р., (а.с.51,52), а також прийнято рішення №206050000/2013/200119/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та скориговано заявлену митну вартість на суму 51279,92 євро (зворотна сторона а.с.53).

Для визначення скоригованої митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідачем використано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Своє рішення відповідач обґрунтовує тим, що митна вартість імпортованих товарів не визначена за ціною договору у зв'язку з відсутністю в наданих документах всіх відомостей, що базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, та ненаданням декларантом додаткових документів та відомостей, а саме: інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності), транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування товару не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалось страхування), каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, на підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України, скористався правом на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету України сум податків та зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, до прийняття остаточного рішення по визначенню митної вартості.

Засади державної митної справи, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 року (далі - Митний кодекс України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ Митного кодексу України врегульовані митні процедури, пов'язані з митною вартістю товарів та методами її визначення.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України передбачає, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2).

Враховуючи, що товар ввозився позивачем на митну територію України за митним режимом імпорту, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України, то митна вартість таких товарів визначається згідно глави 9 розділу ІІІ Митного кодексу України.

Частина 1 статті 57 глави 9 розділу ІІІ Митного кодексу України встановлює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, якими є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частина 2 вказаної статті Митного кодексу України встановлює, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частина 3 передбачає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Стаття 58 Митного кодексу України встановлює порядок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідач в своїх письмових запереченнях проти позову, а також представники відповідача в своїх поясненнях, наданих суду, зазначали, що при винесенні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, що імпортувалися позивачем метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) не застосовувався у відповідності до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчислені.

Свої висновки відповідач обґрунтовував тим, що декларант відмовився від подання додаткових документів, витребуваних Івано-Франківською митницею, які б безпосередньо стосувалися складових митної вартості товарів, а в поданих позивачем документах не обумовлені вартість упаковки, маркування, погрузка товарів, що імпортувалися позивачем, а тому подані до митного оформлення документи не відображали дійсну митну вартість товару, вказаного в електронних митних деклараціях, а лише носили інформативний характер.

Суд вважає такі висновки помилковими, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 53 Митного кодексу України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Враховуючи, що позивачем здійснювався імпорт товарів, які не підлягають ліцензуванню, а також те, що позивачем та його контрагентами не здійснювалося страхування імпортованого товару, то позивач на підтвердження заявленої митної вартості імпортованих 10.06.2013 року та 01.08.2013 року товарів надав вичерпний перелік документів, надання яких вимагається Законом.

Частина 4 статті 58 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частина 10 статті 58 Митного кодексу України передбачає, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами (підпункт "б" пункту 1); вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням (підпункт "в" пункту 1), витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з умовами оплати, визначеними в зовнішньоекономічних контрактах, укладених позивачем з підприємствами-виробниками, ціна товару включала в себе вартість товару, упаковки, маркування, погрузки, контрактами встановлені вимоги до упаковки та маркування (а.с.17, 40, 55).

Таким чином, складові митної вартості імпортованих позивачем товарів у вигляді вартості ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, витрати на навантаження були включені до складу ціни, що була фактично сплачена позивачем та не підлягала коригуванню за наведених підстав.

Крім цього, позивачем підтверджено належними доказами, витрати на перевезення імпортованих товарів та пов'язані витрати (а.с.25-30, 44-46, 62-66, 113-123).

Частина 3 статті 53 Митного кодексу України встановлює, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як зазначалося судом вище, у позивача відповідачем витребувано додаткові документи однак, при цьому відповідач не вказав, які саме відомості та щодо яких складових митної вартості імпортованих товарів підлягають підтвердженню витребуваними документами, що позбавило позивача можливості підтвердити заявлену митну вартість імпортованого товару та її складових.

Реалізація відповідачем свого повноваження на витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів без зазначення обставин, які ці документи мали б підтвердити, не є такою, що сприяла перевірці підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів та не спрямована на визначення митної вартості за основним методом.

Враховуючи, що складові митної вартості імпортованих позивачем товарів у вигляді упаковки, маркування та погрузки товару включені до складу ціни, що була фактично сплачена позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, то не зазначення окремо цих складових, а також не надання позивачем на вимогу відповідача додаткових документів на підтвердження цих складових без зазначення у вимозі про надання додаткових обставин, які ці документи мали б підтвердити не може бути достатнім обґрунтуванням неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Також ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності достатнього обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідачем не включено до складу митної вартості імпортованих товарів витрати на навантаження та вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортування окрім вищенаведеного спростовуються довідками №1 та №2, виданими Польською фірмою-виробником «PPHU Marix», згідно з якими вартість партії товару в сумі 17892,00 євро включала, витрати пов'язані із організацією і доставкою товару до Івано-Франківська ( в тому числі витрати на його навантаження та вивантаження, а також оплату послуг перевізника).

Аналогічні доводи відповідача про те, що умови поставки «FOB NINGBO» за правилами «Інкотермс - 2000» передбачають виконання продавцем постачання після переходу товару через поручні судна у названому порту відвантаження, не спростовують встановлені судом обставини на підтвердження правомірності визначення митної вартості товару за ціною договору, а саме: коносаментами про переміщення імпортованого товару морським сполученням. Подальше транспортування товару з порту в м.Одесі підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR); листом - підтвердженням міжнародного автоперевізника від 10.06.2013 року; рахунками-фактурами про надані експедиторські послуги та послуги автоперевезення; договором на перевезення вантажу №120327/01 від 27.03.2012 року; договором №12/01/13 про транспортно-експедиційне обслуговування від 12.01.2013 року.

Надані в судовому засіданні експортні декларації країни відправлення (КНР) по митному оформленню згідно ЕМД №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 року та ЕМД № №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 року додатково підтверджують правомірність застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною контракту.

Як наслідок, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів наведення відсутності в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо цін, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари та ненадання додаткових документів та відомостей як підстави, що перешкоджає визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту) є необґрунтованим та безпідставним.

Суд зазначає, що застосування другорядних методів визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів здійснено відповідачем необґрунтовано з порушенням порядку черговості, послідовного використання методів, зазначених у статті 57 Митного кодексу України.

Крім цього, відповідачем не підтверджено належними доказами використане джерело інформації при визначенні митної вартості товару за резервними методами та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також слід звернути увагу, що для коригування митної вартості та її визначення за допомогою другорядних методів в оскаржуваних рішеннях відповідач за одиницю виміру імпортованого товару взяв масу товару в кілограмах, при цьому позивачем товар, що імпортувався, його ціна визначалися за одиницю товару - в штуках.

Вказана методологічна помилка є перешкодою до правильного визначення ціни товару при застосуванні методу визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки відповідно до частини 4 статті 60 Митного кодексу України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та за резервним методом визначення митної вартості товару, які застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у статтях 59-64 Митного кодексу України. Крім того, суд зазначає, що відповідачем здійснено застосування іншого методу визначення митної вартості товару, ніж основний, без достатніх на те підстав, передбачених Митним кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 року, №206050000/2013/200061/2 від 10.06.2013 року та №206050000/2013/200119/2 від 01.08.2013 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСА АВТОМОТІВ" (ідентифікаційний код 37183168) сплачений судовий збір в загальній сумі 1476 (Одна тисяча чотириста сімдесят шість гривень) 06 коп., згідно квитанції №15893.804.1 від 29.07.2013 року, квитанції №16471.28.1 від 02.08.2013 року та квитанції №16469.97.2 від 07.08.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 01.10.2013 року.