Ухвала

від 10.12.2013 по справі 809/2318/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. Справа № 876/13633/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.

за участю представника позивача: Стецик А.С.,

представника відповідача: Кіт Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі за позовом ТзОВ «ЛСА Автомотів» до Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановила:

У липні 2011 року ТзОВ «ЛСА Автомотів» звернулося з позовом до Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач вказував, що ними було імпортовано на територію України товар, а саме, частини моторних транспортних засобів, що використовуються в гальмівній системі барабанного типу (гальмівні колодки) до легкових автомобілів ВАЗ, ЗАЗ, ДЕУ в кількості 5100 шт., на загальну суму 17 370,00 дол. США.

Декларантом застосовано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, та задекларовано до сплати 46 166,87 грн.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004795від 10.06.2013 року Івано-Франківською митницею того ж дня було винесено рішення №206050000/2013/200060/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050000/2013/10052.

До сплати позивачу визначено 70 471,23 грн. з використанням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Крім того, позивачем імпортовано на територію України товар, а саме, елементи трансмісії до автомобілів ЗАЗ зі сталі, в кількості 7200 шт., на загальну суму 36 210,00 дол. США.

Декларантом застосовано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, та задекларовано до сплати 77 173,67 грн.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 року Івано-Франківською митницею того ж дня було винесено рішення №206050000/2013/200061/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050000/2013/10053.

До сплати позивачу визначено 87 106,92 грн. з використанням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Крім того, позивачем імпортовано на територію України товар, а саме, глушники та колектори до автомобілів в кількості 2982 шт. на загальну суму 17 892,00 Євро.

Декларантом застосовано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, та задекларовано до сплати 60 750,97 грн.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року Івано-Франківською митницею того ж дня було винесено рішення №206050000/2013/200119/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050000/2013/00138.

До сплати позивачу визначено 174 117,22 грн. з використанням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду та просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №206050000/2013/200060/2, №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 року, №20650000/2013/200119/2 від 01.08.2013 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 року, №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 року, №20650000/2013/200119/2 від 01.08.2013 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно зовнішньоекономічного контракту № 24-04/13 від 24.04.2013 року, укладеному з Китайською фірмою-виробником «FUAN UNIVERSAL BRAKE PARTS CO. LTD», позивач імпортував на територію України товар, а саме частини моторних транспортних засобів, що використовуються в гальмівній системі барабанного типу (гальмівні колодки) до легкових автомобілів ВАЗ, ЗАЗ, ДЕУ в кількості 5100 шт., на загальну суму 17370,00 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача відповідачу було подано: митну декларацію №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 року; зовнішньоекономічний контракт № 24-04/13 від 24.04.2013 року; специфікацію № 1 від 24.04.2013; інвойс № 0916НQ3 від 24.04.2013; пакувальний лист Б/Н від 24.04.2013; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару) , що стосується оцінюваного товару № 39 від 17.05.2013; коносамент про переміщення імпортованого товару морським сполученням № НLСР20776В від 26.04.2013; сертифікат походження товару; міжнародна автотранспортна накладна № 8017 від 06.06.2013 року; рахунок-фактура № СФ-877 від 10.06.2013 р. (а.с.55-67).

Декларацією про визначення митної вартості товару позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 17370,00 доларів США.

10.06.2013 року Івано-Франківською митницею запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Враховуючи, що усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи позивачем були подані, поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах поставки «FOB» на умовах Інкотермс - 2000, за якими витрати на транспортування включені у вартість товару, транспортні документи подані відповідачу, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися, позивач відмовився від подання додаткових документів.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 відповідачем того ж дня винесено рішення №206050000/2013/200060/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/10052.

Для визначення митної вартості відповідачем використаний резервний метод визначення митної вартості товарів.

Таке збільшення митної вартості призвело до додаткового нарахування позивачу обов'язкових платежів на суму 24304,36 грн.

10.06.2013 року позивач, згідно зовнішньоекономічного контракту №15-04/13 від 15.04.2013 (надалі - Контракт), укладеного з китайською фірмою-виробником «YUHUAN FINE AUTOMOBILE PARTS FACTORY (GENERAL PARTNERSHIP)», ТОВ імпортував на територію України товар, а саме елементи трансмісії до автомобілів ЗАЗ зі сталі (шарніри рівних кутових швидкостей, трьохшиповики) в кількості 7200 шт., на загальну суму 36210,00 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача до Івано- Франківської митниці подано митну декларацію №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 року, зовнішньоекономічний контракт № 15-04/13 від 15.04.2013; специфікацію № 1 від 15.04.2013; комерційний інвойс № LSA08 від 16.04.2013 року; пакувальний лист Б/Н від 16.04.2013 року; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару) , що стосується оцінюваного товару № 27 від 17.04.2013 року; коносамент про переміщення імпортованого товару морським сполученням № НLСР20776А від 26.04.2013 року; сертифікат походження товару ССРІТ 110773833 від 26.04.2013 року; міжнародна автотранспортна накладна № 8017 від 06.06.2013 року; рахунок-фактура № СФ-877 від 10.06.2013 року (а.с.17-31).

Для визначення розміру митної вартості товару позивачем застосовано основний метод - за ціною контракту в розмірі 36210,00 доларів США.

10.06.2013 року відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Оскільки усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи позивачем були подані, поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах поставки «FOB» на умовах Інкотермс - 2000, витрати на транспортування включені у вартість товару, транспортні документи подані відповідачу, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися, позивач відмовився від подання додаткових документів.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 відповідачем того ж дня винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/10053, а також оскаржуване рішення №206050000/2013/200061/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення, яким скориговано заявлену митну вартість товару на суму 41915,00 доларів США (а.с.35).

Для визначення митної вартості відповідачем використано резервний метод визначення митної вартості товарів (ст. 64 МК України).

Підстави відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та прийнятті оскаржуваного рішення відповідач обґрунтовував тим, що митна вартість імпортованих товарі не визначена за ціною договору у зв'язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена та/або підлягає сплаті за товари та ненадання декларантом додаткових документів: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.33).

Згідно Контракту № 11-02/13 від 11.02.2013 року (надалі - Контракт), укладеному з Польською фірмою-виробником «PPHU Marix», позивач імпортував на територію України товар, а саме глушники та колектори до автомобілів в кількості 2982 шт., на загальну суму 17892,00 євро.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Івано-Франківської митниці подано: митну декларацію №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року; зовнішньоекономічний контракт № 11-02/13 від 11.02.2013 р.; рахунок - фактуру № 6/Е/2013 від 30.07.2013 р.; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару), що стосується оцінюваного товару №6 від 30.07.2013 року; міжнародну автотранспортну накладну; копію митної декларації країни відправника РL394010 від 30.07.2013 року; сертифікат походження товару РL/МF/АG 0219798 від 30.07.2013 року.

Додатково декларантом подано інші документи на підтвердження митної вартості, а саме: специфікацію б/н від 30.07.2013 та калькуляцію виробника від 30.07.2013 року.

Відповідно до умов Контракту, поставка здійснювалася на умовах СРТ «Івано-Франківськ» (Інкотермс - 2000), за якими Покупець (позивач) сплачує кошти за товар, який виготовлений, упакований, промаркований та переданий перевізнику, послуги перевезення також оплачує Продавець - Польська фірма-виробник «PPHU Marix» (а.с.40-50).

Декларацією про визначення митної вартості імпортованого товару позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 17892,00 євро.

01.08.2013 року відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем повідомлено відповідача, що усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи подано, поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах СРТ "Івано-Франківськ" на умовах Інкотермс-2000, за якими витрати на транспортування, пакування несе продавець (а.с.40), а тому дані витрати включені у вартість товару, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року відповідачем винесено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/00138 від 01.08.2013р., (а.с.51,52), а також прийнято рішення №206050000/2013/200119/2 про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та скориговано заявлену митну вартість на суму 51279,92 євро (зворотна сторона а.с.53).

Для визначення скоригованої митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідачем використано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Своє рішення відповідач обґрунтовує тим, що митна вартість імпортованих товарів не визначена за ціною договору у зв'язку з відсутністю в наданих документах всіх відомостей, що базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, та ненаданням декларантом додаткових документів та відомостей, а саме: інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності), транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування товару не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалось страхування), каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Судами першої інстанції вірно встановлено, що обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо позивача відсутні, визначений законодавцем перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, Митний кодекс України не передбачає.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості був наданих комплект обов'язкових документів, передбачений ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які є належним чином оформленими, містять достовірні відомості, базуються на об'єктивних і документально підтверджених даних.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

Відповідач в своїх письмових запереченнях проти позову, а також представники відповідача в своїх поясненнях, наданих суду, зазначали, що при винесенні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, що імпортувалися позивачем метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) не застосовувався у відповідності до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчислені.

Свої висновки відповідач обґрунтовував тим, що декларант відмовився від подання додаткових документів, витребуваних Івано-Франківською митницею, які б безпосередньо стосувалися складових митної вартості товарів, а в поданих позивачем документах не обумовлені вартість упаковки, маркування, погрузка товарів, що імпортувалися позивачем, а тому подані до митного оформлення документи не відображали дійсну митну вартість товару, вказаного в електронних митних деклараціях, а лише носили інформативний характер.

Враховуючи, що позивачем здійснювався імпорт товарів, які не підлягають ліцензуванню, а також те, що позивачем та його контрагентами не здійснювалося страхування імпортованого товару, то позивач на підтвердження заявленої митної вартості імпортованих 10.06.2013 року та 01.08.2013 року товарів надав вичерпний перелік документів, надання яких вимагається Законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з умовами оплати, визначеними в зовнішньоекономічних контрактах, укладених позивачем з підприємствами-виробниками, ціна товару включала в себе вартість товару, упаковки, маркування, погрузки, контрактами встановлені вимоги до упаковки та маркування (а.с.17, 40, 55).

Таким чином, складові митної вартості імпортованих позивачем товарів у вигляді вартості ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, витрати на навантаження були включені до складу ціни, що була фактично сплачена позивачем та не підлягала коригуванню за наведених підстав.

Крім цього, позивачем підтверджено належними доказами, витрати на перевезення імпортованих товарів та пов'язані витрати (а.с.25-30, 44-46, 62-66, 113-123).

Відповідачем у позивача витребувано додаткові документи однак, при цьому відповідач не вказав, які саме відомості та щодо яких складових митної вартості імпортованих товарів підлягають підтвердженню витребуваними документами, що позбавило позивача можливості підтвердити заявлену митну вартість імпортованого товару та її складових.

Враховуючи, що складові митної вартості імпортованих позивачем товарів у вигляді упаковки, маркування та погрузки товару включені до складу ціни, що була фактично сплачена позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, то не зазначення окремо цих складових, а також не надання позивачем на вимогу відповідача додаткових документів на підтвердження цих складових без зазначення у вимозі про надання додаткових обставин, які ці документи мали б підтвердити не може бути достатнім обґрунтуванням неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідачем не включено до складу митної вартості імпортованих товарів витрати на навантаження та вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортування окрім вищенаведеного спростовуються довідками №1 та №2, виданими Польською фірмою-виробником «PPHU Marix», згідно з якими вартість партії товару в сумі 17892,00 євро включала, витрати пов'язані із організацією і доставкою товару до Івано-Франківська ( в тому числі витрати на його навантаження та вивантаження, а також оплату послуг перевізника).

Аналогічні доводи відповідача про те, що умови поставки «FOB NINGBO» за правилами «Інкотермс - 2000» передбачають виконання продавцем постачання після переходу товару через поручні судна у названому порту відвантаження, не спростовують встановлені судом обставини на підтвердження правомірності визначення митної вартості товару за ціною договору, а саме: коносаментами про переміщення імпортованого товару морським сполученням. Подальше транспортування товару з порту в м. Одесі підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR); листом - підтвердженням міжнародного автоперевізника від 10.06.2013 року; рахунками-фактурами про надані експедиторські послуги та послуги автоперевезення; договором на перевезення вантажу №120327/01 від 27.03.2012 року; договором №12/01/13 про транспортно-експедиційне обслуговування від 12.01.2013 року.

Надані в судовому засіданні експортні декларації країни відправлення (КНР) по митному оформленню згідно ЕМД №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 року та ЕМД № №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 року додатково підтверджують правомірність застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною контракту.

Як наслідок, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів наведення відсутності в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо цін, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари та ненадання додаткових документів та відомостей як підстави, що перешкоджає визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту) є необґрунтованим та безпідставним.

Суд зазначає, що застосування другорядних методів визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів здійснено відповідачем необґрунтовано з порушенням порядку черговості, послідовного використання методів, зазначених у статті 57 Митного кодексу України.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятих рішень. Натомість, в порушення статті 58 Митного кодексу України, відповідачем здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та за резервним методом визначення митної вартості товару, які застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у статтях 59-64 Митного кодексу України.

З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі №809/2318/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.12.2013 року