Ухвала

від 11.03.2014 по справі 809/2318/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2014 р. м. Київ К/800/366/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В. Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представника Івано-Франківської митниці Тимів С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці Міндоходів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 809/2318/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСА АВТОМОТІВ" до Івано-Франківської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЛСА АВТОМОТІВ" звернулося в суд з позовом до Івано-Франківської митниці Міндоходів в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та касувати рішення про коригування митної вартості товарів №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013, № 206050000/2013/200061/2 від 10.06.2013 р. та № 206050000/2013/200119/2 від 01.08.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою проведення митного оформлення товару товариством були подані митні декларації №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 року та № 206050000/2013/004797 від 10.06.2013 року щодо митного оформлення частин моторних транспортних засобів, що використовуються в гальмівній системі барабанного типу (гальмівні колодки) та елементів трансмісії до автомобілів, в яких заявлена митна вартість визначена декларантом за методом ціни договору щодо товарів, що імпортуються. Однак, Івано-Франківською митницею відмовлено у прийнятті поданих митних декларацій та винесені рішення про визначення митної вартості товарів на підставі резервного методу відповідно до якого митна вартість заявленого для митного оформлення товару збільшена. Для митного оформлення глушників та колекторів до автомобілів позивач подав до Івано-Франківської митниці митну декларацію №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року з визначенням митної вартості товару за ціною контракту. Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та прийняте рішення про визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Позивач вважає вказані дії митного органу незаконними та просить визнати протиправними і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару, оскільки позивачем був наданий основний перелік документів, які підтверджувалти заявлену митну вартість товару за ціною контравтів..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, заявлений позов задоволений. Визнані протиправними та скасовані рішення Івано-Франківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 року, №206050000/2013/200061/2 від 10.06.2013 року та №206050000/2013/200119/2 від 01.08.203013 року. Повернуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСА АВТОМОТІВ" судовий збір в загальній сумі 1476 грн..

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Івано-Франківська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "ЛСА АВТОМОТІВ" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що згідно зовнішньоекономічного контракту №24-04/13 від 24.04.2013 року між Китайською фірмою-виробником "FUAN UNIVERSAL BRAKE PARTS CO. LTD" та ТОВ "ЛСА АВТОМОТІВ" позивач імпортував на територію України товар - частини моторних транспортних засобів, що використовуються в гальмівній системі барабанного типу (гальмівні колодки) до легкових автомобілів ВАЗ, ЗАЗ, ДЕУ в кількості 5100 шт. на загальну суму 17370,00 доларів США. Для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача відповідачу були подані наступні документи: митна декларація №206050000/2013/004795 від 10.06.2013 року; зовнішньоекономічний контракт № 24-04/13 від 24.04.2013 року; специфікація № 1 від 24.04.2013р.; інвойс № 0916НQ3 від 24.04.2013р.; пакувальний лист Б/Н від 24.04.2013р.; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару), що стосується оцінюваного товару № 39 від 17.05.2013р.; коносамент про переміщення імпортованого товару морським сполученням № НLСР20776В від 26.04.2013р.; сертифікат походження товару; міжнародна автотранспортна накладна № 8017 від 06.06.2013 року; рахунок-фактура № СФ-877 від 10.06.2013 р., позивачем визначена митна вартість товарів за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 17370,00 доларів США. Поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах поставки "FOB" на умовах Інкотермс - 2000 , за якими витрати на транспортування включені у вартість товару, транспортні документи подані відповідачу. Івано-Франківською митницею 10.06.2013 року запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення. ТОВ "ЛСА АВТОМОТІВ" вважаючи, що усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні і бухгалтерські документи були подані, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися, відмовився від подання додаткових документів. За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004795 від 10.06.2013р. відповідачем винесене рішення №206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013 р. про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення із визначенням митної вартості товару за резервним методом та видав картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/10052. Збільшення митної вартості призвело до додаткового нарахування позивачу обов'язкових платежів на суму 24304,36 грн.

Позивач 10.06.2013 року згідно зовнішньоекономічного контракту №15-04/13 від 15.04.2013 р., укладеного з китайською фірмою-виробником "YUHUAN FINE AUTOMOBILE PARTS FACTORY (GENERAL PARTNERSHIP)", імпортував на територію України товар - елементи трансмісії до автомобілів ЗАЗ зі сталі (шарніри рівних кутових швидкостей, трьохшиповики) в кількості 7200 шт. на загальну суму 36210,00 доларів США. Для митного оформлення товару декларантом позивача до Івано- Франківської митниці подані наступні документи: митна декларація №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 року, зовнішньоекономічний контракт № 15-04/13 від 15.04.2013р.; специфікація № 1 від 15.04.2013р.; комерційний інвойс № LSA08 від 16.04.2013 року; пакувальний лист Б/Н від 16.04.2013 року; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару), що стосується оцінюваного товару № 27 від 17.04.2013 року; коносамент про переміщення імпортованого товару морським сполученням № НLСР20776А від 26.04.2013 року; сертифікат походження товару ССРІТ 110773833 від 26.04.2013 року; міжнародна автотранспортна накладна № 8017 від 06.06.2013 року; рахунок-фактура № СФ-877 від 10.06.2013 року, з визначенням митної вартості товару за ціною контракту в розмірі 36210,00 доларів США. Поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах поставки "FOB" на умовах Інкотермс - 2000 , витрати на транспортування включені у вартість товару, транспортні документи подані відповідачу. Відповідачем 10.06.2013 року запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Вважаючи, що необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи були подані, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися, позивач відмовився від подання додаткових документів.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/004797 від 10.06.2013 р. відповідачем того ж дня винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/10053, а також рішення №206050000/2013/200061/2 10.06.2013 р. про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення, яким скориговано заявлену митну вартість товару на суму 41915,00 доларів США із визначенням митної вартості товару шляхом застосуванням резервного методу

Підставами відмови в прийнятті вищенаведених митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та прийнятті оскаржуваних рішень відповідач обґрунтовував тим, що митна вартість імпортованих товарі не визначена за ціною договору у зв'язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена та/або підлягає сплаті за товари та ненадання декларантом додаткових документів: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивач згідно Контракту № 11-02/13 від 11.02.2013 року, укладеному з Польською фірмою-виробником "PPHU Marix", імпортував на територію України товар-глушники та колектори до автомобілів в кількості 2982 шт. на загальну суму 17892,00 євро. Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Івано-Франківської митниці подані наступні документи: митна декларація №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року; зовнішньоекономічний контракт № 11-02/13 від 11.02.2013 р.; рахунок - фактуру № 6/Е/2013 від 30.07.2013 р.; банківський платіжний документ (про сплату повної вартості товару), що стосується оцінюваного товару №6 від 30.07.2013 року; міжнародна автотранспортна накладна; копія митної декларації країни відправника РL394010 від 30.07.2013 року; сертифікат походження товару РL/МF/АG 0219798 від 30.07.2013 року: специфікація б/н від 30.07.2013 та калькуляція виробника від 30.07.2013 року. Відповідно до умов Контракту поставка здійснювалася на умовах СРТ "Івано-Франківськ" (Інкотермс - 2000 ), за якими покупець (позивач) сплачує кошти за товар, який виготовлений, упакований, промаркований та переданий перевізнику, послуги перевезення також оплачує продавець - Польська фірма-виробник "PPHU Marix", митна вартість позивачем визначена за ціною контракту у розмірі 17892,00 євро. Митним органом 01.08.2013 року запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), а саме: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Позивачем повідомлено відповідача, що усі необхідні та складені під час здійснення зовнішньоекономічної господарської операції платіжні та бухгалтерські документи подано, поставка імпортованого товару здійснювалася на умовах СРТ "Івано-Франківськ" на умовах Інкотермс-2000, за якими витрати на транспортування, пакування несе продавець, тому дані витрати включені у вартість товару, страхування товару не здійснювалося, висновки про якісні та вартісні характеристики товару не замовлялися.

За результатами розгляду митної декларації №206050000/2013/006348 від 01.08.2013 року відповідачем винесена Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2013/00138 від 01.08.2013р., та прийняте рішення №206050000/2013/200119/2 від 01.08.2013р. про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення та скориговано заявлену митну вартість на суму 51279,92 євро. Для визначення скоригованої митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідачем використаний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Рішення про визначення митної вартості товару обґрунтоване тим, що митна вартість імпортованих товарів не визначена за ціною договору у зв'язку з відсутністю в наданих документах всіх відомостей, що базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, та ненаданням декларантом додаткових документів та відомостей, а саме: інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності), транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування товару не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалось страхування), каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій посилалися на ті обставини, що позивачем для митного оформлення товарів наданий вичерпний перелік основних документів, які відповідали складовим визначення митної вартості товару, при витребуванні додаткових документів відповідач не вказав, які саме відомості та щодо яких складових митної вартості імпортованих товарів підлягають підтвердженню витребуваними документами, тому оскаржувані рішеня про визначення митної вартості товару прийняті з порушенням законодавства та підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з наведеним висновкам судів попередніх інстанцій виходячи знаступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності прийнятих митним органом рішень про визначення митної вартості товару за другорядними методами.

Відповідно ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі, за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За вимогами ч.ч.2,3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу . За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу .

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу , або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу , виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу , за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу .

Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено, що обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо позивача відсутні, визначений законодавцем перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, Митний кодекс України не передбачає. Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості були надані обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України , які належним чином оформлені, містять достовірні відомості, базуються на об'єктивних і документально підтверджених даних, оскільки у митного органу не було претензій щодо достовірності наданих документів та їх об'єктивності

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. Однак, митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав. Відповідач посилається на ті обставини, що використані декларантом відомості при визначенні митної вартості товару не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчислені. Свої висновки митний орган обґрунтовував тим, що декларант відмовився від подання додаткових документів, витребуваних Івано-Франківською митницею, які б безпосередньо стосувалися складових митної вартості товарів, а в поданих позивачем документах не обумовлені вартість упаковки, маркування, погрузка товарів, що імпортувалися позивачем, а тому подані до митного оформлення документи не відображали дійсну митну вартість товару, вказаного в електронних митних деклараціях , а лише носили інформативний характер. У оскаржуваних рішеннях митний орган посилався на відсутність в наданих документах всіх відомостей, що базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, та ненаданням декларантом додаткових документів та відомостей, в тому числі по митній декларації від 01.08.2013 року: інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності), транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування товару не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалось страхування), каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням наданого переліку основних документів для підтвердження митної вартості толвару відносно правильності і достовірності яких у відповідача не було претензій, та що позивачем здійснювався імпорт товарів, які не підлягають ліцензуванню, а також те, що позивачем та його контрагентами не здійснювалося страхування імпортованого товару, то позивач на підтвердження заявленої митної вартості імпортованих 10.06.2013 року та 01.08.2013 року товарів надав вичерпний перелік документів, надання яких вимагається Законом, які підтверджували дійсну вартість товару, а витребувані додаткові документи не стосувалися складових митної вартості товару та носили інформаційний характер.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з умовами оплати, визначеними в зовнішньоекономічних контрактах, укладених позивачем з підприємствами-виробниками, ціна товару включала в себе вартість товару, упаковки, маркування, погрузки, контрактами встановлені вимоги до упаковки та маркування. Таким чином, складові митної вартості імпортованих позивачем товарів у вигляді вартості ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, витрати на навантаження були включені до складу ціни, що була фактично сплачена позивачем та не підлягала коригуванню за наведених підстав. Позивачем підтверджені належними доказами витрати на перевезення імпортованих товарів та пов'язані витрати з наданням відповідних документів, претензій до яких у відповідача не було. Митним органом у позивача витребувалися додаткові документи, при цьому, відповідач не вказав, які саме відомості та щодо яких складових митної вартості імпортованих товарів підлягають підтвердженню витребуваними документами.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідачем не включено до складу митної вартості імпортованих товарів витрати на навантаження та вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортування окрім вищенаведеного спростовуються довідками №1 та №2, виданими Польською фірмою-виробником "PPHU Marix", згідно з якими вартість партії товару в сумі 17892,00 євро включала, витрати пов'язані із організацією і доставкою товару до Івано-Франківська ( в тому числі витрати на його навантаження та вивантаження, а також оплату послуг перевізника).

Аналогічні доводи відповідача про те, що умови поставки "FOB NINGBO" за правилами "Інкотермс - 2000" передбачають виконання продавцем постачання після переходу товару через поручні судна у названому порту відвантаження, не спростовують встановлені судами попередніх інстанцій обставини на підтвердження правомірності визначення митної вартості товару за ціною договору, а саме: коносаментами про переміщення імпортованого товару морським сполученням. Подальше транспортування товару з порту в м.Одесі підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR); листом - підтвердженням міжнародного автоперевізника від 10.06.2013 року; рахунками-фактурами про надані експедиторські послуги та послуги автоперевезення; договором на перевезення вантажу №120327/01 від 27.03.2012 року; договором №12/01/13 про транспортно-експедиційне обслуговування від 12.01.2013 року.

Виходячи з наведеного в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів наведення відсутності в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо цін, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари та ненадання додаткових документів та відомостей як підстави, що перешкоджає визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту) є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи встановлені обставини справи суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: