Постанова

від 24.09.2013 по справі 2а-6767/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 9104/149724/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Макарика В.Я., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Екоклас" до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

10 червня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Екоклас" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Залізничному районі м. Львова від 17 грудня 2011 року за №0000512304/0/36177 та №0000522304/0/36178.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Залізничному районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП ,,Бріанна" за №100009452 анульоване 30.09.2009 року. Таким чином, ПП ,,Бріанна" не було належним чином зареєстроване платником ПДВ, а тому не мало права на складання податкових накладних.

За таких обставин податковий орган вважає правомірними свої податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,Екоклас" ДПІ у Залізничному районі м.Львова 17 грудня 2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000512304/0/36177, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10141 грн.;

№ 0000522304/0/36178, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8977,40 грн. (6439 грн. основного платежу та 2538,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення п.п. 7.2.4 п. 7.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" товариством не підтверджено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року в розмірі 10141 грн. та зменшено суму позитивного значення, що підлягає сплаті до бюджету по декларації за серпень 2010 року в розмірі 6067 гривень і вересень 2010 року в розмірі 372 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі виданих ПП ,,Бріанна" податкових накладних.

Однак, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, 30 серпня 2010 року ТзОВ ,,Екоклас" придбало у ПП ,,Бріанна" автомобіль ,,МАН 26.463 FNLLC" вартістю 73440,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 12240,00 грн., а 31 серпня 2010 року - причіп ,,Шварцмюллер ТРА 2/ZJ" вартістю 26040,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 4340,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №42 від 30.08.2010 року та №43 від 31.08.2011 року.

На підставі виданих ПП ,,Бріанна" податкових накладних №002312 від 30.08.2010 року та №002313 від 31.08.2010 року зазначені суми ПДВ включено позивачем до складу податкового кредиту в декларації за серпень 2010 року, що відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова за результатами автоматизованого співставлення даних податкового кредиту на рівні ДПА України виявлено розбіжності за серпень з ПП ,,Бріанна" у розмірі 16580 гривень, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість ПП ,,Бріанна" за №100009452 анульоване 30.09.2009 року.

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ у м. Вінниці на підставі висновків акту №207/15-212 від 30.09.2009 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ,,Бріанна".

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП ,,Бріанна" визнане протиправним та скасовано акт №207/15-212 від 30.09.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.03.2000 року № 79 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 зазначеного Положення передбачено, що реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизований банк даних, створений відповідно до статті 9 Закону для забезпечення: реєстрації та єдиного обліку платників податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 25.4 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до пункту 35 Положення для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його початку дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів апеляційний суд дійшов переконання, що право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у покупця товарів (робіт, послуг) виникає у випадку реального здійснення господарських операцій на підставі податкових накладних, виданих продавцем товарів, який зареєстрований платником ПДВ в Реєстрі платників податку на додану вартість.

ПП ,,Бріанна" не звернуло постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року до виконання, внаслідок чого не був внесений до Реєстру запис про відміну анулювання реєстрації.

Таким чином, на час здійснення господарських операцій з реалізацій автомобіля та причіпа ПП ,,Бріанна" не було зареєстроване платником ПДВ, а тому не мало права на складання податкових накладних.

За таких обставин апеляційний суд визнає правомірними податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування та визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість ТзОВ ,,Екоклас", оскільки товариство під час здійснення господарських операцій не пересвідчилось в наявності у з ПП ,,Бріанна" права на складання податкових накладних, а тому безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по цих операціях. Інформація про реєстрацію та анулювання реєстрації платників ПДВ є відкритою та міститься на сайті Державної податкової адміністрації України.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам не надав, а тому дійшов помилкового висновку щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За змістом п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи колегія суддів визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196 , п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі № 2а-6767/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ,,Екоклас" до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 30 вересня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді В.Я. Макарик

Р.Й. Коваль