Постанова

від 11.11.2011 по справі 2а-6767/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2011 р. № 2а-6767/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьмича С.М.

при секретарі Залуцькій І.І.

з участю представників: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоклас» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень №0000512304/0/36177 та №0000522304/0/36178 від 17 грудня 2011 року -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоклас»подає позов до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова -орган державної влади відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.2, 3 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про судоустрій України» місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

Як вбачається з ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоклас»звертається до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова №0000512304/0/36177 та №0000522304/0/36178 від 17 грудня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі направлення від 23 листопада 2010 року №904, виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова згідно зі ст. 111 Закону України від 04 грудня 1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та відповідно до наказу ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 22.11.2010 року №660, Державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Львова було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоклас»(ТзОВ «Екоклас») з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 10141 гривень, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 по 31.08.2010 рік. Перевірка проводилася з 23.11.2010 р. по 29.11.2010 р.

На підставі проведеної перевірки, Відповідачем було складено ОСОБА_2 №3030/23-4/33532976 від 02.12.2010 року (надалі -ОСОБА_2) про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоклас»(ЄДРПОУ 33532976) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 по 31.08.2010 рік. Відповідно до ОСОБА_2 перевірки, ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийшла до висновку, що на порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168-97/ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоклас»не підтверджено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року в розмірі 10141 грн. та збільшено суму позитивного значення, що підлягає сплаті до бюджету по декларації за серпень 2010 року в розмірі 6067 гривень і за вересень 2010 року в розмірі 372 гривні.

На підставі ОСОБА_2 ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо Позивача було складено податкове повідомлення-рішення №0000512304/0/36177 від 17 грудня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 10141 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000522304/0/36178 від 17 грудня 2010 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8977,40 грн. (в тому числі основний платіж - 6439 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 2538,40 грн.).

Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення №0000512304/0/36177 від 17 грудня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 10141 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000522304/0/36178 від 17 грудня 2010 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8977,40 грн. (в тому числі основний платіж - 6439 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 2538,40 грн.) -незаконними з наступних підстав:

30 серпня 2010 року Позивачем було придбано у Приватного підприємства «Бріанна»(ЄДРПОУ 34721927) автомобіль MAN 26.463 FNLLC, № шасі WMAH20ZZZ2M045863 за ціною 73440 (Сімдесят три тисячі чотириста сорок гривень 00 копійок) гривень, в тому числі ПДВ (20%) - 12240 (Дванадцять тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) гривень, а 31 серпня 2010 року у ПП «Бріанна»Позивачем було придбано причіп SCHWARZMULLER TPA 2/ZJ, № шасі W091692182HS09256 за ціною 26040 (Двадцять шість тисяч сорок гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ (20%) - 4340 (чотири тисячі сорок гривень 00 копійок) гривень (копії платіжного доручення №42 від 30.08.2010 року та платіжного доручення №43 від 31.08.2010 року є в матеріалах справи).

Як стало відомо Позивачу в процесі адміністративного оскарження повідомлень-рішень, прийнятих на підставі ОСОБА_2, ДПІ у м. Вінниці було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Бріанна»на підставі ОСОБА_2 №207/15-212 від 30.09.2009 року, однак Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року у справі №2-а-5332/09/0270 було визнано протиправним рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Бріанна»та скасовано акт №207/15-212 від 30.09.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Враховуючи це, Приватне підприємство «Бріанна»30.08.2010 року виписало податкову накладну №002312, а 31.08.2010 року виписало податкову накладну №002313, оригінали яких було передано ТзОВ «Екоклас»та надано Позивачем для огляду під час проведення перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач покликається на те, що ним належним чином оформлено первинні бухгалтерські документи на підтвердження договірних відносин з ПП «Бріанна». Всі операції з контрагентом є реальними, товарними, а висновки податкового органу, відповідно, базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зазначає, що висновки податкового органу щодо неправомірного формування податкового кредиту ТОВ "Екоклас" є безпідставними, оскільки базуються на нібито неправомірності формуванні податкового кредиту ПП «Бріанна», що формувало свої податкові зобов'язання не будучи зареєстрованим платником податку на додану вартість відповідно до вимог законодавства України. Окрім того чинним законодавством України на платника податків не покладено обов'язку з перевірки повноти та своєчасності сплати податкових зобов'язань контрагентами. Крім того позивач зазначає, що згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В зв'язку з наведеним спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила повністю з мотивів зазначених у запереченні на позов, суть якого зводиться до наступного. При перевірці податкових зобов'язань за серпень 2010 року встановлено, що ТзОВ «Екоклас»проводило взаєморозрахунки з ПП «Бріанна»по придбанню вантажних автомобілів відповідно до податкових накладних від 30.08.2010 року на суму 73440 грн. та від 31.08.2010 року на суму 26040 грн.

Суми податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних включено позивачем до складу податкового кредиту в декларації за серпень 2010 року, що відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова за результатами автоматизованого співставлення даних податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено розбіжності за серпень з ПП «Бріанна»у розмірі 16580 гривень, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Бріанна»№100009452 анульовано 30.09.2009 року.

Таким чином податковим органом встановлено, що ТзОВ «Екоклас»завищило суму податкового кредиту за серпень 2010 року на 16580 гривень, у зв'язку з включенням податкових накладних, отриманих від ПП «Бріанна», що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту по декларації за вказаний період.

Оскільки заявлена сума до бюджетного відшкодування сформована із від'ємного значення декларації серпня 2010 року, то Відповідачем зменшено Позивачу суму бюджетного відшкодування у розмірі 10141 грн. за вересень 2010 року та збільшено суму позитивного значення, що підлягає сплаті до бюджету по декларації за серпень 2010 року у розмірі 6067 гривень, за вересень 2010 року у розмірі 372 гривні. В зв'язку з наведеним у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив наступне.

Згідно з п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткуванням податком на додану вартість є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. База оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу товарів (робіт, послуг) згідно з п.4.1. ст.4 визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованим цінами (тарифами). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу договірної вартості включається будь-які кошти, вартість матеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товару.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 цього закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Податковий кредит від придбання вантажного автомобіля та причіпа від ПП «Бріанна» згідно договору купівлі-продажу сформований правомірно, оплачений в повному обсязі та відображений в податковій декларації з податку на додану вартість в серпні 2010 року. Окрім того в довідках-рахунках (ОСОБА_3 КІМ №302524 та серія КІМ №302522), які передані ПП «Бріанна»позивачу, вказано вартість товару з врахуванням податку на додану вартість, придбані вантажний автомобіль та причіп зареєстровані на праві власності за ТзОВ «Екоклас», знаходяться на його балансі, та використовуються Позивачем у його господарській діяльності, що підтверджено договорами оренди транспортних засобів, копії яких є в матеріалах справи.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року у справі №2-а-5332/09/0270 (залишену в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року) було визнано протиправним рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Бріанна»та скасовано акт №207/15-212 від 30.09.2009 року про анулювання реєстрації ПП «Бріанна»платником податку на додану вартість.

Згідно п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, податкова накладна є первинним звітним документом та згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, яка підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстроване в Мін'юсті Україні від 05.06.1995 року за № 164/704 (надалі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Спору щодо наявності та належності податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано спірні податкові кредити, немає.

А відтак, факт здійснення господарських відносин між ТзОВ «Екоклас»та ПП «Бріанна»підтверджується первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами (договорами, видатковими накладними, платіжними дорученнями та виписками з банку, тощо), які долучені до матеріалів справи, зокрема також і податковими накладними №002312 від 30.08.2010 року, та №002313 від 31.08.2010 року, оригінали яких було передано ТзОВ «Екоклас»та надано Позивачем для огляду під час проведення перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками. За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Податковим Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Отже, за своїм правовим значенням акт документальної перевірки дотримання податкового законодавства лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, який зобов'язує платника податків до вчинення будь-яких дій. Таким документом буде прийняте податковим органом на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення.

А відтак, акт перевірки ОСОБА_2 №3030/23-4/33532976 від 02.12.2010 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє сам по собі виникнення будь-яких прав та обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом оспорювання, оскарження тощо.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи діюче на момент спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення, які прийняті на його підставі, правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати належить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000512304/0/36177 від 17 грудня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 10141 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000522304/0/36178 від 17 грудня 2010 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8977,40 грн. (в тому числі основний платіж - 6439 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 2538,40 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоклас»(ЄДРПОУ 33532976) 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2011 року.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_3

Постанова не набрала законної сили

З оригіналом згідно

Суддя С. М. Кузьмич

Суддя Кузьмич С.М.