Постанова

від 21.12.2006 по справі 25/287-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/287-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2006                                                                                   Справа № 25/287-06  

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання :  Стуковенковій  Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача:  Шевченко О.Ю. довіреність №б/н  від 10.11.2006 року

від відповідача:  Шумик Н.Н., довіреність № б/н  від 24.07.2006 року

від третьої особи:  Алєксєєнко А.І. довіреність № 547  від 08.12.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”, м. Дніпропетровськ  на рішення  господарського суду  Дніпропетровської області від  17.10.2006року   у справі №  25/287-06

за позовом:  Акціонерного комерційного банку „Прем”єрбанк”, м. Дніпропетровськ  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 3820612,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

    Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006 року у справі №  25/287-06 (  суддя А.Є. Чередко)  стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія” на користь Акціонерного  комерційного  банку „Прем”єрбанк” 1500 000,00 грн. боргу по кредиту, 1760 000,17 грн.  боргу по відсоткам, 273750,00 грн. -  пені на суму боргу по кредиту, 286862,03 грн. пені на суму боргу по відсоткам та судові витрати по сплаті 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

     Оскаржуючи рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”, м. Дніпропетровськ   в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на  невідповідність  висновків викладених в рішенні суду , обставинам справи.

Скаржник посилається на те, що  Товариство з обмеженою відповідальністю  з іноземними інвестиціями „Екологія”  виконало зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за кредитним договором  № 23 від 29.11.2002 року у повному  обсязі  і належним чином. При винесені спірного рішення суд помилково дійшов висновку, що  визнання у судовому порядку угоди відступлення права вимоги № 5 від 15.07.2004 року по кредитному договору № 23 від 29.11.2002 року недійсною стало підставою виникнення зобов'язань  у  відповідача . Визнання судом угоди відступлення  права вимоги № 5  від 15.07.2004 року  недійсною не розповсюджується на права та обов'язки  відповідача.  Зобов'язання у  відповідача виникли з кредитного договору  № 23 , а не з договору відступлення права   вимоги № 5 по кредитному договору № 23. Судом не врахований факт виконання 20.07.2004 року  відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором № 23 перед новим кредитором, у зв'язку з чим відповідача зобов'язано сплатити  штрафні санкції за два роки по вже виконаному зобов'язанню. Оскільки визнання угоди недійсною не є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, зобов'язання припинене виконанням не може виникнути знову. Позов  до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”  став наслідком того, що Банк не скористався своїм правом, у зв'язку з визнанням угоди  відступлення права   вимоги № 5 від 15.07.2004 року недійсною, отримати від Товариства з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями „Інтерстранс” повернення всього отриманого  на виконання цього правочину,  а саме повернення   Товариством  з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”  векселів банку.

   Акціонерний комерційний банк „Прем”єрбанк”, м. Дніпропетровськ   у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів  скаржник заперечує, посилаючись на те, що  зобов”язання  за кредитним договором № 23 від 29.11.2002 року у відповідача виникло з моменту  укладення кредитного договору і не припинялось, що і було встановлено господарським судом. Зобов”язання за кредитним договором  № 23 від 29.11.2006 року не виконано відповідачем належним чином.     Відповідач не виконав зобов”язання за кредитним договором № 23 належним чином жодного разу.  Відповідач не розмежовує „відповідальності” та „виконання зобов”язання”, оскільки посилається на ст. 61 Конституції України :  ніхто не може  бути притягнутий до  відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.   Відповідальність є наслідком правопорушення, а виконання зобов'язання –є  обов'язком сторін  щодо його належного виконання.

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”, м. Дніпропетровськ  у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те, що  оскільки угода про відступлення права вимоги між      Акціонерним комерційним банком „Прем”єрбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерстранс” № 5 від 15.07.2004 року визнана  недійсною, відповідач згідно ст.ст. 525,526,530, 611 Цивільного кодексу  України, та згідно кредитного договору № 23 від 29.11.2002 року, за яким відповідачу надавався кредит, повинен повернути кредит, відсотки та сплатити пеню за прострочення сплати кредиту та відсотків всього на  загальну суму 3820 612,20 грн.  З позовними вимогами про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія” на користь  між      Акціонерного  комерційного банку „Прем”єрбанк” суми заборгованості за кредитним договором № 23 від  29.11.2002 року у розмірі 3820612 грн. третя особа згодна.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов  висновку, що апеляційна скарга  не  підлягає  задоволенню, з таких підстав:

29.11.2002 року між      Акціонерним комерційним банком „Прем”єрбанк” –банк  та Товариством з обмеженою відповідальністю  з іноземними інвестиціями „Екологія”   - позичальник був укладений кредитний договір № 23, відповідно до якого банк надає позичальнику відновлювану  кредитну лінію для оплати контрактів на ведення господарської діяльності в національній валюті в сумі  1500 000 грн. строком до 28.11.2003 року із сплатою   процентів  за користування кредитом в сумі 32%  річних (п.1.1 договору).

В подальшому сторонами були укладені додаткові угоди до кредитного договору №№1,1/1-4,  в яких змінювався термін повернення кредиту, який  за останньою додатковою угодою № 4 від 31.03.2004 року встановлений –до 30.06.2004 року.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що  платежі в погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюються шляхом перерахування коштів з поточних рахунків позичальника.

Пунктом 5.2 договору позичальник зобов'язався забезпечувати надходження коштів в погашення кредиту на рахунок банка не пізніше строків, передбачених договором.

Пунктом 4.3 договору встановлена відповідальність позичальника за прострочення повернення кредиту та процентів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України  за кожний день  прострочення.

На виконання зобов'язань за кредитним договором позивач перерахував  за платіжним дорученням відповідача № 1 від 29.11.2002 року третій особі 1500 000грн.

   Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

   До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

    Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

     Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем зобов'язання за кредитним договором у встановлений договором  строк не виконано.

15.07.2004 року між позивачем   - первісний кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”  - новий кредитор  була укладена угода про відступлення права  вимоги № 5, відповідно до якої первісний кредитор  відступив, а новий кредитор прийняв право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”, що виникло з договору кредиту № 23 від 29.11.2002 року, укладеному  між первісним кредитором та боржником, а саме –по погашенню кредиту в сумі 1500 000 грн. по сплаті відсотків в сумі 761333,40 грн.,  пені, штрафів та інших виплат, передбачених кредитним договором .

20.07.2004 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”  - платник та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертранс” – отримувач, був укладений  акт про вексельний платіж, яким сторони посвідчили, що платник в рахунок виконання своїх зобов”язань перед отримувачем, що виникли з договору кредиту № 62 від 29.08.2003 року та угоди про відступлення права вимоги № 2 від 15.07.2004 року, договору кредиту № 23 від 29.11.2002 року та угоди про  відступлення права вимоги № 5 від 15.07.2004 року, договору про розрахунково –касове обслуговування № 3120 від 01.11.2000 року, додаткової угоди до нього № 1/13 від 19.03.2003 року та угод про відступлення права вимоги  № 4 від 15.07.2004 року та № 27 від 20.07.2004 року, передав отримувачу як засіб платежу чотири простих векселі номінальною вартістю 9423281,11 грн. В той  же день сторонами підписаний акт приймання –передачі, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”  передало,  а Товариство  з обмеженою відповідальністю „Інтертранс” прийняло вказані  векселі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 07.03.2006 року у справі № 9/79, що набрало законної сили, визнано недійсною угоду про відступлення права вимоги № 5  від 15.07.2004 року.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення .

Частиною першою ст. 216 Цивільного кодексу України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов”язані з його недійсністю .

З урахуванням наведених вимог чинного законодавства  недійсна угода відступлення права вимоги не  створила юридичних наслідків для сторін, не  припинила зобов”язання позичальника по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом.

Посилання скаржника на припинення зобов'язання за кредитним договором  виконанням безпідставне, з огляду на наступне:

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання  припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог цього Кодексу , інших актів цивільного  законодавства.

    Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

     Статтею 1046 Цивільного кодексу визначено, що  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таким чином, позичальник, з урахуванням приписів ст.ст. 1046,1054 Цивільного кодексу України отримавши за кредитним договором грошові кошти зобов'язаний повернути кредитодавцю  саме грошові кошти.

Аналогічні зобов'язання  позичальника  викладені і у п.п 2.5,5.2. кредитного договору № 23 від 29.11.2002 року.

Таким чином передача векселів на виконання зобов'язання по поверненню грошових коштів не може свідчити про належне виконання  зобов'язання кредитним договором.

З урахуванням викладеного позовні вимоги  підлягали задоволенню .

Зважаючи на вищенаведене рішення прийнято господарським судом  за повністю дослідженими обставинами  справи, з правильним застосування норм  матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим  передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для його скасування  відсутні.

          На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України , Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія”, м. Дніпропетровськ   залишити  без задоволення.

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006 року у справі № 25/287-06 залишити без змін.            

Головуючий суддя                                                                         Л.О.Лотоцька

Судді                                                                                               Р.М.Бахмат

                                                                                                       О.С.Євстигнеєв