Постанова

від 27.09.2013 по справі 2а-14428/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 року № 2а-14428/11/1370

12 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представник позивача Солтис Т.П.

представник відповідача Василів О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства Інформаційний центр "ІнтерМережа" про зобов'язання управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова повернути суму переплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Обставини справи.

Позивач, приватне підприємство Інформаційний центр "ІнтерМережа", звернувся 22.12.2011 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій міститься вимога зобов'язати відповідача, управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова, повернути на рахунок позивача переплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16651,58 грн. за період 2005 - січень 2011 pp.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач будучи зареєстрованим платником страхових внесків та сплачуючи їх, перебував на спрощеній системі оподаткування у відповідності та на умовах, передбачених Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та сплачував єдиний податок на рахунок відділень Державного казначейства України, яке з суми єдиного податку перераховувало до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Оскільки за підрахунками позивача за період 2005 - січень 2011 pp. ним сплачено у складі єдиного податку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16 651,58 грн., позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням повернути суму переплати 16 651,58 грн. на поточний рахунок позивача, оскільки така сума переплати не зараховується ані у рахунок сплати єдиного податку, ані в рахунок майбутніх платежів страхових внесків. Проте відповідач повернути суму переплати відмовився.

Ухвалою від 21.02.2011 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 року ухвалу від 21.02.2013 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, з урахуванням повторного перерахунку просить зобов'язати відповідача повернути 16650 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, вважає вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Позивач, приватне підприємство Інформаційний центр "ІнтерМережа", зареєстрований 06.05.2005 року, ідентифікаційний код 33533739 (а.с.10).

Згідно повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків від 12.05.2005 року, позивач зареєстрованих платником страхових внесків в розмірі 32,3% та 1-5% (а.с.133).

Відповідно до свідоцтв платника єдиного податку (а.с.134-142), позивач у період з 25.05.2005р. по січень 2011р. перебував на спрощеній системі оподаткування і протягом цього періоду ним сплачено єдиний податок до бюджету згідно платіжних доручень (а.с.12-46).

При проведенні підрахунку відповідності суми сплачених у складі єдиного податку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фактичному нарахуванню внесків, нарахованих на оплату праці працівників за період з 2005 по січень 2011 р. роки включно, позивачем встановлено переплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16 651,58 грн. у зв'язку з чим позивачем 09.06.2011 р. надіслано заяву до управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова (а.с.48) з проханням повернути суму переплати 16 651,58 грн. на поточний рахунок позивача, оскільки така сума переплати не зараховується ані у рахунок сплати єдиного податку, ані в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

У відповідь на зазначену заяву, відповідачем на адресу позивача надіслано лист № 9166/05-16 від 16.06.2011 р. яким відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів з тих мотивів, що на його рахунок надходили кошти із Державного казначейства в результаті розчеплення єдиного податку, які не є страховими внесками.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Закон, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону N 1058-IV визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч. 13 ст. 20 Закону N 1058-IV, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Підпунктом 11.17 п. 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, який діяв до 01.01.2011 року визначено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Згідно п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року2-4 (діяв до 01.01.2011 року), облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі «Переплата». Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника. Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету відповідного органу Пенсійного фонду України. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 3.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 2 Закону передбачено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частина 13 ст. 9 Закону передбачає, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом.

Процедура зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - платники єдиного внеску), суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначена Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-1 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 955/18250 (далі - Порядок N 21-1).

Згідно п. 3 Порядку N 21-1, у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті (далі - орган Пенсійного фонду), відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.

Пунктом 4 Порядку N 21-1 визначено випадки в яких здійснюється повернення коштів, зокрема у випадку помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування (далі - рахунок органу Пенсійного фонду), відповідно до встановленого розміру єдиного внеску.

Повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску (п. 5 Порядку N 21-1).

Орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви на підставі даних карток особових рахунків платників готує висновок за формою, наведеною у додатку 1, про повернення помилково сплачених коштів або про відмову в задоволенні заяви, про що платник повідомляється письмово, за підписом посадової особи органу Пенсійного фонду. У разі відмови в поверненні коштів у повідомленні, що надається (надсилається) платнику, зазначаються її причини (п. 7 Порядку N 21-1).

На підставі висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку, у термін не пізніше ніж два робочих дні після його підписання орган Пенсійного фонду здійснює повернення помилково сплачених коштів з рахунку, на який їх було сплачено, шляхом оформлення розрахункових документів та направлення їх відповідним органам Державного казначейства України. Органи Державного казначейства України на підставі розрахункових документів органів Пенсійного фонду перераховують кошти за належністю за рахунок поточних надходжень за день на відповідних рахунках органів Пенсійного фонду (п. 8 Порядку N 21-1).

З наведених вище правових положень випливає, що право на повернення надміру сплачених страхових внесків страхувальникам визначене ч. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є чинною та підлягає до застосування. При цьому, процедура повернення надміру сплачених страхових внесків до 01.01.2011 року була врегульована постановами правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1 та від 19.01.2002 року N 2-4, а з набранням чинності з 01.01.2011 року Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» процедура повернення надміру сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульована постановами правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року N 21-2 та від 27.09.2010 року N 21-1. При цьому, механізм повернення цих коштів який діє з 01.01.2011 року є аналогічний тому, який був передбачений до 01.01.2011 року, оскільки повернення здійснюється на підставі заяви страхувальника, висновку Пенсійного органу та розрахункового документа, який Пенсійним фондом направляється до відповідного органу Державного казначейства України.

Посилання відповідача, на те, що кошти, які позивач просить повернути, до Пенсійного фонду надійшли в результаті розщеплення єдиного податку та не є страховими внесками, а тому Пенсійний фонд не вправі здійснювати їх повернення, суд вважає безпідставними, оскільки згідно п. 3 Указу Президента України № 727/28 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

На виконання вказаного вище Указу Президента України Головне управління Державного казначейства України прийняло наказ від 29 грудня 1998 року N 107, яким затвердило Порядок зарахування, розмежування і обліку єдиного податку суб'єктів малого підприємництва.

Вказаним Порядком передбачено, що розмежування та перерахування коштів бюджетним та позабюджетним фондам здійснюють органи Державного казначейства України за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що сплачені суб'єктами підприємницької діяльності кошти у вигляді єдиного податку відповідним органом Державного казначейства України розмежовуються та перераховуються у визначеному законом розмірі відповідним бюджетним та позабюджетним фондам, в тому числі і на рахунок Пенсійного фонду, які з моменту надходження на рахунок Пенсійного фонду отримують статус страхових внесків. Таким чином, кошти розмежовані від єдиного податку та перераховані органом Державного казначейства України на рахунок Пенсійного фонду, з моменту надходження їх на відповідний рахунок є страховими внесками, які у разі надмірної сплати підлягають поверненню в установленому порядку.

Відповідно до поданих позивачем розрахунків (а.с.143-146) позивачем в складі єдиного податку сплачено надміру страхових внесків в сумі 16650,69 грн., доказів в спростування вказаної суми відповідачем не подано і така переплата відповідачем позивачеві не поверталась.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому такі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір у формі державного мита в сумі 167 грн. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова (м. Львів пр. Червоної Калини 35, код ЄДРПОУ 20847365) повернути на рахунок приватного підприємства Інформаційний центр "ІнтерМережа" (м. Львів, вул. М. Коперника, 52/2, код ЄДРПОУ 33533739) переплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період 2005-2011 р. в сумі 16650 (шіснадцять тисяч шістсот пятдесять) грн. 69 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Інформаційний центр "ІнтерМережа" (м. Львів, вул. М. Коперника, 52/2, код ЄДРПОУ 33533739) судовий збір в сумі 167 (сто шістдесят сім) грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2013 року о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.