Ухвала

від 26.09.2013 по справі 826/3751/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3751/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001122220, № 0001132220 від 19 вересня 2012 року, № 0002592220, № 0002612220 від 07 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 1108 від 10 серпня 2012 року та на виконання постанови слідчого Прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська, юриста 2 класу Рудниченко В.В., винесеної в рамках кримінальної справи № 64129006, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Конім Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт № 2692/22-222-34646887 від 03 вересня 2012 року.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог: - пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», у результаті чого ТОВ «Конім Груп» занижено податок на прибуток в сумі 1 572 732,00 грн., у тому числі: за І квартал 2012 року - 725 415,00 грн., за півріччя 2012 року - 847 316,00 грн.; - п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Конім Груп» занижено податок на додану вартість в сумі 1 497 840,00 грн., у тому числі: за січень 2012 року - 60 000,00 грн., за лютий 2012 року - 464 700,00 грн., за березень 2012 року - 166 172,00 грн., за квітень 2012 року - 201 961,00 грн., за травень 2012 року - 605 007,00 грн.; - п. 1, п. 2 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які е спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Конім Груп» з ПП «Гефест-Метал», ПП «Атлант-Агросервіс», ПП «Троя-Гранд», ПП «Валагро» за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року.

19 вересня 2012 року на підставі акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 0001122220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123. 1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ТОВ «Конім Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 965 915,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 572 732, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 393 183, 00 грн.; - № 0001132220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123. 1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Конім Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 872 300, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 497 840, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 374 460, 00 грн.

01 жовтня 2012 року ТОВ «Конім Груп» подано до Державної податкової служби у м. Києві скарги № 562 та № 563 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0001122220 та № 0001132220 від 19 вересня 2012 року.

За результатами розгляду скарг Державна податкова служба у м. Києві рішенням № 7943/10/12-114 від 29 листопада 2012 року: податкове повідомлення-рішення № 0001122220 від 19 вересня 2012 року залишила без змін та збільшила суму грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0001122220 від 19 вересня 2012 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 393 183,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001132220 від 19 вересня 2012 року залишила без змін та збільшила суму грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0001132220 від 19 вересня 2012 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 374 460,00 грн.

07 грудня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, враховуючи рішення Державної податкової служби у м. Києві № 7943/10/12-114 від 29 листопада 2012 року, винесено наступні податкові повідомлення - рішення: № 0002582220, яким ТОВ «Конім Груп» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 965 915,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 572 732,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 393 183,00 грн.; № 0002592220, яким ТОВ «Конім Груп» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 393 183,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 393 183,00 грн.; № 0002602220, яким ТОВ «Конім Груп» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 872 300,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 497 840,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 374 460,00 грн.; № 0002612220, яким ТОВ «Конім Груп» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 374 460,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 374 460,00 грн.

Водночас, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС листом № 17763/10/22-211 від 27 грудня 2012 року повідомлено позивача про те, що податкові повідомлення-рішення № 0002582220 від 07 грудня 2012 року на загальну суму 1 965 915,00 грн. (основний платіж - 1 572 732,00 грн., штрафні санкції - 393 183,00 грн.) та № 0002602220 від 07 грудня 2012 року на загальну суму 1 872 300,00 грн. (основний платіж - 1 497 840,00 грн., штрафні санкції - 374 460,00 є відкликаними.

14 грудня 2012 року ТОВ «Конім Груп» подано до Державної податкової служби України скаргу № 731 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0001122220, № 0001132220 від 19 вересня 2012 року, № 0002582220, № 0002592220, № 0002602220, № 0002612220 від 07 грудня 2012 року.

Рішенням Державної податкової служби України № 1857/6/10-2115 від 07 лютого 2013 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0001122220, № 0001132220 від 19 вересня 2012 року з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом скарги (податкові повідомлення-рішення № 0002592220, № 0002612220 від 07 грудня 2012 року), залишено без змін, скаргу ТОВ «Конім Груп» - без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Конім Груп» (код ЄДРПОУ 34646887) зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 10 жовтня 2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 774167.

Крім того, ТОВ «Конім Груп» взято на податковий облік ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС 13 жовтня 2006 року за № 11902, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП № 19105/14/18-11902 від 15 жовтня 2012 року.

Згідно зі Свідоцтвом № 100241258 від 20 серпня 2009 року, позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 346468826536).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Конім Груп» (замовник) та ПП «Атлант-Агросервіс» (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг № 0203/2012-4К, № К-2012/0204, № 0404/2012-5К, № 2504/2012-10К від 02 березня 2012 року, 02 квітня 2012 року, 04 квітня 2012 року, 25 квітня 2012 року, відповідно до умов яких виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, передбачені договорами, в той час як замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах, в порядку та в строки, передбачені договорами.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, актами про надання послуг, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Оплата послуг за укладеними договорами здійснювалася безготівковим шляхом, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстром платіжних доручень на адресу ПП «Атлант-Агросервіс» та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2012 року - березень 2013 року щодо оприбуткування ТОВ «Конім Груп» послуг, отриманих від ПП «Атлант-Агросервіс» за господарськими договорами.

Крім того, між ТОВ «Конім Груп» (замовник) та ПП «Троя-Гранд» (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг № 2103/КУ/2012, № 2603/КУ/2012 від 21 березня 2012 року, 26 березня 2012 року, відповідно до умов яких виконавець зобов'язується надавати замовнику консультаційні послуги, передбачені договорами, в той час як замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в строки, передбачені договорами.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявними в матеріалах справи.

Оплата товару за вищевказаними документами здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстром платіжних доручень на адресу ПП «Троя-Гранд» та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2012 року - березень 2013 року щодо оприбуткування ТОВ «Конім Груп» послуг, отриманих від ПП «Троя-Гранд» за господарськими договорами;

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Конім Груп» (замовник) та ПП «Валагро» (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг № 0711/2011-08К, № 0401/2012, № 0601/2012-К від 07 листопада 2011 року, 04 січня 2012 року, 06 січня 2012 року, відповідно до умов яких виконавець зобов'язується надавати замовнику інформаційно-консультаційні послуги, передбачені договорами, в той час як замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в строки, передбачені договорами.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Оплата товару за вищевказаними документами здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстром платіжних доручень на адресу ПП «Валагро» та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2012 року - березень 2013 року щодо оприбуткування ТОВ «Конім Груп» послуг, отриманих від ПП «Валагро» за господарськими договорами;

Крім того, між ТОВ «Конім Груп» (замовник) та ПП «Гефест-Метал» (виконавець) укладено договори про надання послуг № 1912-1/2011, № 1004-2/2012, № 0203/2012-К від 19 грудня 2011 року, 01 лютого 2012 року, 02 березня 2012 року, відповідно до умов яких виконавець зобов'язується надавати замовнику консультаційні послуги, передбачені договорами, в той час як замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в строки, передбачені договорами.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявними в матеріалах справи.

Оплата товару за вищевказаними документами здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстром платіжних доручень на адресу ПП «Гефест-Метал» та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2012 року - березень 2013 року щодо оприбуткування ТОВ «Конім Груп» послуг, отриманих від ПП «Гефест-Метал» за господарськими договорами.

Крім того, факт надання послуг позивачу підтверджується наданими позивачем документами, зокрема: «Розробка системних компонентів системи управління фінансово-економічною діяльністю компанії по напрямку автоматизації форм ведення фінансових планів. Розробка проекту опису постановки задачі. Опис постановки задачі.», «Технічна специфікація. Реалізація розрахунку на оплату відпусток. HR.19», «Статут проекту апгрейда SAP ERP з версії SAP R/3 Enterprise 4.7 на версію ЕСС6.0 ЕНР5на», які були використані у свою чергу позивачем відповідно до умов договорів № 0504/01К від 05 квітня 2012 року, № 1705/4 від 17 травня 2012 року, № 1312/11-01К від 13 грудня 2011 року, № 0601/12-01К від 06 січня 2012 року, № 1803/12-01К/438 від 18 березня 2012 року, шляхом передачі отриманих знань ТОВ «Запоріжжяобленерго», ТОВ «ТЕВА Україна», ТОВ «МЕНІНВЕСТ ХОЛДИНГ», ТОВ «ФАРМАК», ТОВ «Сігнум ІТ», ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Посилання відповідача на факт існування кримінальної справи № 64129006, відповідно до матеріалів якої гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано ряд підприємств з метою формування схем незаконного податкового кредиту, в тому числі ПП «Атлант-Агросервіс» та ПП «Гефест Метал», як на доказ правомірності прийнятих рішень, є необґрунтованими, оскільки жодним чином не доводять факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, апелянтом не надані суду належні та допустимі докази в розумінні КАС України, а тому наведені обставини не беруться до уваги колегією суддів, як доказ порушення позивачем податкового законодавства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0001122220, № 0001132220 від 19 вересня 2012 року, № 0002592220, № 0002612220 від 07 грудня 2012 року, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 01 жовтня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.