Постанова

від 26.09.2013 по справі 2а-2228/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2228/12/2770

26.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Цар хліб"- Станіславська Павліна Михайлівна, довіреність № 32 від 30.07.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя ГУ Міндоходів у м. Севастополі - Головашкіна Олена Андріївна, довіреність № 184/9/10-039 від 01.07.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (головуючого судді Гурін Д.М. ) від 25.10.12 у справі № 2а-2228/12/2770

за позовом Публічного акціонерного товариства "Цар хліб" (вул. Токарева, 2 В,Севастополь,99003)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби ( вул. Кулакова, буд. 37, м. Севастополь, 99011).

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25 жовтня 2012 року у справі № 2а-2228/12/2770 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Цар хліб» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000720221 від 18 вересня 2012 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, яка просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25 жовтня 2012 року та у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права, а саме: положенням Податкового кодексу України. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що на час здійснення податковою інспекцією документальної перевірки, у позивача були відсутні відповідні податкові накладні по фінансово-господарським правовідносинам із ТОВ «Щедрий Пан».

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2012 року ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Щедрий пан» (ЄДРПОУ 37224298) за період діяльності з 01.02.2011 року по 30.04.2011 року, за результати якої складений акт за № 85/22-1/32496670/7118/10, яким було встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за звітний період лютий 2011 року в сумі 198375,00 грн., за звітний період березень 2011 року в сумі 299675,00 грн. та за звітний період квітень 2011 року в сумі 239740,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет за лютий 2011 року в сумі 198375,00 грн., за березень 2011 року в сумі 299675,00 грн. та за квітень 2011 року в сумі 239740,00 грн.

На підставі висновків вказану акту перевірки відносно позивача податковою інспекцією прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 року за № 0000720221, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 737790 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою до висновку податкової інспекції про завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам позивача із ТОВ «Щедрий Пан» сталося те, що під час здійснення перевірки позивачем не надано податковій інспекції відповідні податкові накладні постачальника - ТОВ «Щедрий Пан» за період лютий-квітень 2011 року у підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ у загальному розмірі 737790 грн.

Факт ненадання податковій інспекції податкових накладних ТОВ «Щедрий Пан» на загальну суму 737790 грн. за період лютий - квітень 2011 року під час проведення перевірки позивачем не спростовується та підтверджується. При цьому позивач у судовому засіданні пояснив, що таке ненадання обумовлено наявністю у нього великої кількості документів, у зв'язку з чим з невідомих причин у документах, що були надані до перевірки, були відсутні податкові накладні ТОВ «Щедрий Пан» від 28.02.2011 року № 6 на суму ПДВ 402500,00 грн., від 31.03.2011 року № 8 на суму ПДВ 299675,00 грн. та від 29.04.2011 року № 7 на суму ПДВ 239740,00 грн., які були своєчасно відображенні у Реєстрі отриманих податкових накладних.

Судова колегія під час апеляційного розгляду справи встановила наступне.

Перевірка позивача проводилася відповідачем у період з 17.09.2012 року по 18.09.2012 року. Перевірку здійснено з відома голови правління ПАТ «Цар Хліб» Андріяс О.І. та головного бухгалтера. Про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача було повідомлено письмовим повідомленням від 14.09.2012 року № 7058/10/22-0 та наказом начальника ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 14.09.2012 року № 1025, які вручені під розписку 14.09.2012 року головному бухгалтеру ПАТ «Цар Хліб» Новоселовій Світлані Петрівні.

Тобто про здійснення позапланової невиїзної перевірки позивача було повідомлено завчасно.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Але судовою колегією під час апеляційного провадження було з'ясовано, що період діяльності позивача лютий-березень 2011 року раніше вже перевірявся відповідачем, про що свідчить акт від 01.09.2011 року № 99/23-4/32496670/10/7019 «Про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Цар Хліб», код за ЄДРПОУ 32496670 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.» (т. 2 арк.с. 26-121). Згідно п.3.2.2 вказаного акту перевірки (т. 2 арк.с. 60-68) не встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ «Щедрий Пан», зокрема в результаті відсутності відповідних податкових накладних за лютий-березень 2011 року. Даний факт податковою інспекцією не спростовується.

Таким чином, під час здійснення перевірки позивача за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, податковою інспекцією вже було перевірено питання наявності у позивача податкових накладних ТОВ «Щедрий Пан» за лютий-березень 2011 року та правильність віднесення ПДВ у загальному розмірі 498050 грн. до складу податкового кредиту, у зв'язку з чи судова колегія вважає безпідставними посилання податкової інспекції на не підтвердження позивачем податкового кредиту з ПДВ за лютий-березень 2011 року на суму 498050 грн. за фінансово-господарськими правовідносинами із ТОВ «Щедрий Пан».

При таких обставинах справи збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 498050 грн. є неправомірним.

Що стосується суми податкового кредиту за квітень 2011 року у розмірі 239740 грн., то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.п. 44.6, 44.7 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

У судовому засіданні судовою колегією було з'ясовано, що ані на час здійснення перевірки ані після її завершення позивачем не надавалася податковому органу податкова накладна ТОВ «Щедрий Пан» від 29.04.2011 року за № 7 ( сума ПДВ 239740,00 грн.), а відтак в силу вищевказаних вимог статті 44 Податкового кодексу України вважається, що такий документ був відсутній у позивача на час складення податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

Як вказувалося вище, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При таких обставинах справи судова колегія вважає правомірним висновок податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року у сумі 239740,00 грн. у зв'язку з чим вказана сума ПДВ правильно донарахована позивачу та правильно податковою інспекцією застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.

Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають положенням Податкового кодексу України, у зв'язку з чим судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.10.2012 року у справі № 2а-2228/12/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя від 18.09.2012 року № 0000720221 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 498050 грн. за основним платежем.

В іншій частині у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська