Ухвала

від 01.10.2013 по справі 905/6318/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46

У Х В А Л А

про призначення експертизи

01.10.2013 Справа № 905/6318/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (83015, місто Донецьк, проспект Миру, будинок № 15; код ЄДРПОУ - 34828710)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (83015, місто Донецьк, проспект Миру, будинок № 15; код ЄДРПОУ - 36935469)

публічного акціонерного товариства «АрселоpМіталл Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 24432974)

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 829 815,06 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача : Яблуновська К.М. (довіреність б/н від 23.09.2013)

від відповідача-1 : Лазутіна О.М. (довіреність б/н від 18.09.2013)

від відповідача-2 : Майстат О.О. (довіреність б/н від 30.03.2012)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» суму упущеної вигоди у розмірі 50 917,10 гривень; стягнути з публічного акціонерного товариства «АрселоpМіталл Кривий Ріг» суму упущеної вигоди у розмірі 2 778 897,96 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні надала клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти призначення експертизи, оскільки вважають безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги.

Заслухавши уповноважених представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (пункт 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення»).

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Частиною третьою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За вимогами частини другої статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Тобто збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру, а їх стягнення (відшкодування) передбачено на випадок будь-якого господарського правопорушення, якщо інше не передбачене законом. Для цього необхідно виконати певні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які беззастережно підтверджували б їх реальний розмір на визначену дату.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, серед іншого включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань другою стороною (частина перша статті 225 Господарського кодексу України).

Таким чином, неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України при визначені неодержаних доходів (втраченої вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, що ці доходи (вигода) не являються абстрактними, а дійсно були б отримані у випадку належного виконання боржником своїх зобов'язань.

З вказаних норм випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Збитки, яких завдано особі, поділяються на дві групи, їх інколи ще називають позитивною та негативною шкодою. У реальні збитки включається фактична оцінка тих матеріальних втрат, які зазнала особа, а також ті додаткові витрати, яких зазнала чи повинна (може) зазнати особа для поновлення цивільного права для повернення до первісного стану (стану, що передував порушенню).

При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту.

Зважаючи на обставини справи, з урахуванням необхідності застосування спеціальних знань задля визначення (обчислення) розміру не отриманих доходів, враховуючи положення статті 41 Господарського процесуального кодексу України та правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», господарський суд задовольняє клопотання позивача про призначення експертизи.

Приймаючи до уваги характер обставин, що мають бути з'ясовані за допомогою експертної установи, у світлі змісту Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення саме судової економічної експертизи.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» визначено, що у вирішенні відповідного (до призначення судової експертизи) господарському суду слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребовує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Від сторін не надходило пропозицій щодо призначення судової експертизи конкретній установі та/або судовому експерту, проте представник позивача просив залишити вирішення цього питання на розсуд суду.

Позивач пропонував коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Відповідачі цим правом не скористувались.

З урахуванням всіх обставин справа, остаточне коло питань, визначено господарським судом на підставі статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи. Якщо судова експертиза проводитиметься державною спеціалізованою експертною установою, призначення конкретного експерта здійснюється керівником такої установи, що, однак, не позбавляє господарський суд права зазначити в ухвалі про призначення експертизи конкретного експерта, якому має бути доручено проведення експертизи. В останньому випадку, а також у випадках призначення експертом у справі атестованої як судовий експерт особи, яка не є працівником експертної установи, судам слід перевіряти (за реєстром атестованих судових експертів), чи атестована така особа як судовий експерт з тієї спеціальності (спеціальностей), до якої (яких) відносяться питання, які потребують роз'яснення.

Оскільки при обговорені кандидатур експертів та експертних організацій представники сторін не дійшли згоди, тому враховуючи, що в силу статей 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України рішення суду має ґрунтуватися на всебічному, повному, об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до вимог закону, господарський суд за власною ініціативою дійшов висновку за доцільне доручити проведення судової економічної експертизи Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (83087, місто Донецьк, вулиця Дубравна, будинок № 1-Б).

Відповідно до положень частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату експертизи згідно виставленого експертною установою рахунку, покладаються на позивача (товариство з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна»).

З метою забезпечення виконання приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, господарським судам необхідно контролювати дотримання, передбачених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5), строків проведення експертизи, визначених у статті 7 Закону України «Про судову експертизу», і реагувати на відповідні порушення шляхом винесення окремих ухвал у порядку, встановленому статтею 90 Господарського процесуального кодексу України (пункт 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про призначення у справі 905/6318/13 економічної експертизи задовольнити.

І. Призначити у справі № 905/6318/13 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (83087, місто Донецьк, вулиця Дубравна, будинок № 1-Б).

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1. Чи підтверджується документально розмір нарахованих збитків товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» у вигляді упущеної вигоди? Якщо ні, то яка сума збитків у вигляді упущеної вигоди, завданої товариству з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» в результаті порушення публічним акціонерним товариством «АрселоpМіталл Кривий Ріг» зобов'язань по оплаті отриманої продукції за договорами, укладеними між публічним акціонерним товариством «АрселоpМіталл Кривий Ріг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» підтверджується документально?

ІІ. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судову експертизу» попередити експерта, який буде проводити експертизу про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України (за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків).

ІІІ. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» на вимогу експертної установи забезпечити своєчасну та повну оплату вартості проведення судової експертизи.

ІV. У розпорядження експертної установи надати матеріали справи № 905/6318/13, копію цієї ухвали.

V. Зобов'язати Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз після закінчення проведення експертизи повернути матеріали справи № 905/6318/13, з усіма наданими в розпорядження доказами, надати суду та надіслати сторонам обґрунтований письмовий висновок за результатами вирішення поставлених питання у строк, визначений підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5. Письмово повідомити суду у разі неможливості проведення експертизи.

VІ. Про дату слухання справи сторони будуть повідомлені додатково.

VII. Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Фурсова