Рішення

від 23.12.2013 по справі 905/6318/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2013 Справа № 905/6318/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (83015, місто Донецьк, проспект Миру, будинок № 15; код ЄДРПОУ - 34828710)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (83015, місто Донецьк, проспект Миру, будинок № 15; код ЄДРПОУ - 36935469)

публічного акціонерного товариства «АрселоpМіталл Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 24432974)

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 829 815,06 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Яблуновська К.М. (довіреність б/н від 23.09.2013)

від відповідача-1: Тарасенко І.В. (довіреність б/н від 01.12.2013)

від відповідача-2: Майстат О.О. (довіреність б/н від 30.03.2012)

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (далі по тексту - відповідач-1) суму упущеної вигоди у розмірі 50 917,10 гривень; стягнути з публічного акціонерного товариства «АрселоpМіталл Кривий Ріг» (далі по тексту - відповідач-2) суму упущеної вигоди у розмірі 2 778 897,96 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» укладено агентські договори № 1201/01 від 10 січня 2012 року та № 1203/01-01 від 01 березня 2012 року, за умовами яких відповідач-1 взяв на себе зобов'язання діяти від свого імені та за рахунок і в інтересах позивача щодо здійснення за відповідну винагороду юридичних та фактичних дій, спрямованих на пошук покупців продукції (металопродукції, у тому числі металопрокату, металевих труб, мазути) для укладання договорів купівлі-продажу, відповідного їх оформлення та подальшого виконання.

В рамках вищевказаних агентських договорів між товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» та публічним акціонерним товариством «АрселорМіталл Кривий Ріг» укладено контракти № 235 від 18 січня 2012 року, № 445 від 25 січня 2012 року, № 600 від 03 лютого 2012 року, за якими відповідач-2 не виконав вчасно своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару перед відповідачем-1, а тому позивач своєчасно не отримав оплату за відвантажену продукцію за агентськими договорами, що потягло невиконання взятих на себе зобов'язань за іншими договорами перед контрагентами та понесення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 778 897,96 гривень.

Позовні вимоги щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» збитків у розмірі 50 917,10 гривень обґрунтовані тим, що в рамках агентського договору № 1203/01-01 від 01 березня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду про делькредере, за умовами якої відповідач-1 взяв на себе зобов'язання щодо відповідальності перед позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань за договорами поставки у розмірі 0,3 % від загальної вартості поставленої продукції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06 вересня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 23 вересня 2013 року.

23 вересня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» просить відмовити в позові, оскільки:

- товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» не надано доказів того, що саме за умови протиправної поведінки товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» позивач зазнав збитків;

- відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача-1 та розміром заявлених збитків;

- не встановлено вини та заходів, вжитих позивачем для одержання такої вигоди (том 2, а.с. 74-76).

23 вересня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому публічне акціонерне товариство «АрселорМіталл Кривий Ріг» просить відмовити в позові, оскільки:

- у позивача відсутнє право вимоги від відповідача-2 сплати будь-яких штрафних санкцій за порушення строків оплати продукції;

- позивач не довів протиправної поведінки, розміру збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-2 та збитками;

- не доведено правомірності вимог про стягнення з відповідача-2 збитків у вигляді упущеної вигоди в результаті порушення зобов'язань за контрактами (том 2, а.с. 110-112).

Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року у цій справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (том 2, а.с. 133-137).

Провадження у справі зупинялося.

17 грудня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням проведеної експертизи, в якому товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» просить відмовити в позові, оскільки:

- товариство з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» не надало доказів того, що саме за умови протиправної поведінки товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» позивач зазнав збитків;

- відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача-1 та розміром заявлених збитків;

- не встановлено вини та заходів, вжитих позивачем для одержання такої вигоди (том 4, а.с. 85-86).

23 грудня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшло клопотання, в якому публічне акціонерне товариство «АрселоpМіталл Кривий Ріг» просить відкласти розгляд справи для необхідності надати свої пояснення та заперечення по суту зроблених експертом висновків.

Розглянувши клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає його таким, що підлягає відхиленню з наступних підстав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Процесуальним законодавством встановлено принцип оперативності господарського процесу.

Статтею 77 ГПК України передбачено право суду на відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, встановлено право кожного на розгляд його справи судом впродовж розумного строку.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відхиляючи клопотання про відкладення розгляду справи, господарський суд також враховує те, що в день прийняття рішення у цій справі через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив публічного акціонерного товариства «АрселоpМіталл Кривий Ріг», в якому висловлено заперечення щодо позовних вимог з урахуванням висновку експерта.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10 січня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (позивач, принципал) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (відповідач-1, агент) укладено агентський договір № 1201/01 (далі по тексту - агентський договір-1), за умовами якого принципал доручає, а агент приймає на себе зобов'язання, діючи від свого імені та за рахунок принципала, здійснювати за відповідну винагороду юридичні та фактичні дії, що спрямовані на укладання договорів купівлі-продажу продукції та оформленню даних договорів (том 1, а.с. 18-23).

На виконання даного агентського договору-1 між відповідачами укладено контракти (договори поставки продукції) № 235 від 18 січня 2012 року, № 445 від 25 січня 2012 року, № 600 від 03 лютого 2012 року (том 1, а.с. 70-122).

01 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (позивач, принципал) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (відповідач-1, агент) укладено агентський договір № 1203/01-01 (далі по тексту - агентський договір-2), за умовами якого принципал доручає, а агент приймає на себе зобов'язання, діючи від свого імені та за рахунок принципала, здійснювати за відповідну винагороду юридичні та фактичні дії щодо продажу продукції третім особам, тощо (том 1, а.с. 24-28).

За даним агентським договором позивачем для реалізації передано відповідачу продукції на суму 16 972 363,08 гривен, що підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами та висновком експерта № 5361/26 від 02 грудня 2013 року.

Дана продукція поставлена товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» публічному акціонерному товариству «АрселорМіталл Кривий Ріг» за контрактами № 235 від 18 січня 2012 року, № 445 від 25 січня 2012 року, № 600 від 03 лютого 2012 року.

Додатковою угодою № 2 від 17 квітня 2012 року до контракту № 235 від 18 січня 2012 року узгоджено, що оплата продукції поставленої на склад покупця здійснюється протягом 30 календарних днів з дати надання відповідного оригіналу рахунку покупцеві (том 1, а.с. 88).

Специфікацією № 4 від 17 квітня 2012 року до контракту № 235 від 18 січня 2012 року узгоджено найменування, кількість, вартість товару та умови оплати його вартості (протягом 30 календарних днів) (том 1, а.с. 84).

Загальна вартість поставленої публічному акціонерному товариству «АрселорМіталл Кривий Ріг» продукції за контрактом № 235 від 18 січня 2012 року, складає 6 123 992,95 гривень , оплата якої проведена з порушення визначених строків, що підтверджено висновком проведеної експертизи, матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Специфікаціями до контракту № 445 від 25 січня 2012 року узгоджено найменування, кількість, вартість товару та умови постачання і оплати його вартості (протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару) (том 1, а.с. 100-104).

Загальна вартість поставленої публічному акціонерному товариству «АрселорМіталл Кривий Ріг» продукції за контрактом № 445 від 25 січня 2012 року, складає 2 878 298,17 гривень , оплата якої на суму 2 724 203,15 гривень проведена з порушення визначених строків; заборгованість за поставлені товари, складає 154 095,02 гривень, що підтверджено висновком проведеної експертизи, матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Специфікаціями до контракту № 600 від 03 лютого 2012 року узгоджено найменування, кількість, вартість товару та умови постачання і оплати його вартості (протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару) (том 1, а.с. 116-121).

Загальна вартість поставленої публічному акціонерному товариству «АрселорМіталл Кривий Ріг» продукції за контрактом № 600 від 03 лютого 2012 року, складає 14 381 884,46 гривень , оплата якої проведена з порушення визначених строків, що підтверджено висновком проведеної експертизи, матеріалами справи та не заперечується сторонами.

З огляду на порушення публічним акціонерним товариством «АрселорМіталл Кривий Ріг» зобов'язань по оплаті отриманої продукції перед товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» за вище переліченими контрактами, принципал (відповідач-1) в свою чергу порушив зобов'язання по оплаті перед агентом - позивачем, що потягло невиконання останнім взятих на себе зобов'язань за іншими договорами перед контрагентами та понесення збитків у вигляді упущеної вигоди, що підтверджується нижченаведеним.

Матеріали справи містять договір постачання № 000002 від 04 березня 2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (покупець), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вартість металопродукції (том 1, а.с. 159-161).

Пунктом 2.2 договору постачання № 000002 від 04 березня 2011 року передбачено строк поставки - 10 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації.

Специфікаціями до договору постачання № 000002 від 04 березня 2011 року передбачена можливість відстрочення платежу на термін від 14 до 30 календарних днів (том 1, а.с. 162-180).

В результаті дослідження наданих експерту документів встановлено, що розрахунки за договором постачання № 000002 від 04 березня 2011 року не виконано на суму 11 800 862,06 гривень, що за твердженням позивача, пов'язано з відсутністю обігових коштів; сума збитків (неотриманого прибутку) товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» від невиконання договору № 000002 від 04 березня 2011 року, складає 1 770 129,31 гривень (11 800 862,06 х 15 %).

Матеріали справи містять договір постачання № 1211/20-01 від 20 грудня 2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (продавець) та колективним підприємством «Фірма «Азовбудматеріали» (покупець), за умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вартість вугільної продукції (том 1, а.с. 220-223).

Договором постачання № 1211/20-01 від 20 грудня 2012 року та додатком № 1 до нього визначено умови та строки поставки товару, ціна та порядок розрахунків - оплата в розмірі 100 % протягом 5 банківських днів з моменту постачання товару на станцію призначення.

В результаті дослідження наданих експерту документів встановлено, що розрахунки за договором постачання № 1211/20-01 від 20 грудня 2012 року не виконано на суму 6 298 799,17 гривень, що за твердженням позивача, пов'язано з відсутністю обігових коштів; сума збитків (неотриманого прибутку) товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» від невиконання договору № 1211/20-01 від 20 грудня 2012 року, складає 944 819,88 гривень (6 298 799,17 х 15 %).

Матеріали справи містять договір постачання № 2702 від 23 серпня 2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець), за умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вартість вугільної продукції (том 1, а.с. 226-229).

Договором постачання № 2702 від 23 серпня 2012 року та специфікацією до нього визначено умови та строки поставки товару, ціна та порядок розрахунків - протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.

В результаті дослідження наданих експерту документів встановлено, що розрахунки за договором постачання № 2702 від 23 серпня 2012 року не виконано на суму 426 251,11 гривень , що за твердженням позивача, пов'язано з відсутністю обігових коштів; сума збитків (неотриманого прибутку) товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» від невиконання договору № 2702 від 23 серпня 2012 року, складає 63 937,67 гривень (426 251,11 х 15 %).

З матеріалів справи вбачається, зокрема укладання позивачем з іншими контрагентами договорів № 11/03-38 від 14 березня 2011 року, № 016/12-ПМ від 09 квітня 2012 року, № 308311 від 01 лютого 2012 року, № 1212/13-01 від 13 грудня 2012 року, № 1202/01-01 від 01 лютого 2012 року, № 14/02-2012/2 від 14 лютого 2012 року, № 20-НП від 16 січня 2012 року, № 2012/02 від 14 березня 2012 року, № ДПФ-92/05/11 від 24 травня 2012 року.

Предметом спору у цій справі становить вимога про стягнення з відповідачів збитків у вигляді упущеної вигоди.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частина друга статті 22 ЦК України визначає, що збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Частиною четвертою статті 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

У пункті 7 листа Верховного Суду України від 01 квітня 2012 року «Висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 ГПК України за 2010-2011 року» у розділі «Спори щодо виконання господарських зобов'язань. Відповідальність за порушення зобов'язань» зазначено, що за змістом статей 22, 611, 612, 614, 623 ЦК України для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди (постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 року у справі № 3-56гс11; постанова Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-59гс11; постанова Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11).

Так, законодавець зазначає, що стаття 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України як норми спеціальні, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина друга статті 224 ГК України).

Частина перша статті 225 ГК України наближає категорію упущеної вигоди до досить визначеного в законодавстві поняття прибутку. Упущена вигода (в частині першій статті 225 ГК України використовується термін «втрачена вигода», що є за змістом тотожнім поняттю «упущеної вигоди») розглядається тут як «неодержаний прибуток», на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Це відповідає розумному поняттю неодержаних доходів (упущена вигода), як воно склалося в судовій практиці, та виражено в Тимчасовій методиці визначення розміру шкоди (збитків), завданої порушенням господарських договорів.

Положеннями статті 142 ГК України передбачають, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Вихідним при визначенні неодержаного доходу юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є поняття доходів. Вони визначаються як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників (пункт 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»). Таке визначення доходів цілком придатне на першому етапі для обчислення неодержаного доходу як складової частини збитків. Крім того, позивач у кожному конкретному випадку повинен подати відповідний обґрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.

Чинне законодавство не містить та не встановлює розрахункового порядку визначення розміру збитків, заподіяних порушеннями господарських договорів, так як не відноситься до підстав цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року у цій справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судового експерта поставлено наступне питання:

Чи підтверджується документально розмір нарахованих збитків товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» у вигляді упущеної вигоди? Якщо ні, то яка сума збитків у вигляді упущеної вигоди, завданої товариству з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» в результаті порушення публічним акціонерним товариством «АрселоpМіталл Кривий Ріг» зобов'язань по оплаті отриманої продукції за договорами, укладеними між публічним акціонерним товариством «АрселоpМіталл Кривий Ріг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» підтверджується документально? (том 2, а.с. 133-137).

02 грудня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшов висновок експерта № 5361/26, відповідно до якого встановлено, що в результаті дослідження наданих експерту документів:

- підтверджуються відомості надані товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» щодо несвоєчасного виконання публічним акціонерним товариством «АрселоpМіталл Кривий Ріг» зобов'язань з проведення розрахунків за контрактами № 235 від 18 січня 2012 року, № 445 від 25 січня 2012 року, № 600 від 03 лютого 2012 року;

- наданими для дослідження первинними документами підтверджується наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» договорів на купівлю-продаж товарів з метою господарської діяльності товариства та проведення господарський операцій з безпосередньої купівлі-продажу товарів;

- встановлено, що договір № 000002 від 04 березня 2011 року не виконано на суму 11 800 862,06 гривень. Сума збитків (неотриманого прибутку) товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» від невиконання зазначено договору, складає 1 770 129,31 гривень (11 800 862,06 х 15 %);

- встановлено, що договір № 1211/20-01 від 20 грудня 2012 року не виконано на суму 6 298 799,17 гривень. Сума збитків (неотриманого прибутку) товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» від невиконання зазначеного договору, складає 944 819,88 гривень (6 298 799,17 х 15 %);

- встановлено, що договір № 2702 від 23 серпня 2012 року не виконано на суму 426 251,11 гривень. Сума збитків (неотриманого прибутку) товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» від невиконання договору № 2702 від 23 серпня 2012 року, складає 63 937,67 гривень (426 251,11 х 15 %) (том 3, а.с. 3-18).

Згідно експертного висновку № 5361/26, розмір збитків заподіяних порушенням господарських договорів визнався згідно «Методики определения размера ущерба (убытков), причиненного нарушениями хозяйственных договоров, которая одобрена Государственной комиссией Совета Министров СССР по экономической реформе 21 декабря 1990 года». Згідно цієї методики до неотриманого прибутку (упущена вигода) відносяться всі доходи, які отримала би сторона, якщо зобов'язання було б виконано.

Господарський суд зазначає, що при порушенні договірних зобов'язань одночасно декількома контрагентами, кожен з них несе відповідальність у розмірі заподіяних ним збитків. При визначенні розміру збитків рекомендується орієнтуватися на приблизний перелік основних наслідків порушення договірних зобов'язань та видів складу збитків. Одним з такого виду переліку є неотриманий прибуток. Неотриманий прибуток визначається як різниця між ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції (робіт, послуг), помножена на кількість не виробленої або не реалізованої з вини контрагента продукції (робіт, послуг).

Тобто відповідно методики визначення збитків, неотриманий прибуток розраховується шляхом множення сум вартості не виконаних договорів (контрактів) з постачання товарів (послуг, робіт ) на відсоток товарної націнки.

Під упущеною вигодою, в такому випадку, прийнято розуміти доходи (прибуток), який би отримав позивач за умови спрямування ним коштів, отриманих від відповідача на забезпечення власної господарської діяльності. Саме неотримання такого роду доходів, обґрунтованість та достеменність їх майбутнього отримання, у випадку наявності в діях відповідача-2 інших елементів складу цивільного правопорушення, наділяє позивача правом вимагати компенсації упущеної вигоди.

Вищий господарський суд України рекомендує господарським судам у визначені розміру збитків в частині упущеної вигоди виходити з показників, які звичайно характеризують доходи потерпілої сторони.

Тягар доведення наявності та обґрунтування розміру втраченої вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов'язання належним чином.

Обґрунтовуючи підстави нарахування упущеної вигоди позивач вказує на те, що в результаті неналежного та несвоєчасного виконання публічним акціонерним товариством «АрселорМіталл Кривий Ріг» зобов'язань по оплаті отриманої продукції за контрактами, позивач через відсутність обігових коштів не зміг виконати свої зобов'язання за договорами з іншими суб'єктами господарювання або виконання договорів зовсім не здійснювалося.

Висновком експерта № 5361/26, складеним 02 грудня 2013 року, визначена загальна сума збитків (неотриманого прибутку), завданих товариству з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» у розмірі 2 778 886,86 гривень.

Слід звернути увагу, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Тобто, законодавство чітко визначає, що неотриманню прибутку управленою особою має передувати факт порушення зобов'язання.

Факт порушення зобов'язань публічним акціонерним товариством «АрселорМіталл Кривий Ріг» щодо несвоєчасної оплати поставленої продукції підтверджений висновком судової експертизи, сторонами не заперечується.

Так, відповідно до частини четвертої статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Ця норма зобов'язує кредитора своєчасно отримувати докази щодо здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів.

Це положення орієнтує потерпілу сторону на необхідність доведення фактів, які б підтверджували, що потерпілий кредитор дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий доход, якби договір був виконаний належним чином.

Позивачем на підтвердження вжитих заходів щодо одержання вигоди надано листи-звернення № 1205/25-01 від 25 травня 2012 року, № 1206/27-01 від 27 червня 2012 року, № 1207/31-01 від 31 липня 2012 року з вимогою щодо урегулювання питання погашення заборгованості публічного акціонерного товариства «АрселорМіталл Кривий Ріг» за отриманий товар, що свідчить про вжиття заходів з метою одержання ним доходів та уникнення збитків.

Відповідач-2 не довів господарському суду вчинення ним дій, направлених на вжиття заходів щодо запобігання збиткам.

При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки точні дані, які безспірно та достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання грошових сум або іншого майна, в тому випадку, якби зобов'язання було виконане боржником належним чином. Її розмір повинен бути підтверджений обґрунтованим розрахунком, а також відповідними доказами. Тобто втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход. Розмір неотриманого прибутку позивача внаслідок невиконання відповідачем-2 зобов'язань щодо своєчасної оплати продукції підтверджений висновком проведеної судової економічної експертизи та становить 2 778 886,86 гривень.

Розподіливши обов'язок доказування істотних обставин справи, господарський суд, надавши оцінку висновку експерта № 5361/26, складеного 02 грудня 2013 року, дійшов висновку про те, що він є достатнім, допустимим та належним доказом у справі.

Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про наявність в діях відповідача-2 усіх елементів складу цивільного правопорушення, як обов'язкової умови настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За наведених обставин, позивачем доведено факти, які достовірно свідчать та підтверджують понесення ним втрати майнового характеру (неодержаний прибуток), що зумовлено протиправними діями відповідача-2.

Щодо позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» збитків у розмірі 50 917,10 гривень, господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено вище по тексту рішення, між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (позивач, принципал) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (відповідач-1, агент) укладено агентський договір № 1203/01-01, за умовами якого принципал доручає, а агент приймає на себе зобов'язання, діючи від свого імені та за рахунок принципала, здійснювати за відповідну винагороду юридичні та фактичні дії щодо продажу продукції третім особам, тощо.

В силу статті 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до статті 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Діюче законодавство передбачає, що агент може взяти на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє (делькредере).

Згідно з частиною третьою статті 1016 ЦК України комісіонер відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, коли комісіонер поручився за виконання договору.

01 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» укладено додаткову угоду про делькредере до агентського договору № 1203/01-01, за умовами якої агент (відповідач-1) відповідає перед принципалом (позивачем) за невиконання покупцем грошового зобов'язання шляхом надання поруки у розмірі 0,3 % від загальної вартості поставленої продукції за вказаним агентським договором (том 1, а.с. 29).

Проаналізувавши умови вказаного договору та додаткової угоди до нього, господарський суд дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» не тільки взяло на себе обов'язки по договору щодо поставки продукції публічному акціонерному товариству «АрселорМіталл Кривий Ріг», а прийняло на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє (делькредере), тобто виступив поручителем.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Оскільки за агентським договором № 1203/01-01 від 01 березня 2012 року позивачем для реалізації передано відповідачу-1 продукції на загальну суму 16 972 363,08 гривень, то відповідно до додаткової угоди про делькредере у зв'язку з порушенням відповідачем-2 обов'язку щодо своєчасної оплати отриманої продукції у відповідача-1 виник обов'язок перед позивачем по сплаті 50 917,10 гривень.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачами зроблено не було.

Сукупність вищевикладених обставин спростовує наявні заперечення відповідачів, що, в свою чергу, тягне за собою їх відхилення та залишення поза увагою суду, а також розцінюються як намагання витлумачити законодавство виключно на свою користь та ухилитися від обов'язку відшкодувати завданих позивачу збитків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За наведених обставин, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На виконання вимог ухвали суду від 01 жовтня 2013 року про призначення судової економічної експертизи, позивач сплату вартість проведеної експертизи у розмірі 5 140,80 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 747 від 22 жовтня 2013 року (том 4, а.с. 84).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 56 596,32 гривень та 5 140,80 гривень витрат по сплаті вартості судової експертизи (платіжне доручення № 747 від 22 жовтня 2013 року на суму 5 140,80 гривень), відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-трубна група» (83015, місто Донецьк, проспект Миру, будинок № 15; код ЄДРПОУ - 36935469, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (83015, місто Донецьк, проспект Миру, будинок № 15; код ЄДРПОУ - 34828710, відомості про рахунки в установах банків відсутні) суму у розмірі 50 917,10 гривень, судовий збір у розмірі 1 018,34 гривень, витрати по сплаті вартості судової експертизи у розмірі 92,50 гривень.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «АрселоpМіталл Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 24432974, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (83015, місто Донецьк, проспект Миру, будинок № 15; код ЄДРПОУ - 34828710, відомості про рахунки в установах банків відсутні) суму збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 778 886,86 гривень, судовий збір у розмірі 55 577,75 гривень, витрати по сплаті вартості судової експертизи у розмірі 5 048,28 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 23 грудня 2013 року.

Суддя С.М. Фурсова