Ухвала

від 17.09.2013 по справі 11/170

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/170 Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Господарського суду м. Києва від 16.11.2012 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» про визнання угоди недійсною,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Укренерго», ТОВ «Техмаш» у якому просив визнати угоду, на суму 5 733,00 грн., укладену між відповідачами шляхом обміну документами, недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР, а також зобов'язати ТОВ «Укренерго» повернути ТОВ «Техмаш» грошові кошти в сумі 5 733,00 грн. та стягнути з відповідача-2 в доход бюджету товарно-матеріальні цінності, отримані за спірною угодою, вартістю 5 733,00 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 16.11.2012 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 16.11.2012 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 16.11.2012 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до накладної від 12.04.2002 №51 на загальну суму 5 733,00 грн. ТОВ «Укренерго» поставило ТОВ «Техмаш» товар.

Відповідачем-1 було видано відповідачу-2 податкову накладну від 12.04.2002 №33 на загальну суму 5 733,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 955,50 грн.

Оплата поставленого товару здійснена відповідачем-2 в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів відповідачу-1 на його розрахунковий рахунок.

Зазначену угоду між відповідачами, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС вважає такою, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави, за наявності умислу у відповідача-1. Позов заявлений позивачем на підставі ст. 49 ЦК УРСРС.

Відповідно до вказаної норми ЦК УРСР якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Таким чином, розглядаючи такий спір, суд повинен визначити наявність наступних ознак:

а)вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів

та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б)такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони)

порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам

держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину

сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в)факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб

підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад

правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і

підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

В обґрунтування позовних вимог про недійсність спірного договору, а також про наявність умислу у відповідача-1 на укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави, позивач посилається на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2003 у справі №2-5375/6, яким визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи ТОВ «Укренерго», а саме: Протокол № 1 загальних зборів учасників TOB «Укренерго», статут, установчий договір від 14.09.2001, а також визнано недійсними з моменту реєстрації свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи TOB «Укренерго» від 09.11.2001 року та визнано недійсним з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість свідоцтво №37023318 від 05.02.2002 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Однак, вказане рішення суду було скасовано. Під час нового розгляду справи позов ОСОБА_2 до ТОВ «Укренерго», треті особи: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, TOB «Наукова виробнича фірма «Агросвіт», TOB «Техмаш», TOB «Гранд Електронік» про визнання недійсним протоколу загальних зборів, установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість залишено без розгляду.

У зв'язку з цим, рішення, на яке посилається позивач в обґрунтування позову, доказової сили не має. Інших належних доказів того, що відповідач-1 зареєстрований та здійснював діяльність з порушенням встановленого законодавством порядку позивач суду не надав.

Позивач вказує, що укладена відповідачами угода суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки укладена з метою приховування доходів від оподаткування.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у ст. 67 Конституції України.

Мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління, і, як наслідок, через фізичних осіб, що входять до складу таких органів управління.

Отже, для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи, необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи, на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухилення від сплати податків є окремим складом злочину (ст. 212 Кримінального кодексу України) і, відповідно, потребує окремої кваліфікації судом за наявності відповідних і доведених у суді обставин.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами ТОВ «Укренерго» встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксуються у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку.

Таким чином, наслідком заниження відповідачами податкових зобов'язань можуть бути відповідні донарахування сум податків та застосування штрафних санкцій, а не визнання недійсними угод.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана угода на суму 5 733,00 грн., укладена між ТОВ «Укренерго» та ТОВ «Техмаш» шляхом обміну документами не підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 16.11.2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 16.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.