Постанова

від 18.01.2011 по справі 11/170

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. Справа № 11/170

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Мельник О.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі Кульчин Л.В

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 13.01.2011 року),

ОСОБА_2 (довіреність від 13.01.2011 року),

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 113 від 01.11.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.11.10 року у справі № 11/170

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд"

про стягнення заборгованості в сумі 50163,90 грн.

В судовому засіданні 18.01.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.11.2010 року (суддя Грязнов В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 42050,96 грн. заборгованості по розрахунках, 420,51 грн. витрат по сплаті державного мита та 197,83 грн. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В частині стягнення 8112,94 грн. пені - в позові відмовлено.

Відповідач (ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд"), не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові.

ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" вважає, що дане рішення було прийняте судом з:

- неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи;

- недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

- невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

- порушенням норм матеріального права.

Позивач подав заперечення (відзив) на апеляційну скаргу, де зазначає, що з доводами та обставинами викладеними відповідачем в апеляційній скарзі не погоджується. Прийняте судове рішення вважає правомірним та таким, що прийняте за належного дослідження всіх обставин справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права. В запереченні позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.11.2005 року позивач (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договір оренди № 9 (надалі - Договір оренди). Згідно п.п. 1.1, 2.1 Договору оренди, орендодавець передає, а орендар - приймає в строкове платне користування транспортний засіб: ІЖ-2715, реєстраційний номер 51-74. За користування транспортним засобом, орендар щомісячно сплачує на поточний рахунок орендодавця орендну плату в сумі 950,00 грн. Договір оренди діє до заяви сторони про його розірвання (п. 4.1 Договору оренди). Договір оренди підписано повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін (а.с. 8, 49). Змін та доповнень до Договору оренди сторони не вносили.

З матеріалів справи вбачається, що протягом січня-грудня 2007 року позивач надав транспортний засіб, а відповідач користувався ним, загальна сума орендної плати за вказаний період складає 11400,00 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі послуг, які підписані повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток сторін (а.с. 58-69).

16.04.2007 року ФОП ОСОБА_4 (виконавець) та ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" (замовник) уклали договір про надання транспортних послуг № 16-04/2007 (надалі - Договір послуг-1). Згідно п.п. 1, 2, 4, 5 Договору послуг-1, виконавець зобов'язувався надати послуги мікроавтобусом марки Мегcedes-Benz 609, реєстраційний номер НОМЕР_1, а замовник зобов'язувався оплатити вартість наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 3, 5 Договору послуг-1). Вартість послуг становить 20,00 грн. (без ПДВ) за одну годину та 0,92 грн. (без ПДВ) за 1 км пробігу. Договір послуг-1 підписано повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток сторін (а.с. 50). Змін та доповнень до Договору послуг-1 сторони не вносили.

04.06.2007 року ФОП ОСОБА_4 (виконавець) та ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" (замовник) уклали договір про надання транспортних послуг № 04-06/2007 (надалі - Договір послуг-2). Згідно п.п. 1, 2, 4, 5 Договору послуг-2, виконавець зобов'язувався надати послуги автоскрепером марки МОАЗ-6014, реєстраційний номер НОМЕР_2, а замовник зобов'язувався оплатити вартість наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 3, 5 Договору послуг-2). Вартість послуг становить 120,00 грн. (без ПДВ) за одну годину. Договір послуг-2 підписано Ђ підписані повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток сторін (а.с. 51). Сторони внесли зміни до Договору послуг-2 шляхом укладення Додаткової угоди № 1, яка передбачає інший порядок обчислення вартості послуг: 20,00 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи та 1,30 грн. (без ПДВ) за 1 км пробігу.

На виконання Договорів послуг-1 та 2, мікроавтобусом марки Мегcedes-Benz 609, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автоскрепером марки МОАЗ-6014, реєстраційний номер НОМЕР_2, позивач виконав і передав, а відповідач - прийняв послуги автотранспортного перевезення та навантажувально-розвантажувальних робіт на загальну суму 170630,48 грн., що підтверджується Актами приймання послуг від 29.05.2007 року на суму 1833,52 грн.; від 30.06.2007 року на суму 16390,28 грн.; від 30.06.2007 року на суму 22320,00 грн.; від 31.07.2007 року на суму 18885,72 грн.; від 31.08.2007 року на суму 27384,88 грн.; від 28.09.2007 року на суму 23390,28 грн.; від 31.10.2007 року на суму 17526,80 грн.; від 31.11.2007 року на суму 21024,70 грн.; від 29.12.2007 року на суму 12874,30 грн., а також товаро-транспортними накладними за жовтень, листопад і грудень 2007 року на підставі яких складатись акти приймання послуг. Акти та товаро-транспортні накладні підписані повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток та штампів сторін (а.с. 53-57; 89-133; 135-164, 166-200).

Крім того, позивач виписав відповідачеві рахунки № 25/10 від 31.10.2007 року на суму 17526,80 грн., № 26/11 від 31.11.2007 року на суму 21024,70 грн. та № 29/12 від 29.12.2007 року на суму 12874,30 грн. (а.с. 134, 165, 201).

Загальна вартість послуг та оренди становить 182030,48 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач (ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд") за оренду та послуги автокрана розрахувався частково на загальну суму 139979,52 грн., що в свою чергу підтверджується випискою обслуговуючого позивача банку (а.с. 70-75).

На претензію № 005 від 02.09.2010 року, з вимогою ліквідувати наявний борг, відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с. 77-79). Доказів сплати 42050,00 грн. основного боргу відповідач суду не надав, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Отже, на думку колегії суддів, позовні вимоги про стягнення основного боргу повністю підтверджуються матеріалами справи, зокрема Договорами, Актом передачі-приймання транспортного засобу, Актами наданих послуг, рахунками, товаро-транспортними накладними, банківськими виписками, претензією.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Колегія суддів вважає вірним застосування судом першої інстанції ст.ст. 509, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, на підставі яких суд дав правильну оцінку фактичним обставинам справи.

Погоджується також суд апеляційної інстанції з висновком, що заборгованість ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" перед підприємцем за надані послуги та оренді згідно укладених договорів становить 42050,96 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу слід задоволити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зокрема, посилання скаржника на те, що в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі послуг, які підтверджують той факт, що транспортні послуги надавалися саме на підставі договору про надання послуг № 16-04/2007 від 16.04.2007 року чи договору про надання послуг № 04-06/2007 року від 04.06.2007 року, на думку колегії суддів, є безпідставними з огляду на таке. Дійсно, акти приймання-передачі та товарно-транспортні накладні на містять посилань на вищезазначений договір. Але, як встановлено судом першої інстанції і зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, інших договорів про надання послуг між позивачем та відповідачем не укладалося. Крім того, вказані акти є такими, що підтверджують фактичне надання транспортних послуг, про що свідчить не лише наявний підпис керівника та печатки відповідача, але й оплата вартості наданих послуг відповідачем за аналогічними за формою актами у попередніх періодах, що передували періоду виникнення заборгованості, протягом яких діяв вказаний вище договір про надання послуг.

Грунтується також на нормах п. 6 ст. 232 ГК України висновок, викладений судом першої інстанції про те, що з порядком нарахування штрафних санкцій, викладеним у розрахунку (а.с. 3) погодитись неможливо, оскільки пеню нараховано на загальну суму заборгованості за період з 05.10.2009 року по 04.10.2010 року з перевищенням шестимісячного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області грунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 26.11.2010 року у справі № 11/170 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Коломис В.В.