Постанова

від 25.09.2013 по справі 816/514/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/514/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Пінтійської Н.І.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" (далі - ТОВ "Кремікс", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012 №0012912301/1727 та №0012902301/1726.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на помилковість висновків Кременчуцької ОДПІ, викладених в акті перевірки №4490/23-209/30748505 від 30.10.2012, щодо порушення ним підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 11943,00 грн та занижено ПДВ на суму 10385,00 грн. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами - ТОВ "Сембі-Сервіс", ТОВ "Логокомп" повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 25.09.2013 усною ухвалою суду відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного суду України допущено процесуальне правонаступництво та замінено первинного відповідача - Кременчуцьку ОДПІ Полтавської області ДПС на його правонаступника - Кременчуцьку ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях від 13.02.2013 №4228/10/10-044 (том 1 а.с. 223-227).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 29.10.2012 по 30.10.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кремікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Сембі-Сервіс" (код 37101331) та ТОВ "Логокомп" (код 36677058) за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 у зв'язку з ненаданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2012 №23191/10/22-112.

Порядок та підстави проведення перевірки позивачем не оспорюються.

За результатами перевірки податковим органом 30.10.2012 складено акт №4490/23-209/30748505, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 11943,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 11943,00 грн, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 10385,00 грн, в тому числі за липень 2011 року на суму 6385,00 грн та за вересень 2011 року на суму 4000,00 грн (том 1 а.с. 23-38).

На підставі висновків даного акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012:

- №0012912301/1727, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 15577,50 грн, в тому числі 10385,00 грн - за основним платежем та 5192,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 20);

- №0012902301/1726, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 11943,00 грн, в тому числі 11943,00 грн за основним платежем (том 1 а.с. 21).

За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 №0012912301/1727 та №0012902301/1726 - без змін (том 1 а.с. 43-57, 59-64).

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки та правомірністю збільшення йому суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012 №0012912301/1727 та №0012902301/1726.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Для цілей оподаткування відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а також доходів та витрат платника податку, їх склад врегульовано розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат операційної діяльності платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ "Кремікс" на підставі податкових накладних від 06.07.2011 №4, від 07.07.2011 №7 та №10, від 14.07.2011 №15, від 25.07.2011 №21, виписаних ТОВ "Сембі-Сервіс", у липні 2011 року, та податкової накладної від 19.09.2011 №84, виписаної ТОВ "Логокомп" у вересні 2011 року, включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 10384,99 грн, а витрати у загальному розмірі 51925,01 грн до складу витрат операційної діяльності.

Перевіркою виявлено безпідставне заниження ТОВ "Кремікс" податку на прибуток на суму 11943,00 грн та податку на додану вартість на суму 10385,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Сембі-Сервіс" та ТОВ "Логокомп".

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки (акт №4490/23-209/30748505 від 30.10.2012) посилається на слідуюче:

1) згідно акту ДПІ у м. Сімферополі від 12.04.2012 №149/15-2/37101331 ТОВ "Сембі-Сервіс" анульовано свідоцтво платника ПДВ, підприємство має стан "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), підприємство не звітує про наявність основних фондів, у останнього відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про безтоварність здійснюваних товариством операцій;

2) згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.02.2012 №704/23-4/36677058 ТОВ "Логокомп" не знаходиться за місцем реєстрації, на підприємстві відсутні основні засоби, трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення господарської діяльності; директор ОСОБА_3 зареєстрував підприємство за грошову винагороду та жодного відношення до його діяльності не має; згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010 останнього визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 358 КК України.

Не погоджуючись з позицією податкового органу, позивачем, з метою доведення реальності здійснення господарських операцій з придбання у липні 2011 року в ТОВ "Сембі-Сервіс" транспортно-експедиторських послуг на загальну суму 38310,00 грн, в тому числі ПДВ - 6384,99 грн, та з придбання у вересні 2011 року в ТОВ "Логокомп" робіт по монтуванню та демонтуванню виставкового стенду на суму 24000,00 грн, в тому числі ПДВ - 4000,00 грн, надано суду: договір на транспортно-експедиційні послуги №4 від 24.01.2011, договір про виконання робіт №140911 від 14.09.2011, рахунки, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), зображення виставкового стенду, договір №100 про надання послуг при проведенні VII Міжнародної конференції та виставки "Птахівництво-2011" від 01.07.2011, схему розміщення виставкових площ, звіти про використання коштів, виданих на відрядження, посвідчення про відрядження, квитанції за проживання під час відрядження, програми VII Міжнародної конференції, міжвідомчий тематичний науковий збірник, договір на поставку продукції №14 від 01.02.2011, договори поставки, видаткову накладну, довіреність на отримання ТМЦ (том 1 а.с. 66-98, 113-136, том 2 а.с. 27-56, 101-105).

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що вони не підтверджують фактичне здійснення останнім господарських операцій з придбання у ТОВ "Сембі-Сервіс" та ТОВ "Логокомп" робіт (послуг) з огляду на наступне.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Сембі-Сервіс" (липень 2011 року) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Як слідує зі змісту договору на транспортно-експедиторські послуги №4 від 24.01.2011 (том 1 а.с. 66), укладеного між ТОВ "Сембі-Сервіс" (виконавець) та ТОВ "Кремікс" (замовник), виконавець зобов'язується доставити довірений йому замовником вантаж - сільськогосподарські культури, до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за експедирування вантажу встановлену плату. Завантаження вантажу здійснюється виконавцем у пункті, вказаному замовником у строки не пізніше наступного дня після подання заявки на перевезення вантажу. Пунктом призначення вантажу є хлібоприймальні підприємства Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської області. Укладення та виконання договору підтверджується складанням акту виконаних робіт по закінченню поточного місяця, затвердженого печаткою обох сторін.

Згідно актів наданих транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажу, підписаних між позивачем та ТОВ "Сембі-Сервіс", такі послуги надавались, крім Полтавської області, в межах Харківської та Вінницької областей, що не відповідає умовам укладеного договору (акт №4 від 06.07.2011, №7 від 07.07.2011, №15 від 14.07.2011 та №21 від 25.07.2011 /том 1 а.с. 70-71, 73-74/).

В ході розгляду справи представником позивача не надано доказів укладення між сторонами додаткових угод до договору на транспортно-експедиторські послуги №4 від 24.01.2011, якими вносились зміни до його умов.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається узамовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.121995).

Досліджуючи товарно-транспортні накладні, надані ТОВ "Кремікс" на підтвердження придбання в липні 2011 року в ТОВ "Сембі-Сервіс" транспортно-експедиторських послуг на загальну суму 38310,00 грн, в тому числі ПДВ - 6384,99 грн (том 2 а.с. 27-44), судом встановлена відсутність у вказаних ТТН, згідно яких, за твердженням позивача, транспортувалися сільськогосподарські товари (макуха, премікси, дріжджі, комбікорм) на користь покупців позивача, відбитку штампу автопідприємства-перевізника (ТОВ "Сембі-Сервіс"). Товарно-транспортні накладні не містять також відомостей про водія-експедитора, що приймав товар та здійснював його перевезення, в тому числі підпису останнього. А тому дані ТТН не можуть свідчити про здійснення транспортування вказаних сільськогосподарських товарів саме ТОВ "Сембі-Сервіс".

З огляду на викладене, суд вважає долучені позивачем до матеріалів справи первинні документи юридично дефектними та такими, що не підтверджують реальність надання ТОВ "Сембі-Сервіс" на користь ТОВ "Кремікс" транспортно-експедиційних послуг. Відтак, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 6384,99 грн та віднесення витрат у сумі 31925,01 грн до складу витрат операційної діяльності.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Логокомп" у вересні 2011 року судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Згідно договору про виконання робіт №140911 від 14.09.2011 (том 1 а.с. 88), замовник (ТОВ "Кремікс") доручає ТОВ "Логокомп" (виконавець), а останній приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції по птахівництву, яка відбудеться 26-29 вересня 2011 року в м. Судак, ТОК "Судак", вул. Леніна, 89.

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання) послуг №84 від 19.09.2011 виконавцем (ТОВ "Логокомп") були надані, а замовником (ТОВ "Кремікс") прийняті послуги з монтування та демонтування виставкового стенду на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції по птахівництву в м.Судак (том 1 а.с. 90). Разом з тим, як свідчать умови договору про виконання робіт №140911 від 14.09.2011 та договору №108 про надання послуг при проведенні VІІ Міжнародної науково-практичної конференції по птахівництву, проведення конференції відбувалось у період з 26 по 29 вересня 2011 року. Тобто, сторони ще до початку роботи конференції, а саме, 19.09.2011, вже склали акт здачі-прийняття робіт з монтування та демонтування виставкового стенду.

Зміст долучених до матеріалів справи рахунку-фактури №01.15.09 від 15.09.2011 та платіжних доручень №3597 від 29.09.2011, №3495 від 19.09.2011, наданих ТОВ "Кремікс" з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Логокомп" робіт по монтуванню та демонтуванню виставкового стенду (том 1 а.с. 89, 92), свідчить про замовлення та оплату позивачем оренди виставкового стенду, а не робіт по монтуванню та демонтуванню виставкового стенду.

Вказані обставини суд трактує на користь податкового органу та вважає долучені позивачем до матеріалів справи первинні документи юридично дефектними, які не підтверджують реальність виконання ТОВ "Логокомп" на користь ТОВ "Кремікс" робіт по монтуванню та демонтуванню виставкового стенду.

Окрім викладеного, судом при прийнятті рішення враховано те, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010 (том 2 а.с. 20-22) директора та бухгалтера ТОВ "Логокомп" ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 358 КК України. Так, вироком встановлено, що ОСОБА_3 за грошову винагороду, не маючи на меті здійснювати господарську діяльність, погодився на участь у відкритті ТОВ "Логокомп". Після реєстрації ТОВ "Логокомп" підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємства не користувався, а реєстраційні та установчі документи передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність. В подальшому, невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити ТОВ "Логокомп" для прикриття незаконної діяльності - здійснення безтоварних операцій.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що сама по собі наявність у позивача податкових накладних та інших формально складених документів не підтверджує фактичне отримання останнім від його контрагентів - ТОВ "Сембі-Сервіс" та ТОВ "Логокомп" транспортно-експедиційних послуг та робіт по монтуванню та демонтуванню виставкового стенду, а тому це свідчить про правильність висновків контролюючого органу щодо порушення ТОВ "Кремікс" вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 11943,00 грн та занижено ПДВ на суму 10385,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 24.11.2011 №2198/11/13-11 звернув увагу судів на те, що при вирішенні питання щодо правомірності застосування підвищених розмірів штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень, як це передбачено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, слід мати на увазі, що визначені розглядуваною законодавчою нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України .

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ податковим повідомленням-рішенням №0012912301/1727 від 15.11.2012 застосовано до ТОВ "Кремікс" штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ, у зв'язку з повторним протягом 1095 днів визначенням контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 10385,00 грн. Повторність визначення протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання з ПДВ Кременчуцька ОДПІ пов'язує з прийняттям податкового повідомлення-рішення №0005051502/1475 від 26.09.2012 на підставі висновків акту перевірки ТОВ "Кремікс" від 07.09.2012 №3476/15-222/30748505, яким донараховані податкові зобов'язання з ПДВ.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі №816/77/13-а, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 та набрала законної сили 22.05.2013, позовні вимоги ТОВ "Кремікс" задоволено у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0005051502/1475 від 26.09.2012 визнано протиправним та скасовано. Тобто, в результаті розгляду даної справи судом не встановлено допущення ТОВ "Кремікс" порушень вимог податкового законодавства (том 2 а.с.79-91).

Відтак, з огляду на відсутність факту повторного вчинення ТОВ "Кремікс" порушень податкового законодавства, суд доходить висновку, що Кременчуцькою ОДПІ безпідставно застосовані до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням №0012912301/1727 від 15.11.2012 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки до останнього слід застосувати штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Кремікс" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0012912301/1727 від 15.11.2012 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2596,25 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення №0012912301/1727 від 15.11.2012, а також податкове повідомлення-рішення від 15.11.2012 №0012902301/1726 прийняті контролюючим органом правомірно та скасуванню не підлягають.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 15.11.2012 №0012912301/1727 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2596,25 грн, в тому числі 2596,25 грн - штрафні фінансові (санкції).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" (ідентифікаційний код 30748505) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 25,96 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава