Постанова

від 24.09.2013 по справі 826/3633/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3633/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу повного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС і компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом повного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС і компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року повне товариство «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС» і компанія» (далі - Позивач, ПТ «Золотий ломбард») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання нечинним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року №0010542250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2013 року у вказаній справі, якій присвоєно №826/3633/13-а, відкрито провадження та призначено останню до судового розгляду на 10.04.2013 року.

Крім того, у березні 2013 року ПТ «Золотий ломбард» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року №21301750.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2013 року відкрито провадження у вказаній справі, якій присвоєно №826/3635/13-а, та призначено справу до судового розгляду на 10.04.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 року вирішено об'єднати для спільного розгляду адміністративну справу 826/3635/13-а з адміністративною справою №826/3633/13-а в одне провадження та присвоїти №826/3633/13-а.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було допущено ряд порушень приписів податкового законодавства, а подані останнім докази не спростовують позиції податкового органу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року було задоволено клопотання ПТ «Золотий ломбард» - скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.12.2012 року №21301750 та залишено позовну заяву у вказаній частині без розгляду.

У судовому засіданні повноважний представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої у повному обсязі.

Представник Відповідача наполягав на залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні - листопаді 2012 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі було проведено планову виїзну перевірку ПТ «Золотий ломбард» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 717 870,00 грн., в тому числі по кварталах: 4 квартал 2010 р. на суму 2 717 870,00 грн.; п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 61 427,00 грн., в тому числі по кварталах: 1 квартал 2010 р. на суму 8 237,00 грн., 2 квартал 2010 р. на суму 29 870,00 грн., 4 квартал 2010 р. на суму 23 320,00 грн.; пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 7 142,00 грн., в тому числі по кварталах: 4 квартал 2009 р. на суму 803,00 грн., 4 квартал 2010 р. на суму 2 303,00 грн., 1 квартал 2011 р. на суму 2 075,00 грн., 4 квартал 2011 р. на суму 1 961,00 грн.; пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 14 708,00 грн., у тому числі по кварталах: 4 квартал 2009 р. на суму 1 283,00 грн., 1 квартал 2010 р. на суму 2 025,00 грн., 2 квартал 2010 р. на суму 1 349,00 грн., 3 квартал 2010 р. на суму 2 024,00 грн., 4 квартал 2010 р. на суму 1 350,00 грн., 1 квартал 2011 р. на суму 1 695,00 грн., 2 квартал 2011 р. на суму 3 697,00 грн., 3 квартал 2011 р. на суму 1 285,00 грн.; пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 56 963,00 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 р. на суму 24 500,00 грн., 2 квартал 2010 р. на суму 32 463,00 грн.; пп. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 13 205,00 грн., в тому числі в 2 кварталі 2011 року на суму 13 205,00 грн.; п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємством», у зв'язку з чим занижено валовий дохід за 2009 рік на суму 237 031,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2009 р. на суму 237 031,00 грн.; пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14; п. 163.1 ст. 163; п. 164.1 ст. 164; пп. 164.2.18 (пп. 164.2.19) п. 164.2 ст. 164; пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168; пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168; п. 173.8 ст. 173; пп. «а» п. 171.2 ст. 171; пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 616 834,48 грн.; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 та п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого неперераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 4 620,16 грн. з нарахованого та виплаченого платнику податку доходу. Зазначені порушення зафіксовані в акті перевірки від 16.11.2012 року №1917/2250/36530657.

За результатами адміністративного оскарження акту перевірки податковим органом було виключено з висновків акту перевірки твердження про порушення вимог пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток в сумі 14 708,00 грн.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04.12.2012 року: №0010542250, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 862 739,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 3 093 639,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 769 100,00 грн.; №21301750, яким ПТ «Золотий ломбард» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 765 425,05 грн. (у тому числі - 621 454,64 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 143 970,41 грн.).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, надавши оцінку виявленим у ході перевірки Позивача податковим органом порушень податкового законодавства, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 14, 123, 127, 163, 164, 165, 168, 171, 173, 176 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, прийшов до висновків, що ПТ «Золотий ломбард» протиправно не включено: до складу валових витрат приріст балансової вартості запасів та витрат за договорами з ФОП ОСОБА_2, до складу валових доходів - безповоротну фінансову допомогу; а також не сплачено податок на доходи фізичних осіб виходячи з сум непогашеної позики, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

З такими висновками суду першої колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, у період, який перевірявся, Позивач здійснював господарські операції з надання кредитів фізичним особам готівкою під заставу майна на певний строк і під процент. Вказані операції відображалися ПТ «Золотий ломбард» на балансовому рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Згідно картки рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ПТ «Золотий ломбард» за 2 півріччя 2009 року були надані кредити в сумі 529 654,65 грн. (відображені по дебету ) списані по кредиту цього рахунку в сумі 529 654,65 грн. При цьому надані кредити в сумі 529 654,65 грн. станом на 31.12.2009 року не погашені.

У зв'язку з тим, що в бухгалтерському обліку заборгованість фізичних осіб по отриманим кредитам у сумі 529 654,65 грн. перед Позивачем відсутня, а по інвентаризаційній відомості ці кредити не погашені, заставне майно залишається у власності платника податку.

Таким чином, суд першої інстанції зауважив, що заставне майно, враховане по дебету позабалансового рахунку 06.1 «Майно, отримане у заставу», зменшується при його списанні внаслідок погашення дебіторської заборгованості за наданими фінансовими кредитами (балансовий рахунок 377). Зменшення (зняття) заставного майна, яке не повертається, відображається по кредиту позабалансовому рахунку 06.1.

При цьому, на позабалансовому рахунку Позивача обліковується оціночна вартість заставного майна, яка по списаним кредитам складає 948 125,00 грн.

Зняте з позабалансового рахунку майно оприбутковується по дебету балансового рахунку 281 «Товари на складі».

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон про ОПП) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

З наведеного випливає, що облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції полягає у порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного періоду з метою відображення валових витрат на придбання товарів (запасів) у тому періоді, в якому відбулась їх реалізація. Тобто збільшення балансової вартості тягне за собою зменшення валових витрат, у той час як її збільшення - збільшення.

Таким чином, податковий облік балансової вартості здійснюється лише щодо запасів, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно Законом про ОПП за винятком тих, що отримані безоплатно.

Відповідно до п. 8 затвердженого наказом Мінфіну України від 20 жовтня 1999 року №246 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (далі - ПСБО) придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно п. 9 ПСБО первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Пунктом 14 ПСБО визначено, що не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): понаднормові втрати і нестачі запасів; фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»); витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Тобто, обов'язковою ознакою запасів є їх перебування у власності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 1.2 затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 року №3981 ломбардом є фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду - надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент.

З вищевикладеного вбачається, що фінансовий кредит ломбарду має обов'язково забезпечуватися заставою. Як вбачається зі змісту договорів, які укладалися Позивачем з фізичними особами, забезпечення виконання зобов'язання здійснювалося за допомогою використання одного з видів застави - закладу.

Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Тобто, заклад як вид застави не передбачає передачу права власності на заставлене майно заставодержателю, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у Позивача правових підстав для відображення витрат, понесених у зв'язку зі зберіганням заставленого майна, у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції про порушення ПТ «Золотий ломбард» приписів п. 5.9 ст. 5 Закону про ОПП та, як наслідок, заниження валового доходу за 2009 рік на суму 948 125,00 грн.

Поряд з іншим, судом першої інстанції встановлено, що згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості за 2010 рік по дебету позабалансового рахунку 06 «Гарантії за забезпечення отримані» відображено оціночну вартість отриманого майна в сумі 717 597,19 грн., по кредиту відображено майно, яке зняте з позабалансового обліку як забезпечення виконання зобов'язань в сумі 124 144,08 грн.

Згідно зведеної інвентаризаційної відомості за 2010 рік оціночна вартість заставленого майна по виданим кредитам складає 6 138 387,81 грн., оціночна вартість за погашеними договорами складає 5 013 798,36 грн., інкасовано майна оціночною вартістю на 561 036,49 грн.

Податковим органом за результатами співставлення позабалансового рахунку 06 «Гарантії за забезпечення отримані» та зведеної інвентаризаційної відомості за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. встановлені розбіжності оціночної вартості заставленого майна по виданим кредитам на суму 5 420 790,00 грн. (6 138 387,81 грн. - 717 597,19 грн.) та - оціночної вартості майна, яке зняте з позабалансового обліку як забезпечення виконання зобов'язань на суму 5 450 690,00 грн. (5 013 798,36 грн. + 561 036,49 грн. - 124 144,08 грн.).

Визначення валового доходу в такий спосіб Відповідачем, на думку суду першої інстанції, було правомірним, однак судова колегія з таким твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва погодитися не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону про ОПП безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Безоплатно надані товари (роботи, послуги) згідно п. 1.23 ст. 1 Закону про ОПП є: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про ОПП валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Разом з тим, встановлення розбіжностей між позабалансовим рахунком 06 «Гарантії за забезпечення отримані» та зведеної інвентаризаційної відомості щодо оціночної вартості заставленого майна по виданих кредитах та оціночної вартості майна, яке знято з позабалансового обліку як забезпечення виконання зобов'язань, на думку колегії суддів, не може бути доказом отримання Позивачем безповоротної фінансової допомоги.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про заставу» якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Наявні у додатках до справи документи свідчать про те, що Позивач отримував кошти за кредитно-заставними операціями при здійсненні останнім ломбардної діяльності за договорами фінансових кредитів за 2010 рік.

А тому, враховуючи викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про отримання Позивачем безповоротної фінансової допомоги на суму 5 450 690,00 грн. та безоплатно наданих товарів на суму 5 420 790,00 грн., оскільки отримання ПТ «Золотий ломбард» товарів та відсотків за користування фінансовими кредитами безпосередньо пов'язано з діяльністю ломбарду.

Щодо висновків суду першої інстанції про неправомірність віднесення до складу валових витрат витрат, понесених Позивачем за консультаційні послуги, надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на загальну суму 227 850,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПТ «Золотий ломбард» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) були укладені договори № 1 від 20.01.2010 року та № 1 від 05.04.2010 року про надання консультування з питань комерційної діяльності та управління, предметами яких є надання Виконавцем Замовнику консультацій (письмових консультацій) з питань комерційної діяльності та управління у вигляді семінару, корпоративного семінару - тренінгу чи індивідуального консультування.

За наслідками виконання договорів, між сторонами були складені акти приймання консультувань (надання послуг).

При цьому, між вказаними контрагентами було укладено договір від 11.05.2010 року №б/н про надання послуг з підбору приміщення, за яким вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

За результатами виконання зазначеного договору сторонами складені акти про надані послуги, загальна вартість яких склала 14 000,00 грн. Згідно цих актів, ФОП ОСОБА_2 підбиралися приміщення для відкриття підрозділу.

Грошові кошти по вищенаведених послугах виплачено готівкою через касу центрального відділення ПТ «Золотий ломбард» на загальну суму 218 450,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону про ОПП валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про ОПП до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням тощо.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи документи у розумінні приписів Закону про бухгалтерський облік є первинними документами, а тому підтверджують по-перше, реальність виконання укладених з Позивачем договорів, по-друге, правомірність включення до складу валових витрат суми коштів, сплаченої на виконання вказаних договорів, в розмірі 227 850,00 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року №0010542250, а тому вважає за необхідне його скасувати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу повного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС і компанія» - задовольнити повністю.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом повного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС і компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2012 року №0010542250.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.