Постанова

від 30.09.2013 по справі 826/11802/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року 09 год. 30 хв. № 826/11802/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року № 0001742205 і № 0001752250, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2013 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» (далі - позивач, ТОВ «Станкоремонтний завод») до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року № 0001742205 і № 0001752250.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.02.2013р. № 189/22.5-17/31287394 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Станкоремонтний завод» та його контрагентом - ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (ідентифікаційний код 35976635) є нікчемними правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до завищення Товариством розміру валових витрат за І - ІІ-ий квартали 2010 року на суму 64 935, 00 грн. та завищення податкового кредиту за січень-травень 2010 року на суму податку на додану вартість в розмірі 12 986, 70 грн., і внаслідок чого були заниженні суми податку на прибуток підприємства в розмірі 16 234, 00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 12 987, 00 грн. за аналогічні періоди, є протиправними і такими, що не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність виконання Сторонами спірних правочинів, підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами; в періоди укладення та виконання письмових договорів ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; будь-які відомості про наявність вироків, винесених у кримінальних справах, що стосуються безпосередньо вказаних господарських операцій, фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» в Акті перевірки не наведені.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання у даній справі не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та письмових заперечень проти позовних вимог до суду не подав.

19 вересня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду встановлено, що протягом періоду з 14.02.2013р. по 20.02.2013р. працівником ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Станкоремонтний завод» (ідентифікаційний код 31287394) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (ідентифікаційний код 35976635) за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений Акт від 27.02.2013р. № 189/22.5-17/31287394 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів, які були використанні перевіряючим в ході проведення документальної перевірки ТОВ «Станкоремонтний завод» міститься на стор. 4 Акта перевірки.

Відповідно до листа перевіряємого підприємства від 16.01.2013р. № 06/01 разом з доданими до нього первинними документами, що були надані у відповідь на письмовий запит ДПІ, податкової звітності платника податків, працівником відповідача встановлені господарські взаємовідносини між ТОВ «Станкоремонтний завод» (як Замовник) і ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (як Підрядник) з виконання робіт та поставці товарів (договори від 11.01.2010р. № 01/01, від 11.02.2010р. № 02/02, від 03.03.2010р. за № 04/03/1, від 23.02.2010р. № 04/02, від 07.04.2010р. № 08/04, від 16.04.2010р. № 09/04 і від 03.03.2010р. № 05/03) на загальну суму 94 714, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 785, 67 грн.).

Всього до складу валових витрат по вказаним господарським операціям ТОВ «Станкоремонтний завод» віднесено витрат на загальну суму 57 961, 00 грн., в т.ч. за І-ий квартал 2010 року - 23 961, 00 грн., за ІІ-ий квартал 2010 року - 34 000, 00 грн. Також протягом перевіряємого періоду ТОВ «Станкоремонтний завод» до складу податкового кредиту була віднесена сума податку на додану вартість в розмірі 12 986, 70 грн., в т.ч. за січень 2010 року - 560, 00 грн., за лютий 2010 року - 2 837, 00 грн., за березень 2010 року - 2 790, 00 грн., за квітень 2010 року - 3 283, 00 грн., за травень 2010 року - 3 516, 70 грн.

Одночасно під час проведення вказаної перевірки ТОВ «Станкоремонтний завод» працівником ДПІ були враховані висновки акта ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 07.11.2012р. № 4098/22-222-35976635 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (ідентифікаційний код 35976635) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р. В даному Акті від 07.11.2012р. № 4098/22-222-35976635 зазначено наступні обставини: від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС отримано висновок від 11.10.2012р. № 08/10-12/101 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» протягом періоду жовтень 2009 року - жовтень 2012 року. Під час обстеження юридичної адреси встановлено відсутність підприємства за вказаною адресою. За результатами відпрацювання встановлено, що на підприємстві рахується 1 співробітник, відсутні виробничі потужності, складські приміщення, транспортні засоби, що необхідні для здійснення господарської діяльності; в провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа № 69-149, порушена за фактом фіктивного підприємництва (створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб), в т.ч. ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (ідентифікаційний код 35976635), з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; оскільки ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» має ознаки фіктивності, то за даними податкового органу за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р. не підтверджуються поставка товарів (робіт, послуг) від постачальників за наведеним переліком до ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» на загальну суму 13 245 963, 00 грн., та відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від цього підприємства до контрагентів-покупців за встановленим переліком на загальну суму 13 357 249, 00 грн. Таким чином, правочини укладені ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» з контрагентами-покупцями протягом вказаного періоду (в т.ч. з ТОВ «Станкоремонтний завод»), на думку працівника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними правочинами.

Беручи до увагу наведену інформацію, керуючись нормами Цивільного кодексу України, відповідач також встановив, що правочин між ТОВ «Станкоремонтний завод» та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» не спрямований на настання реальних наслідків та є нікчемним.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки перевіряючим зроблений висновок про порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження ТОВ «Станкоремонтний завод» суми податку на прибуток підприємства в розмірі 16 234, 00 грн., в т. за І-ий квартал 2010 року - 7 734, 00 грн., за ІІ-ий квартал 2010 року - 8 500, 00 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого Товариством занижений податок на додану вартість на загальну суму 12 987, 00 грн., в т.ч. за січень 2010 року - 560, 00 грн., за лютий 2010 року - 2 837, 00 грн., за березень 2010 року - 2 790, 00 грн., за квітень 2010 року - 3 283, 00 грн., за травень 2010 року - 3 516, 70 грн.

26 березня 2013 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС на підставі Акта від 27.02.2013р. № 189/22.5-17/31287394 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0001742205 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «Станкоремонтний завод» суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 20 293, 00 грн., в т.ч. 16 234, 00 грн. - основний платіж, 4 059, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0001752250, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «Станкоремонтний завод» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16 234, 00 грн., в т.ч. 12 987, 00 грн. - основний платіж, 3 247, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у розумінні норми п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Законом № 168/97-ВР визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що протягом грудня 2009 року - квітня 2010 року між ТОВ «Станкоремонтний завод» (Замовник, Покупець), в особі директора Товариства Крвченко В.Б., та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (Підрядник, Постачальник), в особі директора цього підприємства Гончара Р.В., були укладені однотипні письмові договори щодо виконання підрядних робіт, поставки товару, а саме:

- 23 грудня 2009 року договір за № 35/12, відповідно до якого Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати роботи з ремонту обладнання - станку шліфувального моделі RSM500 (1 екз.). Згідно умов цього Договору для виконання робіт Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок та за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах передоплати та згідно акта приймання-передачі. Вартість договору складає 38 250, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 375, 00 грн.);

- 11 січня 2010 року договір за № 01/01, відповідно до якого Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати роботи з механічної обробки підшипника (в кількості 6 шт.). Згідно умов цього Договору роботи виконуються на виробничих площах «для проведення робіт», Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах 100% передоплати та згідно акта приймання-передачі. Вартість договору складає 3 384, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 564, 00 грн.);

- 11 лютого 2010 року договір за № 02/02, відповідно до якого Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати роботи з механічної обробки шестеренчатої пари (в кількості 1 шт.). Згідно умов цього Договору роботи виконуються на виробничих площах «для проведення робіт», Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах 100% передоплати та згідно акта приймання-передачі. Вартість договору складає 1 750, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 291, 67 грн.);

- 23 лютого 2010 року договір за № 04/02, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця продукцію - трансформатор НТМІ-1-10 (1 екз.). Згідно умов цього Договору доставка вказаного обладнання здійснюється Постачальником на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. Оплата вартості обладнання здійснюється на умовах 100% передоплати. Вартість договору складає 3 300, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 550, 00 грн.);

- 03 березня 2010 року договір за № 04/03/01, відповідно до якого Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати ряд робіт з механічної обробки ролика (в кількості 8 шт.), механічної обробки шпильки (16 шт.), механічної обробки шайби (32 шт.), механічної обробки пальця (5 шт.). Згідно умов цього Договору роботи виконуються на виробничих площах «для проведення робіт», Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах 100% передоплати та згідно акта приймання-передачі. Загальна вартість договору складає 6 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000, 00 грн.);

- 07 квітня 2010 року договір за № 08/04, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця продукцію - пуансон (РЛ 160) L=3000мм (1 шт.). Згідно умов цього Договору доставка вказаного обладнання здійснюється Постачальником на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. Оплата вартості обладнання здійснюється на умовах 100% передоплати. Вартість договору складає 18 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 000, 00 грн.) ;

- 16 квітня 2010 року договір за № 09/04, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця продукцію - вал насосу (2 шт.), втулку захисну (8 шт.), шаропідшипник 2-436-211Е (2 шт.). Згідно умов цього Договору доставка вказаного обладнання здійснюється Постачальником на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. Оплата вартості обладнання здійснюється на умовах 100% передоплати. Загальна вартість договору складає 22 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 800, 00 грн.) .

З метою підтвердження факту виконання обома Сторонами своїх договірних зобов'язань (а саме: виконання підрядних робіт, поставки обладнання та відповідно оплати результатів таких робіт і вартості отриманої продукції) за вказаними Договорами позивач надав суду копії наступних первинних і розрахункових документів:

- акта від 10.02.2010р. № 100210 на предмет виконання ремонту станку шліфувального мод. RSM500 на суму 38 250, 00 грн. (з ПДВ). В даному акті виконаних робіт відсутні жодні відомості про характер та конкретні види ремонтних робіт, які здійснювалися відносно об'єкту робіт - станку шліфувального мод. RSM500. Разом з тим, згідно тексту договору від 18.12.2009р. № 17/12 (з урахуванням додаткових угод), укладеного ТОВ «Станкоремонтний завод» (як Виконавцем) з ЗАТ «Піллар» (Замовником) на виконання робіт з ремонту верстата RSM500 (інв. № 1624/3) визначені конкретні види ремонтних робіт: ремонт та відновлення направляючих столу і станини, відновлювальний ремонт шліфувальної бабки, ремонт гідросистеми верстата, та які мають виконуватися на території Виконавця за адресою: м. Київ, просп. Московський, 8. При цьому будь-яких первинних документів, які безпосередньо засвідчують факт руху відповідного обладнання між ТОВ «Станкоремонтний завод» (Замовник) і ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (Підрядник) для здійснення ремонтних робіт, позивач суду не надав. Письмових пояснень з приводу їх відсутності позивач також суду не представив, хоча вказані документи були витребувані ухвалою суду від 26 липня 2013 року при відкритті провадження у справі.

- акта від 11.01.2010р. № 110110 на суму 3 384, 00 грн. (з ПДВ). Одночасно будь-яких первинних документів, які безпосередньо засвідчують факт руху відповідного обладнання між ТОВ «Станкоремонтний завод» (Замовник) і ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (Підрядник) для здійснення мехобробних робіт, позивач суду не надав;

- акта від 11.02.2010р. № 110210 на предмет виконання мехобробки шестеренчатої пари на суму 1 750, 00 грн. (з ПДВ). Одночасно будь-яких первинних документів, які безпосередньо засвідчують факт руху відповідного обладнання між ТОВ «Станкоремонтний завод» (Замовник) і ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (Підрядник) для здійснення мехобробних робіт, позивач суду не надав;

- накладної від 23.02.2010р. № 230207 на суму 3 300, 00 грн. (з ПДВ);

- акта від 03.03.2010р. № 030310 на суму 6 000, 00 грн. (з ПДВ). Одночасно будь-яких первинних документів, які безпосередньо засвідчують факт руху відповідного обладнання між ТОВ «Станкоремонтний завод» (Замовник) і ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (Підрядник) для здійснення мехобробних робіт, позивач суду не надав;

- накладною від 31.05.2010р. № 310501 на суму 18 000, 00 грн. (з ПДВ);

- накладними від 13.05.2010р. № 130502 на суму 1 200, 00 грн. (з ПДВ), від 20.05.2010р. № 200501 на суму 21 600, 00 грн. (з ПДВ);

- виписок банку (ПАТ «Промінвестбанк», МФО 322197) з розрахункового рахунку ТОВ «Станкоремонтний завод» за період з 25.01.2010р. по 29.06.2010р., в яких вказано відомості про перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» коштів в загальній сумі 72 654, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12, 109 грн.).

За результатами виконаних підрядних робіт та поставки товарів протягом І-ІІ-го кварталів 2010 року ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» виписало на користь ТОВ «Станкоремонтний завод» наступні податкові накладні: від 24.12.2010р. № 241204 на суму 26 280, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 380, 00 грн.), від 10.02.2010р. № 100204 на суму 11 970, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 995, 00 грн.), від 11.01.2010р. № 110110 на суму 3 384, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 564, 00 грн.), від 11.02.2010р. № 110202 на суму 1 750, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 291, 67 грн.), від 23.02.2010р. № 230207 на суму 3 300, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 550, 00 грн.), від 03.03.2010р. № 30307 на суму 6 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000, 00 грн.), від 08.04.2010р. № 80403 на суму 9 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 500, 00 грн.), від 16.04.2010р. № 160409 на суму 10 700, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 783, 33 грн.), від 13.05.2010р. № 130502 на суму 100, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16, 67 грн.), від 20.05.2010р. № 200501 на суму 12 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 000, 00 грн.), від 31.05.2010р. № 310501 на суму 2 580, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 430, 00 грн.) та від 20.05.2010р. № 200502 на суму 6 420, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 070, 00 грн.). Всього податкових накладних на загальну суму 93 484, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 580, 67 грн.).

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі зазначених вище Договорів від 23.12.2009р. № 35/12, від 11.01.2010р. № 01/01, від 11.02.2010р. № 02/02, від 23.02.2010р. № 04/02, від 03.03.2010р. № 04/03/01, від 07.04.2010р. № 08/04 та від 16.04.2010р. № 09/04, зокрема: накладних та/або актів приймання-передачі та актів повернення відповідного обладнання для здійснення робіт (по закінченню виконання робіт), витягів з журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також первинних та бухгалтерських документів (регістрів бухгалтерського обліку) щодо оприбуткування, обліку та подальшого списання придбаних товарів (обладнання), позивач суду не надав.

Натомість позивач надав суду письмові пояснення та копії первинних та інших документів: первинних документів, оформлених на підставі усних і письмових угод, що були укладенні між позивачем та контрагентами-замовниками (-покупцями) на виконання підрядних робіт і поставку товарів (договорів, накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт, рахунків-фактур, податкових накладних, довіреностей контрагентів на отримання ТМЦ); договору оренди від 01.01.2009р., укладеного ТОВ «Станкоремонтний завод» (Орендар) з ВАТ «Завод «Маяк» (Орендодавець), щодо платного строкового користування приміщеннями загальною площею 186 м 2 , що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Московський, 8, - та акта приймання-передачі приміщень від 01.01.2009р.; банківських виписок за період з 25.01.2010р. по 29.06.2010р.; податкової звітності ТОВ «Станкоремонтний завод» по податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за спірний період.

Дослідивши перелічені вище документи позивача, суд переконався, що такими документами безпосередньо не підтверджується в дійсності факт реального придбання ТОВ «Станкоремонтний завод» підрядних робіт і продукції (обладнання) у ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс».

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних і розрахункових документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували факти дійсного надання ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» на адресу позивача робіт та поставки продукції, передбачених договорами від 23.12.2009р. № 35/12, від 11.01.2010р. № 01/01, від 11.02.2010р. № 02/02, від 23.02.2010р. № 04/02, від 03.03.2010р. № 04/03/01, від 07.04.2010р. № 08/04 та від 16.04.2010р. № 09/04.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів підрядних робіт і продукції (обладнання ) від контрагента (ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс») належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова