Постанова

від 17.12.2013 по справі 826/11802/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11802/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити, а постанову суду скасувати ухваливши при цьому нове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції, при розгляді даної справи, встановлено, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р..

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 27.02.2013р. №189/22.5-17/31287394 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем норм:

- п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем суми податку на прибуток підприємства в розмірі 16 234, 00 грн., в т. за І-ий квартал 2010 року - 7 734, 00 грн., за ІІ-ий квартал 2010 року - 8 500, 00 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижений податок на додану вартість на загальну суму 12 987, 00 грн., в т.ч. за січень 2010 року - 560, 00 грн., за лютий 2010 року - 2 837, 00 грн., за березень 2010 року - 2 790, 00 грн., за квітень 2010 року - 3 283, 00 грн., за травень 2010 року - 3 516, 70 грн.

Судом також встановлено, що під час проведення перевірки позивача, відповідачем було використано інформацію з акта ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 07.11.2012р. № 4098/22-222-35976635 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (ідентифікаційний код 35976635) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р. (далі - акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС), відповідно до якого встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» відсутнє за юридичною адресою, має лише одного співробітника та не має виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарської діяльності.

Крім того, в акті ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС також зазначено про те, що в провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа № 69-149, порушена за фактом фіктивного підприємництва (створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб), в т.ч. ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (ідентифікаційний код 35976635), з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, оскільки ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» має ознаки фіктивності, то за даними податкового органу за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р. не підтверджуються поставка товарів (робіт, послуг) від постачальників за наведеним переліком до ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» на загальну суму 13 245 963, 00 грн., та відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від цього підприємства до контрагентів-покупців за встановленим переліком на загальну суму 13 357 249, 00 грн.

Таким чином, правочини укладені ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» з контрагентами-покупцями протягом вказаного періоду (в т.ч. з ТОВ «Станкоремонтний завод»), на думку ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними правочинами.

Беручи до увагу наведену інформацію, керуючись нормами Цивільного кодексу України, відповідач також встановив, що правочин між ТОВ «Станкоремонтний завод» та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» не спрямований на настання реальних наслідків та є нікчемним.

Відповідачем, на підставі Акта перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0001742205 (форми «Р») від 26.03.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20 293, 00 грн., в т.ч. 16 234, 00 грн. - основний платіж, 4 059, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0001752250 від 26.03.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16 234, 00 грн., в т.ч. 12 987, 00 грн. - основний платіж, 3 247, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся за їх оскарженням до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив про те, що позивачем не доведено факту здійснення господарських операцій з отримання результатів підрядних робіт і продукції (обладнання) від контрагента (ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс») належними первинними документами.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в межах провадження своєї господарської діяльності було укладено ряд договорів зі ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» щодо виконання підрядних робіт, поставки товару, відповідно до яких позивач виступав в якості Замовника або Покупця, а ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» - в якості Підрядника або Постачальника, а саме:

- договір №35/12 від 23.12.2009 р., відповідно до якого, Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати роботи з ремонту обладнання - станку шліфувального моделі RSM500 (1 екз.). Згідно умов цього Договору для виконання робіт Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок та за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах передоплати та згідно акта приймання-передачі. Вартість договору складає 38 250, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 375, 00 грн.);

- договір №01/01 від 11.01.2010 р., відповідно до якого, Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати роботи з механічної обробки підшипника (в кількості 6 шт.). Згідно умов цього Договору роботи виконуються на виробничих площах «для проведення робіт», Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах 100% передоплати та згідно акта приймання-передачі. Вартість договору складає 3 384, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 564, 00 грн.);

- договір №02/02 від 11.02.2010 р., відповідно до якого, Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати роботи з механічної обробки шестеренчатої пари (в кількості 1 шт.). Згідно умов цього Договору роботи виконуються на виробничих площах «для проведення робіт», Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах 100% передоплати та згідно акта приймання-передачі. Вартість договору складає 1 750, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 291, 67 грн.);

- договір №04/02 від 23.02.2010 р., відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця продукцію - трансформатор НТМІ-1-10 (1 екз.). Згідно умов цього Договору доставка вказаного обладнання здійснюється Постачальником на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. Оплата вартості обладнання здійснюється на умовах 100% передоплати. Вартість договору складає 3 300, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 550, 00 грн.);

- договір №04/03/01 від 03.03.2010 р., відповідно до якого Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується виконати ряд робіт з механічної обробки ролика (в кількості 8 шт.), механічної обробки шпильки (16 шт.), механічної обробки шайби (32 шт.), механічної обробки пальця (5 шт.). Згідно умов цього Договору роботи виконуються на виробничих площах «для проведення робіт», Підрядник здійснює доставку відповідного обладнання на свої виробничі площі, а по закінченню ремонтних робіт - повертає обладнання на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. При цьому матеріальна відповідальність Підрядника (окремої посадової особи) за збереження ввіреного йому обладнання умовами цього Договору не визначена. Оплата результатів робіт здійснюється на умовах 100% передоплати та згідно акта приймання-передачі. Загальна вартість договору складає 6 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000, 00 грн.);

- договір № 08/04 від 07.04.2010 р., відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця продукцію - пуансон (РЛ 160) L=3000мм (1 шт.). Згідно умов цього Договору доставка вказаного обладнання здійснюється Постачальником на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. Оплата вартості обладнання здійснюється на умовах 100% передоплати. Вартість договору складає 18 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 000, 00 грн.);

- договір №09/04 від 16.04.2010 р., відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця продукцію - вал насосу (2 шт.), втулку захисну (8 шт.), шаропідшипник 2-436-211Е (2 шт.). Згідно умов цього Договору доставка вказаного обладнання здійснюється Постачальником на виробничі площі Замовника за свій рахунок і за допомогою власного транспорту. Оплата вартості обладнання здійснюється на умовах 100% передоплати. Загальна вартість договору складає 22 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 800, 00 грн.).

На підтвердження реальності виконання вказаних вище договорів, в матеріалах справи містяться: податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, рахунки - фактури, накладні, довіреності, акти приймання - передачі виконаних робіт, банківські виписки.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку доказам наданим позивачем у підтвердження реальності господарської операції, зазначив про те, що надані позивачем акти приймання - передачі виконаних робіт не відображають відомостей про характер та конкретні види ремонтних робіт. Крім того, позивачем не надано будь-яких первинних документів, які безпосередньо засвідчували факт руху відповідного обладнання від Замовника до Підрядника і навпаки

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду та зазначає про те, що окремі недоліки первинних документів не можуть свідчити про нездійснення господарських операцій, так як надані первинні документи в повній мірі відображають зміст і наслідки вказаних операцій.

Крім того, наявність чи відсутність товарно - транспортних накладних та інших документів, що підтверджують транспортування товару, є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відтак, надані позивачем документи, які містяться в матеріалах справи, на думку колегії суддів, є перинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, підтверджують реальність вчинення господарської операції.

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції юридична відповідальність має індивідуальний характер. Відповідно, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Разом з тим, відповідно до п. 1.7 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу положень пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), а отже поставка товару є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту.

Тобто, з наведеного вбачається, що наявність належним чином оформленої податкової накладної дає право платнику податків на формування податкового кредиту. Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Також, згідно п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж ст. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку щодо неправомірності визначення відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В контексті вище викладеного, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року - скасувати та винести нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 26 березня 2013 р. №0001742205 і №0001752250.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.