Ухвала

від 24.09.2013 по справі 826/10818/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10818/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокомплект» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2013 у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Енергокомплект» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002732202 від 02.04.2013 та № 0002742202 від 02.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

18.03.2013 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Енергокомплект» при взаємовідносинах з ТОВ «Різано Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2010 по 31.10.2010 та з 01.12.2010 по 31.12.2010 та податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 30.09.2010 та з 01.10.2010 по 31.12.2010 з ТОВ «Компанія Вайліс» з питань дотримання податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період 01.12.2010 по 31.12.2010 та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 з ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період 01.12.2010 по 31.12.2010 та податку на прибуток за період 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт № 868/22-2/31305837 від 19.03.2013.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Енергокомплект» п.п. 7.2.3. п 7.2., п.п. 7.2.6. п. 7.2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 788 241 грн.; абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 985 302 грн.

На підставі акту перевірки № 868/22-2/31305837 від 19.03.2013 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002732202 від 02.04.2013, податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 788 241, 00 грн., за штрафними санкціями - 197 060, 00 грн.;

- № 0002742202 від 02.04.2013, податкове зобов'язання якого становить за основним платежем - 985 302,00 грн., за штрафними санкціями - 246 326, 00 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що угоди, укладені між позивачем та контрагентами були лише задокументовані без фактичного виконання сторонами умов договорів, а тому, позивач протиправно сформував податковий кредит за вказаними вище угодами.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ним надано до суду належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов договорів з ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Техномашпостач».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає доводи апелянта необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Енергокомплект» мало господарські відносини із ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Техномашпостач».

Колегія суддів зазначає, що позивачем були надані документи, що посвідчують факт реальності здійснення господарських операцій з TOB «Різано Трейд», TOB «Вайліс», TOB «Техномашпостач», а саме:

- по господарських операціях з TOB «Різано Трейд» та з TOB «Вайліс» договори на поставку продукції, специфікації на умовах договорів, податкові накладні, видаткові накладні, копії банківських виписок;

- по господарських операціях з TOB «Техномашпостач» рахунок-фактуру, як умова поставки, податкову накладну, копію банківської виписки.

Як вбачається з акту перевірки підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що від ДПІ у Вишгородському районі Київської області отримано акт від 10.02.2011 №101/23-1/36445153 про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Різано Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.05.2009 - 31.12.2011, згідно якого встановлено, що від СВ ПМ ДПІ в ДПІ у Шевченківському районі надійшла постанова від 19.01.2012 старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в межах кримінальної справи № 80-0263, про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, в якій зазначено, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких зазначені ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Також, відповідачем було отримано від ДПІ у Вишгородському районі Київської області акт від 13.02.2012 № 281/23-1/36445186 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 по 31.12.2011, згідно даного акту встановлено, що від СВ ПМ ДПІ в ДПІ у Шевченківському районі надійшла постанова від 19.01.2012 старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в межах кримінальної справи № 80-0263, про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, в якій зазначено, що кримінальну справу порушено за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) серед яких зазначені ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Допитана як свідок бухгалтер ОСОБА_2 підтвердила, що їй відомі вище перелічені підприємства та вказані підприємства були створені та використовувались протягом 2009-2011 років без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним СПД; поставка товарів та надання послуг від наданих фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише по документах, а фактично товар на поставлявся та послуги не надавались. ОСОБА_2 підтвердила, що в комп'ютерному ноутбуці, виявленому та вилученому в неї під час проведення обшуку за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_1, встановлено перелік фіктивних підприємств ТОВ «Проммаст Стандарт» (код за ЄДРПОУ-37563531) ТОВ «Промелектро-75» (код ЄДРПОУ-36098229) ТОВ «Маркон Груп КО» (код за ЄДРПОУ -37135774) ТОВ «Дженіт Флай» (код за ЄДРПОУ-37563547) ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ-37649152) ПП «Алмаз 2006» (код за ЄДРПОУ-34198901) ТОВ «Компанія «Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186) ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (код за ЄДРПОУ 36803875), а також ТОВ «Остін Трейд» (код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ «Дормашавто» (код за ЄДРПОУ 36791493), ПП «Фірма «Володар» (код за ЄДРПОУ 31988783).

Також, відповідачем було отримано від Бориспільської ОДПІ акт від 05.10.2012 № 282/7/23-1/36803875 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» з підприємствами-покупцями та постачальниками за період червень 2011 року -червень 2012 року, згідно якого встановлено, що від СВ ПМ ДПІ в ДПІ у Шевченківському районі надійшла постанова від 19.01.2012 старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в межах кримінальної справи № 80-0263, про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, в якій зазначено, що кримінальну справу порушено за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких зазначені ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» передбачано тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано до суду документів, що підтверджують наявність власних офісних та складських приміщень, що використовувались підприємством для здійснення фінансово-господарської діяльності; власних виробничих потужностей підприємства; наказів про призначення та звільнення посадових осіб підприємства, а також не надано товарно-транспортні накладні на перевезення товарів (у разі наявності орендованих транспортних засобів всі первинні документи, що підтверджують оренду та експлуатацію транспортних засобів), платіжні доручення, акти прийому-передачі. Вказані документи не надано навіть до суду апеляційної інстанції.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів зазначає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Техномашпостач» здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені ним правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність укладених між позивачем та ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Техномашпостач» договорів не потребують доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що договори не визнані недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками операцій з ТОВ «Різано Трейд», ТОВ «Компанія Вайліс» та ТОВ «Техномашпостач», а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002732202 від 02.04.2013 та № 0002742202 від 02.04.2013 є правомірними, що вірно встановлено судом першої інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокомплект» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 30.09.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.